Українознавство 7 клас Замки та палаци України

Українознавство7 клас. Тема «Неповторні замки і фортеці України»

Хотин - місто в Чернівецькій області, що розташоване на березі Дністра. Населення міста - 10 тис. осіб. Місто має давню й багату історію, воно споконвіку було бажаним місцем для проживання. Як встановили науковці, сама назва міста - Хотин - означає «бажаний», «жаданий». В Добу Середньовіччя Хотин славився  на всю Європу своїми ринками та ярмарками.  

Місто завжди відігравало стратегічно важливу роль в міжнародній транзитній торгівлі. Будучи на прикордонні різних держав, Хотин часто переходив із рук в руки. Протягом багатьох століть Хотин був ареною численних військових конфліктів і визначних битв світових імперій. В XVIIст. тут відбулись Хотинська війна 1621 року і Хотинська битва 1673 року. У XVIIIст.  край став полем битв чотирьох російсько - турецьких війн. Перлиною міста є всесвітньовідома Хотинська фортеця - це пам'ятка історії, культури та архітектури XIII-XIX ст. Фортеця являє собою спільну, безцінну спадщину для багатьох народів. ЇЇ стіни не раз ставали свідками багатьох війн, вони бачили перемоги і поразки, піднесення і занепад імперій.  Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» утворено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року №1539 «Про Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».

Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у місті Кам'янець-Подільський. Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії.

Всю фортецю поділяють на Старий та Новий замок. Старий замок знаходиться в самому серці твердині. Його загальна площа складає 1,5 га. За формою нагадує неправильний чотирикутник, по периметру якого розміщено аж 11 веж. На південь, ліворуч від ходу знаходяться: Папська, Тенчинська, Ляська та вежа Ковпак; із заходу вистроїлися в ряд: Західна, Денна, Нова (Велика) вежі; праворуч від входу, з північного боку Північний та Південний бастіони, вежа Рожанка, Водяна, Лянцкоронська, Комендантська, Чорна вежі.

Аккерма́нська форте́ця або Бі́лгород-Дністро́вська форте́ця — історико-архітектурна пам'ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя на місці руїн античного поліса Тіра. Розташована в м. Білгород-Дністровський Одеської області.  Площа території – понад 9 гектарів. Загальна довжина стін перевищує два кілометри, а їх товщина сягає п’яти метрів. До сих пір збереглися 26 з 34 фортечних башт. Територія розділена на чотири двори. Перший двір – Цивільний – був забудований одноповерховими будинками і служив городянам притулком під час нападу ворога. Другий двір – Гарнізонний, в ньому дислокувалися війська. Серцем фортеці була цитадель або «Генуезький замок», в якому розташовувався пункт командування. Сьогодні Аккерманська фортеця – пам’ятник історії, відомий за межами України.

Місто століттями було важливим оборонним центром в складі ряду держав. У XIV столітті на залишках античного міста Тіра була зведена фортеця, покликана зміцнити кордони Молдавського князівства. Наприклад, тільки в XV столітті війська Османської імперії тричі безуспішно штурмували стіни фортеці . Тільки 1484 р. фортецю вдалося взяти штурмом, і наступні 328 років Аккерман провів під владою турецьких правителів. Під її стіни водили козаків відомі отамани: Е. Дашкевич, І. Покотило, Г. Лобода, І. Сірко. Три російсько-турецьких війни пов’язані з історією фортеці. Нарешті 1 грудня 1806 турки здали її без бою загону А. Де Рішельє, а з 1812 року землі Нижнього Придністров’я стали частиною Російської імперії.

Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок,  –  одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України. Розташовані в мальовничому куточку Хмельниччини, могутні мури і башти фортеці нікого не залишають байдужим.

Перші древньоруські укріплення на місці нинішньої фортеці були зведені ще до монгольського нашестя, проте в середині ХІІІ століття вони були знищені за наказом монголів. Ослаблені протистоянням з Золотою Ордою галицько-волинські землі в XIV століття підпадають під владу литовських князів. Меджибіж стає королівським замком, який передавався у володіння прикордонним старостам, щоб стримувати наскоки татар. І вже у 1516 році у Меджибожі був мурований замок. У 1566 році Меджибіж витримав облогу татарського війська, а ще через п’ятдесят років мури Меджибожа, товщина стін якого подекуди сягала 4 метрів, не змогло взяти кримське військо. На початку ХVІІІ ст. Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. обложили замок. З 1730 року містом володіли Чарторийські, а у 1831 їх майно було конфісковано за участь в польському повстанні, з того часу в замку були так звані «таборові збори» (казарми). На сьогоднішній день у Меджибізькій фортеці, яка отримала статус заповідника, тривають реставраційні роботи.

За́мок Пала́нок — замок у закарпатському місті Мукачево. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, пам'ятка архітектури національного значення.

Типова середньовічна фортеця, зведена для охорони та контролю торговельних і військових шляхів. Замок збудовано на горі вулканічного походження (188 м н. р. м., 68 м над Мукачевим). Теперішнього вигляду замок набув наприкінці ХVII — на початку ХVIIІ ст. Перша письмова згадка про споруду датована 1311 р.) замок стає оборонним центром усієї північно-східної частини Угорського королівства. З 18 ст. замок стає власністю Габсбургів. У 1782 р., за розпорядженням імператора Йосипа ІІ, у Мукачівському замку відкрито політичну тюрму. У 1896 р. в'язницю ліквідовано, а замок офіційно закрито. У 1914-1915 рр. велися ремонтні роботи. У період чехословацького володарювання (1919-1939) у замку були розміщені військові частини. Вже 1920 р. Мукачівський замок іменувався "Варпеланком", "Варпаленком", "Варпаланком", "Паланком", — як і поселення, на території якого він стояв. Протягом 1922-1927 рр. у замку проводилися ремонтні роботи. У Другу світову війну сюди повернулися угорці. З приходом радянських військ у "Паланку" знову розмістили військові частини, а також в'язницю НКВС. 1956 р. фортеця отримала статус пам'ятки архітектури XIV-XV ст. Однак реставраційні роботи замку у Мукачевому протягом майже 20 років (з 1973 р.) привели до ще більшого його занепаду.

