Уклін низький вам, матінко моя!

Про матеріал

Захід спрямований на відродження давніх українських звичаїв і традицій; виховання почуття обов'язку у дітей до матерів, плекання любові і турботи про матусь,пошану і допомогу матерям у майбутньому.

Перегляд файлу

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Заруддя

Виховний захід на тему:

«Уклін низький вам, матінко моя!»

Підготувала класний

керівник 5-го класу

Беш Ольга Василівна

Мета: відроджувати давні українські звичаї і традиції; виховувати почуття

обов’язку у дітей до матерів, плекати любов і турботу про матусь,

пошану і допомогу матерям у майбутньому.

Вчитель: У 1903 році молода американка Філадельфії Анна Джервік

звернулась до законодавчих властей присвятити один день у році

вшануванню матерів. Вона запропонувала це святкування поєднати з

квіткою.

У 1929 році Союз Українок Галичини звернувся до громади з

пропозицією зробити цей день святом Матері. Так сталося, що в

усьому світі День Матері святкували і святкують у другу неділю

травня. Мабуть тому, що саме у травні з’являється так багато різних

квітів.

( Святково прибрана зала. На авансцену виходять ведучі в українському вбранні):

Україно моя неозора,

Ти встаєш у ранковім серпанку,

І вмивають дощі твої очі,

Починаючи дивну співанку.

Солов’ї у калиновім гаю

До світанку тебе прославляють,

Бо для них ти матусю, єдина,

Неповторна моя Україно!

Ведуча. Україна переступила поріг третього тисячоліття: незалежна, вільна, з

давньою історією, високою духовністю та культурою.

Ведучий. І квітує ніжно українська земля, вирує яскраво травень – благословенний місяць року, що щедро дарує нам стільки прекрасних свят.

Ведуча. Саме тоді, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері.

Ведучий. Слово « мати» - вічне і неповторне, як світ. Мати – символ усього найкращого і найсвятішого. Мама – перше слово, що його з усмішкою вимовляє дитина.

Ведуча. Мати – найдорожча в світі людина. Де б не був ти , щоб ти не робив, вона завжди освітить твій шлях ніжним, відданим лише тобі серцем.

Ведуча. Слово «мати» для кожного українця уособлює в собі три найдорожчі образи: Матір Божу, матір Україну і рідну неньку.

Ведучий. Земна жінка від Духа Святого народила нам Сина Божого, що полонив людські серця не силою, а любов’ю, що взяв на себе гріхи світу і вказав нам дорогу до життя вічного.

Ведуча. Своєю добротою, покорою, совістю, чистотою Мати Марія вознеслася над нами, щоб заступитися за нас перед Всевишнім, щоб просити сина свого єдинородного простити нам усі наші тяжкі провини.

Звучить « Аве , Марія»

Літературно - музична композиція «Благослови нас, Маріє!»

( На сцену босоніж виходить дівчина в довгій українській сорочці, коси розпущені, в руках тримає свічку.)

Дівчинка. Темінь лякає і страх підповза.

Навпомацки ходим по хаті:

Кого заболить нічийна сльоза,

І в кого про день запитати?

Він завтра наступить, а нині – ніч,

Пророк, певно збився з дороги.

І скапує віск із наляканих свіч,

Мов жаль, що далеко від Бога.

Ми впали, мов сон, в оцю круговерть:

Провалля і урвища, хащі.

Та це не вода, а все – таки твердь:

Ми грішні, але не пропащі!

Бо голос звідтіль долітає сюди

В пітьму чи коли зазоріє.

Виходимо з кола зневіри й біди,

Благослови нас, Маріє!

На сцену виходять діти зі свічками, клякають.( Звучить пісня « Аве Марія»

О непорочна Божа Мати,

Ми твої діти, Царице неба,

Ідемо до тебе тебе благати,

Усім нам ласки твої треба.

О, непорочна Ненечко Божа,

Навчи нас Бога над усе любити

Велично, вірно, щиро, святочно.

Поклін в синівській складаєм молитві.

О, непорочна Божая Мати

Прости нас, як часом змилим дорогу.

Під омофор твій молимо взяти.

О, добра Мати , душу убогу.

Вічно оспівана. Богом злеліяна.

Сонцем осяяна, цвітом замаєна…

Спаси, Богородице, нас

Духом обручена, скеле незрушена,

Джерело радості, кріпосте старості…

Спаси Богородице, нас.

Мати Спасителя, душ утішителько,

Вірна супутнице, в горі заступнице…

Спаси Богородице, нас

Зоре над зорями, земле між морями,

Шлях опромінений, раю відчинений…

Спаси Богородице, нас.

Мамо – Україно, Берегине долі народної! Це ти в час лихоліть підносила дух і совість дітей своїх. І ми стаємо на коліна перед скорботою і величчю твоєю.
Мамо, Берегине наша! Це ти тихою колисковою оберігала сон в дитячі літа. Це ти навчила мене жити по закону Любові і Правди. І ми стаємо на коліна перед любов’ю і добротою. Перед мужністю і мудрістю твоєю.
Благослови ж нас, Боже бути гідними дітьми Матерям нашим! Дай нам розуму й хисту послужити їм! Дай нам сили та снаги оберегти й заступити їх у лиху годину.

( Звучить пісня « Аве Марія»)

Весна вдягла мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот.

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас в гості запросив

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, мов усмішку, підносив:

« Христос воскрес!», «Христос Воскрес!»

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

« Христос воскрес!»А може на цім святі

Із бездуховності воскреснемо і ми?

(Чути церковний дзвін)

Ведуча. Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, з’являється веселка.

