Учнівський творчий проект «Красуня - калина»

Про матеріал
Мета: розкрити образ калини в українському фольклорі; поглибити знання учнів про рослинний символ України - калину; як лікарську рослину; показати значення калини в житті людини; розвивати усне мовлення, увагу, пам'ять, спостережливість, уміння обмінюватися думками, слухати товариство; збагачувати активний словниковий запас; виховувати любов до рідної землі, України; а також провести дослідження як зображується калина в народній творчості та у творах митців.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Творчий проект

 

«Красуня – калина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наш задум. Для чого це потрібно?

 

 Мета: розкрити образ калини в українському фольклорі; поглибити знання учнів про рослинний символ України - калину; як лікарську рослину; показати значення калини в житті людини; розвивати усне мовлення, увагу, пам'ять, спостережливість, уміння обмінюватися думками, слухати товариство; збагачувати активний словниковий запас; виховувати любов до рідної землі, України;  а також провести дослідження як зображується калина в народній творчості та у творах митців.

 

 

 

 

 

 

Дидактична характеристика проекту:

 

  • тип проекту:
  • за предметною галуззю – міжпредметний;
  • за тривалістю – середньої тривалості;
  • за характером контактів –  вихователь ГПД Гурська Т.П. і вихованці ГПД
  • за основною діяльністю – дослідницько-пошуковий;
  • за характером координації – з безпосередньою координацією;
  • за формою проведення – самостійна дослідницька робота дітей з наступною презентацією матеріалів проекту;
  • за кількістю учасників – груповий. 

              об’єкт пізнання:  значення калини в житті людини.

 

  • навчальні цілі та очікувані результати: поглибити знання та сформувати власне ставлення до калини, як символу України ,як лікарської рослини,  вчити працювати з додатковою літературою, та іншими джерелами інформації; розвивати вміння виконувати певну роботу в співпраці з однолітками, співпереживати за спільну справу, поважати думку інших; виховувати такі моральні якості, як доброта,  співчуття, гуманність, милосердя;

 

  • спосіб вирішення проблеми: робота з додатковою літературою, використання інших засобів інформації, самостійна дослідницька та аналітична робота дітей з учителем, власна творчість дітей;

 

  • освітній продукт: презентація, малюнки, аплікації,

 

 

 

                                     

 

 

 

 

План виконання проекту

 

  1. Мотивація  значущості проектної діяльності з даної теми.
  2. Обговорення ідей,  щодо вирішення проблеми та  її представлення.
  3. Формулювання завдань, які вирішуватимуться.
  4. Визначення джерел потрібної інформації.
  5. Об'єднання у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.
  6. Вивчення та аналіз зібраної інформації.
  7. Визначення деталей, які можливо проілюструвати у колективній роботі.
  8. Оформлення колективної роботи.
  9. Аналіз  та оцінювання роботи учасників проекту.
  10. Презентація матеріалів проекту

 

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила взаємодії під час проекту:

 

  • Працювати дружно, злагоджено, разом.
  • Усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно.
  • Викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати.
  • Радитись з товаришами, дорослими, приймати рішення  спільно.
  • «Запозичати» ідеї в інших груп з їхнього дозволу.
  • Бути доброзичливими, старанними, відповідальними.
  • Доводити свою справу до кінця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План виконання проекту

 

І етап. Підготовка

 

Визначення теми, мети проекту, навчальних предметів, його тривалості.

