Учнівський соціальний Проект "Наше здоров"я в наших руках"

«Любіть, шануйте, бережіть природу - вічне джерело нашого життя і нашої твердості»

(М. Рильський).

«Любіть, шануйте, бережіть природу - вічне джерело нашого життя і нашої твердості»

(М. Рильський).

ВСТУП

Проблема взаємозв'язку людини з природою не нова, вона мала місце завжди. Але зараз, в даний час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також дії людського суспільства на оточуюче середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, що виконується на основі глибокого розуміння законів природи, облік численних взаємодій в природних угрупованнях, усвідомлення того, що людина це всього лише частина природи. Це означає, що еколого-етична проблема постає сьогодні не тільки як проблема збереження навколишнього середовища від забруднення та інших негативних впливів господарської діяльності людини на Землі. Вона зростає в проблему запобігання стихійної дії людей на природу, в свідому, цілеспрямовану, взаємодію, що планомірно розвивається з нею. Така взаємодія здійсненна за наявності в кожній людині достатнього рівня еколого-етичної культури, екологічної і етичної свідомості, формування яких починається з дитинства і продовжується все життя.

В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезне значення надається екологічній освіті і вихованню людей різного віку .

Мета  проект: формування екологічної свідомості учнів на уроках і в позаурочний час.

Предмет дослідження: формування екологічної свідомості учнів 6-9 класів, при вивченні природничих дисциплін

В умовах сьогодення гостро постали перед людством екологічні проблеми: забруднен­ня грунтів, повітря, водойм токсичними відходами, вимирання десятків видів рослин та тва­рин, озонові дири, збереження генофонду та ін. Голо­вною причиною усіх негараздів природи була і є лю­дина. Не усвідомлюючи свого місця у навколишньому природному середовищі, вона шкодить насамперед собі, своїм нащадкам.

Паспорт проектної роботи

Назва проекту. "Зробимо  чистішим своє місто –чистішою свою країну – чистішою нашу планету";

                  Види діяльності, які можливо використати в ході реалізації проекту:

- написання листів про проведення екологічної акції посадовим особам;

- написання листів – звернень в засоби масової інформації, висвітлення акції в пресі;

- проведення прес – конференцій;

- розклеювання листівок зі зверненням до населення не викидати сміття у навколишнє середовище;

- зустрічі з громадськістю;

- збір підписів;зустрічі з офіційними особами;

- проведення опитування; акції протесту;

-звернення до керівників міста, села, району.

Етапи проведення екологічного проекту:

- створення команди;

- формулювання теми проекту;

- визначення щодо проблеми - яке значення матиме цей проект для мене;для інших людей, якої користі надасть світу природи розв’язання цього проекту;

- вивчення проблеми – знайди потрібну інформацію, зустрінься з фахівцями, - склади список необхідних матеріалів, обладнання та інше;

- визначення шляхів розв’язання даної проблеми;

- планування діяльності;

- здійснення практичних дій, спрямованих на „оздоровлення” природи;

- обговорення результатів роботи;

- презентація проведеної роботи;

Мета проекту. Формувати  екологічну  свідомість  учнів розширювати, світогляд, підвищувати соціальну ак­тивність дітей, закладати  навички  свідомого ставлення школярів до своїх прав і обов'язків; активізувати внутрішні можливості самої дитини щодо втілення   основних принципів екологічного за­конодавства у повсякденному  житті. Сформувати у  молоді  дбайливе та бережне ставлення до довкілля, вміння  аналізувати екологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв`язання, виконування необхідних дій. Навчати учнів цінувати життя і здоров’я, раціонально використовувати природні ресурси, виховувати дбайливе ставлення до себе та довкілля.

1. Керівник проекту.        Пузікова Тетяна Миколаївна.
2. Виконавці проекту. Члени факультативу
3. Форма роботи. Групова.
4. Класифікація проекту за тривалістю. Короткостроковий.
5. Тип проекту. Інформаційно-практичний.
6. Питання проекту.

