Україна моя, найсвятіша на світі земля

Україна моя, найсвятіша на світі земля

Слайд 1

1 учень: Моя Україно!

                 На росах, на водах

                 На всіх переходах

                 Курличеш мені в журавлиних  ключах.

                 Моя Україно, родина-країно,

                 Ясні небеса в материнських очах.

2 учень: Я чую твій голос,

                 Пшеничний твій колос.

                 І душу мені засіває зерно.

                 Моя Україно, колиско-калино,

                 Пізнати тебе мені щастя дано.

                 З тобою розлука - гірка моя мука,

                 Печаль журавля, без гнізда в чужині.

                 Моя Україно, білявко-хатино,

                З твойого вікна світить доля мені.                                                                

   Ведуча1

Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть. З давніх -  давен  линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені.                                                                                                              Слайд 2

3 учень: Мені над усе більш нічого не треба:

                 Домівка матусі, волошки  в житах,

                 Вишневий світанок, полив’яне небо,

                 І сиза роса на траві  при шляхах.

                 Таке все тут миле, доступне і гідне;

                 Високі тополі і тихе село…

                 Таке сокровенне, насущне і рідне,

                 Воно в мою душу навіки вросло.

                 Корали калини і мамині очі,

                 І доля - з лелечого наче крила…

                 Я більшого щастя на світі не хочу,

                 Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

Ведуча   2                                                                                                                Слайд 3                                                                                                                                                   Рідний край… Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт з барвінку, який ніжно стелиться по садочку.              Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина. Адже  Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

Слайд 4

Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь які в тяжкі роки  підняли  до життя нашу землю, вмили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям.                                        Орали землю, сіяли жита.

   Рушали в бій до змієвого валу.

   І нива пращурів – земля свята,

   Сто сотень поколінь нагодувала.

     У всіх людей одна святиня,

     Куди не глянь і не спитай,

       Рідніша їм своя пустиня,

     А ніж земний в пустині рай.

     Нема без кореня рослини,

      а нас, людей, - без Батьківщини.

Ведуча1                                                                               Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожного століття, як свідчать джерела, розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати  країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє  поневолення. Слайд 5

1 учениця:  Я – Україна, я – страдниця – мати, Слайд 6

                       Яка споконвіку була у ярмі.

                       Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки - одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, -

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

Ведуча1 Слайд 7

                                                                                Кожна країна світу обов’язково має свої символи. Кольори символів давали народу любов  до природи,  яку він бачив сам у жовтому і лазуровому  кольорі: золотистий степ, синє небо, синє море,  ріки з жовтим очеретом  і рудими скелями. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

            Небеса блакитні сяють з глибини,

            А   пшеничні й житні мерехтять лани.

            Образ цей не  зблідне, хоч минуть жнива.

            Це знамено рідне  - злото  й синява.

 Ведуча 2                                                                                Символіка – своєрідна візитна картка  країна, вона ніби  представляє її, підтверджує своє існування. З глибини віків  дійшла  до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох  синів. Сини  зростали  чесними, сміливими, дуже  любили свою неньку і готові  були  віддати за  неї  своє життя. Виросли  сини  і розійшлися по світах,  прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину дала в  дорогу блакитно - жовтий  одяг. Сміливий і сильний син був середній, і прославив свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди  запам`ятали його і назвали Прапором. А  найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди  лунала його дзвінка  урочиста пісня,  за цей голос  і величний спів  люди дали йому ім'я Гімн. Так і донині  по всьому  світу золотий тризуб, синьо-жовтий  прапор і урочистий гімн  прославляють рідну неньку - Україну.

 Ведуча1

Звичайно, скажеш одне тільки слово «Україна» і в уяві обов’язково постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі, верба край долини… Калина в Україні - символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній боротьбі віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й садять її на могилах загиблих. Якщо троянди і виноград, за словами М.Рильського,- красиве і корисне, то калина символізує духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій. Пам’ятай же, сину, що казала мати: «Посади калину біля своєї хати». Слайд 8

              Калину і до столу подавали,

              Весільні короваї прикрашали.

              Як символ долі, щастя і краси,

              І чистої дівочої коси.

              ЇЇ вплітали у вінок дівчата,

              Садили кущ калини коло хати:

              Очистить повітря навесні

              І знадобиться у зимові дні.

              Бо чай з калини - ліки від застуди.

              Шанують цю красуню пишну люди

              І лагідно калинонькою звуть,

              Цілющий чай і сік з калини п’ють.

Ведуча2   Слайд 9

                                                                                                                           Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти верби. Українці вірили, що дерево, яке одним із перших викидає бруньки, тобто прокидається до життя, передає людині силу та здоров’я, оберігає її та захищає.

Верба - також символ, який опоетизований у народній творчості і художній літературі. Близько 500 видів верби росте на нашій планеті, а 30 - на Україні.  Дуже любив  Україну славний її син Т.Г.Шевченко, який у своїх творах оспівав її красу.              Барвінок теж рослина обрядова. Це символ пам`яті, вірності, здоров`я, краси і вічності,  безсмертя, довгих літ. Любові знак - барвінку синій цвіт.Лелека - символ  щастя і родини, любові до своє батьківщини, добробуту, продовження життя, надії.

Ведуча  1    Слайд 10

                                                                                 Та головним оберегом українського народу була Берегиня – жінка – мати. Її  слово тепле і  ласкаве лікувало і повертало сили після хвороб, захищало від злих сил і  давало наснагу. Берегиня  підтримує домашнє вогнище,  вона стоїть коло витоків нового життя, плекає і змінює його.

                Мама! Найдорожче слово в світі,

                Де б не був ти, щоб ти не робив,

                Та вона твій шлях завжди освітить,

                Ніжним серцем, відданим тобі,

                В дні сумні і в дні на щастя щедрі

                      Мама буде у житті твоїм.

                      Тож живи як мама, щиро й чесно.

                      І як мама лиш добро твори.                                                             

Ведуча 2       Слайд 11                                                                                                            Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб - сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності  українського народу.                             Хліб на столі... Хай завжди він буде в хаті, прикрашений вишитим рушником.  А найпершою молитвою нашою хай буде хвала  хлібові, прохання, щоб він не зачерствів,  бо як мовить народ, коли черствіє хліб, то черствіють і  душі.

                     Хай рясніють квіти малиново,

                      Пахне хай духмяно коровай.

                      Щоб і дар земний, і щире слово

                      Ви відчули, завітавши у наш край.

Ведуча1                                                                      Великі і складні завдання покладаються сьогодні на кожного громадянина України, а громадяни  України – це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні і є патріотами своєї держави.                                                                     

Бо як сказано в Біблії, «…хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і  воздається».Слайд 12

                Не розчаровуйсь в Україні,

                А розумій її печаль.

                Що робиш ти для неї нині -

                У себе спершу запитай.

                Не розчаровуйсь в Україні.

                Вона -  свята, а грішні - ми.

                 В її недолі часто винні

                 Її ж бо дочки і сини.

                 Не розчаровуйсь в Україні,

                 Ідеї волі певним будь,

                  Бо тільки той є справжнім сином,

                   Хто вміє неньки біль збагнуть.

                   Не розчаровуйсь в Україні,

                   Вір, що мине важка пора,

                    Розквітне пишній цвіт калини

                   В садах достатку і добра!

Ведуча2.Україна - країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте   свій народ і йога мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність - будемо шановані іншими!