Ша́рівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні, палацово-парковий комплекс, пам'ятка культурної спадщини національного значення. Розташований у селищі міського типу Шарівка Богодухівського району Харківської області. 

Шарівський палац — приголомшлива своєю красою білокам'яна будівля кінця XIX століття. Своє сьогоднішнє ім'я він отримав від селища Шарівка, в якому і знаходиться. Колись невеличке село і прилеглі до нього землі належали поміщикам Ольховським. Вони і побудували тут свою садибу — справжню резиденцію. Шарівський замок побудований в неоготичному стилі, який як раз увійшов у моду наприкінці XIX століття. Поміщик Ольховський при цьому подбав і про збереження первозданної краси природи. Палац дуже гармонійно вписується у місцевий ландшафт. У 1881 році маєток придбав відомий цукровий магнат Леопольд Кеніг. Він не шкодував коштів на удосконалення палацового комплексу і паркової зони, використовуючи останні досягнення науки і техніки. Так з'явилися господарські будівлі для прислуги (у стилі неоготики!), будинок управляючого, стайні, гаражі для машин, великий фазанник і навіть власна електростанція. Кеніг запросив кращих майстрів і садівників для благоустрою своєї резиденції.

Пала́ц Ше́нборнів (замок Бегевар) — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати», пам'ятка архітектури національного значення. Розташований у селі Карпати, Закарпатської області. Побудований у стилі неоромантизм. Палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Шенборн  — аристократичний (графський) німецько-австрійський рід, який нараховує кілька високопоставлених осіб римо-католицького духовенства. Представники цієї родини були найбільшими землевласниками в Закарпатті. Архітектори прагнули відтворити в реальності казкові палаци, поєднуючи елементи готичної та романської архітектури.

За́мок у Жо́вкві — пам'ятка архітектури епохи ренесансу в місті Жовква Львівської області. Розташований у центрі міста. Побудували замок на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594–1606 роках як оборонну споруду у стилі ренесансу. Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період найбільшого розквіту. З 1740 року Жовква стала власністю родини магнатів Радзивіллів. Замок було перебудовано і він втратив оборонний характер. Занепад будівлі розпочався за австрійських часів, коли 1787 року його продали на аукціоні. Останній власник Артур Глодовський довів будівлю до руйнації. Під час Першої світової війни російські війська в 1915 році спалили залишки замку. Упродовж 1923-1931 років коштом польського уряду замок було частково відбудовано та накрито новими дахами. Після Другої світової війни приміщення пристосували для проживання людей. У такому стані він дійшов до наших днів. В даний час будівля замку частково музеєфікована.

Підгоре́цький за́мок — пам'ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході: "Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок". Саме для відпочинку і був споруджений замок у Підгірцях. Впродовж віків замок відвідало чимало відомих осіб, зокрема були тут монархи: польські королі Владислав ІV і Ян Собеський, австрійський цісар Франц-Йозеф, російський цар Петро І, німецький кайзер Вільгельм.

Палац поміщиків Даховських (с. Леськове, Черкаська обл). На жаль, ім'я першого архітектора палацу залишається невідомим. Споруда, виконана із червоної цегли, нагадує англійський замок епохи Середньовіччя. Будівельні матеріали для палацу Даховські випускали на власному заводі. Навіть зараз подекуди трапляються цеглини із позначкою TD – Tadeus Dachowski – власник, який і спроектував замок у тому вигляді, що ми бачимо зараз. Споруда встояла у буремні післяреволюційні роки, селяни не дозволили зруйнувати маєток. У палаці в радянські часи працював табір для піонерів, а потім санаторій для заможних людей, лікарня для людей із розладами психіки, тубдиспансер, склад.

Зо́лочівський за́мок — замок, пам'ятка історії та культури національного значення в місті Золочеві Львівської області в Україні. Музей-заповідник «Золочівський замок» — відділ Львівської галереї мистецтв. Золочівській замок збудований у першій половині XVII століття. Замок представляє неоголандський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу "palazzo in fortezzo", тобто поєднує функції оборони і житла. Замок Якуба Собєського побудований за проектом невідомого архітектора. У 1686 р. на замовлення короля Яна ІІІ Собєського був відновлений і оздоблений творами мистецтва.  Одним з найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені з зашифрованими написами. Написи датові кінцем XIV - поч. XV століття, не мають аналогів, поки що не відчитані. Камені привезли з околиці Золочева - села Новосілки. 

Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича. Пам’ятка архітектури ХІІІ-ХУІІІ ст.  У 2-й пол ХУ ст. Олеський замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився у резиденцію магнатських родів – Даниловичів, згодом Собеських, Жевуських. У 1629 р. в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собеський.

Підсумки уроку1. З якими пам’ятками архітектури ви познайомилися на уроці?2. Що їх об’єднує?3. Про які доводилося чути, а про які дізналися вперше?4. Що найбільше вразило на уроці?Домашнє завдання. Напишіть звіт про відвідання замків України.