«Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження особистісно зорієнтованого навчання

 «Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження елементів особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення»

Тема досвіду: «Удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та літератури шляхом впровадження особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення»

Автор досвіду: Бондаренко Олена Григорівна, вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії

Провідна наукова ідея: втілення системи методів, прийомів та форм навчально-виховної діяльності, спрямованих на формування в учнів практичних умінь, навичок, що складають компетентність, самоствердження  дітей як особистостей на основі  співробітництва вчителя та учнів

Актуальність досвіду:

Сучасне навчання – це розвиток особистості, яка вміє критично мислити, здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати,  оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності, ставити під сумнів нові ідеї, порівнювати, аналізувати, проектувати.

Актуальність досвіду сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, дає можливість розкрити своє «Я» та досягти мети шляхом співпраці з учителем, сприяє свідомому засвоєнню знань, допомагає дитині оволодіти методом праці. Ця тема є актуальною, бо забезпечує умови для розвитку успішної особистості дитини; робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку української мови та літератури.

Мета та завдання, на розв’язання яких спрямована

 педагогічна діяльність

Мета.

• Створення оптимальних умов для удосконалення навчально-виховного процесу на уроках української мови та  літератури.
• Створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня.
•  Розвиток критичного мислення у дітей.

Завдання.

• Озброїти учнів основними знаннями з української мови та літератури, формувати бажання їх вдосконалення.
• Розвивати вміння реалізовувати знання в конкретних життєвих ситуаціях.
• Спрямувати зусилля на розвиток зв’язного мовлення та логічного мислення за допомогою інтерактивних методів навчання.
• Виховувати в дітей власну позицію.
•  

Наукові ідеї та рекомендації

1. Методологічну основу досвіду складають: теоретична база:
   –    ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко);
   –    проектної технології (К.Баханов,  В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота);
   –    особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко, С.Подмазін).
   провідна ідея:  вироблення певної сукупності технологій навчання української словесності;

-  сприяння  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь, навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів;                                                                                                            - проблемно-пошуковий підхід у викладанні української літератури;

- оптимальне поєднання словесних, наочних і практичних методів репродуктивної і творчої діяльності, індивідуальна, групова,фронтальна та самостійна робота учнів;

- пошук і впровадження технології критичного мислення учнів на уроках 

2. Загальну теоретичну основу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на розробці:

- методології і техніки особистісно зорієнтованого та інтерактивного  навчання О.Пометуна та О.Д.Наровлянського;

- наукові положення психології щодо сутності критичного мислення (Дж. Андерсен, Д. Халперн, Дж. Брунер, С. Міллер);

-  обґрунтування специфіки критичного мислення (Л.Виготський);                - визначення та класифікація основних груп компетентностей, що формуються при застосуванні технології розвитку критичного мислення                      (І. Родигіної, О. Овчарук, А. Хуторського); 

- ідеї компетентністного підходу до планування і розробки сучасного уроку на основі інтерактивних технологій (О. Пометун, О. Данилевська);

- характеристика методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення (С. Терно, О. Марченко).

Шляхи розвитку та становлення досвіду на відомій науковій основі

Вивчаючи  досвід роботи старшого наукового співробітника лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН,  Анатолія Миколайовича Фасолі, чітко визначила, що головною дійовою особою на уроці є учень. 

Шляхи розвитку та становлення особистості визначені в державних документах про освіту:

• визначати головне, самостійно робити висновки з пояснення вчителя; знаходити нове, досі невідоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією,  як засобами встановлення нових ознак і якостей; 

давати правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання. (Програма загальноосвітньої школи) 

• … діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчості

 (Державний стандарт загальної освіти)

• ... спрямувати орієнтацію на розвиток творчості: творчої активності, мислення та  здібностей до роботи  в нових умовах 

(Концепція загальної середньої освіти) 

• ... розвиток критичного мислення, ... уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, уміння переосмислювати дії та аргументи ... (Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності) 

Виховання розумної, творчої, практичної, розвиненої особистості спонукало мене до вибору цієї проблеми. 