• Природа – необхідна складова життя людини.
• Людина-частина природи.
• 22 квітня – Всесвітній День Землі.
• «Людський слід на планеті Земля».
• вплив  екологічних аспектів виробництва і споживання на здоров'я людини?
• Культ  Природи в історії людства
• Червона  книга України.
• Цілющі властивості природи.
• Способи захисту флори та фауни.
• Проблеми міттєзвалищ та шляхи їх вирішення.
• Водно-інформаційний центр (музей Води).
• Це може зробити кожний!
• «Жива» й «мертва» вода. Чи брешуть казки?
• Підведення підсумків.
• Список літератури.
• Додатки.
• Мета екологічної роботи.
• Виховання екологічно грамотних громадян, допитливих всезнайок, добрих людей.
• Основні напрями діяльності.
• Інформаційно – пропагандистський, науково – дослідницький, практично - природоохоронний.
• Наші правила.
  Посадиш дерево – отримаєш чисте повітря.
  Навчиш друзів і знайомих не смітити – буде чистішим місто.
  Допоможеш птахам – знайдеш радість.
  Виявиш активність – переможеш у змаганнях.
  Посміхнешся світу – світ посміхнеться тобі.
• Екологічні акції, у яких беруть участь учні школи:
  Замість ялинки – зимовий букет.
  Наша допомога птахам.
  Пташина хатка.
  Первоцвіт.
  Зелений паросток майбутнього.

• науково - дослідницька робота;
• агітаційно – просвітницька діяльність;
• інформаційно-комунікаційна діяльність;
• виховна робота;
• природоохоронна діяльність;
• проектування та моделювання.

I етап - oрганізаційний

• вивчення досвіду екологічної роботи;
• визначення напрямків роботи;
• планування роботи екологічного гуртка;
• створення дитячого екологічного парламенту.

II етап - iнформаційно-просвітницький

• створення екологічної web-сторінки школи;
• випуск екологічної газети "Екологічний вісник";
• створення книжкової екологічної полички;
• випуск інформаційних буклетів;
• поширення в мікрорайоні школи листівок просвітницького напрямку.

III етап - практичний

• участь учнів у різноманітних екологічних акціях:
  • "Чисте місто";
  • "Твій внесок у красу міста";
  • "Всі на міську толоку";
  • "Акція по благоустрою шкільної території";
  • "Допоможи птахам";
• проведення екологічних конкурсів та виставок;
• дослідження впливу транспорту на екологію довкілля (знайомство з роботою Житомирського ТТУ);
• моніторинг екологічного стану мікрорайону школи;
• створення проектів:
  • Озеленення шкільного подвір’я - "Від озеленення класної кімнати – до озеленення мікрорайону";
  • Збереження енергоресурсів;
  • Використання природних кондиціонерів;
• виступи агітбригад "Веселка" та "Бережата";
• проведення екологічних свят:
  • "Бал квітів";
  • "Рідний край: Бережи, люби і знай!";
• Екотеатр "Дивосвіт";
• Пропаганда екологічного світогляду та культури населення через екологічний сайт школи.

IV етап – перспективний

• створити екологічні сторінки в класних куточках;
• продовжити і розширити інформаційно-просвітницьку діяльність в мікрорайоні школи;
• створити лекторську групу екопарламенту;
• продовжити роботу на екопроетами з енергозбереження та створення природних кондиціонерів в класних кімнатах;
• продовжити роботу з агітбригадами "Веселка", "Бережата" й екотеатром "Дивосвіт".

Ми одержали в спадок невимовно прекрасний
і різноманітний сад, але біда наша в тому, що
ми погані садівники, які не засвоїли
найпростіших правил садівництва.

Дж. Даррелл,
англійський письменник
Земля, якщо тільки вона безсовісно не пограбована,

може знову й знову давати все необхідне для життя.

С. Юделл,

американський еколог
Ліс – це особливий, незмірно добрий і безконечно

щедрий організм, який не просить нічого

для підтримки свого існування й великодушно

розсипає продукти власної життєдіяльності,

він бере під захист усі живі істоти й пропонує

затінок навіть лісорубові, який губить його.

С. Гаутама,
основоположник буддизму

• З висловлюванням С. Гаутама важко не погодитись. Адже ліс є надзвичайно важливим компонентів екосистеми. Він один із основних поглиначів вуглекислого газу й виробників кисню, постачальник цінних матеріалів, захисник поверхні Землі від водної ерозії та суховіїв. Більш того, ліс має величезне оздоровче значення, оскільки деякі дерева – біла береза, сосна, ялиця та інші – продукують особливі леткі речовини – фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроби й роблять повітря цілющім.
  
  Відповідно до норм лісового законодавства, прийнятих більшістю країн, ліси поділяються на три групи:
  
  1) ліси, що виконують водоохоронні (заборонні смуги по берегах річок, озер, тощо), захисні (протиерозійні ліси, державні лісозахисні смуги), санітарно – гігієнічні та оздоровчі (ліси заповідників і національних парків) функції;
  
  2) ліси захисного та обмеженого експлуатаційного значення – лісові масиви в густонаселених районах і місцевостях з обмеженими лісовими ресурсами;
  
  3) ліси експлуатаційні – тайга, тропічні ліси.
  
  У лісах першої та другої груп (а саме такі є на території України) забороняється заготівля деревини, тут допускаються лише так звані санітарні рубки, коли вирубуються тільки хворі й усохлі дерева. А взагалі в лісоводів є давнє добре правило: "Зрубав дерево – посада два нових"!
  
  Розглянемо наступну надзвичайно важливу проблему для України – проблему утилізації відходів.
  
  Основна маса відходів в Україні утворюється на підприємствах гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів.
  
  Нині в Україні умови зберігання та утилізації відходів, як правило, не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що є одним із факторів інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод, ґрунту, повітря.
  
  В більшості областей України немає полігонів для централізованого зберігання та утилізації відходів. За браком коштів і вільних земель можливості для будівництва сучасних звалищ обмежені.
  
  Раніше більша частина відходів спалювалася. Тепер це заборонено, оскільки під час спалювання виділяється багато небезпечних для здоров'я людини речовин.
  
  Італійські фахівці-екологи в 2005 році надали таку інформацію для природоохоронців: скляна пляшка розкладатиметься 1000 років, папір – 3 місяці, сигаретні недопалки – 5 років, поліетиленові пакети – 10-20 років, нейлонові вироби – 30-40 років, металеві банки – 500 років, полістирол -1000 років!
  
  Звалища України щороку поглинають близько 1500 га землі, яка внаслідок цього стає небезпечним джерелом отруєння довкілля!
  
  Дедалі більше занепокоєння вчених – екологів викликає скорочення біологічного різноманіття.
  
  Тварини й рослини – своєрідний барометр.
  
  Якщо раптово виявляється, що тварини й
  
  рослини зникають, то це попередження:
  
  з екосистемою негаразд.
  
  Тому охорона тварин і рослин, за своєю
  
  суттю – охорона нас самих...
  
  Треба захищати їх, бо якщо зникатимуть
  
  вони, зникатимемо й ми.
  
  Дж. Даррелл,
  
  Стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси вимирання видів. Це відбувається через руйнування місць проживання видів, надмірну їх економічну експлуатацію (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування цінних видів дерев тощо).
  
  На думку одного з провідних світових експертів-екологів Е. Уілсона, зменшення різноманітності живої природи – найзагрозливіша серед змін довкілля, що відбувається нині, бо це мабуть, єдиний абсолютно необоротний процес.
  
  Конференція ООН з питань довкілля й розвитку, яка відбулася в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро, вперше оголосила збереження біорізноманітності пріоритетним напрямом діяльності людства.
  
  Протягом останніх п'яти років в Україні, як і в усьому світі, велике значення надається розвиткові екологічної мережі. Концепція екомережі поєднує в собі збереження біологічної та ландшафтної різноманітності.
  