(Мелодія пісні про маму «Мамо, ваші діти як птиці…»

Мама… Вимовляючи це рідне до болю слово, перед тобою постає її образ, єдиної , найріднішої, наймудрішої. І де найти ті слова, якими можна було б виразити свою безкінечну любов до матері. Ваші очі нагадують чисте озерце, в якому така прозорість, ніжність, що видно всю твою душу і всю твою вічність.

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світилось,

А то лиш моя мама

Дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик.

Що пестив колосся,

А то мені моя мама

Гладила волосся.

Учениця Снилась мені ягідочка,

Як мед солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Учень Снились мені Ангелки,

Що в рай мене несли,

А то мене мами ручки

До серця притисли.

Учениця Снилося мені, що на крилах

Я вгору несуся,

А то мене із постелі

Піднесла матуся.

Ведуча. Мама… В цьому слові пісня жайворонка і журливе «курли» журавлів. Мама дала життя, навчила розуміти людей, шанувати хліб.

Ведучий. Немає кращої любові, як любов материнська, бо всі любові цвітуть і перецвітають, а любов материнська вічна. Вона вічно пестить і гріє серця своїх дітей.

Пісня « Живе рідне слово»

Живе рідне слово в піснях колискових,

Стрічається знову в них світ поколінь.

Матусина мова цвіте веселково,

Освічує в небі захмарену тінь.

Приспів

І де б не були ми в безмежному краю,

Нас кличе додому дитинство святе,

Де кожна пташина, як мати співає.

Верба і калина у лузі цвіте.

Де вся Україна – колиска любові

Із явора й дуба, з горіхових віт.

В устах материнських, у рідному слові

Шепоче Молитву – душі заповіт.

Приспів

Гойдайте веселку своїми серцями,

Гарячим цілунком торкніться хмарин,

Щоб сонце сміялось, умите дощами,

Щоб завше вертався до матері син.

Діалог « матері і сина»

Син: Розкажіть мені мамо, про вишні

Чи цвітуть вони так як колись?

Мати: Були синку морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

Син: Розкажіть мені мамо, про зорі

А чи світять вони як колись?

Мати: А той сину, хто виріє у горі

Не так часто на зорі дививсь.

Син: Розкажіть мені мамо, про долю

Чи людині підвладна вона ?

Мати: Доля, сину - мандрує у морі,

Пливе той лиш, хто має човна.

Син: Розкажіть мені мамо, про роки

Як помітно спливають вони?

Мати: Роки, сину, помітні допоки

Матерів пам’ятають сини.

На грядці в бабусі затнились квіти суцвіттям,

Хлюпочуть від вітру пелюстки у сизій росі.

Лишилася жінка на старість самітня при дітях,

Чека, виглядає, що може приїдуть колись.

Хоч хата старенька, та прибрано всюди і чисто,

Усе до ладу, рушники на стіні, аж горять.

Дістала зі скрині поблідле весільне намисто

І зойкнула стиха, бо крижі віддавна болять.

А роки минають. І падають зорі строкато,

Та й просяться знову на білу, як пір’я, канву.

Бабуся старенька вдяглася немовби на свято

І стала зорею. А зорі у небі живуть.

Звучить мелодія «Чорнобривці»

С ц е н к а

Ведуча. Що сталося, чому ви шепочетесь?

Учень. Для матусі квітів весняних ми хочем нарвати.

Дівчинка. Та де ж нам їх узяти?

(Заходять весняні місяці)

Хлопчик. Ой пішов я до Березня

Поміж березами.

-Дай , Березню, трохи квіток

На свято для мами.

Березень. Ще квіточки не зацвіли,

Листочки маленькі.

Земля встала, та не вбралась

Ще на свято неньки.

Хлопчик. Ой ти , Квітню, ти так гарно

Земельку вбираєш,

Ти вже, мабуть , для матусі

Гарні квіти маєш?

Квітень. Ой вбираю я земельку, вбираю ,як вмію

Але вбрати свято неньки, здається ,не вспію.

Хлопчик. Ой ти, Травню, красний Травню,

Прибраний багато,

Подаруй хоч одну днину

Матусі на свято.

Травень. Ой знав я , що колись буде

Матусине свято.

Тому кожну свою днину

Вбрав гарно, багато.

Музика…

Учень. А зараз до вашої уваги загадки.

Який струмочок повсякчас

Співає ніжно коло вас?

Мамин голос.

А що солодке знаєш ти,

Чого в крамниці не знайти?

Мамині вуста.

Яке колосся золоте

Униз вершечками росте?

Мамині руки.

Які сніги постійно йдуть,

Які сніги не розтають?

Мамина сивина.

Які дві зірки знаєш ти

Завжди нам сяють з висоти?

Мамині очі.

Вчитель. «Три біди є в людини – смерть, старість і погані діти» ,- говорить народна мудрість. Старість неминуча. Смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна застерегтися, це залежить як від батьків, так і від самих дітей.

Тож завжди старайтеся бути слухняними, турбуйтеся про своїх батьків і не завдаваймо їм прикрощів.

Пісня « Моя мама»

Якби мам не було на світі,

То кого б любили діти?

Наймиліша моя мати,

Бо веде порядок в хаті

Бо без неї нема щастя

І не ллється пісня рясно.

Ще, якби не було мами,

Ми б зазнали лиха з вами.

Тож нехай живуть рідненькі,

Усміхаються гарненько,

А ми будем підростати

І матусю доглядати.

Люблю я Вас, матусенько єдина

Любов’ю щирою, як любить лиш дитина.

І Господа щоденно я молю,

Щоб оберігав матусеньку мою.

Цієї неділі День Матері. Цього дня всім нам треба зробити добро для своїх матусь , привітати їх щирим словом, подарувати їм свою любов і вдячність. А також давайте кожен з нас приготує матусі подарунок.

Нам завжди і скрізь потрібна мама, її доброта і ласка зігріватиме все життя.