Українська мова. 5 клас. Картки -опори для учнів з ООП

Кричевська Віра Андріївна 30 листопада 2025 843 Відгуки відсутні

Про матеріал

Пропоную картки- опори для учнів з ООП для полегшення засвоєння навчального матеріалу з української мови.

Перегляд файлу

И в словах іншомовного походження

$C:\Users\Admin\Desktop\images.jpg$

$C:\Users\Admin\Desktop\images (4).jpg$

І в словах іншомовного походження

$C:\Users\Admin\Desktop\images (3).jpg$

$C:\Users\Admin\Desktop\0301h692-1ceb-683x455.jpg$

И та І в словах іншомовного походження

$C:\Users\Admin\Desktop\3.jpg$

$C:\Users\Admin\Desktop\02015grv-9606-625x451.png$

Фонетика- розділ науки про мову, що вивчає звуки мови.

Звук – найменша одиниця мови та мовлення , яку ми вимовляємо та чуємо.

Буква- знак, яким позначаємо звук на письмі. Її бачимо і пишемо.

Алфавіт – букви, розташовані в певному порядку. В українському алфавіті 33 букви.

Звуків в українській мові – 38.

Голосних- 6 звуків (наголошені, ненаголошені)

Приголосних- 32 звуки

(дзвінкі- глухі, тверді – м’які, парні – непарні, сонорні, губні, зубні, шиплячі)

Склад – це частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря і містить голосний звук.

Склади бувають:

-відкритими (закінчуються на голосний)

-закритими (закінчуються на приголосний).

Скільки в слові голосних, стільки і складів!!!!!

Апостроф – це знак, що передає на письмі роздільну вимову я, ю, є,ї після твердих приголосних.

Апостроф пишемо перед *я, ю, є, ї*
після *б, п, в, м, ф*	б’єш, п’ю, в’ялий, сім’я, солов’ї
після р при роздільній вимові (чути [й])	бур’ян [бурйан], подвір’я, пір’їна
після префіксів, що закінчуються на приголосний	від’їхати, роз’яснити, АЛЕ: заїхати, пояснити
після першої частини, що закінчується на приголосний (у складних словах)	дит’ясла, Мін’юст
у слові *Лук’ян* і похідних	Лук’янченко, Лук’янчук, станція метро «Лук’янівська»
Апостроф не пишемо перед *я, ю, є, ї*
після *б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть кореневий* приголосний, крім р	свято, духмяний, різьбяр, АЛЕ: зв’язок, черв’як
після р при злитій (м’якій) вимові	буряк [бур′ак], рюмка

Перей ЙО апостроф не пишемо: зйомка, Воробйов, серйозний.

Апостроф не пишемо в російських назвах міст і прізвищах після губного перед я, ю, є при злитій вимові:

Вязьма, Мягков, Рєпін.

Голосних звуків(6): [а,о,у,и,і,е]

Голосних букв (10): а,о,у,и,і,е

я,ю,є,ї

Я, Ю, Є означають 2 звуки:

[й’а] [й’у] [й’е]

-після Ь, апострофа;

-після голосного;

- на початку слова;

Я, Ю, Є означають 1 звук:

[a] [y] [e]

після приголосного;

Букви Ї та Щ

[й’і] [шч]

завжди означають 2 звуки

Ь – не має звука

дж, дз – означають 1 звук, якщо належать до однієї частини слова

[дж] [дз]

Групи слів за вживанням:

загальновживані обмеженого вживання

(часто вживаються ) професіоналізми

(вживають люди певних професій)

Баланс, кредит, протокол,шприц

діалектизми

(вживають люди певного регіона)

Ночви, цеберка, балія

сленг

(представники окремих груп)

Мажор, лайк, бронік,

просторіччя

(за межами літературної мови)

Пика, варнякати, припхався

суржик

(суміш кількох мов)

Кровать, діжурили, гладить

Стилістично забарвлені слова:

Наукова лексика

Градус, наголос, фізика, радіус

Політична лексика

Право, закон, мітинг, рада, депутат

Розмовна лексика

Мобілка, балакати

За силою голосу поділяються:

сонорні (голос переважає над шумом);

дзвінкі (голос і шум);

глухі (шум);

Глухі: [Ц] [Ц′] [П] [Х] [Ч] [Ф] [С] [С′] [Т] [Т′] [Ш] [К]

Цап хоче фісташки.