Логічне послідовне висловлювання змісту досвіду як системи в дії

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з  енциклопедією в голові, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з потребами дальшого пізнання та самостійної дії. Дитина сама прагне зрозуміти себе, випробовувати в різних видах діяльності. Особисто для мене прийнятна особистісно зорієнтована технологія навчання, яка найбільше збігається з моїми переконаннями. Я вважаю, що уроки повинні бути спрямовані на особистість, адже навчання учнів у школі – це життя  з їхніми радощами і розчаруваннями, успіхами і поразками.  У досягненні цього  найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, особистісно зорієнтованого навчання та елементів технології критичного мислення, впровадження яких забезпечує якісний рівень знань,  робить урок цікавим,  на якому виникає  співпраця між учителем і учнем.

Вимоги до особистісно зорієнтованого навчання:  залучення у навчальний процес усіх учнів, в яких пізнання та опанування навчального матеріалу здійснюється у процесі спільної діяльності, в результаті чого відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, діти вчаться спілкуватися між собою, допомагати одне одному, підтримувати, розуміючи, що успіх кожного гарантує загальний успіх. 

 Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, що спрямовує роботу учнів, допомагає у пошуках шляхів розв'язання проблеми. 

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості. Ми повинні знати і творчо застосовувати нові методи, прийоми, форми організації навчальної діяльності. Потрібно вчитися працювати в новому режимі освітньої системи.

Інтерактивні уроки часто проводити не рекомендовано, оскільки підготовчий процес є досить тривалим, але застосовувати інтерактивні методи на звичайних уроках — справа потрібна,  перспективна. У виборі інтерактивної технології необхідно дотримуватися правил організації такого навчання. (Додаток №1, додаток №2)

   На особистісно зорієнтованому уроці використовую такі методи і прийоми інтерактивного навчання. (Додаток №3) Обираючи різні прийоми технологій навчання важливо враховувати етапи уроку. (Додаток №4)

Сприяють підвищенню творчої діяльності учнів   ігрові завдання, які  здебільшого є пошуковими,  ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання. Робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. Самостійно відкриваючи для себе певні явища, учень дістає впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. Цьому сприяє спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю - не вірю», «Визбирувач», «Сортування»,«Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Ти – учитель» тощо. Вони використовуються на різних етапах уроку. (Додаток №5)

Проводяться також  нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, які зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури. Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань. (Додаток №6) Але  виникають і певні труднощі, а саме: іноді важко контролювати процес взаємонавчання; результати роботи учнів менш передбачувані; важко навчитися вислуховувати думку іншого; аргументовано висловлювати свою думку. Плануючи та розробляючи інтерактивний або особистісно зорієнтований урок, треба завжди пам’ятати, що новітні технології висувають певні вимоги до структури такого уроку, яка має п'ять етапів. (Додаток №7)

В своїй роботі використовую такі новітні технології.  (Додаток №8)

Завершальним етапом будь-якого заняття, у тому числі й інтерактивного,є підведення підсумків та оцінка результатів роботи кожного учня. Крім традиційних способів оцінювання, доречно застосовувати групове оцінювання, самооцінку та взаємооцінювання. (Додаток №9)

 Учням пропоную пам'ятки-алгоритми для виконання різних видів навчальної діяльності. Наприклад, для виконання домашнього завдання вони можуть скористатися такими порадами. (Додаток №10) Для виконання завдань, що передбачають роботу над помилками, діти користуються такою пам'яткою. (Додаток № 11)

Використовую графічні організатори, які розвивають в учнів уміння узагальнювати, систематизувати, порівнювати, оцінювати. Одночасно вони є  схемами – опорами, що допомагають осмислити сутність певного явища, легко і швидко запам’ятати виучуваний матеріал. (Додаток №12) Часто  послуговуюся різновидом нарису - есе, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, асоціацій. (Додаток №13)                                                        

