"Україна понад усе!"

Україна понад усе!

Слайд №1

Ведучий 1: Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри  упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

Ведучий 2:Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Кліп «Антитіла»  « Україну не зламати!»

 

Слайд №2

Ведучий 1: Сьогодні на наших очах твориться новітня історія нашої держави. 21 листопада 2013 року на головних площах Львова та Києва збираються студенти. З цього дня вони не ходитимуть на лекції, і їхнім домом на кілька тижнів стане Майдан.

Ведучий 2:У руках цих юнаків і дівчат – синьо-жовті прапори та плакати, а в серцях гаряче бажання нової України. Зі світлими поглядами, щирими усмішками та непохитною вірою в перемогу вони розпочали революцію, що підняла мільйони українців.

Ведучий 1: Саме студенти, а не політики стали двигуном динамічних суспільних змін. І це факт, який не підлягає сумніву. Політики називають події того часу Революцією Гідності.

Ведучий 2: У молоді, що вийшла у ті дні на вулиці, з гідністю було все гаразд, вона ніколи не йшла на компроміс із нею, революція стала справою їхніх гарячих сердець.

Ведучий 1: І тому для них, на відміну від політиків, це була не Революція Гідності. Це була справжня Революція Гарячих Сердець, запалених вірою.

Ведучий 2: Вперше з часів незалежності України сталися трагічні події, пролилась кров мирних людей.

Кліп «Воины света» Ляпіс Трубєцкой

 

Слайд №3

Ведучий 1: Минув   рік…Багато подій відбулося з того часу. Але смерті героїв Небесної Сотні  не були даремними. Докорінно змінилась свідомість людей. Вони перестали боятися.

Ведучий 2: Як cказав патріарх Любомир Гузар: «Влада боїться не голодних, а волелюбних. Голодних можна нагодувати, а волелюбних лише вбити.»

Ведучий 1: Серед хлопців Небесної сотні солдатів не було. Це були люди мистецтва, науки, фермери…звичайні люди. Вони боялися. Але пішли на Майдан.

Ведучий 2: Зміни в державі відбуваються, але повільніше, ніж нам би хотілося. Люди поcтупово доходять висновку, що все залежить лише від них. Ті, хто був на Майдані, це зрозуміли. Вони говорили: якщо не я, то хто.

 Ведучий 1: Єдине, що у них залишилося незмінним, - оптимізм в очах. Вони і далі вірять, що можна побудувати іншу країну, комфортну для життя людей.

Ведучий 2:  Але найбільша перемога Майдану в тому, що він довів – українці можуть постояти за себе, готові боротися за права, європейські цінності.

Ведучий 1: Революція показала, що ми маємо громадянське суспільство, маємо людей, які готові вмерти за Україну, за справедливість, і  така країна має шанс на успіх.

«Виростеш ти сину»

 

Слайд №4

Ведучий 2:  На нашу землю, що славиться своїми хлібами, йде весна – пора засівати ниву. Та хлібороби не скрізь вийдуть орати. «Старший брат», присвоївши собі первородство, хоче, крім цього, забрати в нас землю і волю.

Ведучий 1:  То ж на сході українські чорноземи орють російські «Гради» і «Смерчі», щедро засіваючи їх снарядами. Криваві обжинки справляє смерть – жнива скорботи.

Ведучий 2: Сьогодні на полях України, де колоситись хлібам, ллється кров.   Гинуть наші хлопці-солдати – недостиглі колосочки рідної ниви, що не дадуть по собі врожаю, бо впали обгорілими, обвуглились.

Ведучий 1: Чорне жниво матері-України, полинові поминальні хліби на столах у її хаті.

Читає Людмила  Манелюк  гр.ПК-11

 

Гіркі поминальні коржі…

Спогад, як постріл, короткий…

Ця тема – опік душі

Площею всі сто відсотків.

 

У ній – ні вікна, ані дна…

Барви – лише пурпурові…

Ця тема зоветься – війна …

(Три крапки – краплями крові…)

 

Любов Проць

 Читає Вадим Поліщук  гр.Е-11

 

З Майданом воює Путін.

З майданом хитрує Обама.

Світ на стоїть на розпутті –

Буде з країни яма!

Вигідно світу  - на крові

На українській кипіти.

Хлопці мої чорноброві,

Відважні, затяті діти,

В українськім олігархаті

Майдан чужорідне тіло.

У нашій крайній хаті

Смертельно нам заболіло.

Україно,земле майданна,

Запорозька, тверда, воляча.

Хай вистоїть Богоданна

Твоя козацька вдача!..

Іван Драч.

 Читає Лєна  Ногачевська гр.Е-11

 

І жах, і кров, і смерть, і відчай,

І клекіт хижої орди.

Маленький сірий чоловічок

Накоїв чорної біди.

 

Це звір огидної породи,

Лох-Несс холодної Неви.

Куди ви дивитесь, народи?

Сьогодні ми, а завтра – ви.

Ліна Костенко

 

Слайд №5

Ведучий 1:  Якщо вірити легендам, то душі загиблих героїв відлітають на небо і стають зірками. Наш небосхил усипаний зорями – душами героїв Майдану та солдатів АТО.