 

ІІ етап. Планування

 

Створення творчих дослідницьких груп за напрямками:

  Художники                                                        Народознавці

 

 

 

 

 

ІІІ етап. Практична діяльність

 

  • Пошуки матеріалу творчими групами
  • Відшукання пісень, віршів, легенд,приказок, прикмет.
  • Створення комп’ютерної презентації
  • Написання сценарію
  • Розучування танцю
  • Складання книгиНародної мудрості
  • Малювання малюнків Калина очима дітей

 

 

ІV етап. Реалізація проекту

 

Виступ на семінарі початкових класів

 

Місце проведення: школа

Під час виступу вихователь ГПД демонструє  презентацію

 

Хід виступу

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети

 

Шановні батьки, гості, учні! У цей прекрасний, сповнений осінніми пахощами і свіжістю день, ми зібралися, щоб підвести підсумок великій, творчій і пошуковій роботі. Протягом двох тижнів наші учні працювали над творчим проектом, присвяченому одній надзвичайно красивій рослині, про яку складено ось таку загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою чарівну вроду.

Так, мова ітиме про калину. Ми представляємо проект «Красуня-калина».

 

ІІІ. Презентація пошукової діяльності

 

Величавий і мудрий народ нашої України. До всякого діла здатний, до всякої роботи охочий. Бо ж роботою ми живемо, а з клопотами вмираємо.

Мій народ – страдник і трудівник. Одвічна турбота дорослих в тому, як краще поставити на ноги своїх дітей, щоб вони вийшли в люди, здобули професію, засвоїли морально-етичні закони свого часу, а може й пішли далі своїх батьків… Зберегти нашу народність, пронести через віки і покоління нам допомагають народні символи. З особливою повагою ставляться українці до верби, до хліба, тополі, рушників, лелеки, хустки. Це все народні символи нашої держави. Та найбільше полюбляють українці калину.

Калина — символ України, невід’ємна часточка нашого суспільства, нашої держави. Народ шанує її за пишну вроду й цілющі властивості. Немає такого села, де б за тином чи біля криниці, у лузі чи на березі водойми не росла, не квітла калина рясним білим цвітом навесні, не рум'яніла червоними ягідками аж до зими. В Україні є понад 100 населених пунктів із назвами, утвореними від слова «калина»: Калинівка, Калинове, Калинівці тощо.

Любов народу до красуні-калини виявляється у піснях, віршах, прислів’ях, бо у народі про калину кажуть, що вона дарує красу, кохання, повертає здоров’я.

Калина супроводжує людину протягом всього життя. Не один раз ви спостерігали за обрядами, де використовувалася калина. Більш детально розкажуть про це представники групи «Народознавців».

 

 

 

 

 

 

Повідомлення групи «Художники»

Легенди про калину

Колись давно нашу землю загарбали татари. Вони нападали на села й міста, спалювали їх, старих людей і дітей убивали, а молодих забирали в полон. Ось одного разу схопили вони зненацька кількох дівчат і наказали провести до великого міста. Дівчата завели лютих ворогів у непрохідні ліси. Коли зрозуміли вороги це, то було вже пізно, бо потрапили всі в густі хащі. Оскаженілі від люті, порубали вони дівчат шаблями. Там, де пролилася кров дівоча, виросли кущі з яскраво-червоними ягодами, ніби краплинами крові.

 

 

Було це давно, коли татарські орди нападали на нашу рідну землю. Жила в одному селі дуже гарна дівчина. Помітив її якось воєвода, вирішив продати, щоб мати великі гроші. Але дівчина була дуже швидкою, і була б утекла, якби не зачепилася своїм намистом за кущ калини. Розсипалося намисто. Дівчину було спіймано, так і загинула вона в неволі. А на тому місці, де розсипалося червоне намисто, виросли кущі з криваво-червоними плодами. Це була калина.

 

 

Легенда про походження назви "калина"

Колись давним-давно на нашу землю хто тільки не нападав. І ось налетіли турки. А було це ще за часів Київської Русі. Розлетілася тоді чутка, що головного турецького воєводу отруєною стрілою поранено, а отрута смертельна. І тому, хто врятує воєводу, обіцяли нагороду. Багато лікарів приїхало звідусіль, знахарів, але ніхто не зміг допомогти. Тоді прийшла в табір дівчина. Хоч в убогій одежі, та така красива, що неможливо було від неї очей відвести. Воєвода звелів пропустити її.