«Сенкан» – це міні-стратегія, яка підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття й уявлення в декількох словах. Використовувати сенкан можна під час навчання  будь-якого предмета. Він має чітку структуру. Це              5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків. (Додаток №14) Цікавим прийомом в роботі є кубування, павутинка, прес. (Додаток №15)  Матриця – сукупність понять, ознак, величин, які певним способом розміщені в прямокутній таблиці. Багатоманітна матриця базується на виконанні алгоритмічних дій. Для побудови матриці нової теми беремо основні поняття, змістові центри і виділяємо їх складові, ознаки, особливості, властивості, параметри, які заносимо до таблиці. Таким чином, виготовляється логічна основа для створення навчальної продукції. Матриця ефективна для засвоєння нового матеріалу, розвитку мовлення, сприяє формуванню в учнів системи знань, глибшому осмисленню навчального матеріалу, полегшує його запам’ятовування. (Додаток № 16)

Прийоми «читання з позначками» (Додаток №17). Прийом актуальний під час роботи з текстами наукового стилю, що містить теоретичний матеріал, якого немає в іншому підручнику  «Читання з передбаченнями»: вибираю з тексту до 10 ключових слів і пропоную учням самостійно або в парах визначити, про що  йтиметься в тексті.

Отже, уміння вчителя доречно і конструктивно застосовувати в навчально-виховному процесі новітні педагогічні технології, творити самому, використовувати з досвіду колег універсальні методи, прийоми роботи на уроці – це сьогодні один із критеріїв його професіоналізму. Намагаюся у своїй роботі застосовувати оптимальні методи та форми  роботи на особистісно зорієнтованому уроці, які б розвивали в учнів фантазію, натхнення, ініціативу,  нестандартність, наявність власної точки зору.  Особлива структура уроку і методи та прийоми технології критичного мислення підпорядковані одній меті – розкрити творчий потенціал учня. Критичне мислення – це складний процес, який починається із залучення інформації і завершується прийняттям рішень. Критично мислити – це означає: 

- використовувати такі мисленнєві операції як аналіз, синтез, оцінка; 

- ставити питання різних типів і відповідати на них, виходячи із ситуації та інформації; 

- ефективно здійснювати пошук нового та оцінювати факти від думок; 

- будувати власні висловлювання. 

У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати. 

Способи формування критичного мислення

        Критично мислять ті, хто володіє інформацією і здатний аналізувати її, робити власний вибір та обґрунтовувати погляди.  Учні 5-6 класів ще повинні навчатися критичності – констатуючої, а потім – коригуючої. У них критичне мислення перебуває на початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності.

       У технології критичного мислення виділяють три фази:      актуалізаціям (учням пропонується пригадати те, що вони вже знають із вивченої теми, поставити питання та встановити мету навчальної роботи)

 - побудова знань – школярі оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом учителя (спонукання дітей до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю);

- консолідація – учні закріплюють та підсумовують вивчений матеріал протягом уроку. Це потребує часу, уваги, а виклад матеріалу має бути чітким і зрозумілим.  

       На уроках української літератури намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань. Так, під час вивчення повісті І.Франка «Захар Беркут» прошу дітей відповісти на питання «Чи була Мирослава зрадницею щодо свого батька Тугара Вовка?» Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник», пропоную їм поміркувати над заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору. На уроці вивчення оповідання Л.Пономаренко «Гер переможений» запитую: «Чи  схвалюєте ви поведінку жителів українського містечка щодо Фрідріха, який намагався посадити квіти серед руїн?»

     У фазі актуалізації часто пропоную різні стратегії: забезпечення емоційної готовності класу до уроку; використання технологічної картки; метод колективного обговорення «Мозковий штурм»

      Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Доцільне використання і «Роботи в парах». 

     Під час побудови знань застосовую різні види читання. Оформлення «Бортового журналу» дає змогу виділити відоме і нове для учнів. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа», провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її)

      На етапі консолідації найчастіше пропоную: метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »); метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя); висловити власну думку допомагає «Мікрофон». 

