Україна в роки загострення кризи радянської системи

УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ( ПОЧАТОК 1960-Х-СЕРЕДИНА 1980-Х РР. ХХ СТ )

МЕТА РОЗКРИТИ СУТЬ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ; СХАРАКТЕРИЗУВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ П. ШЕЛЕСТА, В. ЩЕРБИЦЬКОГО РОЗКРИТИ ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ ТА СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ НАРОСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ СХАРАКТЕРИЗУВАТИ ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ВІДБУЛИСЯ В 1970-ТІ – I ПОЛОВИНА 80-ИХ РОКІВ ФОРМУВАТИ У СТУДЕНТІВ ВЛАСНУ ДУМКУ НА КОНКРЕТНІ ІСТОРИЧНІ ЯВИЩА І ПРОЦЕСИ, ВДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ, ОБГРУНТОВУВАТИ І ВІДСТОЮВАТИ ЇЇ, АНАЛІЗУВАТИ Й ПОРІВНЮВАТИ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ, ФАКТИ ВИХОВУВАТИ СТУДЕНТІВ У ДУСІ ПАТРІОТИЗМУ Й УТВЕРДЖУВАТИ ІДЕАЛИ ДЕМОКРАТІЇ, ДОПОМАГАТИ З ПОГЛЯДУ МИНУЛОГО КРАЩЕ РОЗУМІТИ СУЧАСНІСТЬ

ПЛАН ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНА КРИЗА СИСТЕМИ. ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ П.ШЕЛЕСТА І ЗМІЩЕННЯ ЙОГО З ПОСАДИ ПЕРШОГО СЕКРЕТАРЯ ЦК КП(Б)У УКРАЇНИ.  ДІЯЛЬНІСТЬ В. ЩЕРБИЦЬКОГО.  РУСИФІКАЦІЯ. СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-Х РОКІВ ХХ CТОЛІТТЯ.  ЗМІНИ В СОЦІАЛЬНІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ НАСЕЛЕННЯ.

ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНА КРИЗА СИСТЕМИ ЖОВТНЕВИЙ ПЛЕНУМ 1964 РОКУ ТА ЙОГО РІШЕННЯ ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ НЕОСТАЛІНІЗМ ПОСИЛЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ І ОБМЕЖЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ РЕСПУБЛІКИ

УСУНЕННЯ ВІД ВЛАДИ М. ХРУЩОВА: У жовтні 1964 р. Хрущова, який перебував на короткочасному відпочинку в Піцунді, настійно попросили прибути в Москву нібито для вирішення невідкладних питань у сільському господарстві. А на 14 жовтня в Кремлі вже збиралися члени ЦК КПРС на терміново скликаний пленум.

УСУНЕННЯ ВІД ВЛАДИ М. ХРУЩОВА: НА ЗАСІДАННІ ПРЕЗИДІЇ ЦК КПРС ХРУЩОВУ ДОВЕЛОСЯ ВИСЛУХАТИ ПРЕД'ЯВЛЕНІ ЙОМУ ОБВИНУВАЧЕННЯ. НА ЩО ВІН СКАЗАВ: «МЕНІ ВЖЕ 70 РОКІВ, Я СТАРИЙ І ВТОМИВСЯ... ГОЛОВНЕ Я ЗРОБИВ... ЗНИК СТРАХ І РОЗМОВА ЙДЕ НА РІВНИХ. У ЦЬОМУ МОЯ ЗАСЛУГА. Я ПІДУ І БОРОТИСЯ НЕ БУДУ... ПРОШУ НАПИСАТИ ЗАЯВУ ПРО МОЮ ВІДСТАВКУ, Я ПІДПИШУ...».