Ведучий 2: Кожна зірка має своє ім’я, а країна повинна знати своїх героїв, пам’ятати їх подвиги та вшановувати пам'ять про них.

Пісня виконує  Манелюк Людмила

 

Омелянюк Юрій  слайд №6

Україна понад усе

Небо синє, пшениця у полі...
Раптом залпи — і в полум’ї все.
Та ні кроку назад, бо назавжди
Україна понад усе!
Не зламати мужніх героїв.
Захистить нас надійне плече
Тих, хто нині в бою і для кого
Україна понад усе!
Хто з війною прийшов, той загине.
Ну а хто непомітно втече,
Буде знати: для всіх українців
Україна понад усе!

 

Оксана Дзьоба.
м. Тернопіль.

Тарасова Орися слайд № 7

 

Довкола ніч… а мав би бути ранок…

Яскравий спалах… в грудях так пече…

 Ні… не болить вже… лиш страшенна рана

І хтось мене торкає за плече….

То Ангел мій… Від нього стільки світла…

 І дивина… Я бачу увесь світ…

О, як красиво Україна квітне,

І я над нею лину у політ…                                             Лісовенко Діма м. Суми.

 

Синюк Надія  слайд №8

Сьогодні на вокзалі бачила солдата..
Стояв один – його ніхто не проводжав:
Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,
Немов він сам від себе на війну тікав.

Сумний, стурбований, глибокий,
Задумливо і мужньо в самоті стояв,
Хоч перед ним дорога – світ широкий,
Але він стежку свою власну вже обрав.

Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,
Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,
А в пекло – смерті в зуби їде заглядати - 
Боротися за волю на своїй землі!

І шкода стало невідомого солдата:
Він сам – та й я нікого вже не жду,
Тому тепер на нього буду я чекати,
Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!

«Не полишай одних в скрутну годину,
Дай мужності, надії й сили їм пошли!
Дружині – чоловіка, матері – дитину,
І сестрі брата, прошу, рідного верни!»

Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,
Й чекати буду рідного тебе з війни…
Тепер ти просто зобов’язаний й повинен, 
Живим та неушкодженим прийти!

 

Геращенко Олексій слайд № 9

Неоголошена війна

Травневі трави рясно вкрили роси,
В гаю зазвичай теж співають солов’ї.
Та окропилася земля людською кров’ю,
Сльозами матерів вкраїнської землі.

Наші сини! — оплакують родини,
У горі почорніли матері.
Не дочекалася когось одна-єдина,
Більше не буде розтавання на зорі.

І батько діток милих не пригорне,
Хоч часто бачив їх в коротких снах
Все може статися — в бою загине,
Запульсувала кров гаряча у висках.

В нерівному бою боєць поліг,
Інакше учинити він не зміг.
В мішень стріляє вража «сатана» —
Не оголошена Вкраїні ця війна.

Віра Бернат.
с. Білокриниця Кременецького району.

 

 

 

 

Дубина Іван слайд №10

Не я, тоді хто?

Герої! Герої! Герої!
І туга, і гордість без меж!
По серцю знов мчить борозною
Черговий солдатський кортеж.

«Не я, тоді хто? — кожен каже. —
Хто край від навали спасе?»
І цілому світу докаже:
«Вітчизна нам - понад усе!»

І молиться мати й дружина:
«Коли ж люте горе минеться?»
І тужить уся Україна,
І бореться, та не здається.

Ціною кривавих трагедій
Свободу ми знов здобуваєм,
Свобода ж, така вона леді,
Що кращих з життя забирає.

Бере із життя нашу силу,
Красу і надію, наш цвіт,
Що їм мати долі просила
Найкращої на увесь світ.

Вже мати стоїть, не ридає,
Вдивляється лиш в далечінь,
А сльози, як перли, складає
У пам’яті скриньку вночі.

Політики довго блукають
В дрімучому лісі угод,
Ціну тих угод усі знають,
А п’є чашу горя народ.

Герої! Герої! Герої!
Найкращі Вкраїни сини!
Цей світ лиш врятують герої,
Герої нової війни.                                           

 Марія Томашевська. м. Кременець.

 

 

 Янчук Анна і   Панчук Олександр слайд №11

 

На кладовищі сьогодні ховали солдата.

Мерзла земля аж рясніла від свіжих могил…

Я ще ніколи не чув, щоб так плакала мати,

Зовсім слабка, наче пташка, що вибилась з сил.

 

Двоє бійців попід руки нещасну тримали,

Щоб ненароком не впала до ями вона,

Як голосила вона!Наче пісню співала!

Тільки ця пісня була неймовірно сумна…

 

 -Рідний синочку, журавлику ти мій рідненький,

Що ж так ранесенько крилечка склав ти свої?

Як же ж без тебе на світі цім житиме ненька,

Хто ж тепер, синку мій, очі закриє мої?!

 

Ой, як же сонечко лагідно сяє сьогодні,

Глянь, мій синочку, яка в небесах чистота.