         Викладене вчителем не завжди переходить у знання учня. Але те, до чого підійшов самостійно – його на все життя. Критичне мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору.  Таким чином, критичне мислення – це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Мета моїх методичних розробок: на конкретних прикладах показати використання прийомів технології критичного мислення на уроках української літератури; звернути увагу на спеціальну структуру цих уроків, чітко визначити завдання, які стоять перед учителем і учнями на кожному етапі уроку; розподілити навчальний час в межах основних етапів уроку; показати форми та методи роботи школярів на уроці. (Додаток № 18)

Результати педагогічного досвіду

Аналіз результатів занять, на яких застосовувалися новітні технології, засвідчив позитивні зміни в якості знань учнів. Зріс інтерес до навчання, на таких уроках їм цікаво, вони реально оцінюють свою діяльність, учаться відстоювати свою власну думку, в учнів формується власне світобачення, вони вчаться пояснювати і вмотивовути. Діти набувають компетентісних умінь і навичок більш високого рівня, що призводить до внутрішньої гармонії та задоволення результатами своєї діяльності.

Учні є призерами Всеукраїнського конкурсу «Соняшник», отримали Сертифікат  у Всеукраїнському конкурсі учнівських волонтерських проектів «Добро починається з тебе», учасники волонтерського проекту «Подаруй посмішку дитині»; призери обласної військово-патріотичної акції «Слобожанські дзвони Перемоги»; учасники МАН в номінації українська мова, в номінації українська література; активні учасники конкурсу-есе «Я-європеєць», конкурсу «Україна – моя Батьківщина», Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, учениця 9 класу Обжа Т. посіла І місце у ХІІ Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості в номінації «Література». 

В районному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка учень 8 класу Безкоровайний Сергій посів 6 місце, Зінченко Д., учень 6 класу – 7 місце, Багаєва Ліля, учениця 5 класу – 7 місце, Андреєв Сергій, учень 7 класу – 8 місце.

Межі використання досвіду та умови його ефективного функціонування

Вищеописаний досвід пропонується для використання у роботі вчителів української мови та літератури. Елементи досвіду можуть бути використані вчителями споріднених дисциплін суспільно-гуманітарного циклів. Основні труднощі були пов’язані з фаховою готовністю до роботи, тому довелося вивчати теоретичні праці, які розкривали суть і зміст нових технологій.

Шляхи подальшого вдосконалення та розвитку досвіду

Відвідування відкритих уроків вчителів району та проведення відкритих уроків в школі. Презентація досвіду на шкільному методичному об’єднанні вчителів-предметників,  виступи на педагогічних радах, семінарах, участь в різних мовно-літературних конкурсах, олімпіадах, виставках тощо.

Список використаної літератури

1. Конституція України (Основний Закон). –К., 2006.
2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9 класи; українська література  5-9класи. – К.: Шкільний світ.
3. Методичний порадник: форми і методи навчання /Автор-укладач Б.О.Житник.-Х: вид.група «Основа», 2005.- 128 с..
4. Усе про мотивацію / Автор-укладач А.Г. Дербеньова .- Х.: Вид. група «Основа», 2012. 
5. Крайня М., Данилова О. Методи і прийоми інтерактивного навчання на уроках української мови // Вивчаємо українську мову та літературу - 2010- №27.
6.  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник –К.: А.С.К., 2004.
7. Фасоля А.М., Гаврилюк О.В. Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології: Курс лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікацій педагогічних кадрів. – Рівне: «Юллат», 2008.

       8.  Фасоля А., Інноваційні технології : Лідер і лідери: Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.2009.-№3.    

     9.   Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності// Українська мова та література. – 2004. – Берез. (№10). – С. 3-7. 

   10.   Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С. 7-8.     

11.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Автор/укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. 

\

ДОДАТКИ

                                                                          Додаток №1

Правила організації інтерактивного навчання

- до роботи залучаються всі учасники навчального процесу;

- вони повинні мати певну психологічну підготовку;

- клас ділиться на підгрупи;

- до заняття відповідно готується приміщення;

- створюється атмосфера довіри, природності, невимушеності, приємної бесіди.

