Укладення Берестейської церковної унії
Про матеріал
Презентація аналізує передумови та наслідки Берестейської унії 1596 року. Ви дізнаєтесь про спробу об’єднання православної та католицької церков під зверхністю Папи Римського та виникнення Української греко-католицької церкви. Опис висвітлює позиції сторін, глибокий релігійний розкол українського суспільства та роль унії у збереженні національної ідентичності в умовах польського впливу.УКЛАДЕННЯ
БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ
Що таке реформація і контрреформація?

Поясніть терміни: «єзуїти», «протестантизм», «церковне братство».
Яку діяльність проводили церковні братства?
Яким було становище православної церкви в середині 16 століття?
З моменту розколу християнства (1054 рік) ідея унії (об'єднання) двох церков завжди знаходила своїх прихильників. На Флорентійському соборі 1439 р. було проголошено унію, тобто об'єднання Західної та Східної церков. Однак Флорентійську унію не вдалося втілити в життя.
![]()
Передумови унії
Православна церква перебувала в глибокій кризі.
Православна церковна ієрархія та шляхта схилялася до об’єднання з католицькою церквою.
Причини бажання православних до об’єднання:
- Позбутися контролю братств над духовенством.
- Оздоровлення церковного життя (патронат, корупція).
- Зрівняння в правах католиків та православних, посилити позиції православних в державі.
Уряд Речі Остаточно закріпити землі України і Білорусі за Посполитої теж Річчю Посполитою. бажав об’єднання -Припинити зазіхання Москви на «руську спадщину».
церков: Зупинити поширення ідей реформації та
протестантизму.
-Ополячення українців і білорусів.
![]()

Тогочасні європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорювали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього посилився в умовах розгортання Контрреформації. У Речі Посполитій ідею унії (об’єднання) православної та католицької церков поширювали єзуїти. Зокрема, польський проповідник-єзуїт Петро Скарга видав книгу «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем та про грецьке від тої єдності відступлення», у якій доводив необхідність об’єднання двох церков. І хоча в цьому творі висловлювалося критичне ставлення до православ’я, саме П. Скарга відіграв роль натхненника православного релігійного відродження першої половини
XVII ст. в Україні.
У відповідь з’явилися численні твори православних письменниківполемістів
Герасим Смотрицький автор полемічного твору «Ключ царства небесного» (1587р.), де критикував католицизм, обгрунтовував шкідливість календарної реформи папи Григорія ХІІІ.
Полемічна література – твори у яких відображається релігійна полеміка (дискусія) щодо унії між представниками
православної і католицької церков.
Ствлення до унії
прихильники
Українсько-білоруська православна знать: прагнула оновити православну церкву, наблизити її до потреб часу.
Українсько-білоруські православні єпископи сподівалися, що унія сприятиме досягненню православними фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католицьким, отримати місця в сенаті.
![]()
Польська влада . Церковна унія розглядалася нею як шлях до закріплення українських і білоруських земель під польською зверхністю.
протиники
В.-К. Острозький.Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії увійде вся східна церква, а об’єднання відбудеться на рівноправних засадах православної та католицької церков. Проте усвідомивши, що влада Речі
Посполитої та представники Папи Римського прагнуть іншого, князь виступив проти унії.
![]() |
![]()
6 жовтня 1596 р. Почався церковний собор у м. Берестя де розглядалося питання про об’єднання православної церкви з католицькою під зверхністю Папи Римського.

8 жовтня собор розколовся на прихильників і противників унії.
Сигізмунд III Ваза

прихильники
Київський митрополит Михайло
![]() |
|||
Рогоза, єпископи Іпатій Потій,
Гедеон Балабан, Кирило Терлецький, шляхта, частина міщан.

Противники об’єднання засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит і вірні йому єпископи офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.
Греко-католицька церква підпорядковується Папі Римському. Прийнято догмати (основи віри) католицької церкви про походження Святого Духа від Бога Отця і Сина (православні вважають, що Дух походить тільки від Отця), вчення про чистилище.

Збереження візантійської (православної) обрядовості, календаря, мови богослужіння.
Звільнення уніатського духовенства від податкv
Уніатська шляхта зрівнюваласяв правах з католицькою.
Уніатським єпископам обіцяно місця в сенаті. Чернече (монаше) життя організовувалося за східним обрядом.
Братства підпорядковувалися єпископам.
На українських землях існують три церкви. Релігійна боротьба між православними і грекокатоликами (уніатами).

Уніатські єпископи не отримали місця в сенаті. Православна церква опинилася поза законом, яка шукала підтримки в світських елементів – козацтва.
Уніатів православні вважали зрадниками, католики вважали уніатів неповноцінними громадянами
полемічна література
У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, дотримуючись певних поглядів на релігію та церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.
У час, коли обговорювалася ідея унії православної і католицької церков, першим на українських землях осередком антикатолицької полеміки стало місто Острог. Серед найвідоміших православних письменниківполемістів були Клірик Острозький, Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський.
Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається написана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих в 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий» він різко критикував католицизм і папство, захищав православ’я. Твори цього жанру значно поширилися в Україні у зв’язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії
Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». Його автор яскраво й образно висвітлив гноблення православних католиками на теренах Речі Посполитої, а шляхом протидії цьому вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.
У своїх творах письменники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали свою віру і критикували вчення католицької церкви. У православ’ї полемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського народу, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.


