Урок №5
Тема: Розрізняю пряме і переносне значення прикметників
Мета: формувати в учнів уміння розрізняти прикметники, вжиті в прямому і переносному значеннях; вчити влучно вживати їх в усному та писемному мовленні; вдосконалювати вміння учнів установлювати зв’язок між іменником і прикметником, визначати рід і число прикметників; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови.
Комплекс наскрізних умінь:
- уточнює, що було складно на уроці;
- оцінює власну роботу на уроці.
Обладнання: мультимедійний комплект, кубик, книга, світлина дітей, м'яч, ЛЕГО, картки із завданням,
Тип уроку: комбінований
Форма проведення: урок-дайджест
Хід уроку
І. Організація класу
Створення позитивного психологічного клімату класу.
Гра-асоціація «Назви протилежність».
Біле-…
Сухе-…
Тверде-…
Тепле-…
Смачне-…
Солодке-…
Очікування
-Чого ви очікуєте від уроку?
ІІ. Актуалізація і коригування опорних знань та уявлень учнів
1грань – прикметники – це слова …
2 грань – відповідають на питання …
3 грань – назви три прикметника що відповідає на питання яке? …
4 грань – назви три прикметника що відповідає на питання яка? …
5 грань - назви три прикметника що відповідає на питання які? …
6 грань – назви три прикметника що відповідає на питання який? …
2. Каліграфічна хвилинка.
Зн на ач че ен нн ня
Значення
Педагогічна технологія «Щоденні 5». Робота із словом.
3. Словничок
Стіна слів ЗНАЧЕННЯ — важливість, суть чого-небуть..
Звуко-буквений аналіз слова, визначення кількості складів, поділ для переносу
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми та мети уроку.
Бажаю вам думати швидко, відповідати чітко, творчо працювати й старанно писати.
Пропоную кожній групі малюнок одного з предметів: золоті сережки, золоті руки, золоте серце.
Завдання: підготувати презентацію отриманого предмета (пояснити значення цих словосполучень).
Отримуючи відповіді учнів на дошці прикріплюю малюнок предмета, а під ним відповідне питання:
Пряме значення, переносне значення
VІ . Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Інтерактивна технологія «Проблемне запитання» С. 72 вправа 1
Холодне Багата Колючий
Інтерактивна технологія «Розвідники» С. 84 вправа 2
Робота в парах. Інтерактивна технологія «Дослідники» С. 4 вправа 3
Пальчикова гімнастика. Гра «Варенички»
Учні повторюють слова і рухи за вчителем.
Педагогічна технологія «Щоденні 5». Стіна слів.
Прикметники – слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? називають ознаки предметів.
Слухання казки «Золоте серце». (Додаток до уроку)
- Знайшли прикметники в переносному значенні?
V. Осмислення нових знань в процесі практичної діяльності.
Формування вміння користуватися знаннями
Експрес-тест.
Інтерактивна технологія «Детективи».
Повторне читання тексту учнями.
Завдання: Знайти у розповіді слова – назви ознак, й підкресли їх.
Музична фізкультхвилинка
VІ. Закріплення вивченого)
Довідка: льодовий, крижаний, казковий, величезний, колючий, радісний.
Завдання: склади речення з словосполучень, які отримали у попередньому завданні.
VІІ. Підсумок
Учитель називає словосполучень. Якщо учень слова переносному - то цеглинку ставить вертикально, якщо прямому – горизонтально.
2. Інтерактивна технологія «Незакінчених речень»
-Сьогодні на уроці я запам’ятав…
-Я навчився на уроці…
-Мені сподобалось…
VІІ. Рефлексія
Пірамідка настрою.
Додаток до уроку
Ніна МАТЯШ
ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ
Казка
Жив на світі один чоловік. Зовні нічим не відрізнявся поміж іншими людьми, однак усі знали, що у нього в грудях олов’яне серце. На кожного, хто з ним стрічався чи починав розмову, ніби звалювався якийсь тягар, а з обличчя надовго зникала усмішка. Люди стали уникати чоловіка з олов’яним серцем, і незабаром він лишився сам як палець.