            Додаток №2

Правила розвитку критичного мислення учнів на уроках літератури

Учитель і учень — партнери, рівні у процесі навчання. Поважають

один одного.

Кожен учень — унікальна обдарована особистість. Відкрий її. 

Не марнуй жодної хвилини уроку. Використовуй їх максимально.

Знання — це скарб. Наповни ними себе.

Позитивні емоції — запорука якісного навчання. Створи ситуацію

Успіху.                                               

                                                                                                      Додаток №3

Основні методи і прийоми інтерактивного та особистісно зорієнтованого  навчання:

-  самостійна робота 

- проблемні та творчі завдання

- запитання учнів до вчителя та навпаки

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  

     Додаток №4

        Вибір прийомів технологій навчання на різних етапах уроку                                                                                      

  1. Інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.
У такий же спосіб проводиться етап підсумку уроку.
2. Інтерактивна технологія «Метод ПРЕС» використовується , щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
–    я вважаю,…
–    тому що …
–    отже, ….
Найчастіше ця технологія навчання використовується на уроках літератури в 9 класі при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки.
3. На етапі актуалізація опорних занаь (АОЗ), вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с-, використовується інтерактивна технологія «Мозковий штурм»:
     -  якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»;
     -  сформулюйте це правило;
     - наведіть приклади слів на це правило.
4. Для закріплення вивченого матеріалу даю завдання створити опорну схему.
5. На етапі формування вмінь і навичок використовується інтерактивна технологія «Займи позицію». У 6 класі при вивченні теми «Кількісні й порядкові числівники» кожен учень витягає аркуш з  написаним на ньому числівником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «кількісні», «порядкові». Школяр повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій числівник і обґрунтувати  вибір.
                                                                       

                                                                                 Додаток №5

Ігрові форми роботи

Гра «Я – лінгвіст» 

Поясніть значення поданих фразеологічних зворотів. Складіть з ними речення. Доберіть до українських фразеологічних зворотів відповідні російські.                                                                                                             

   Не шкодуючи сил. Власне кажучи. Між нами кажучи. Добра добувши, кращого не шукай. Не кажучи лихого слова.  Кладучи руку на серце.                                                                                                                             Методична  цінність: учні , не вивчаючи російської мови,  у спілкуванні використовують русизми, що не відповідає  вимогам літературної української мови. Таке завдання спонукатиме  до розвитку словника дітей,  формуватиме прагнення до систематичної роботи зі словниками.   

                                                                                                                                                                                                                 Гра «Редактор».                                                                             

Відредагуйте речення і запишіть 1) Спускаючись з гори, у мене зламалась лижа. 2) Міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 3) Йдучи по коридору, двері прочинилися. 4) Увійшовши в ліс, сонце сіло. 5) Простягнувши руку по ягоду, з куща почулося шипіння. 6) Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі. 7) Здавши прочитану книжку, бібліотекар порадив мені нову. 

Методична  цінність: редагуючи речення, учні закріплюють правили написання розділових знаків у реченнях із дієприслівниковими зворотами; набувають навичок редагування написаних самостійно текстів.                                                                                                            Творче конструювання. Прочитайте прислів'я. Перебудуйте складні речення на прості так, щоб виділена частина була замінена на дієприслівниковий зворот. Запишіть утворені  речення. Зразок: Забуває дати — не забуває взяти. Забуваючи дати, не забуває взяти.
1. Коли ідеш у гостину, бери хліб у торбину. 2. Дає малу нитку — дере на цілу свитку. 3. Якщо надувсь як сич, гостей не клич. 4. Добре чортові в дудку грати, як він сидить в очереті. Визначте вид кожного з утворених дієприслівників                                                                                                                                         Методична  цінність:  таке  завдання  потребує від учителя  застосовування  випереджального навчання.   А  саме: види складних речень вивчаються в 9 класі, добір синтаксичних синонімів також. Але учні вже в 7 класі повинні вирізняти у тексті складні речення, осмислено ставити потрібні пунктограми.                                                                                                                                                                                                                                                          
У 5 класі при вивченні теми «Антоніми» на етапі актуалізації опорних знань пропонується учням ігрове завдання «Відгадай загадку»:
    Куций хвіст і довгі ноги.
    Уночі і вдень – тривоги.
    Миру й спокою не знаю:
    Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)    
Підкреслюються крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).
Вправа «Мозковий штурм» допомагає оптимально перевірити домашнє завдання:
-    Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
-    Що можна сказати про значення даних слів?
-    Що можна сказати про їх належність до частин мови?
-    Як називаються такі слова?
На етапі формування вмінь і навичок застосовуються різноманітні ігрові  завдання:
У 5 класі при вивченні теми «Вживання апострофа» учні  розв’язують