ПЕРШИМ СЕКРЕТАРЕМ ЦК КПРС НА ПЛЕНУМІ БУВ ОБРАНИЙ Л.БРЕЖНЄВ. Л.І.БРЕЖНЄВ КЕРУВАВ КРАЇНОЮ 18 РОКІВ. ІСТОРИКИ НАЗВАЛИ ЦЕЙ ПЕРІОД «ЗАСТОЄМ». Леонід Брежнєв

НАРОДИВСЯ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ( НИНІ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК) . У 1935 РОЦІ ЗАКІНЧИВ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ІНСТИТУТ. ЧЛЕН КПРС З 1931 Р. З 1937 Р. НА ПАРТІЙНІЙ РОБОТІ. У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ - НА ПОЛІТИЧНІЙ РОБОТІ В ДІЮЧІЙ АРМІЇ. В 1946 - 1952РР . - ПЕРШИЙ СЕКРЕТАР ЗАПОРІЗЬКОГО, ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБКОМІВ КП(Б)УКРАЇНИ, ПЕРШИЙ СЕКРЕТАР ЦК КОМПАРТІЇ МОЛДАВІЇ; З 1953 Р. – ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ГОЛОВНОГО ПОЛІТУПРАВЛІННЯ РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ ТА ВМФ; З 1954Р. – ДРУГИЙ, З 1955Р. – ПЕРШИЙ СЕКРЕТАР ЦК КОМПАРТІЇ КАЗАХСТАНУ. З 1956Р. – СЕКРЕТАР ЦК І ЧЛЕН ПРЕЗИДІЇ ЦК КПРС. З ЖОВТНЯ 1964 Р. – ПЕРШИЙ, З 1966Р.І ДО КІНЦЯ ЖИТТЯ – ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ЦК КПРС

1965-1985 РР. – ЦЕ ПЕРІОД «ЗАСТОЮ» В УСІХ СФЕРАХ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ПРИЗВІВ ДО СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СУСПІЛЬСТВА, КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ, ЩО ПОШИРИЛАСЯ НА ПОЛІТИКУ, ЕКОНОМІКУ, СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ, ІДЕОЛОГІЮ, КУЛЬТУРУ

«ЗАСТІЙ» - (З ЛАТ «БОЛОТО», «СТОЯЧА ВОДА») - ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ Л.БРЕЖНЄВА (1964 – 1982 РР.), ЯКИЙ ХАРАКТЕРИЗУВАВСЯ ПОЛІТИКОЮ, ЩО ЗАПЕРЕЧУВАЛА БУДЬ-ЯКІ СПРОБИ ОНОВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, КОНСЕРВУВАЛА ІСНУЮЧИЙ РЕЖИМ, НАСЛІДКОМ ЧОГО СТАЛО НАРОСТАННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ.

ЕТАПИ ПЕРІОДУ ЗАСТОЮ ЕТАП ( 1965 -1970 РОКИ) – СПРОБА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ, ЯКІ Б МАЛИ УПОРЯДКУВАТИ ЕКОНОМІКУ СРСР ПІСЛЯ «РЕФОРМАТОРСЬКОЇ ГАРЯЧКИ» ХРУЩОВСЬКОГО ПЕРІОДУ ЕТАП (1970 -1982 РОКИ) – НАРОСТАННЯ КРИЗИ, «КОНСЕРВАЦІЯ», ІСНУЮЧОЇ В СРСР СИСТЕМИ ЕТАП ( 1982-1985 РОКИ) – ЗМІНИ В ПАРТІЙНОМУ КЕРІВНИЦТВІ. УСВІДОМЛЕННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ В РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

