Удосконалення сучасного уроку фізичної культури

  Удосконалення сучасного уроку фізичної культури шляхом впровадження інноваційних технологій

Фізичне виховання в навчальних закладах різних типів та рівнів є невід’ємною частиною освіти , виховання та оптимізації поточного функціонального та фізичного стану особистості, іі підготовки до подальшого життя в сучасному суспільстві. Аналіз стану фізичного виховання учнів дає змогу вважати, що його ефективність дуже далека від бажаного результату. Під час опитування з’ясувалось, що близько 70% учнів практично не займаються фізичними справами під час досугу.

Сучасна освіта система вимагає розвитку комунікативної, познавальної та особистої активності учнів в умовах динамічних  змін навчально – виховного процесу. Навчання в сучасній школі пов’язане з високим ступенем мозкової напруженості та значним обсягом навчальної роботи, при цьому навчальний процес відрізняється ярко вираженою інтенсивністю, має тенденцію до збільшення, що пов’язане з перманентним зростанням потоку наукових відомостей та необхідністю їх засвоєння в короткий термін. Така ситуація негативно відображається на стані здоров’я учнів та потребує втілення інноваційних методів навчання та модернізації підходів до викладання фізичної культури, які будуть не лише стимулювати учнів до самостійної спортивної та навчально – пізнавальної діяльності, але і допоможуть скорегувати їх психічний стан шляхом зняття накопиченої протягом дня напруженості.

Інноваційний розвиток освіти потребує створення нових педагогічних технологій, заснованих на сучасних підходах к освітнім процесам та врахуванні особливостей фізичної культури як освітньої дисципліни.

Розробка інноваційних методів потребує прийняття в розрахунок всі компоненти навчально – виховного процесу, оздоровчі педагогічні задачі, тренувальну та розвиваючу направленість, особистий та колективний підхід, стандартизований, проектний або творчий  спосіб організації, базові, додаткові та варіативні види спорту.

Часткові інновації, орієнтовані на один або кілька елементів навчального процесу не матимуть очікуваного ефекту, оскільки значущими в досягненнями результату є виключно комплексні навчальні інновації, які передбачають реалізацію базових умов становлення виховної діяльності.

Важливим принципом під час розробки інноваційних методів є націленість  на максимально широкі предмети дослідження, такі як: фізичний розвиток, психічне та фізичне здоров’я, працездатність, витримка, утримання спортивних мотивів та інтересів, рівень фізично – валеологічних  знань та весь образ життя. Традиційні інноваційні технології, що використовуються під час занять фізичною культурою є здоров’я утримуючими технологіями, що передбачають наступні положення:

• дозованість фізичних навантажень з урахуванням группи здоров’я  і фізичного розвитку учнів;
• використання спеціальних комплексів вправ, націленних на профілактику та корекцію зору та осанки;
• використання методики, що передбачає чередування періодів релаксації та інтенсивного фізичного навантаження під час уроку;
• здійснення суворого контролю за температурним режимом та вентилюванням спортивного залу;
• проведення перевірок та контроль за станом спортивного інвентаря та обладнання, проведення їх ремонту та заміни;
• проведення контролю за змінним взуттям та спортивною формою;
• здійснення регулярного вологого прибирання спортивного залу.

Однак, традиційні методи організації фізичного виховання не передбачають можливості ступеню розвитку особистого підходу, що потребується в контексті збереження та покращення здоров’я молоді.

В якості нетрадиційних інноваційних методів проведення занять можуть бути використані наступні види спорту.

1. Йога.

Практика цієї системи включає способи фізичного релаксу та техніки напруження м’язів, які засновані на таких концепціях, як релаксація, розтягування, прискорений кровообіг, глибоке дихання і концентрація. Асани, що складають йогу, сприяють удосконаленню фізичної сили і гнучкості і оказують релаксуючу дію. Йога може комбінуватися з іншими фізичними вправами і застосовуватися для учнів, які мають спеціальну медичну групу.

2. Скандинавська хода.

Є високоефективним різновидом фізичного навантаження, має під собою використання певної техніки ходи і методики вправ з використанням спеціальних палок. Вона задіє та розвиває близько 90% всіх груп м’язів, підтримує м’язовий тонус організму, знижує тиск на хребет та суглоби, сприяє динамічній роботі серця та легень, удосконалює почуття рівноваги і є гарним методом корегування осанки. Окремою перевагою скандинавської ходи є можливість її практики в будь – якому місці і при будь – якому рівні фізичної підготовки.

3. Стретчінг – вправи.

Їхньою базою є статична розтяжка м’язів та суглобово – зв’язувального апарата, що дозволяє попередити та виправити порушення осанки, розтягування сприяє підвищенню рухливості суглобів, еластичності м’язів та покращенню кровообігу.

4. Степ – аеробіка.

Є різновидом аеробіки, при якій рухи здійснюються на степері. Рухи виконуються за допомогою максимального напруження м’язів ніг, а не спини. Регулярні заняття в вигляді танцювальних рухів сприяють профілактиці артритів та остеопорозу, відновленню після травм колінного суглобу, поліпшенню психічного стану. 

5. Пілатес.

Включає серію вправ, що сприяють підвищенню гнучкості, відновленню фізичної форми, покращенню осанки, розвитку і зміцненню м’язів, покращенню координації.

Застосування різних інноваційних методів фізичного виховання сприяє суттєвому поліпшенню показників фізичної підготовки і стану здоров’я учнів, а також підвищує їх рівень мотивації до занять фізичною культурою.

Не зважаючи на важливість застосування інноваційних метолів в фізичному розвитку і навчально – виховному процесі, на практиці педагоги не завжди виявляються готові до втілення нових технологій. Це пов’язано з наступними факторами:

• Наявність у педагогічному середовищі  стійкого переконання про достатність хорошої предметної підготовки та бажання кваліфікованої передачі учням навчальних відомостей для успішного викладання;
• Невизнання вчителями необхідності удосконалення, або зміни сталого підходу до роботи через впевненість у власному професіоналізмі
• Низька вмотивованість вчителів до участі в програмах розвитку

Ефективне втілення інноваційних освітніх технологій на уроках фізичної культури неможливо без достатнього рівня розвитку наступних критеріїв педагогічної підготовленості:

1. Тренерський.

Складається у можливості демонстрації моторної стабільності та варіативності техніки обраного виду спорту та виконанні рухових вправ підвищеного рівня складності.

2. Рефлексивно – педагогічний.

Полягає у здатності до вивчення та аналізу передового досвіду у сфері фізичної культури та ефективному рішенню актуальних педагогічних задач в рамках закладів освіти.

3. Рекреаційно – творчий.

Є навичкою творчої організації рекреаційної роботи з урахуванням віку, статі та індивідуальних особистісних особливостей учнів.

Успішне втілення інноваційних методів на уроках фізичної культури неможливо без підвищення рівня професійних компетенцій викладача фізичної культури. Це обумовлює важливість використання інноваційних методів на всіх рівнях освіти.

Таким чином:

Для підвищення якості фізичного виховання необхідне активне втілення інноваційних освітніх технологій. Збільшення масштабів інноваційної діяльності в закладах освіти, залучення більшої кількості учнів до занять з використанням новітніх технологій, формування сприятливої інфраструктури в місцях, відведених під експериментальне застосування інноваційних методів та технологій оздоровлення, фізичного виховання та організації дозвілля учнів сприяє формуванню у дітей спортивних навичок під час самостійної спортивно – оздоровчої діяльності на уроках фізкультури та підвищують якість і результативність фізкультурної освіти.