ребуси, пояснюють написання даних слів.
           7Я (сім’я),  гір   я (підгір’я).
                              під                                      
При вивченні теми « Спільнокореневі слова» учням пропонується заповнити «сходи» спільнокореневими словами:  
е    і    с        
л    і    с                
 л    і    с                
л    і    с                
У  6 класі при вивченні теми «Написання прізвищ» на етапі закріплення знань учням пропонується  розв’язати лінгвістичну задачу : « Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Сердюк. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Сердюк, і Олег Сердюк».
Гра «Аукціон» (Тема: «Фразеологізми»)  проводиться у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.
Орфографічна естафета
Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – рукавичка - ательє…).
При вивченні теми «Іменник. Повторення» проводиться гра «Зайвина»:
Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.
1.    Марш, вежа, круча, плече, надія.
2.    Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
3.    Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) творчого характеру: картку – пастку, словниковий диктант, скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу, «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» частина учнів 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово»:
А) Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).
Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).
В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).
Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
На  уроках літератури використовуються такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «кола Вена», «спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «коло ідей», «дебати», «асоціативний кущ», «сенкан», «кубування», «метод шести капелюхів Едварда де Боно»:

1.  “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків. 

4. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

5. «Дебати». Це один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції.
                                                                                                

       Додаток № 6

Завдання, які стоять під час проведення нетрадиційних уроків
-    пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;
-    розвивати критичне мислення школярів;
-    навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;
-     вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;
-     диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;
-    розвивати аналітичне мислення учнів;
-     формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;
-    сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;
-    формувати творче мислення;
-    підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;
-     сприяти психічному розвитку дітей;
-     створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;
-    забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;
-    формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.
Але  виникають і певні труднощі, а саме:
-    іноді важко контролювати процес взаємонавчання;
-    результати роботи учнів менш передбачувані;
-    навчитися вислуховувати думку іншого;
-    навчитися аргументовано висловлювати свою думку.

 

                                                                                            Додаток № 7

Структура уроку

• Мотивація;
• Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів;
• Актуалізація знань, надання необхідної інформації;;
• Інтерактивна вправа - центральна частина заняття;
• Рефлексія - підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

                                                                                             Додаток №8

Новітні технології навчання

Інтерактивні технології кооперативного навчання (робота в парах, в малих групах, «Акваріум» тощо).

Інтерактивні технології колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Мозаїка», «Асоціативний кущ» тощо).

Технології ситуативного моделювання (рольова гра, програвання сценки, драматизація тощо).

Технології опрацювання дискусійних питань (метод «Прес», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу» тощо).

                                                                                          Додаток №9

Способи оцінювання

Самоекспертиза (самооцінка). Оцінка самими учнями своїх навчальних досягнень або однокласників, вчителя; робота секретарів, які на уроці ведуть облік активності кожного учня; прийом запитань – відповідей; виставлення балів однокласникам з мотивуванням; прийом “дельта-плюс” (що сподобалося – плюс); заповнення таблиць для спостереження оцінювання. 

Така форма дає можливість оцінити роботу малої групи самими учасниками групи. Можна просто ставити значок “+”, “–”, відзначаючи, як працювала група в цілому, або виписувати імена учасників групи.                                                                                                Позитивний бік прийому “самооцінка” полягає в тому, що всі учні можуть отримати оцінку. Учні починають розуміти труднощі оцінювання і вчаться інакше сприймати свою роботу.

