Українська пісня в Європі
Українська пісня у країнах Європи Уже не одне століття існує усталена думка багатьох європейських учених і митців, що українська пісня - мінорна, смутна, лірична за змістом є найрозкішнішою, найзапашнішою з усіх гілок світової народної творчості.
Історія поширення і вивчення української пісні та думи в Польщі налічує нині майже пів тисячі років. Визначний польвський письменник Адам Міцкевич відзначав: "Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширювалися по всій Слов'янщині". Є свідчення, що в сусідній країні, тобто в Польщі, любили не тільки українські думи ("Козак Голота"), а й пісні та балади різного змісту. Широко відомими були: "Од неділі першого дня" (пісня про Байду), "Ах, Українонько, матінко моя", "Висипала хміль із міха", "Ой на горі та женці жнуть", "Ой на річці на Самарі", "Ой летіла голубка з України" та багато інших. Плідно черпали з музичної спадщини України польські композитори. У XIX ст. це виявилося, мабуть, найвиразніше. Ритміку й мелодику наших пісень творчо обробляв геній польської музики Ф. Шопен (Краков'як, оп. 14; "Наречений"). "Навіть у типово польських творах Шопена, - пише Й. Хомінський, - зустрічаємо українські елементи, а особливо українські танці, як це маємо у фантазії на польські теми, оп. 14, до якої введено мелодію коломийки". [Звучать мелодії цих творів]
Найбільше спільних мотивів виявлено в чеській, словацькій та українській обрядовій поезії. Досить давно існує в чеському фольклорі українська лірична пісня про дівчину, що чекає свого милого "в'ючи вінок". Текст пісні прищепився до дерева поезії сусіднього народу майже в дослівному перекладі, що найкраще засвідчує ось цей початковий кривок:
Ой заржи, заржи,
Коню вороний,
Під круту гору йдучи,
Чи не зачує молода дівчина,
Рутяний вінок в'ючи,
А як зачула, тяжко здихнула,
Гірко заплакала:
- Чи коня не мав,
Чи доріжки не знав,
Чи ненька не пускала?
У Чехії ця пісня набула особливої слави, її співали навіть на весіллях. У кінці XIX - на початку XX ст. у словаків великою популярністю користувалися українські пісні "Куди їдеш, козаче?", "Дівка в сінях стояла", "Ой поїхав чоловік у поле орати". Композитор Л. Ріттерсберг у своїй роботі "Прабатьківщина слов'янської пісні" стверджував, що Україна є колискою слов'янської народної музичної культури. І це не безпідставне твердження. Послугуємося хоча б таким фактом: народна пісня Західної Європи не знала багатоголосся, воно з'явилося там тільки з виникненням професійної музики. Що ж до українців, то вони, прагнучи піднести свою музичну культуру, виплекали багатоголосий хоровий спів ще в сиву давнину, до прийняття християнства. Європейські вчені не раз акцентували увагу на специфічності нашого мелосу, його поліфонізмі.
У Болгарії й тепер великою популярністю користуються українські пісні "Випрягайте, хлопці, коні", "Над річкою бережком", "Ой у полі три доріжки" та інші. У багатьох збірках болгарських пісень чільне місце посідає пісня "Мисли мои", що є досить точним перекладом, здійсненим П. Соловейковим Шевченкового твору "Думи мої". До популярних пісень на слова Кобзаря належать також "Реве та стогне Дніпр широкий", "Тече вода в синє море", "Ой одна я одна" та інші. Разом із піснми на слова Т. Шевченка стали відомі романси на слова Л. Глібова "Стоїть гора високая", І. Котляревського "Віють вітри", В. Забіли "Повій, вітре, на Вкраїну". Серед сербів і хорватів широко відома пісня "Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким".
Слід зазначити, що в Румунії чимало видається збірників наших пісень мовою оригіналу - "Змагати квітів", 1971; "Ой кувала зозулечка", 1974; "Відгомін віків", 1974; "Співаночки мої любі", 1977.
