Україна моя рідна, сильна, незалежна

Тема. Україна моя рідна, сильна, незалежна

 

Мета: розширити й поглибити поняття дітей  про те, що означає бути  громадянином України; закріпити знання учнів про Україну, її символи; розвивати мовлення дітей, їхній кругозір; формувати патріотизм, людяність, працьовитість; виховувати любов і повагу до Батьківщини, її символів, традицій, обрядів.

 

Місце проведення: кімната народознавства.

 

Форма проведення: свято.

 

Обладнання: державні символи України (герб, прапор); Конституція України, плакати про Україну; вишиті рушники; коровай.

 

Хід свята

 

У сіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай:

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

 

Вступне слово вчителя.

           Діти, ми народилися й живемо на  землі, яка зветься славною Україною. Тут народилися й жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь народу українського, що сягає сивої давнини.

Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної: легенд, пісень, казок.

 

Багато держав є, людей і мов різних,

Та кожному мила одна лиш, єдина,

Найкраща з усіх, - то є рідна країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна.

 

          Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили й пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, - це найдорожча у світі Батьківщина.

У всьому світі кожен знає:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна.

Про Україну, рідний край

Ти завжди, завжди пам’ятай.

          Із давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а й своїм талантом. Могли й пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.

Музично-танцювальна пауза.

(Діти переходять до музичної зали і співають українську пісню «Ми малята-українці», танцюють український танець «Гопак»).

 

         Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю – Київ.

Київ – місто історичне,

Йому вже багато літ!

А воно красиве, вічне

Серед зелені і квіт.

Київ – серце України

І найкраще місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни, -

Гарний все – в зимі  чи в літі.

 

(Учитель показує плакати із зображенням краєвидів Києва й коментує кожну ілюстрацію).

 

         Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це – символи держави (Конституція України  т... 20)

1. Гімн – це найголовніша пісня України, в якій висловлюються найсердечніше думки і прагнення народу. Автор українського гімну – Павло Чубинський. Він написав вірш у 1862 році.  Композитор Михайло Вербицький створив музику в 1885 році. Називається гімн «Ще не вмерла Україна». 

2. Прапор – державний символ .

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синій – небо, жовтий – жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

        Блакитний колір – це колір води, чистого неба, це символ миру. Жовтий колір – це колір вогню, сонця,   лагідних променів, без яких немає життя на землі, це колір зерна, хліба. Ці кольори мають значення миру і багатства, бо наш народ є мирним і працелюбним.

3.   Герб – найголовніший із символів: тризуб символізує мир і творчу працю. А ще в ньому відображено триєдність життя: Батько, Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість і Любов.

-  Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба, калина і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Усі вони – наші давні та добрі обереги.

За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Він був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина – йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату – неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

 

                                       - Не кидайся хлібом, він святий! 

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

 Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи: у канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба і калина. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».

 

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніше завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю.

 

- Отже, як називається країна, де ми живемо?

- Яку назву має народ нашої держави?

- Назвіть столицю України.

- Які державні символи ви знаєте?

- Який у нас герб? Який прапор?

- Що означають його кольори?

- Як називається наш гімн?

- Які квіти є символом України?

- 

Звучить вірш «Україна»

 

Україна – рідний край,

Поле, річка, зелен  гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.