                                                                                        Додаток №10

Пам`ятка-алгоритм  дя виконання домашнього завдання

1. На підготовчому етапі роботи ("Приступай до роботи!"): наведи порядок на робочому місці. Дістань все потрібне для занять. Встанови послідовність роботи. Регламентуй роботу в часі.

2.                     На виконавчому етапі роботи ("Дій рішуче!"): усвідом зміст кожного завдання. Згадай поради вчителя. Не відволікайся, стеж за своїми діями.       3. Дотримуйся режиму праці та відпочинку;                                                                                                                                                                 4.  На завершальному етапі роботи ("Підведи підсумки"): перевір якість і повноту виконаного завдання. Допрацюй усе, що необхідно. Врахуй на майбутнє успіхи і помилки, зроби висновки. «Заповни картку самооцінки» тощо.                                                                                                          

                                                                                       Додаток №11

Пам`ятка роботи над помилками                                                                                                                1) усвідом, яке правило порушує допущена тобою помилка;                                               2) повтори правило і напиши пояснення;                                                                               3) придумай і напиши кілька прикладів на це правило;                                                                4) перевір, чи немає помилки;                                                                                                     5) дай перевірити написане комусь із батьків або товаришів;                                                                                6) якщо сумніваєшся у правильності написаного, запитай учителя.

Додаток № 12

Опис графічних організаторів                          

«Асоціативний кущ» або «Гронування»

Найбільше на уроках я використовую саме цей метод, а особливо у 5 класі, тому що вводити нетрадиційні методи необхідно поступово. Учні добирають асоціації  (слова),  які в них викликає поняття.

Учитель повинен допомогти учням  встановити ці асоціації. Для цього учні пов’язують слова-стимули з власним досвідом, захопленням, думками, почуттями.

Які асоціації у вас викликає словосполучення колискові пісні? (6 клас  Тема «Народні колискові пісні».) 

Складіть гроно асоціацій до поняття  «Християнська мораль» (9 клас Біблія)

Складіть гроно-характеристику до образу Енея (9 клас І.Котляревський «Енеїда»)

       Складіть гроно-портрет українців на основі прочитаної п’єси «Наталка-Полтавка»

           «Діаграма Вена»

    У спільних секторах кіл  записують спільні риси героїв, творів, а в колах – відмінні

Знайдіть спільне та відмінне в ліричних піснях та баладах

«Карта ключових слів»

Учні шукають у тексті відповіді на запитання і вписують її у колонки таблиці чи сектори схеми

Дібрати ключові фрази до образу Катерини з поеми «Катерина» Т.Г.Шевченка

«Дерево рішень»   

Перед учнями ставиться запитання або проблема, учні  шукають рішення для подолання цієї проблеми, зважують всі за і проти. Цей метод корисний під час проведення в класі дискусії на суперечливу тему

Рішення І                                Рішення ІІ                             Рішення ІІІ

Випросила прощення            Підкинула дитину              Пішла б у 

в батьків і залишилася          бездітним                          найми в місто

                                                 заможним людям            

За                проти

                                                     За                 проти            за      проти

    Рішення І                              Рішення ІІ                         Рішення ІІІ

Піти в Крим, щоб            Втекти з дівчиною          Відмовитись від

завоювати добра                                                        дівчини

За                 проти                   за           проти           за                  проти

                                                                                  Додаток № 13

Написання есе:

• учні збирають необхідну інформацію за проблемою;
• аналізують інформацію;
• виявляють власну точку зору;

        Есе вільне, від 5 до 20 хвилин. Часто використовую цей метод для підведення підсумків уроку, або як результат дискусії . 

                                                                                  Додаток № 14

Правила складання сенкану

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему(іменник);

2-й рядок – це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники);

3-й рядок визначає дію, пов’язану з темою, він складається з трьох слів (дієслів);

4-й рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного. 

Останній рядок складається з одного слова, у ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок. Слова не повинні повторюватися і бути спільнокореневими.