ЗАКІНЧЕННЯ ПЕРІОДУ «ВІДЛИГИ» ОЗНАМЕНУВАЛОСЯ НАГРОМАДЖЕННЯМ ЗНАЧНОЇ КІЛЬКОСТІ СОЦІАЛЬНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ ПРОБЛЕМ. НА ТОЙ ЧАС СТАЛО ЦІЛКОМ ОЧЕВИДНО, ЩО РОЗРЕКЛАМОВАНИЙ ПОПЕРЕДНІМ КЕРІВНИЦТВОМ КОМУНІЗМ В СРСР ДО 1980Р. НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ. ЗА ЦИХ УМОВ НОВІ ПАРТІЙНІ ЛІДЕРИ ВИСУНУЛИ ІНШИЙ ІДЕОЛОГІЧНИЙ ОРІЄНТИР: РАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПЕРЕБУВАЄ НА СТАДІЇ ПОБУДОВИ «РОЗВИНУТОГО СОЦІАЛІЗМУ « – ПЕРШОЇ ФАЗИ КОМУНІЗМУ. ЦЕ ПОНЯТТЯ СТАЛО ДОМІНУЮЧИМ В ХАРАКТЕРИСТИЦІ РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ПРОТЯГОМ ДВОХ ДЕСЯТИЛІТЬ ПЕРІОДУ «ЗАСТОЮ» – 1965 – 1985РР.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ «РОЗВИНУТОГО СОЦІАЛІЗМУ» ЗАКРІПЛЕННЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ НА АДМІНІСТРАТИВНИХ І ПАРТІЙНИХ ПОСАДАХ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ КУРСУ КПРС; ЗЛИТТЯ: А. КЛАСІВ І СОЦІАЛЬНИХ ГРУП Б. НАЦІЙ І НАРОДНОСТЕЙ В. ДЕРЖАВНОЇ ТА КООПЕРАТИВНО-КОЛГОСПНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ У ЗАГАЛЬНОНАРОДНУ ЛІКВІДАЦІЯ ВІДМІННОСТЕЙ А. МІЖ УМОВАМИ ЖИТТЯ У МІСТІ І СЕЛІ Б. МІЖ ФІЗИЧНОЮ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ПРАЦЕЮ

ЖОВТНЕВИЙ ПЛЕНУМ ЦК КПРС( 1964), ЯКИЙ УСУНУВ ВІД ВЛАДИ М.ХРУЩОВА, ПРОХОДИВ ПІД ГАСЛАМИ ПОДОЛАННЯ ВОЛЮНТАРИЗМУ, НАДАННЯ ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ РЕАЛІЗМУ, НАУКОВОЇ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ. НЕГАЙНО ПІСЛЯ ЖОВТНЕВОГО ПЛЕНУМУ ВИЩЕ РАДЯНСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО, ЗАЛУЧИВШИ КВАЛІФІКОВАНИХ УЧЕНИХ-ЕКОНОМІСТІВ, ПРОАНАЛІЗУВАЛО СТАНОВИЩЕ В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ СРСР. ВИСНОВКИ ВИЯВИЛИСЬ НАСТІЛЬКИ НЕВТІШНИМИ, ЩО ЇХ НАВІТЬ НЕ НАВАЖИЛИСЬ ОПУБЛІКУВАТИ. ПОСТІЙНО ЗНИЖУВАВСЯ ПРИРІСТ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ. СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА ВИЯВИЛАСЯ НАЙГІРШОЮ І НАЙВІДСТАЛОЮ СЕРЕД ПРОМИСЛОВО РОЗВИНУТИХ КРАЇН.

Кризові явища Заходи щодо усунень кризових явищ Керівництво КПРС змушене відмовитись від тези по побудову комунізму до 1980 року Падає авторитет КПРС, керівників партійного апарату всіх ланок В суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її засад з боку дисидентів, правозахисників, діячів культури Незважаючи на «залізну завісу» розповсюджується інформація про досягнення розвинутих капіталістичних країн Відбувається боротьба в керівництві країною і партією, до влади приходять прибічники неосталінізму Ідеологами КПРС висувається теорія, що констатує побудову в СРСР розвинутого соціалізму перехідного етапу до комунізму Конституційно закріплюється керівна роль КПРС в радянському суспільстві( стаття 6 Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 р. Керівництво КПРС вимагає поліпшити ідеологічну роботу, здійснюються репресії проти « інакомислячих» У засобах масової інформації пропагуються переваги і успіхи соціалізму, піддаються критиці вади капіталізму.

ЗГОРТАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ СТАТУС УКРАЇНИ ЗА НОВОЮ КОНСТИТУЦІЄЮ НЕ ЗМІНИВСЯ. УРСР ЗАЛИШАЛАСЯ СОЮЗНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ У СКЛАДІ СРСР. НЕЗВАЖАЮЧИ НА ПРОГОЛОШЕННЯ « СУВЕРЕННОЮ РАДЯНСЬКОЮ СОЦІАЛІСТИЧНОЮ ДЕРЖАВОЮ», ЇЇ СУВЕРЕНІТЕТ БУВ СУЦІЛЬНОЮ ДЕКЛАРАЦІЄЮ. УРСР МАЛА ПРАВО НА ВИХІД З СРСР, АЛЕ НЕ БУЛО ВИЗНАЧЕННО ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТАКОГО ПРАВА

20 КВІТНЯ 1978 РОКУ ВЕРХОВНА РАДА РЕСПУБЛІКИ ЗАТВЕРДИЛА КОНСТИТУЦІЮ УРСР

НЕДОЛІКИ КОНСТИТУЦІЇ 1978 РОКУ ПОЛОЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ ОБМЕЖУВАЛИСЯ СОЮЗНИМИ ОРГАНАМИ; ПРАВО ВИХОДУ ЗІ СКЛАДУ СРСР НЕ БУЛА ПІДКРІПЛЕНА ЖОДНИМИ ПРАВОВИМИ НОРМАМИ; НЕЗНАЧНУ ЧАСТИНУ БЮДЖЕТУ МОЖНА БУЛО ВИТРАЧАТИ РЕСПУБЛІЦІ НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД; САМОСТІЙНУ ЗОВНІШНЮ І ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІТЬ УРСР ПРОВОДИТИ НЕ МОГЛА; ЧАСТО ВИЩІ ОРГАНИ ВЛАДИ ДУБЛЮВАЛИ РІШЕННЯ СОЮЗНИХ ДОКУМЕНТІВ; НАД УСІЄЮ СТРУКТУРОЮ ВЛАДИ СТОЯЛА КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ.

НЕОСТАЛІНІЗМ ( РОБОТА З ТЕРМІНОМ) НЕОСТАЛІНІЗМ – СТАЛІНІЗМ ПРИСТОСОВАНИЙ ДО СУЧАСНИХ УМОВ ( АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ В СРСР КІНЕЦЬ 60-Х-СЕРЕДИНА 80-Х. СПРОБА РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ СТАЛІНА В ІСТОРІЇ)

НЕОСТАЛІНІЗМ ПОЛІТИКИ Л. БРЕЖНЄВА СУПРОВОДЖУВАВСЯ В УКРАЇНІ НОВИМИ ХВИЛЯМИ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ ПРОТИ ІНАКОДУМЦІВ, ПЕРЕДУСІМ ПОБОРНИКІВ ІДЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ Й СУВЕРЕННОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. ВЖЕ В СЕРПНІ 1965 РОКУ В РЯДІ МІСТ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ МАСОВІ АРЕШТИ, ПІД ЧАС ЯКИХ ЗАТРИМАНО БЛИЗЬКО ТРЬОХ ДЕСЯТКІВ ІНТЕЛІГЕНТІВ-ШІСТДЕСЯТНИКІВ. ПРОТИ БІЛЬШОСТІ З НИХ ВИСУВАЛОСЯ ТРАДИЦІЙНЕ ЗВИНУВАЧЕННЯ В «АНТИРАДЯНСЬКІЙ АГІТАЦІЇ І ПРОПАГАНДІ»

В ЕПОХУ БРЄЖНЄВА ВІДБУВАЛАСЬ ЧАСТКОВА РЕАНІМАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТАЛІНІЗМУ: ВІДНОВЛЕНО «ПРЕСТИЖ» СТАЛІНА; ПОРУШУВАЛИСЯ ГРОМАДСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ; ДЕМОКРАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ЛЮДЕЙ ВИЗНАВАЛАСЯ ЗА ІНАКОМИСЛЯЧИМИ; ЗДІЙСНЮВАЛИСЯ НЕЗАКОННІ РЕПРЕСІЇ ПРИ ЗБЕРЕЖЕННІ В СУСПІЛЬСТВІ АТМОСФЕРИ »ПОМІРНОГО» СТРАХУ.

ПОСИЛЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ КОМАНДНО – АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ І ОБМЕЖЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ РЕСПУБЛІКИ

З КІНЦЯ 60-Х РОКІВ РІЗКО ПОСИЛИЛАСЯ ТЕНДЕНЦІЯ ДО ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ І ЗОСЕРЕДЖЕННІ ЇЇ В РУКАХ ПАРТІЙНОГО КЕРІВНИЦТВА. ПЕРШІ СЕКРЕТАРІ ОБЛАСНИХ КОМІТЕТІВ І ЦК КОМПАРТІЙ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК ДІЯЛИ ШЛЯХОМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО СПІЛКУВАННЯ І УЗГОДЖЕННЯ ПИТАНЬ З ВІДПОВІДНИМИ ВІДДІЛАМИ ЦК. ТАКИМ ЧИНОМ, ФАКТИЧНО ЗМІНИВСЯ НЕ ТІЛЬКИ СТАТУС ЦК, ЯК КОЛЕКТИВНОГО ОРГАНУ, ТАК І ОКРЕМИХ ЙОГО ЧЛЕНІВ ЯК ПРЕДСТАВНИКІВ ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ. ДОЛЯ ОКРЕМИХ ОБЛАСТЕЙ РЕСПУБЛІКИ В ЦІЛОМУ ЗАЛЕЖАЛА ВІД ПОЗИЦІЇ КОНКРЕТНИХ ПАРТІЙНИХ КЕРІВНИКІВ.

ПАРТІЙНІ ОРГАНИ ОСТАТОЧНО ПІДПОРЯДКУВАЛИ СОБІ ІНШІ ОРГАНИ, В ТОМУ ЧИСЛІ Й ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ВИБОРИ В ОРГАНИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ВИКОНУВАЛИ ДЕКОРАТИВНУ РОЛЬ І ВІДБУВАЛИСЯ НА БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНІЙ ОСНОВІ РЕАЛЬНУ ВЛАДУ МІСЦЕВИХ РАД ЗВЕДЕНО НАНІВЕЦЬ ЗРОСТАЛА КІЛЬКІСТЬ ЧИНОВНИКІВ. ПРОТЯГОМ 1975-1985 РР. КІЛЬКІСТЬ МІНІСТЕРСТВ, ВІДОМСТВ І ДЕРЖАВНИХ КОМІТЕТІВ В УРСР ЗРОСЛА МАЙЖЕ НА 20%

НОВИМ КЕРІВНИЦТВОМ БУЛО ЗДІЙСНЕНО Й РЕОРГАНІЗОВАНО АПАРАТ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСТВОМ ТА ДЕРЖАВОЮ. ЗМІНИ, ЩО СУПРОВОДЖУВАЛИСЯ, БУЛИ СПРЯМОВАНІ НА ПОСИЛЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА БЮРОКРАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ СТРУКТУР

ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ - (ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ) ЯКІ ЗМІНИ (РЕФОРМИ), ЩОДО ПОДОЛАННЯ НЕДОЛІКІВ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ? ВТРАТА АВТОРИТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ; ЗМІНИТИ БАГАТОПАРТІЙНУ СИСТЕМУ, ЯКА СЕБЕ ДИСКРЕДИТУВАЛА; АНТИНАРОДНА ПОЛІТИКА УРЯДУ УКРАЇНИ, КОЛИ ЗГОРТАЮТЬСЯ СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ НА ПІДТРИМКУ НАРОДУ; ЗМІНИТИ ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ЯКІ ТІЛЬКИ ВІД ВИБОРІВ ДО ВИБОРІВ ЗМІНЮЮТЬСЯ НА ВИЩИХ ПОСАДАХ; ЗМІЦНЕННЯ ПРАВА ГОЛОСУ ПРОСТОГО ВИБОРЦЯ ( БОРОТИСЯ З ПІДКУПОМ, ПРОДАЖНІСТЮ ВИБОРЦЯ); РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ – ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ; ІЛЮСТРАЦІЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВЛАДИ НА ВСІХ РІВНЯХ; РІШУЧА ДІЯЛЬНІСТЬ АНТИКОРУПЦІЙНОГО КОМІТЕТУ; РЕФОРМИ СУДОВОЇ СИСТЕМИ, ПРОКУРАТУРИ.