На німецьких землях на початку XIX ст. надзвичайно популярною стала пісня С. Климовського "Їхав козак за Дунай". Мелодія цієї пісні в професійній німецькій музиці викликала численні наслідування, переробки й залишила слід у творчості багатьох композиторів. І. Шнейдер (1780-1853) опрацював її для чоловічого хору. К. Вебер (1786-1826) написав на мотив цієї пісні відомі фортепіанні варіації. Та з особливою повагою до неї поставився геніальний Л. ван Бетховен (1770-1827), шанувальник української пісенності. У 1816 р. митець опрацював мелодію пісні для сопрано з супроводом, а в 1811 р. написав варіації на тему популярної в Німеччині пісні про козака й дівчину для фортепіано і флейти. Зацікавив Бетховена своєю енергією, оригінальністю ритму й український козачок, його мелодію композитор використав у восьмій сонаті для скрипки та фортепіано, а також у першій частині шістнадцятої сонати для фортепіно. Мелодії козацьких пісень композитор увів також до "Апассіонати" і Дев'ятої симфонії. Із творчістю Бетховена українські мелодії навіки увійшли в європейську музичну культуру, стали надбанням усього людства. [Звучать уривки цих творів]
Конспект уроку
Тема
Українська пісня в Європі. Поширення української народної пісні та її вплив на європейську музичну культуру.
«Українські
простори є столицею ліричної поезії».
Адам Міцкевич
Мета уроку
навчальна: ознайомити учнів із фактами поширення української народної пісні в країнах Європи; показати її вплив на творчість європейських письменників і композиторів;
розвивальна: розвивати навички вдумливого читання, уміння аналізувати текст, виділяти головну та другорядну інформацію, працювати з цитатами, робити висновки;
виховна: виховувати почуття гордості за українську культуру, повагу до української пісні як духовного надбання народу, інтерес до культурної спадщини України.
Тип уроку
Урок засвоєння нових знань із елементами розвитку мовлення.
Форма проведення
Урок-дослідження / урок-подорож країнами Європи.
Обладнання
Текст «Українська пісня у країнах Європи», мультимедійна презентація, аудіозаписи українських народних пісень та творів європейських композиторів, карта Європи.
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою, культурна компетентність, уміння вчитися впродовж життя, інформаційно-комунікаційна компетентність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель.
Добрий день, діти! Сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож. Нам не знадобляться ні валізи, ні квитки, адже мандруватимемо ми за допомогою української пісні.
Подумайте:
Чи
може пісня подорожувати країнами?
Чи
здатна народна пісня впливати на
творчість геніальних композиторів?
Сьогодні спробуємо знайти відповіді на ці запитання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
«Пісня без кордонів»
Учитель пропонує учням прослухати короткий фрагмент української народної пісні.
Запитання до учнів:
Які почуття викликає ця мелодія?
Що, на вашу думку, робить народну пісню впізнаваною?
Чому пісня може бути зрозумілою людям, які не знають мови, якою вона написана?
Чи може українська пісня бути частиною культури інших народів?
Проблемне питання уроку:
Чому українська пісня стала важливою складовою європейської музичної культури?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Учні записують у зошити:
3 вересня
Тема: «Українська пісня в Європі»
Учитель повідомляє, що під час уроку учні здійснять своєрідну «музичну подорож» країнами Європи та з'ясують, де й коли звучали українські пісні, хто з європейських митців використовував їхні мотиви у своїй творчості.
IV. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Що називаємо народною піснею?
Які українські народні пісні ви знаєте?
Які жанри українських народних пісень вам відомі?
Що таке мелодія?
Що таке мелос?
Що називаємо багатоголоссям?
Яких європейських композиторів ви знаєте?
Чи доводилося вам чути про зв'язок творчості європейських композиторів з українською музикою?
V. Робота над текстом
1. Первинне читання тексту
Учитель пропонує учням прочитати текст «Українська пісня у країнах Європи», визначаючи:
основну думку;
країни, у яких поширювалася українська пісня;
імена європейських митців;
назви українських пісень.