 Увійшла дівчина в його шатро і не вклонилася, а стояла з гордо піднятою головою. Слуги кинулися до неї і занесли над її головою меч, та воєвода зупинив їх.

 — Скажи, чому ти не вклонилася мені? Я завоював півсвіту, мені царі вклоняються, — сказав воєвода.

 А дівчина відповіла:

 — Ти мені повинен вклонитися, бо ти прийшов у мій дім, на мою землю. Тебе я не боюся. Ти через два дні помреш, а дорожчого за життя на цім світі немає нічого.

 Воєвода зблід.

 — Якщо ти не допоможеш мені своїм пророцтвом, я звелю відрубати тобі голову.

 Дівчина сказала:

 — Приснився мені сон. У сні я бачила орла. Носом він схожий на тебе. Він палив міста і села, а людей гнав у рабство у свою державу. Так йому щастило 307 днів. На 309 — він помер від отруєної стріли. Ось, воєводо, відрахуй всі дні твоєї слави.

 Коли його слуги відрахували, все точно зійшлося.

 — Що ж ти від мене хочеш? — спитав він.

 — Найперше, вклонися до самої землі святої, і слуги твої нехай вклоняться.

 Впали воєвода і всі слуги до самої землі.

 — А тепер слухай, — сказала дівчина. — Життя тобі поверну. Відпусти всіх полонених у свої оселі. Їм треба сіяти, орати, дітей ростити. Покинь мою землю, кров'ю своєю напиши, що ніколи не прийдеш грабувати мій народ.

 — Зроблю як скажеш. Тільки дай обіцянку, що підеш зі мною.

 — На все піду за свій народ, завойовнику, — відповіла дівчина.

 Вона вилікувала воєводу і поїхала з ним, а від'їжджаючи, прощаючись із сестрою Калиною, сказала: «Твоїм ім'ям, сестро, я назву цю рослину, яку я найбільше люблю, бо росте вона в найкращих куточках, милує людей своєю красою і повертає їм здоров'я». З того часу і пішла назва калина.

 

 

"Калина і Килина"

Дівчина Килина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Килину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Килину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

 

 

"Козацька легенда"

Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван - козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: "Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: "Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті". Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька - плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка - виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени - рідну матінку.

 

 

Жили собі мати і донька. Була донька дуже гарна і вміла людей лікувати. Одного разу Калинка у степу зілля збирала, там побачив її пан і хотів собі за жінку взяти. Втікала Калинка скільки сили мала, аж ось попереду річка, а далі вже і бігти нікуди. Вилізла Калинка на вербу, стрибнула у воду і втопилася. Кожного дня приходила на берег стара Килина - тужила за дочкою. Вросли у берег ноги старенької міцним корінням, руки стали вітами гнучкими, а серце перетворилося на калинові ягідки, що щедро дарує калина людям і пташкам, по сей день людей лікує.

 

 

"Найкраща"

Наскочили татари, захопили у полон дівчат і погнали у неволю. Була серед них і Марина - найкраща дівчина. Якось втекла вона від охорони вночі. Тікала, тікала, напевно б утекла, та зачепилася своїм червоним намистом. Розірвалася нитка і там, де впали намистинки, проклюнулися навесні тоненькі пагінці, що стали потім розлогими кущами калини. Навесні буяють білизною, наче наречені, а восени палахкотять цвітом любові до рідної землі. Гірка калина, як доля у неволі, і гарна, як рідна земля-матінка - найкраща!!!

 

 

"Як калина з'явилася..."

Гуляли край села сестричка з маленьким братиком. Глянув Івасик на небо - аж чорні хмари по небі пливуть - татари на село йдуть, позвав сестрицю. Та сховала Івасика на високій вербі, а сама побігла в село, оповістити. Але наздогнали дівчину татари, стяли голову і кинули в лісі край болота, то де краплини крові впали - виріс гарний кущ. І навесні нагадував він дівчину - білим цвітом, і восени, - кетягами ягід червоних, як серце дівоче гаряче. Нарекли люди той кущ калиною і щиро за ним наглядали - то по всій землі калина розселилася, біля кожної хати.

