"Україна в моєму серці."М.К.Пимоненко. Патріотичний захід, матеріал за програмою

Виступ за темою «Україна в моєму серці». Микола Пимоненко»

***  картина «У похід»

В моєму житті  є  місце,  як музиці і  співу,так  танцю і  живопису. Взагалі, мене приваблює органічне поєднання  різних видів мистецтва в одне ціле. У кожного з них є свої композиція і ритм, свої барви та кольори,свої почуття і своє життя.

***Автопортрет. М. Пимоненко

Відомий український  художник Мико́ла Корни́лович Пимоне́нко, зробив значний внесок у створення української школи реалістичного мистецтва, у створення образу України. 

*** картина « Вечоріє»

Гра «Елегія» Ю. Щуровського

Як ця музика, його картини наповнені її чарівною красою,темами,інтонаціями,образами,пейзажами,характерними за своєю лірикою тільки для рідної української землі.

*** картина  «Сінокіс»

Микола Корнилович працював у різних жанрах. Але більше за все любив зображувати  українські сільські пейзажі, життя простої людини. Його сучасники критикували таку творчість, вважали занадто простою.

*** картина «Гуси додому»

Та художник на те не звертав уваги, тому що був патріотом України і всього українського. «Люба,мила моя Україна» - так він називав свою батьківщину.

Народився він у передмісті Києва 9 березня, (як і Тарас Шевченко) 1862 року в родині майстра іконопису який і став його першим вчителем.

Вже з дитинства хлопчик їздив з батьком, розписував сільські храми Київщини. Незабаром і сам почав робити пейзажні і портретні замальовки. Виходили вони на подив досконалими.

*** картина «Великодня утреня»

Доля дала Миколі шанс,- його помічає відомий український художник Микола Мурашко, засновник та директор Київської малювальної школи. Він умовив відомого мецената Івана Терещенко, прийняти Пимоненка в школу безкоштовно.

***  картина «У затінку»

Потім була Петербурзька академія художеств, в яку  він поступив вільним слухачем. Пимоненко навіть нагороджують за роботи кількома золотими і срібними медалями.

*** картина «Свати»

Але він змушений покинути Академію через поганий стан здоров'я, і відсутність коштів на лікування та життя.

Повернувшись до Києва, він викладає у Київській малювальної школи та художньому училищі. Відомо, що Пимоненкові класи відвідувала юна Леся Українка.

*** картина «Святочне ворожіння»

Шалений успіх приносить йому картина "Святочне ворожіння", її багато копіювали, щоб мати у  себе дома. Мерехтять кольори в загадковому світлі свічки. Таємничо – прекрасними царівнами бачаться дві українські дівчини.

*** картина  «Колядки»

Художнику вдавалося з етнографічною точністю відтворювати українські народні звичаї і обряди. Крім того він тонко відчуває зображуване. На картині це і м’який сніг, і морозне повітря,тепле світло з віконець та загадкове сяйво віфлеємської зірки.

***  картина «Жнива в Україні»

Твори Миколи Пимоненка поетично  показують Україну крізь зображення життя селянства, яке стає втіленням духовної краси народу. 

А красу  рідних просторів передає широка панорамність,блакить неба і золото колосків.

Його картини - не просто «розповідь про життя», це, як зупинена мить самого життя.

*** картина «За водою»

Спів  української народної  пісні «Чом,чом,не прийшов»

Він писав картини  так, що в них життя людей фактично зливалось з пейзажем, який відповідав їх настрою.

***  картина «Брід»

Завдяки порадам ще одного українського художника Іллі Рєпіна, Пимоненко експонує свої картини на виставках художників - передвижників.  Величезними тиражами розходяться листівки та журнали з репродукціями його полотен.

*** картина «Ідилія»

 Велику роль відіграє пейзаж у картинах  на мотиви побачень, ревнощів, кохання.

Легке,золотаве світло, порцелянові тіні і якесь тихе-зворушливе почуття відчувається в цій картині.  Пейзаж у художника легкий, ефірний, пронизаний світлом, або ж, навпаки, сумний та тьмяний.

*** картина  «Українська ніч. Побачення»

Гра  української народної пісні  «Вечір на дворі»  

Пимоненко  доповнює реальність співучістю, мелодійністю притаманним ліричним українським пісням.

*** картина  «Побачення»

Микола Корнилович бере участь в міжнародних виставках в Берліні, Парижі, Лондоні та Мюнхені.

Він стає членом Товариства  мюнхенських  художників і Паризького союзу мистецтв і літератури.

***  картина «Київська квіткарка»

Рада Петербурзької Академії  художеств нагородила митця  званням академіка живопису.

***  картина «Гопак»

Український народ може не тільки старанно працювати,палко кохати,але і по справжньому веселитися.

Спів  української народної пісні «Ой за гаєм,гаєм»

 За картину "Гопак" Пимоненко був нагороджений золотою медаллю Товариства французьких художників. Картина  мала великий успіх і була придбана Лувром.

*** картина  «Великий четвер».

А мюнхенський музей придбав картину «Великий четвер».

Пимоненкові дуже реалістично вдається зображати воду, місячне сяйво і, як на цій картині, світло вогників свічок.

***  картина «Продавчиня полотна»

Вже в наш час, у 2006 році був поставлений «абсолютний світовий рекорд продажів художника Пимоненка» - полотно «Продавщиця полотна» було продано з аукціону за 160 тисяч доларів.

В образі старої жінки, втілено відчуття власної гідності, мудрість і суворість селянки, яка пройшла нелегкий життєвий шлях.

За станом здоров ’я, лікарі радили митцю  залишити Україну й шукати кращого клімату. Але майстер  не бажав виїжджати з батьківщини, не хотів іншого життя. «Україна в моєму серці» - говорив він.

***  картина «У криниці.Суперниці»

Художник жив у Києві, а влітку працював у селі Малютянка на Київщині. Воно стало для нього невичерпним джерелом натхнення.

***  картина «Зустріч»

Його майстерня стала осередком культурного життя села. Коли всі збиралися, він сідав біля хати й замальовував усе, що відбувалося.

Ось ця життєва спостережливість Пимоненка, правдивість і щирість його образів, являють собою особливу цінність в творчості художника.

*** картина  «Українська ніч»

 Коли художник помер Ілля Рєпін написав: «Яка втрата для передвижників! Він був справжнім українцем, і не буде забутий своєю батьківщиною за свої правдиві і милі, як Україна, картини ».

Микола  Пимоненко назавжди залишився дійсно народним художником, автором кілька сотень закінчених живописних полотен, які представили світові рідну Україну та її народ.

*** картина «Жниця»

Звучить запис (українська народна музика)  На фоні його:

Перед нами молода селянка. Жниця із загадковою посмішкою Джоконди. Вона стоїть у полі і тримає у руках серп та сноп. На ній одягнена біла сорочка, червоне намисто, на голові червона хустинка. Так, на збирання врожаю в Україні виходили, як на свято.

Це - певний символ краси українського народу і щедрості української землі.

Вдивитися і «прожити» полотна Миколи Пимоненка - ось, може бути, найточніший і найтонший шлях до розуміння неповторного спектра української душі.