Презентація "Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч". Характеристика героїв п'єси"

Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч". Характеристика героїв твору. Тема:

Охарактеризувати образи-персонажі. Розвивати навички усного зв’язного мовлення, формувати вміння дискутувати; виховувати почуття поміркованості щодо матеріальних потреб, бажання залишатися високоморальною людиною за будь-яких обставин, толерантність під час ведення дискусії. Мета:

Епіграф: "Розуміти життя і розбиратися в людях - далеко не одне і те ж. Велика премудрість - осягати характери та вловлювати настрої"Бальтасaр Грасін-і-Моралес (1601 - 1658) іспанський прозаїк, філософ і теоретик літератури.

Проблемне питання: Що характеризує людину як особистість?

Герої п'єси

Герасим Никодимович. Савка. Параска. Незнайомець Роман. Бонавентура. Гершко. Мотря. Клим. П'єса "Сто тисяч"

Яким чином хотіли розбагатіти герої?Хто з персонажів здався вам найбільш жадібним до грошей?Як можна охарактеризувати цих героїв?"Маю що сказати!"

Калитка. Заради збагачення ладен одружити сина на нелюбій."Хазяйський син повинен шукать хазяйську дочку з приданим, а не наймичку"ладен заморити голодом наймитів «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»ладен піти на злочин"...дать п’ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! Господи!..."

Калиткаекономить навіть їжу, щоб зберегти гроші«Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять…«Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує».перетворює життя своєї родини на пекло. Не дозволяє дружині поїхати до церкви на конях.

Герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. Гроші дівати нікуди, а гаманця купити не на що. Жадібність – всякому горю початок. Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало»Що занадто, то не здраво. Хвилинка народної мудрості

Савка -- кум Герасимавід відчаю готовий продати душу дияволу«Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»йде на злочин«Не журіться. Я зумію заховать, аби що»зрештою кається«Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»

В мутній воді рибку ловить. Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Втім, коли "справу" провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина. Кінь на чотирьох і то спотикається. Хвилинка народної мудрості

Копач Бонавентурачесний«Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»щедрий«Викопаємо — все пополам. Станеть і тобі, і мені, і нашим дітям. І внукам на весь вік…»з повагою ставиться до науки«Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»проста, невибаглива людина«Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок...»

«...ми достанем силу грошей. Вір, це моя судьба, само провідєніє мені цей путь указує!»Копач Бонавентурамрійник; вірить що знайде скарб«Та годі вам, Никодимовичу, убиватися. Заспокойтесь нащо грошей! ...»добрий; рятує Герасима від смерті, намагається його заспокоїти

Бонавентура - цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. В образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. Ну й мрійник! Щоб тобі когут знісся!Хоч горохом об стіну, а він все своє.

Роман - син Калитки«Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»покохав звичайну дівчину без приданогоне прагне надмірного багатства, але працьовитий;покладається на власні сили.“Наче і розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах, кажуть, прокопав… І все він зна – тілько нічого не робе.”(Роман про Копача)

Роман – молодий та вродливий парубок, який не пішов в батька. Він добрий, роботящий, розумний, привітний, але діяльність батька дала про себе знати. Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентурою. На відміну від батька не любить брехати та шукати «халяву». Хвилинка народної мудростіЗароблена копійка краща за крадений карбованець. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. Хто що знає, тим і хліб заробляє. Трудова копійка годує довіку.

Параска - дружина Калиткипрацьовита та хазяйновита«Та й я ж цілісінький тиждень на ногах і роблю не покладаючи рук.»«Та з великого розуму в дурний заходиш! Що це ти затіяв – женить Романа на Пузирівні?»не розділяє прагнення чоловіка одружити сина на багатій «Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість!!»потерпає від жорстокості чоловіка

Параска —  хазяйновита і працьовита жінка,дотримується посту. Інколи дозволяє собі повчати чоловіка, але все ж таки трохи побоюється його. Параска – це уособлення сільськоїпрацьовитої, віруючої жінки. Хвилинка народної мудростіЖіноча робота ніколи не лягає спати. У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна. Не з багатством жить, а з людиною!

Невідомий — єврей. Цей чоловік запропонував Калитці купити фальшиві гроші. Це шахрай, який заробляє на життя махінаціями.«Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели удастся…»«Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…»Злодій злодія шукає, а слід замітає. Злодійовство — погане ремесло.

Мотря — наймичка, наречена Романа. Це працьовита й старанна дівчина,  гарна господиня, горда й чесна в стосунках із хазяйським сином.  «… дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів – одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться…»

Проблемне питання: Що характеризує людину як особистість?

Що таке особистість? Під цим терміном прийнято розуміти сукупність психічних і фізичних особливостей людини, його звичок, досвіду і знань, придбаних ним у повсякденному житті і в процесі взаємодії з оточенням – людьми і предметами. Всі ці компоненти виявляються в поведінці, висловлюючись у зміні «масок», що підходять для різних соціокультурних груп і ситуацій. Простіше кажучи, особистість – це складне поняття, яке включає соціальні навички, психічні характеристики і установки, що базуються на досвіді міжособистісних відносин.

Складові особистості: Щоб повністю висвітлити багатогранність кожного з нас, використовуються ознаки, що характеризують людину як особистість. До них, на думку сучасних вчених, відносяться: - характер - темперамент - мотивація - здібності Кожне з цих понять розкриває людську натуру з певного боку.