2. «Музична карта Європи»
На дошці або екрані — карта Європи.
Учні за текстом визначають країни, у яких українська пісня набула популярності:
Польща → Чехія → Словаччина → Болгарія → Сербія → Хорватія → Румунія → Німеччина.
Учитель звертає увагу на те, що українська пісня поширювалася не лише серед сусідніх народів, а й увійшла до професійної європейської музики.
VI. Детальна робота зі змістом тексту
«Зупинка 1. Польща»
Учні знаходять у тексті інформацію про Польщу.
Запитання:
Скільки часу налічує історія поширення та вивчення української пісні й думи в Польщі?
Як Адам Міцкевич характеризував Україну?
Які українські пісні були популярними в Польщі?
Який польський композитор використовував українські музичні елементи?
Висновок
Українська пісня мала значний вплив на польську культуру. Особливо яскраво це виявилося у творчості Фридерика Шопена.
«Зупинка 2. Чехія»
Учні знаходять уривок пісні:
«Ой
заржи, заржи,
Коню вороний…»
Бесіда:
Про кого розповідає пісня?
Який настрій вона передає?
Чому, на вашу думку, пісня змогла прижитися в чеському фольклорі?
Де в Чехії її навіть співали?
Висновок: українська пісня настільки органічно ввійшла в чеське культурне середовище, що її співали навіть під час весіль.
«Зупинка 3. Словаччина»
Учні виписують із тексту назви популярних українських пісень:
«Куди їдеш, козаче?»
«Дівка в сінях стояла»;
«Ой поїхав чоловік у поле орати».
Запитання:
Що свідчить про популярність українських пісень у словацькому середовищі?
VII. Мовно-літературна хвилинка
Робота зі словом «мелос»
Мелос — своєрідність мелодики, характер музичної мови народу.
Учні складають словосполучення:
український мелос;
народний мелос;
своєрідний мелос;
багатий мелос.
Завдання: скласти речення зі словом мелос.
Наприклад:
Український мелос вирізняється особливою мелодійністю та емоційністю.
VIII. «Зупинка 4. Болгарія»
Учні за текстом визначають українські пісні, популярні в Болгарії:
«Випрягайте, хлопці, коні»;
«Над річкою бережком»;
«Ой у полі три доріжки».
Окрему увагу звертаємо на пісню «Думи мої» Тараса Шевченка, яка стала відомою в Болгарії під назвою «Мисли мои».
Завдання
Знайдіть у тексті прізвища українських авторів, чиї твори стали відомими в Болгарії.
Очікувана відповідь:
Тарас Шевченко;
Леонід Глібов;
Іван Котляревський;
Віктор Забіла.
IX. «Зупинка 5. Сербія, Хорватія, Румунія»
Учні опрацьовують відповідний абзац тексту.
Завдання «Знайди факт»
Сербія та Хорватія:
«Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким».
Румунія: видавалися збірники українських пісень мовою оригіналу.
Запитання
Що свідчить про особливе ставлення до української пісні в Румунії?
Відповідь: видавалися збірники українських пісень мовою оригіналу.
X. «Зупинка 6. Німеччина — українська пісня у творчості Бетховена»
Учитель наголошує:
Особливе місце в історії поширення української пісні Європою посідає Людвіг ван Бетховен.
Робота з текстом
Учні знаходять інформацію про:
пісню «Їхав козак за Дунай»;
І. Шнейдера;
К. Вебера;
Л. ван Бетховена;
український козачок.
Завдання «Композитор і твір»
Заповнити таблицю:
Композитор |
Як використав українську музику |
Ф. Шопен |
Використовував ритміку й мелодику українських пісень |
І. Шнейдер |
Опрацював «Їхав козак за Дунай» для чоловічого хору |
К. Вебер |
Створив фортепіанні варіації |
Л. ван Бетховен |
Опрацьовував українські мелодії, використовував їх у своїх творах |
XI. Робота з аудіоматеріалом
Учитель пропонує прослухати фрагменти:
🎵 «Їхав козак за Дунай»;
🎵 українського козачка;
🎵 творів Бетховена, у яких використано українські мотиви.