А жив у тім краї ще один чоловік. І хоч так само нічим не відрізнявся поміж людьми, але всі знали, що він володіє дивовижним скарбом — серцем зі щирого золота. Люди неабияк поважали цього чоловіка, поруч із ним велося легко й світло. Чоловік із золотим серцем завжди був готовий допомогти кожному, хто потрапляв у біду. Тож навкруг нього завше юрмилися люди.
Чоловік із олов’яним серцем страшенно заздрив чоловікові з золотим серцем. Заздрісник навіть спати не міг спокійно, все думав, якого б лиха йому завдати. І нарешті надумався відібрати в нього слух, — щоб той ніколи більше не почув слів людської вдячності.
Як задумав лихий відьмак, так і вчинив: оглух чоловік Золоте Серце. Огорнули його нестерпні муки: люди ходили, ворушили губами, сміялися, — проте в такій глибочезній тиші, від якої робилось моторошно й гуло в голові. Тяжко було бідоласі ще й тому, що часто він не міг навіть здогадатися, чого люди від нього хочуть. Він став уникати людей, а незабаром і зовсім замкнувся в своїй хаті.
А була в Олов’яного Серця дочка Себелюбка. Тільки вона народилась, відьмак подарував їй чарівну паличку з блискучим чорним наконечником. Доторкнешся тією паличкою до людського серця, і воно відразу перетворюється в холодний шмат олова.
І от якось, коли Золотому Серцю було особливо тяжко на душі, перед ним з’явилась красуня в чудовому вбранні.
— Візьми мене, добродію, до себе! — попросила вона. — Нема в мене ні матері, ні батька, на цілім світі нема до кого пригорнутися. Дай мені притулок, візьми мене за дочку, колись я щедро тобі за це віддячу.
Золоте Серце був зачарований красою дівчини. Не почувши ані слова, він збагнув, що вона щось просить, тож пильно придивлявся до її лиця і до очей, щоб здогадатися, чого їй треба. І чим пильніше він придивлявся, тим краще бачив, які байдужі, лихі очі в несподіваної гості, які погордливі рухи її рук. Він зрозумів, що вона недобра, і прогнав дівчину зі свого двору. Йому й на думку не спало, що то відьмак Олов’яне Серце підіслав до нього свою Себелюбку.
А сам Золоте Серце вирішив іти до людей. Якщо приймуть — знов до нього повернеться щастя. А не приймуть — то на людях і помирати легше: жити без них він однаково не міг.
І тільки він вийшов у поле, як бачить: б’ється в неводі жайвороненя — годі вирватися. Золоте Серце розплутав невода, пташеня здійнялося високо в небо й зайшлося радісною піснею на честь свого рятівника. Однак він не почув тієї пісні й подався далі. Йде-йде, раптом бачить: сидить у ялинці зайчик і лапками слізки витирає. Хотів зайчик ялинку перестрибнути, та й застряв у гіллі, не може вибратися. Вивільнив Золоте Серце зайчика, той щасливо пискнув “дякую” і помчав додому.
А Золоте Серце пішов далі. Бачить: на дорозі, біля перевернутого воза з сіном, метушиться дядько, а зробити нічого не може — обмаль сили повернути воза. Золоте Серце мовчки підійшов до селянина й допоміг йому підняти колеса. А коли глянув йому у вічі, то помітив у них стільки вдячності, що хмурий його настрій як рукою зняло. З легкою душею подався він далі. І від кожного доброго вчинку серце його сяяло ще ясніше. Всі, кому потрібна була допомога, простували на те дивовижне сяяння.
А як довідався про це відьмак Олов’яне Серце, то луснув від заздрощів і злості. Його ж дочка Себелюбка дременула за тридев’ять земель у тридесяте царство. Проте вона не згубила своєї чарівної палички з блискучим чорним наконечником, бо ніколи не випускала її з рук. Пильнуйте, щоб відьмачка бува не доторкнулася до вас, щоб ваші серця не обернулися на шматки холодного олова!