 

 

"Наречені"

Кохав козак дівчину і хотіли одружитися, але не могли, то став хлопець тереном, а дівчина калиною. То терен колючий, що дівчину оберігає, а калина гірка - за милим сумує. Приходять у поле матері, плачуть: вийшла сива мати того терну рвати; дівчиноньки мати калини ламати: "Це ж не тереночок - любий мій синочок! А це не калина - це моя дитина!"

 

 

Легенда про сестричок

Жила за татарської навали удова. Мала двох дівочок-квіточок. Гарні дівки вродилися, як писанки. З лиця воду, кажуть, пити можна. А майстрині! Чого лише не вміли - шили, пряли, вишивали, квіти ростили, хліб косили їх роботящі вправні руки... Прийшла біда - напали на село вороги... Запалали оселі, заплакали діти. Покликала мати дівчат: "Тікайте любі, краще смерть, ніж ворожа неволя". Схоронилися дівчата в лісі за селом... Спалили, пограбували село татари, лишивши згарище поїхали собі. Повернулися дівоньки - ні хати, ні матусі, лиш згарище. Заплакали дочки... Від сліз дівочих, що скочувалися з личок чарівних, виріс на згарищі кущ. А що матір звали Килиною, то в пам'ять про неї нарекли дівки рослину КАЛИНОК.

 

 

 

 

Малюнки Калина очима дітей

 

 

 

 

 

 

 



 

 

 

 

 

 

 


 



 

 

 

 

 

 

 

 

Народознавці склали книгу Народної мудрості

 

1. У лузі калинонька з квіточками, наче матуся з діточками.

2. Весною калина білим цвітом квітує,

А восени червоні ягоди дарує.

3. Запишалася калина, наче красная дівчина.

4. Який кущ, така й калина, яка мати,

така й дівчина.

5. Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

6. Без верби й калини нема України.

На калині мене мати колихала,

В чистім полі щастя й долі побажала,

Ой калинонько червона, не хилися,

В чистім полі щастя й долі наберися…

 

 

Прикмети:

  1. Не ламайте калину, бо накличете морози.
  2. Якщо калина достає до стріхи – можна до оселі засилати сватів.
  3. Якщо калина біля криниці – нап’єшся чистої водиці.

 

 

Народознавці дослідили як ще називають калину.

Емігранти-українці, відвідуючи як туристи рідні краї, як найдорожчу реліквію хочуть із собою взяти калину, як частину землі своїх предків, вона для них пахне і хлібом, і цвітом, прадідом-дідом, пахне рідним селом, його отчим домом.

У кожному регіоні калина має свою назву: калина лісова, калина черлена, бамбара, гордина, свіба, карліса.

 

Споконвіку калина в Україні була символом краси, достатку, вірності, працелюбності. Калину оспівано у піснях, казках, легендах, віршах, прислів’ях, приказках і загадках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вірші про калину

… Гей у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна засмутилася.

А ми тую червону калину та й піднімемо!

А ми нашу славну Україну розвеселимо!..

 

                                                                

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

 

І защебетала.                                                                           

Почула дівчина                                                  

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину…

 

 

 

Червона калина

Десь там за далекими гонами літ,

Де в травах дитинства стежина,

Стоїть біля батьківських воріт

Калина, червона калина.

 

Вона проводжала синів на війну,

Гілля до шинелі тулила.

Не знала в розлуці спокою і сну

Калина, червона калина.

 

 

З тих пір у далеких дніпровських краях,

Де в травах дитинства стежина,

Як мамина пам’ять стоїть по синах

Калина, червона калина..