  У нашій країні набув чинності закон "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015рр.". Основною метою цього документа є збільшення частки земельного фонду з природними заповідними територіями до рівня, достатнього для збереження біологічної і ландшафтної різноманітності.
  
  На відміну від нас, тварини – не володарі
  
  свого майбутнього... Вони не можуть
  
  домагатися автономії, в них немає
  
  членів парламенту, котрих вони могли б
  
  закидати скаргами, вони не можуть
  
  навіть змусити свої профспілки
  
  оголосити страйк і вимагати ліпших
  
  умов. Їхнє майбутнє, саме їхнє
  
  існування – в наших руках.
  
  Дж. Даррелл
  
  Висновок:
  
  До сьогоднішнього дня, в нашій країні діє залишковий принцип вирішення екологічних проблем з боку органів державного управління та неможливість ефективного та дієвого впливу на них громадського суспільства.
  
  Світ з 1992 року переймається проблемами гармонійного розвитку, а в Україні ще не набули статусу законодавчих актів ні Стратегія збалансованого розвитку, ні Закон про екологічну освіту.
  
  Міністерствами освіти й науки та Мінприроди України не опрацьовані навіть Стратегія освіти для збалансованого розвитку, яка, на відміну від України, активно впроваджується в життя у більшості країн Європи.
  
  Хто хоче – може.
  
  Французька приказка.
  
  Сучасна людина має дедалі більше й більше
  
  можливостей оцінити складний
  
  взаємозв'язок усього живого на Землі.
  
  Вважати, що незнання служить
  
  вибаченням, можуть лише ті, котрі
  
  навмисне хочуть залишатися невігласами,
  
  бо їм це вигідно.
  
  А невігластво, без сумніву, перше й
  
  Головне джерело майже всіх наших
  
  нещасть.
  
  Ф. Моует,
  
  канадський письменник,
  
  натураліст

Екологічні проблеми України

Ще в середині XX століття людство вступило в епоху науково-технічного прогресу, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має суперечливий характер: з одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють задоволенню найрізноманітніших потреб людей, раціональному використанню природних ресурсів, збільшенню виробництва продуктів харчування тощо; з іншого – забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров’я людей.

На жаль, Україна є однією з найбільш неблагополуч-них в екологічному плані країн Європи, адже її економіка сформувалася без урахування об’єктивних потреб та інтересів народу, а фінансування природоохоронних заходів завжди здійснювалося за залишковим принципом. Унаслідок цього економіка України перенасичена хімічними, металургійними та гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями, що й справляє значний руйнівний вплив на навколишнє середовище.

Загалом для українців характерне дбайливе ставлення до своєї землі, природи, навколишнього середовища в цілому, що відображено у таких народних прислів’ях: «Земля – наша мати, всіх годує», «Усе добро – від землі», «Шануй землю, як матір рідну» та інших. Шануючи рідну землю, український народ споконвіку стверджував свій нерозривний зв’язок з природою, залежність від неї. Однак будь-яке суспільство, піднімаючись на вищі щаблі науково-технічного прогресу, вдосконалюючись, як правило, завдає природі невиправної шкоди. Тому людина опиняється у замкненому колі: залежить від природи, але, прагнучи поліпшити своє життя, цю природу знищує.

Сьогодні перед Україною дуже гостро постала проблема екологічного захисту її громадян, зріс інтерес уряду до екологічних питань. Українці намагаються перебудувати свої взаємини з природою: застосовують програми щодо економного використання природних ресурсів, контролюють рівень забруднення біосфери відходами виробництва, проводять оздоровчо-гігієнічні заходи, поглиблюють наукову й виховну роботу з екології. Однак зрозуміло, що цього буде замало, якщо кожен із нас не налаштується на дбайливе ставлення до неньки-природи, нашої годувальниці, на усвідомлення себе частиною великої сім’ї, яка, потрапивши у біду, намагається вижити і продовжитися в майбутніх поколіннях. Тому так важливо плекати в серці любов до своєї Батьківщини, ділитися цим почуттям з іншими, передавати нащадкам.