Запитання після прослуховування
Який характер мелодії?
Що ви відчули під час слухання?
Які особливості української музики можна почути?
Чому, на вашу думку, Бетховена зацікавили українські мелодії?
XII. Дослідницьке завдання «Українська пісня мандрує Європою»
Учні працюють у групах.
1-ша група — «Польща»
Знайти:
Адама Міцкевича;
Фридерика Шопена;
факти про українські пісні в Польщі.
2-га група — «Чехія та Словаччина»
Знайти:
українські пісні;
приклади запозичення;
особливості поширення української пісні.
3-тя група — «Балкани»
Опрацювати інформацію про:
Болгарію;
Сербію;
Хорватію;
Румунію.
4-та група — «Німеччина»
Дослідити:
«Їхав козак за Дунай»;
К. Вебера;
І. Шнейдера;
Л. ван Бетховена.
Після роботи кожна група коротко презентує результати.
XIII. Узагальнення та систематизація
Вправа «Продовж речення»
Учні по черзі продовжують:
Українська пісня поширилася в таких країнах Європи, як…
Адам Міцкевич називав Україну…
Фридерик Шопен використовував…
У Чехії українська пісня…
У Болгарії популярними стали…
Найвідомішою українською піснею в Німеччині була…
Особливе місце в популяризації української пісні посідає…
Українська музика збагатила європейську культуру…
XIV. Робота з основною думкою тексту
Завдання
Сформулюйте одним реченням основну думку тексту.
Орієнтовна відповідь:
Українська народна пісня, завдяки своїй мелодійності, емоційності та самобутності, стала важливою частиною європейської музичної культури й надихнула багатьох видатних митців.
XV. Творче завдання
«Я — культурний посол України»
Уявіть, що ви перебуваєте в одній із європейських країн і маєте за 1 хвилину розповісти іноземцям про українську пісню.
Складіть 5–7 речень, використовуючи слова:
українська пісня, народна творчість, мелодія, культура, Європа, Шевченко, Бетховен.
XVI. Рефлексія
«Мікрофон»
Учні відповідають на одне із запитань:
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Найбільше мене вразило…
Я не знав/не знала, що…
Тепер я розумію, чому…
Українська пісня для мене — це…
Я пишаюся українською культурою, тому що…
Підсумкове питання
Чому можна сказати, що українська пісня не має кордонів?
Орієнтовна відповідь:
Тому що українські мелодії та пісенні образи стали відомими в багатьох європейських країнах, перекладалися іншими мовами, виконувалися іншими народами й надихали видатних європейських композиторів.
XVII. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя.
Українська пісня — це не лише частина нашої історії. Це живий голос українського народу, який упродовж століть звучав далеко за межами України.
Її мелодії захоплювали поляків, чехів, словаків, болгар, німців та представників інших народів. Українські мотиви використовували у своїй творчості Шопен, Вебер, Бетховен та інші митці.
Отже, українська пісня стала своєрідним культурним мостом між Україною та Європою.
XVIII. Домашнє завдання
Обов'язкове:
Опрацювати текст «Українська пісня у країнах Європи».
Скласти план тексту (5–7 пунктів).
Виписати назви українських пісень та імена європейських композиторів, згаданих у тексті.
Творче завдання — на вибір:
підготувати коротку презентацію «Українська пісня — культурний посол України»;
знайти відомості про історію пісні «Їхав козак за Дунай»;
підготувати повідомлення «Українські мотиви у творчості Бетховена»;
намалювати «Музичну карту Європи», позначивши країни, у яких поширювалася українська пісня.
Епіграф до уроку
«Українські
простори є столицею ліричної поезії».