 

Образ калини хвилював художників своїми яскравими фарбами, соковитістю, грайливістю. Ця чаруюча рослина була відтворена і у вишивці, і у витинанка, у картинах, декоративному розписі. Найбільш яскраво виглядає калина у роботах майстрів петриківського розпису.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Калина у медицині

Неодноразово ми зверталися до калини і за допомогою, адже ще збереглися цілющі рецепти наших бабусь та прабабусь.

 

Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Спиртовий екстракт калини та її відвар – добрі кровоспинні засоби. Люди вживають його як потогінний, послаблюючий, гіпотензивний засіб. Ягоди з медом їдять при гострих респіраторних хворобах, при хворобах печінки. Щоб нормалізувати обмін речовин в організмі, поповнити достатню кількість вітаміну С, потрібно вживати 1 столову ложку ягід на день.

Крім цукру та органічних кислот вони мають танин, пектин, смоло подібні ефірні масла. Особливо корисним та цілющим є вибурнин, що надає ягодам гіркоти. Продукти з калини, оброблені термічно, втрачають цю речовину, тому з лікувальною метою потрібно вживати свіжий сік калини та желе з цукром. Сік калини п’ють по 1 столовій ложці перед прийомом їжі два рази на день – зранку та ввечері - при хворобах серця та горла.

Ягоди калини їдять в чистому вигляді або з медом, цукром при гіпертонії – підвищеному тискові. При захворюваннях серця кращий засіб - це вживання їх разом із кісточками, їх використовують також при простудних хворобах, при захворюваннях шлунку, нирок.

Настої калини вживають як заспокійливий засіб при неврозах, спазмах судин та гіпертонії. Настої з листя допомагають трохи знизити артеріальний тиск, уповільнюють ритм серця, і підсилює скорочення серцевого м’язу, розширює судини. Ягоди калини входять до складу вітамінних трав’яних зборів. Чай з них дуже корисний для профілактики та при захворюваннях зубів.

Свіжий сік з ягід калини є гарним косметичним засобом для протирання жирної шкіри обличчя, для боротьби з висипами. Він також має відбілюючий ефект, за допомогою якого можна позбавитися від веснянок та пігментних плям на обличчі, якщо використовувати сік двічі на день вранці та ввечері.

Плоди калини – прекрасний дієтичний продукт. Після замороження вони мають приємний смак і їх можна вживати в свіжому вигляді.

Кору цього дерева також використовують у медицині. ЇЇ збирають навесні у квітні або травні, висушують та зберігають протягом 4-х років. Вона покращує функції шлунку, кишечника, знижує кров’яний тиск, вона є проти спазматичним, заспокійливим, антисептичним, відновлюючим засобом. Тонізує, підвищує працездатність людини. Настої з кори приймають також тоді, коли у людини не спокійний сон або безсоння.

У насінні цієї рослини знаходиться аскорбінова кислота і до 21% жирного масла, вони мають тонізуючий ефект, тому можуть використовуватись як замінник кави.

 

 

 

 

 

І справді – скільки ж цікавого ми дізналися про калину! Про всі її переваги сказано у вірші.

 

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси.

 

ЇЇ вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини коло хати:

Очистить і повітря навесні

І знадобиться у зимові дні.

 

Бо чай з калини – ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди

І лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік калини п'ють.

 

VІ. Підсумок проекту.

Калина втілює красиве і корисне. Посадіть кущ калини на своєму подвір’ї. Хай він прикрашає ваш дім, хай у ньому зів’є гніздо соловейко і співає вам. А на кінець запам’ятайте три поради.

«Не рубай тополю край дороги, може, та тополя – твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина»,

 

«Не стріляй у птаха на світанні , може, то любов твоя остання...»

 

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати,

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,  

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину –

Краще їй онуків принеси...

 

Дякуємо за увагу! До зустрічі!

 

 

 

Виконання пісні-танцю «Ой єсть в лісі калина»

doc
Додано
19 лютого
Переглядів
387
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку