Україна — космічна держава (Підручник «Фізика» (В. Г. Бар'яхтар, С. О. Довгий)), 9 клас

Pelican Arickan 14 жовтня 25 Відгуки відсутні

Про матеріал

Промова: https://naurok.com.ua/promova-tekstoviy-suprovid-do-prezentaci-ukra-na---kosmichna-derzhava-fizika-astronomiya-prirodoznavstvo-9-11-klasi-535238.html

Універсальна мультимедійна презентація з фізики, астрономії та природознавства для 9-11 класів, яка повністю відповідає змісту чинних навчальних програм МОН України. Цей матеріал створено як готове рішення "під ключ" і може без змін використовуватися як власна презентація для проведення тематичного уроку, виховного заходу до Всесвітнього дня авіації та космонавтики, захисту реферату, дослідницького проєкту чи учнівської доповіді на тему «Україна - космічна держава».

Для кого цей матеріал буде корисним

Для вчителів:

  • готовий мультимедійний супровід до уроку або позакласного заходу;
  • логічно структурований матеріал із чітким поділом на історичні, наукові та сучасні аспекти розвитку космічної галузі України;
  • якісний візуальний ряд із фотографіями підприємств, ракет-носіїв, супутників і видатних діячів української космонавтики;
  • можливість використовувати презентацію як основу для тематичного заняття, STEM-проєкту або профорієнтаційного заходу.

Для здобувачів освіти (учнів):

  • доступний і цікавий конспект без перевантаження текстом;
  • готова база для виступу перед класом або захисту навчального проєкту;
  • швидке повторення основних фактів про розвиток космічної галузі України;
  • наочне знайомство з досягненнями українських учених, конструкторів та космонавтів.

Вміст та цінність матеріалу

  • Історія становлення космічної галузі України та її роль у радянській космонавтиці.
  • Діяльність КБ «Південне» та «Південмашу», які стали основою українського ракетобудування.Огляд національної космічної програми та діяльності Державного космічного агентства України.
  • Детальний аналіз українських ракет-носіїв «Зеніт», «Циклон», «Дніпро» та перспективного сімейства «Маяк».
  • Інформація про супутники серії «Січ» і студентські наносупутники PolyITAN. Міжнародна співпраця України з NASA та ESA.
  • Біографії та внесок видатних діячів української космонавтики: Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Леоніда Каденюка та інших.
  • Сучасні виклики космічної галузі та перспективи розвитку приватного космічного сектору, зокрема компаній SETS і Promin Aerospace.

Презентація має чітку структуру: від історичних витоків українського ракетобудування до сучасних міжнародних проєктів, перспектив розвитку галузі та підсумкових висновків. Матеріал доповнено ілюстраціями космічної техніки, підприємств та видатних особистостей.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Україна - космічна держава. Презентацію підготував учень () класу: (ПІБ)Вчитель: (ПІБ)

Номер слайду 4

ЗмістІсторія космічної галузі України. Внесок України в радянську космонавтику. Незалежність і національна космічна програма. Державне космічне агентство України (ДКАУ)Основні космічні підприємства України. Українські ракети-носіїУкраїнські супутники. Міжнародне співробітництво. Участь українців у міжнародних польотах. Освіта і наука в космічній галузіВидатні діячі української космонавтики. Проблеми космічної галузі України. Перспективи та потенціал. Роль України у світовій космонавтиціВисновки. Джерела

Номер слайду 5

Історія космічної галузі України1954, Дніпропетровськ - створено КБ «Південне» для розробки балістичних ракет СРСР. Розроблено ракети Р-12 і Р-36 - основа для носіїв «Циклон» та «Зеніт». Україна була ключовим виробничим центром радянської космічної програми. Повний цикл: проєктування → виробництво → запуск. Такий рівень мали лише одиниці країн у світі. КБ «Південне»Р-12

Номер слайду 6

Внесок України в радянську космонавтику. КБ «Південне» та «Південмаш» - розробка і виробництво ракети Р-36 М («Сатана»), що стала основою носіїв «Циклон». Українські фахівці створювали не лише двигуни й корпуси, а й системи управління, електроніку, техніку для космодромів.70-80-ті роки - понад 100 тисяч працівників у космічній галузі УРСР. Україна фактично була індустріальним серцем радянського космосу.«Південмаш»Р-36 М

Номер слайду 7

Незалежність і національна космічна програма1991 - Україна стає однією з небагатьох країн із повним циклом виробництва ракетно-космічної та ядерної техніки.1992 - створення Державного космічного агентства України. Запущено серію супутників «Січ» для дистанційного зондування Землі. Створено легку ракету «Дніпро»: переобладнану МБР для комерційних запусків. Україна стала партнером США, Італії, Бразилії, Росії у космічних проєктах.«Січ-1»Легка ракета «Дніпро»

Номер слайду 8

Державне космічне агентство України (ДКАУ)Розробляє та реалізує державну політику у сфері космосу. Координує десятки підприємств і наукових центрів по всій Україні. Відповідає за міжнародні угоди, програми та фінансування галузі.Є офіційним представником України в ООН, ESA та інших організаціях. Завдяки діяльності ДКАУ Україна зберегла статус ракетної держави навіть у складні часи. Лого «ДКАУ»Штаб-квартира ESA у Парижі

Номер слайду 9

Основні космічні підприємства України. КБ «Південне» ім. Янгеля (Дніпро) - розробка ракет-носіїв, супутників, систем управління; досвід стратегічного проєктування.«Південмаш» (Дніпро) - складання ракет і компонентів, у тому числі для міжнародних програм. Харківський приладобудівний завод - бортова електроніка. Київський радіозавод - електронні системи для космічних апаратів. Житомирський завод - композитні матеріали для обшивки космічної техніки. Харківський приладобудівний завод. Київський радіозавод