Нині природа України як ніколи потребує нашого захисту. Науковці стверджують, що за своїм екологічним потенціалом наша держава випереджає такі розвинені країни, як США, Канада, Англія, Німеччина. А це означає, що, економно використовуючи природні ресурси, вона може забезпечити свої потреби за рахунок власних можливостей і навіть вийти завдяки їхній реалізації на міжнародний рівень. Саме тому кожен із нас мусить усвідомити, наскільки важливо піклуватися про природу рідної землі, не шкодити їй.

3.2 Донецька область: екологічні проблеми

Донецька область є регіоном із критичним станом навколишнього середовища.

Займаючи менше ніж; 4,5% території України, Донецька область виробляє приблизно п'яту частину її промислової продукції. Техногенний стан у регіоні такий, що на кожний квадратний кілометр тут щорічно випадає близько 70 т шкідливих викидів. Це у багато разів перевищує середні показники по країні.

Донецька область — одна з найменш забезпечених водними ресурсами. На кожного жителя тут припадає у п'ять разів менше води, ніж: у середньому по Україні. При цьому головними споживачами води є промислові підприємства, а не люди.

Загальне скидання стічних вод, у тому числі вкрай мінералізованих шахтних, коливалося в області за останні роки від 1969 до 1.751 млн м³/рік і становило третину всіх забруднених стоків України. І це менше ніж: на 4,5% її території!

Характеризуючи стан атмосферного повітря у цілому по Донецькій області, необхідно відзначити деяке його поліпшення і стабілізацію рівнів забруднення. Адже багато промислових підприємств не працюють. Проте ситуація у ряді міст залишається напруженою. В атмосферу викидається понад 40% усіх шкідливих речовин, середня щільність яких у 7 разів перевищує середньоукраїнський рівень, а в містах Маріуполі, Макіївці, Єнакієве, Горлівці — у 200 разів. Високі рівні забруднення атмосфери зафіксовано також у Красноармійську та Костянтинівці.

Аналіз якості атмосферного повітря виявив високі рівні забруднення (з перевищенням ГДК):

- завислими частинками — в Маріуполі, Констянтинівці, Макіївці, в Амросіївському районі;

- сірководнем — у Горлівці та Маріуполі;

- фенолами — у Маріуполі, Макіївці та Краматорську;

- оксидами нітрогену — у Краматорську, Макіївці, Єнакієвому.

Найвищий рівень забруднення атмосферного повітря свинцем помічено у Донецьку та Констянтинівці. Причина цього в обласному центрі — наслідок викидів автотранспорту, а в Констянтинівці — недостатня ефективність природоохоронних заходів за високої концентрації підприємств кольорової металургії. Таким чином, у промислових містах області рівень забруднення атмосфери класифікується як небезпечний і надзвичайно небезпечний.

Значне забруднення повітря в Донецьку частково компенсується численними зеленими насадженнями та квітниками. Тут є більше ЗО парків та садів і близько 60 скверів. Зеленими насадженнями зайнято більше половини загальної площі міста.

Скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод становлять по області понад 25% загального скидання забруднених стічних вод в Україні. Щодо більшості малих річок, то вони взагалі перетворилися у стічні канави промислових підприємств, їхні береги засмічено, захаращено виробничими відходами.

В області на державному балансі нараховується понад 700 родовищ сировини 36 видів. Найбільш розповсюджені з них — кам'яне вугілля, флюсові вапняки та доломіти, вогнетривкі глини, будівельний камінь і пісок. Інтенсивна розробка корисних копалин, їхня переробка негативно впливають на навколишнє природне середовище. Робота вугільних підприємств, зокрема, спричинює розвиток деформації ґрунтів, ерозію та підтоплення земель.

Так, в області знаходиться близько половини усіх відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, понад 40% металургійних шлаків, понад 30% золошлакових відходів теплоелектростанцій. У регіоні зібралося понад 2,7 млрд. м³ отруйних відходів, і кількість їх щороку збільшується на 160 млн. т. Смітниками і нагромаджувачами відходів, кар'єрами і породними відвалами, відпрацьованими проммайданчиками, що вимагають рекультивації земель, зайнято вже близько 2% території За відсутності полігонів для їхнього збереження та заводів для переробки все це знаходиться на території підприємств, створюючи виняткову небезпеку. І поодинокими є приклади, коли відходи відправляють на переробку.

