Україна в умовах перебудови у СРСР

Історія України: 1985–1991 Україна в умовах перебудови. Від дозованої гласності до незалежності

Системна криза радянської системи, що проявилась у: Економіка. Економічна відсталість та застарілі методи господарювання. Політика. Недосконалість політичної системи та бюрократія. Духовність. Кризові явища духовного життя та культури. Рівень життя. Зниження життєвого рівня населення. Причини перебудови

Перебудо́ва — загальна назва сукупності реформ в СРСР у 1985–1991 роках. Керівництво держави не планувало змінювати фундамент системи. Основною ідеєю було зберегти радянську систему, вдосконаливши, оновивши її та надавши їй «людського обличчя». Поштова марка СРСР, 1988 р. Мета: Вдосконалення, а не знищення

І Етап: «Прискорення» (1985–1986)Ключові ідеї: Прискорення соціально-економічного розвитку через науку, дисципліну та планування. Реальність: Влада була змушена дозволити індивідуальну трудову діяльність.•Величезні збитки від антиалкогольної кампанії.•Катастрофічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Поглиблення реформ. Відсутність змін змусила М. Горбачова заявити про нову кадрову політику. Стало зрозуміло, що стара номенклатура не бажає і не може здійснювати зміни. Опір в УкраїніУкраїнська бюрократія не поспішала. Чиновники були переконані, що це тимчасово і «все повернеться». На словах підтримували, а діяли як завжди.ІІ Етап: Кадрова революція (1987–1988)

Проголошено курс на кардинальне реформування політичної системи через ключові резолюції: Результат: У 1989 р. відбулися перші альтернативні вибори делегатів З’їзду народних депутатів СРСР.«Про демократизацію радянського суспільства» — початок реальних виборчих процесів.«Про боротьбу з бюрократизмом» — спроба зменшити вплив партійного апарату.«Про гласність» — розширення лібералізації суспільного життя. Червневий пленум 1988 р.

«Гласність» — курс на запровадження обмеженої, контрольованої свободи слова в інтересах політики М. Горбачова. Визначення політичного курсу“Політика Гласності

Нова хвиля свободи. З Кримінального кодексу УРСР вилучили статті за інакодумство. З осені 1986 р. почали звільняти політв’язнів. До України повернулося близько 300 дисидентів, серед яких В. Чорновіл, М. Горинь, Л. Лук’яненко. В’ячеслав Чорновіл відновив випуск журналу «Український вісник». Повернення дисидентів

ОрганізаціїВідновила роботу Українська Гельсінська спілка. Створено товариство «Меморіал».Історична правда. Симпозіум «Меморіалу» вперше відкрито говорив про Голодомору 1932–33 рр. Таємні протоколи. Оприлюднено таємний протокол пакту Молотова – Ріббентропа, що підірвало авторитет КПРС. Пробудження громадянського суспільства

Восени 1988 р., за підтримки Спілки письменників України, було створено «Народний рух України за перебудову». Цілі першого року: Спочатку Рух підтримував офіційний курс, не вимагаючи незалежності.•Консолідація української нації.•Відтворення історичної пам’яті.•Посилення ролі української мови. Народний рух України

Живий ланцюг (1990)21 січня 1990 року. Рух організував одну з наймасштабніших акцій у світовій історії — «живий ланцюг» між Києвом та Львовом. Акція була присвячена 71-річчю Акту Злуки УНР та ЗУНР. Вона стала символом єдності України та пробудження національної свідомості мільйонів.

На ІІ Всеукраїнському зборі Руху відбулася зміна вектора розвитку: Зміна назви. З назви «Народний рух України за перебудову» вилучили слова «за перебудову». Заявлено про необхідність повного демонтажу тоталітарної системи. Нова мета. Замість нового союзного договору — побудова незалежної держави та усунення КПРС від влади ненасильницьким шляхом. Радикалізація вимог (Осінь 1990)

ІІІ Етап: Фінал (1989–1991)Перебудова «знизу». Падіння авторитету партії, багатопартійність та активні дії мас. Висновок: Реформи «згори» завдяки національному руху та гласності переросли у справжню революцію свідомості.