Що ж твої рученьки , синку, тверді і холодні,

Ой, та чому ж такі сині й холодні вуста!

 

Ой, якби ж знала я , синку, що прийде лихо,

Краще б я зовсім на світ не родила тебе!

Синку мій рідний, моя ти остання втіхо,

Сонечко ж сяє і небо таке голубе…

 

Боже,  за віщо моїм землякам це нещастя?!

Котре століття нас мучить цей «братній» народ!

Котре століття кладемо ми в землю найкращих

Без монументів, без пафосу і позолот…

 

Довго ще мати, мов чаєчка та , голосила.

А побратими мовчали лише віддаля.

Грянув салют і – труну опустили в могилу,

І над героєм навіки зімкнулась земля…

 

Господи, дай же нам мужності, дай же нам сили,

Щоб не зламали наш дух ці страждання страшні,

Щоб матері так знедолено не голосили,

Кращих синів загубивши в цій підлій війні.

 Анатолій Матвійчук.

 

 

Слайд №12

Ведучий 2: Святіший патріарх Філарет, виступаючи по телебаченню, словами Святого Письма говорить, що перемога завжди на боці тих, за ким правда. Тому віримо, що перемога за нами!

Ведучий 1: Нам важко протистояти ворогу в цій війні  не тільки через те, що 23 роки армію свідомо руйнували, а й тому, що проти нас ведеться жорстока і ганебна інформаційна війна. Не зважаючи на те, що в  Європі живе багато українців, які намагаються усіма способами донести світові правду про події в Україні,  зробити це нелегко. Виступ українських артистів в Італії, в якому вони розповідають про події на Батьківщині, сколихнув користувачів інтернету.

Танець тіней

 

Слайд №13

Ведучий 1: Наше існування, все, що оточує нас, є результатом всеобіймаючої любові. Життя, дароване Всевишнім, починається з любові до ближнього, до оточуючого світу, до своєї держави.

Ведучий 2: Важливо зараз як ніколи навчитися любити людей, які поруч з тобою, і тих, хто з якихось причин перебуває далеко від нас,  допомогти, виручити, чимось зарадити, підтримати. Ми як ніколи повинні бути зараз єдині, бо в єдності наша сила.

Ведучий 1: Війна – не жіноча справа, але коли вона стосується волі і свободи, за зброю беруться і жінки, і не роздумуючи міняють модне вбрання на військову форму.

Ведучий 2: Серед них є наша випускниця технологічного відділення 2014 року, Нечаєва Руслана, що пішла добровольцем в зону АТО. Зараз вона захищає наш мир і спокій на Сході. З такими жінками нічого не страшно. Вони наша гордість!

Кліп про Нечаєву Руслану.

 

Слайд №14

Ведучий 1: Ми, українці, таки справді дивовижна нація. Віками нас нищили всілякі найди і заброди, а Україна , як птиця-фенікс, воскресала з попелу, даючи світові зразки незламності духу людини в боротьбі за свободу.

Ведучий 2: Ми не готувались до війни, ми думали, що наші вороженьки самі згинуть, як роса на сонці. І гірко помилялись. Проте зараз маємо силу, що допомагає воїнам у нелегку годину – волонтери.

Ведучий 1: Ні для кого не секрет, що вони доставляють на передову, все, що зібрали люди. Кожна волонтерська дорога на схід не є безпечною, бо кулі і снаряди не вибирають. Ті, хто залишився дома, тільки молитвою можуть захистити неозброєних сподвижників

Ведучий 2: Для когось вони герої – волонтери, кіборги, а для матерів і їх рідних – Іванки, Надійки, Олесі, Миколки, найрідніші, найпотрібніші, найкращі! А найголовніше – щоб живі! Бо кожна куля, що вбиває, залишається в материнському серці, і воно до останнього удару живе з провиною – не вберегла, не захистила…

Ведучий 1: Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася.

Ведучий 2: Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

 

 

 

Боряк  Тарас слайд №15

 

Моя Україна

 

Я хочу сказати простими словами

Про те, що турбує мене вечорами.

Про те, як в думках я малюю картину

Якою я бачу свою Україну.

 

В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває.

В моїй Україні ніхто не воює.

Своє й чуже життя кожен цінує.

 

В моєї країни чудові сусіди:

Запрошують в гості, і я до них їду.

Сусіди й самі у нас часто бувають,

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають.

 

В моїй Україні є чесная влада.

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитися в очі.

 

В моїй Україні не плюють на підлогу.

Отримують і надають допомогу.

І молодь моє не п’є і не курить,

Займається спортом, співати так любить.

 

В моїй Україні чемні дівчата,

А хлопці їх вміють щиро кохати,

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того є наші батьки.

 

В моїй Україні немає кордонів,

І сонце, і море, Дніпро й терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках.

Моя Україна! Люблю її!Крапка!

 

Кліп «Українське Добро і російське зло»

Ведучий 1: Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. 

Ведучий 2:Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. В нас все ще попереду. Слава Україні! Слава її героям!

«Молода Кров» Мед Хедс