Дзвінкі: [б] [д] [д′] [г] [ж] [г′] [дз] [дз′] [дж][з] [з′]

Буде гоже ґедзю у джазі.

Сонорні: [в] [м] [н] [н′] [л] [л′] [р] [р′] [й].

Ми винили рій.

За способом творення та характером звучання:

Зубні: [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'],

[л], [л'], [н], [н'], [р], [р'].

«Де ти з’їси ці лини?» (вони можуть бути м’якими)

Губні: [ б, п, в, м, ф]

«Мавпа Буф» (після них ставимо апостроф)

Шиплячі: [ ж, ш, ч, дж ]

“ ЩЕ ЇЖДЖУ” (відбувається уподібнення)

Свистячі: [ з-с, дз-ц, з’-с’,дз’-ц’]

“ СЦЕ ЇЗДЗУ”

Наголос – це вимова одного із складів з більшою силою голосу.

В українській мові наголос вільний, тобто не закріплений за певним складом.

Є слова, що мають подвійний наголос: за’вжди –завжди’

Написання ненаголошених Е-И перевіряємо наголосом

(змінюємо форму, або добираємо споріднене)

Пишемо Е:

-якщо ненаголошений випадає

Човен- човна, січень – січня, вітер- вітру, хлопець - хлопця

-у буквосполученнях –ере-, -еле-

Вересень, череда, берег, дерево, ожеледь, шелест

-у суфіксах –ен,-еньк, -есеньк,-тель

Теплесенький, вчитель, зроблений, вишенька, книжечка, рученька

Пишемо И:

-у буквосполученнях ри, ли

Дрижати, гриміти, кривавий, криниця, блищати, тривога

-у коренях –бир-, -дир-, -мир-, -пир-, -стил- перед А

Застилав, забирав, завмираю

Перед складом з наголошеним [У] та [І] звук [О] наближається до [У]

Зозуля, подушка, кожух, коліно, голубка

Класифікація приголосних звуків

Тверді	9	[д]	[т]	[з]	[с]	[ц]	[л]	[р]	[н]	[дз]	-
М’які	10	[д']	[т']	[з']	[с']	[ц']	[л']	[р']	[н']	[дз']	[й]

Тверді

[в]

[п]

[б]

[ф]

[г]

[ґ]

[х]

[к]

[ж]

[ч]

[ш]

[дж]

Пом’якшені

[в’]

[п’]

[б’]

[ф’]

[г’]

[ґ’]

[х’]

[к’]

[ж’]

[ч’]

[ш’]

[дж’]

Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, які сприймаються як єдине ціле і мають переносне значення.

Байдики бити, ні пари з уст, молоко під вусами не обсохло, лити сльози, баламутити голову

Фразеологічні одиниці :

прислів'я - короткий вислів, що несе узагальнену народну мудрість, висновок чи повчання.

Вік живи, вік учись.

Як дбаєш, так і маєш.

приказки- короткий вислів, який характеризує певну ситуацію, людину, явище, але не містить повчального змісту чи висновку.

Здоров'я - всьому голова.

Баба з воза - кобилі легше.

крилаті вислови- сталі, влучні вислови, фрази або окремі слова, які набули широкого розповсюдження.

У страху очі великі.

Не кажи «гоп», поки не перескочиш .

Вчитися ніколи не пізно.

афоризми – короткі, влучні та оригінальні вислови, які містять узагальнену думку у виразній і легко запам'ятовуваній формі.

Я мислю — отже, існую!

Наука в ліс не веде, а з лісу виведе

Завантажити Зберегти на потім