Адам
Міцкевич
Мета уроку
навчальна: ознайомити учнів із фактами поширення української народної пісні в країнах Європи; показати її вплив на творчість європейських письменників і композиторів;
розвивальна: розвивати навички вдумливого читання, уміння аналізувати текст, виділяти головну та другорядну інформацію, працювати з цитатами, робити висновки;
виховна: виховувати почуття гордості за українську культуру, повагу до української пісні як духовного надбання народу, інтерес до культурної спадщини України.
Тип уроку
Урок засвоєння нових знань із елементами розвитку мовлення.
Форма проведення
Урок-дослідження / урок-подорож країнами Європи.
Обладнання
Текст «Українська пісня у країнах Європи», мультимедійна презентація, аудіозаписи українських народних пісень та творів європейських композиторів, карта Європи.
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою, культурна компетентність, уміння вчитися впродовж життя, інформаційно-комунікаційна компетентність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель.
Добрий день, діти! Сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож. Нам не знадобляться ні валізи, ні квитки, адже мандруватимемо ми за допомогою української пісні.
Подумайте:
Чи
може пісня подорожувати країнами?
Чи
здатна народна пісня впливати на
творчість геніальних композиторів?
Сьогодні спробуємо знайти відповіді на ці запитання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
«Пісня без кордонів»
Учитель пропонує учням прослухати короткий фрагмент української народної пісні.
Запитання до учнів:
Які почуття викликає ця мелодія?
Що, на вашу думку, робить народну пісню впізнаваною?
Чому пісня може бути зрозумілою людям, які не знають мови, якою вона написана?
Чи може українська пісня бути частиною культури інших народів?
Проблемне питання уроку:
Чому українська пісня стала важливою складовою європейської музичної культури?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Учні записують у зошити:
3 вересня
Тема: «Українська пісня в Європі»
Учитель повідомляє, що під час уроку учні здійснять своєрідну «музичну подорож» країнами Європи та з'ясують, де й коли звучали українські пісні, хто з європейських митців використовував їхні мотиви у своїй творчості.
IV. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Що називаємо народною піснею?
Які українські народні пісні ви знаєте?
Які жанри українських народних пісень вам відомі?
Що таке мелодія?
Що таке мелос?
Що називаємо багатоголоссям?
Яких європейських композиторів ви знаєте?
Чи доводилося вам чути про зв'язок творчості європейських композиторів з українською музикою?
V. Робота над текстом
1. Первинне читання тексту
Учитель пропонує учням прочитати текст «Українська пісня у країнах Європи», визначаючи:
основну думку;
країни, у яких поширювалася українська пісня;
імена європейських митців;
назви українських пісень.
2. «Музична карта Європи»
На дошці або екрані — карта Європи.
Учні за текстом визначають країни, у яких українська пісня набула популярності:
Польща → Чехія → Словаччина → Болгарія → Сербія → Хорватія → Румунія → Німеччина.
Учитель звертає увагу на те, що українська пісня поширювалася не лише серед сусідніх народів, а й увійшла до професійної європейської музики.
VI. Детальна робота зі змістом тексту
«Зупинка 1. Польща»
Учні знаходять у тексті інформацію про Польщу.
Запитання:
Скільки часу налічує історія поширення та вивчення української пісні й думи в Польщі?
Як Адам Міцкевич характеризував Україну?
Які українські пісні були популярними в Польщі?
Який польський композитор використовував українські музичні елементи?
Висновок
Українська пісня мала значний вплив на польську культуру. Особливо яскраво це виявилося у творчості Фридерика Шопена.
«Зупинка 2. Чехія»
Учні знаходять уривок пісні:
«Ой
заржи, заржи,
Коню вороний…»
Бесіда:
Про кого розповідає пісня?
Який настрій вона передає?
Чому, на вашу думку, пісня змогла прижитися в чеському фольклорі?
Де в Чехії її навіть співали?
Висновок: українська пісня настільки органічно ввійшла в чеське культурне середовище, що її співали навіть під час весіль.
«Зупинка 3. Словаччина»
Учні виписують із тексту назви популярних українських пісень:
«Куди їдеш, козаче?»
«Дівка в сінях стояла»;
«Ой поїхав чоловік у поле орати».