Номер слайду 10

Українські ракети-носії«Зеніт» - середнього класу, розроблена у 1980-х; брала участь у програмі «Морський старт».«Циклон» - легка ракета, десятиліттями запускала супутники; нова версія «Циклон-4 М» готується до запусків у Канаді.«Дніпро» - перероблена міжконтинентальна ракета РС-20 (Р-36 М); використовувалась для комерційних запусків, останній у 2015 році.«Маяк» - сімейство ракет легкого класу. Зеніт-3 SLБЦиклон-4 М

Номер слайду 11

Українські супутники. Серія «Січ» - для дистанційного зондування Землі (моніторинг с/г, екології, НС).«Січ-2-30» (2022) - успішно запущений зі США; доказ технічної спроможності України під час війни. МСІ-супутники - мікросупутники, створені у співпраці з університетами; сприяють залученню молоді до космічної галузі. Україна продовжує самостійно розробляти й запускати супутники навіть у кризових умовах.«Січ-2-30»Мікросупутник. Poly. ITAN-2

Номер слайду 12

Міжнародне співробітництво. Партнери: ESA, NASA, США, Італія, Південна Корея та інші.«Морський старт» - запуск ракети «Зеніт» із морської платформи (спільно з США, Норвегією, РФ).«Циклон-4 М» - сучасний проєкт із Канадою. Українські двигуни використовувались у європейських ракетах Vega. Після втрати російського ринку Україна зберегла попит на свої технології, переорієнтувавшись на Захід. Американська космічна організація - NASAКреслення VEGA

Номер слайду 13

Участь українців у міжнародних польотах. Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України; політ на шатлі «Колумбія» (1997). Павло Попович - перший українець у космосі; «Восток-4» (1962), 4-й космонавт СРСР. Георгій Береговий - керівник Центру підготовки космонавтів СРСР, льотчик-космонавт. Українці були не лише пасажирами: командували екіпажами, будували ракети, готували майбутніх астронавтів. Леонід Каденюк. Георгій Береговий

Номер слайду 14

Освіта і наука в космічній галузіНаціональний авіаційний університет (НАУ) в КиєвіХарківський авіаційний інститут (ХАІ)Дніпровський національний університет ім. О. Гончара. У цих вишах готують інженерів-ракетобудівників, конструкторів, фахівців з авіоніки. Молоді спеціалісти мають можливість стажування за кордоном - наприклад, в ESA або JAXA. ХАІНАУ

Номер слайду 15

Видатні діячі української космонавтики. Сергій Корольов (Житомир): головний конструктор радянської космічної програми. ▸ Запуск першого супутника; ▸ Політ Гагаріна (1961). Володимир Челомей (Київ): розробник ракетно-космічної техніки, конкурент Корольова. Юрій Кондратюк (Полтава): автор концепції місячного модуля ще у 1920-х - її реалізувало NASA. Сергій Корольов. Юрій Кондратюк

Номер слайду 16

Проблеми космічної галузі України. Недостатнє фінансування ▸Бюджет ДКАУ менший за вартість одного запуску Space. X. ▸Обмежує розвиток науки, інфраструктури та нових проєктів. Втрачена співпраця з РФ (після 2014) ▸Багато проєктів зупинено або потребують переосмислення. ▸Порушені виробничі та логістичні ланцюги. Відтік кадрів ▸Молоді інженери мігрують через низькі зарплати та брак перспектив. Застаріла інфраструктура ▸Потрібна модернізація, щоб відповідати сучасним стандартам.

Номер слайду 17

Перспективи та потенціал. В Україні з'являються приватні космічні стартапи. Flight Control розробляє двигуни для малих супутників. SETS займається електричними рушіями нового покоління. Перспективна співпраця з ESA, NASA, Канадою (проєкт «Циклон-4 М»). Україна може стати гравцем на ринку мікро- та наносупутників. Для прориву потрібні інвестиції та умови для вчених. Приватна космічна компанія «Промінь»Елекричний двигун розробки SETS

Номер слайду 18

Роль України у світовій космонавтиціУкраїна - одна з засновниць космічної ери, адже ключові технології радянського періоду створювалися за участі українських вчених і підприємств. У XXI столітті вона залишається однією з небагатьох країн, що самостійно проєктують ракети, супутники та наземну інфраструктуру. Українські ракети запускалися з морських платформ, двигуни працюють у європейських ракетах, а супутники - на орбіті. Хоч бюджет України значно менший за NASA чи ESA, країна має розум, досвід і бажання працювати, що є головним ресурсом для інновацій.

Номер слайду 19

Висновки. Україна - справжня космічна держава з багатою історією та досягненнями. Наш внесок у світову космонавтику безцінний, хоча сьогодні ми не завжди на перших шпальтах новин. Попри виклики, перед Україною відкриті великі перспективи у космічній галузі. Космос - це прагнення виходити за межі можливого, і українці вміють робити неможливе, особливо в складних ситуаціях. Майбутнє космічної сфери залежить від тих, хто вивчає, створює та розвиває науку. Не будь спостерігачем - стань активною частиною космічного майбутнього України.

Номер слайду 20

ДжерелаІнтерв’ю з інженерами Південмашу та Національного авіаційного університету. Офіційний сайт Державного космічного агентства України. Відкриті матеріали NASA та ESAСайт КБ «Південне» (Наразі не доступний)Вікіпедія