Можна використовувати також на етапі рефлексії. Наприклад,

як підсумок роботи в групі , учні роблять такі узагальнення про роботу своєї групи:

Додаток № 15 

«Кубування»

На гранях куба записані слова або словосполучення, запитання, які вказують на завдання.

При вивченні  комедії Івана Карпенка –Карого «Сто тисяч»

пропоную дітям на гранях куба записати запитання, на які учні мають відповісти, по черзі кидаючи кубик 

– Що? Де? Як? Чому? Коли? Навіщо?

• Як зветься головний герой п’єси «Сто тисяч»?
• Де Герасим Калитка хоче вкоротити собі життя?
• Як він ставиться до своєї жінки?
• Чому він хоче одружити Романа на Пузирівні?
• Навіщо Калитка Запросив у Савки запродажню на воли?

«Павутинка»

Учні сідають в коло. Один учень тримає клубок з нитками. Я ставлю запитання до будь-якого прочитаного твору.

Наприклад:

- Який твій улюблений герой цього твору?

Учень, в якого знаходиться клубок, відповідає, кидає іншому. Так виникає павутинка. 

«ПРЕС»

Учням потрібно  чітко, стисло, аргументовано висловити свою думку за схемою:

• Я вважаю, що ...
• Тому що,...

        -   Наприклад,...

• Отже,...

У 8 класі при вивченні творчості Івана Франка запитую:

- Що вас зацікавило в творчості Франка?

При вивченні життєвого та творчого шляху Тараса Шевченка кожна домашня група одержує завдання:

- Опрацювати певний період творчості  митця.

На уроці  учні  діляться матеріалами, роблячи колективно певні висновки.

Додаток № 16

«Багатоманітна матриця»   та «Акваріум»                   

На уроці розвитку мовлення у 6 класі «Твір-опис природи за власним спостереженням», використовую таку матрицю:

«Акваріум»

Цей прийом допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після об’єднання у групи  учні однієї з них сідають у центр кола і починають обговорювати запропоновану вчителем проблему.

Для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос завдання;
• обговорити його і за 3-5 хвилин дійти спільного рішення.

Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручатися в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами, як члени груп справляються з визначеними обов’язками. Після закінчення група займає свої місця, а клас обговорює діяльність групи за орієнтовними запитаннями:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо доведена?
• Які з аргументів ви вважаєте найбільш переконливими?
• Чи сподобалось вам, як працювала група?
• Чи всі члени групи справилися із своїми обов’язками
• Чи справді це була групова робота?

 Перед вивченням повісті Осипа Назарука «Роксоляна» пропоную учням  обговорити таке запитання: 

Хто така Роксолана?

                                           Додаток № 17

Читання з позначками

+ -  я це знаю;

! – нова інформація;

!!! – інформація вражає;

? – незрозуміло, сумнів, треба про це дізнатися;

• - прочитане відрізняється від того, що я знаю.

«Викресли зайве»

Потрібно вилучити з переліку зайві поняття (факти, дати тощо).

Учні 9 класу, починаючи вивчати творчість Т.Шевченка, визначають основні теми творів поета, з переліку яких їм необхідно викреслити зайві.

- Краса рідної природи;

- Уславлення працьовитої української родини;

- Згадка про історичне минуле , успішні козацькі походи;

- Спогади про сирітське, бідняцьке життя;

- Вболівання за долю України;

- Заклик до боротьби за щасливе майбутнє;

- Опис Троянської війни;

- Філософські роздуми про життя;

- Звернення до українського фольклору.

«Читання з передбаченнями»

Часто використовую цей інтерактивний прийом навчання. Вибираю з тексту до 10 ключових слів і пропоную учням самостійно або в парах визначити, про що  йтиметься в тексті.

Напередодні вивчення повісті «Роксоляна» у 8 класі  виписую з твору ключові слова, пов’язані з героями. Учням необхідно зробити передбачення, про що цей твір.

Хурем – Сулейман Пишний – Настя Лісовська – влада – звичаї і традиції – церква – султан – невільниця – ікона Іверської Матері Волотарниці – державна політика – кохання – мусульманство.