Як безпосередній наслідок негативних екологічних процесів можна розглядати високу смертність та малу народжуваність в області, населення якої за останні роки зменшилося майже на 400 тисяч чоловік (загальна смертність населення за останнє десятиліття виросла з 12,7 до 17 на тисячу жителів). За цей час утричі зросла смертність від гіпертонічної хвороби, на 77,8% — від ішемічної хвороби серця, на 54,8 — від хворіб органів травлення.У 2,7 разів зросла патологія крові та кровотворних органів.

Сортування сміття (відходів) — процес, при якому відходи поділяються на різні елементи. Сортування відходів може відбуватися вручну в побуті за допомогою схеми роздільного збору, або автоматично розділятись в місцях відновлення матеріалів або системах механічного біологічного очищення. Сортування відходів також відбувається у місцях переробки сміття.

Сегрегація (розділення) відходів - поділ відходів на сухі та вологі. Сухі відходи включають папір, картон, скло, бляшанки тощо. Вологі відходи, в свою чергу, включають органічні відходи, такі як шкірки від овочів, залишки їжі і т.д.

Сортування сміття передбачає наявність відповідних контейнерів для кожного виду сміття на спеціально виділеному майданчику-стоянці і такий розподіл побутових відходів.

Скло і склобій: у більшості місць прозоре скло і кольорове скло повинні бути розділені. Нові скляні ємності можуть бути зроблені з переробленого скла. Увага: кераміка, загартоване скл, пірекс або вогнетривке скло, дзеркала, шибки і лампочки не повинні бути включені в скляні відходів, а бути викинутими разом з великогабаритними відходами на стоянці контейнерів.

Папір та картон: газети, журнали, ящики та подібне повинне бути достатньо чистим, щоб бути переробленим. Увага: паперові серветки, кухонні рушники, наклейки, коробки від соку, копіювальний папір і шпалери, брудний або промаслений папір і целофанові пакети не є вторинною сировиною як папір і як повинні зберігатися окремо, і бути поміщені у визначений пакет для не відсортованих відходів.

PMD (Plastic or Metal and Drink cartons) відходи: упаковка із пластику або металу і коробки з-під напоїв використовуються у переробці для виготовлення нових упаковок, текстильних волокон, і т.д. Увага: обгортки з масла, пластикові склянки (наприклад, скляночки з-під йогурту), упаковки для небезпечних і отруйних продуктів, пластикові пакети і алюмінієвої фольги не повинні бути включені відходи PMD.

Органічні відходи: овочі, фрукти, садові відходи, обрізки, трава і листя можуть бути компостовані. Ці відходи можуть бути зібрані у вашому домі. Також легко компостувати їх самостійно або віднести відходи до місця стоянки контейнерів. Увага: деревина, що використовується для будівництва, деревне вугілля та мушлі мідій не придатні для компостування.

Малонебезпечні відходи або невеликі хімічні відходи: шприци, люмінесцентні лампи, мийні засоби, косметика, фарби і лаки, відпрацьовані масла, пестициди і подібні шкідливі для здоров'я і навколишнього середовища речовини. Вони повинні бути зібрані окремо.

Акумуляторні батареї повинні зберігатися в багатьох збірних BEBAT ящиках в супермаркетах, на АЗС та ін. Автомобільні акумулятори можуть бути принесені до контейнерних стоянок або до машинного гаражу.

Багаторазовий текстиль: одяг, взуття, постільна білизна та аналогічні зібрані у вашому будинку речі повинні бути зібрані на контейнернії стоянці в текстильних контейнерах або віднесені до центру переробки.

Викинуті електричні та електронні прилади: холодильники, телевізори, комп'ютери, пральні машини і т.п. можуть бути передані безкоштовно на контейнерну стоянку або, як бувші у використанні, бути використані тими людьми, хто їх потребує.

У природі немає ніякого сміття. Усе створене природою слугує початком чогось нового.
Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, з яким не знаємо, що робити і куди подіти. Стає все менше і менше місць, де його можна розмістити, тому що люди не хотіли б жити поруч зі сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище. В Україні під цими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б зростити сади та хліби, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сусідніх сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а незрозумілу рідину, часто непридатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до ґрунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього.

Фахівці стверджують...
- Кожного року в містах і селищах міського типу України накопичується біля 1 млрд. тонн твердих промислових відходів, з яких приблизно 10 % знаходять використання як вторинні ресурси. Більшість відходів потрапляє на звалища, терикони, які зараз займають площу 160 000 га, а загальний об'єм їх складає понад 25 млрд. тонн.
- На кожного мешканця Києва на рік припадає приблизно 100 відер або 180–220 кг твердих побутових відходів. За рік у місті утворюється близько 800 тис. тонн, або понад 3 млн. м3 сміття.
- Типовий розподіл вмісту відра для сміття у великих містах України такий: папір – 41 %; органіка – 21 %; скло – 12 %; залізо – 10 %; пластмаси – 5 %; дерево – 5%; ґума і шкіра – 3 %; текстиль – 2 %; алюміній – 1%.

Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують ще так звані «стихійні». Ти бачив їх за містом і навіть у самому місті у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Усе це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може.
ПЛАН ДІЙ
- Сортування сміття для подальшої переробки
- Вторинне використання паперу
- Компостування
- Сумки для покупок
- Ремонт
- Друге життя старих речей
- Допомога своїй громаді

ПАМ»ЯТАЙ  !!!

Одна прочитана газета на день, здана в макулатуру, протягом року зекономить десятки кіловат електроенергії і щонайменше врятує одне дерево. Стільки ж Ти зекономиш, відмовившись від рекламних листівок.

Близько 20 % того, що потрапляє у відро для сміття, складають харчові відходи, з яких можна приготувати компост. Його можна використати для удобрення ґрунту на садовій ділянці, для кімнатних рослин або клумб біля будинку. Рослини будуть вдячні Тобі за гарні поживні речовини, а врожай – буде корисним для Твого здоров’я. Це також швидко відновлює родючість ґрунту на Твоїй ділянці. Чому б Тобі цим не зайнятись?

Правила

- Збери всі свої сумки чи рюкзаки.
- Тримай їх у зручному місці.
- Залишай їх десь біля дверей, щоб обов’язково брати з собою кожного разу, коли ідеш щось купувати.
- Кожного разу, коли тебе запитують у магазині, чи давати тобі пакет, посміхнись і скажи: ”Ні, дякую, у мене є мій власний”.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО….

1.Використання полотняних сумок зберігає енергію, економить сировину, зменшує кількість сміття на сміттєзвалищах

2. Кожного разу, коли Ти ремонтуєш щось, Ти зменшуєш потребу у промисловому виробництві такої самої речі, тобто заощаджуєш природні ресурси та власні гроші. Відчуй радість від того, коли Ти щось ремонтуєш, а не викидаєш

3. Кожного разу, коли Ти передаєш непотрібну Тобі річ іншим, Ти зменшуєш їхні потреби у придбанні, а отже у виробництві такої самої речі. Дарувати – це дуже приємно, відчуй задоволення і радість від доброї справи
 

10.  Епіграфи до теми:

«Воде была дана волшебная власть стать соком жизни на Земле»

       Леонардо да Винчи

«Вода, у тебя нет ни цвета, ни вкуса, ни запаха, тебя невозможно описать, тобою наслаждаются, не ведая, что ты такое! Нельзя сказать, что ты необходима для жизни, ты – сама жизнь. Ты наполняешь нас радостью, которую не объяснишь нашими чувствами…Ты самое большое богатство на свете…»

        Антуан де Сент-Экзюпери

«Любіть, шануйте, бережіть природу - вічне джерело нашого життя і нашої твердості»

(М. Рильський).