Запитання:
Що свідчить про популярність українських пісень у словацькому середовищі?
VII. Мовно-літературна хвилинка
Робота зі словом «мелос»
Мелос — своєрідність мелодики, характер музичної мови народу.
Учні складають словосполучення:
український мелос;
народний мелос;
своєрідний мелос;
багатий мелос.
Завдання: скласти речення зі словом мелос.
Наприклад:
Український мелос вирізняється особливою мелодійністю та емоційністю.
VIII. «Зупинка 4. Болгарія»
Учні за текстом визначають українські пісні, популярні в Болгарії:
«Випрягайте, хлопці, коні»;
«Над річкою бережком»;
«Ой у полі три доріжки».
Окрему увагу звертаємо на пісню «Думи мої» Тараса Шевченка, яка стала відомою в Болгарії під назвою «Мисли мои».
Завдання
Знайдіть у тексті прізвища українських авторів, чиї твори стали відомими в Болгарії.
Очікувана відповідь:
Тарас Шевченко;
Леонід Глібов;
Іван Котляревський;
Віктор Забіла.
IX. «Зупинка 5. Сербія, Хорватія, Румунія»
Учні опрацьовують відповідний абзац тексту.
Завдання «Знайди факт»
Сербія та Хорватія:
«Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким».
Румунія: видавалися збірники українських пісень мовою оригіналу.
Запитання
Що свідчить про особливе ставлення до української пісні в Румунії?
Відповідь: видавалися збірники українських пісень мовою оригіналу.
X. «Зупинка 6. Німеччина — українська пісня у творчості Бетховена»
Учитель наголошує:
Особливе місце в історії поширення української пісні Європою посідає Людвіг ван Бетховен.
Робота з текстом
Учні знаходять інформацію про:
пісню «Їхав козак за Дунай»;
І. Шнейдера;
К. Вебера;
Л. ван Бетховена;
український козачок.
Завдання «Композитор і твір»
Заповнити таблицю:
Композитор |
Як використав українську музику |
Ф. Шопен |
Використовував ритміку й мелодику українських пісень |
І. Шнейдер |
Опрацював «Їхав козак за Дунай» для чоловічого хору |
К. Вебер |
Створив фортепіанні варіації |
Л. ван Бетховен |
Опрацьовував українські мелодії, використовував їх у своїх творах |
XI. Робота з аудіоматеріалом
Учитель пропонує прослухати фрагменти:
🎵 «Їхав козак за Дунай»;
🎵 українського козачка;
🎵 творів Бетховена, у яких використано українські мотиви.
Запитання після прослуховування
Який характер мелодії?
Що ви відчули під час слухання?
Які особливості української музики можна почути?
Чому, на вашу думку, Бетховена зацікавили українські мелодії?
XII. Дослідницьке завдання «Українська пісня мандрує Європою»
Учні працюють у групах.
1-ша група — «Польща»
Знайти:
Адама Міцкевича;
Фридерика Шопена;
факти про українські пісні в Польщі.
2-га група — «Чехія та Словаччина»
Знайти:
українські пісні;
приклади запозичення;
особливості поширення української пісні.
3-тя група — «Балкани»
Опрацювати інформацію про:
Болгарію;
Сербію;
Хорватію;
Румунію.
4-та група — «Німеччина»
Дослідити:
«Їхав козак за Дунай»;
К. Вебера;
І. Шнейдера;
Л. ван Бетховена.
Після роботи кожна група коротко презентує результати.
XIII. Узагальнення та систематизація
Вправа «Продовж речення»
Учні по черзі продовжують:
Українська пісня поширилася в таких країнах Європи, як…
Адам Міцкевич називав Україну…
Фридерик Шопен використовував…
У Чехії українська пісня…
У Болгарії популярними стали…
Найвідомішою українською піснею в Німеччині була…
Особливе місце в популяризації української пісні посідає…
Українська музика збагатила європейську культуру…
XIV. Робота з основною думкою тексту
Завдання
Сформулюйте одним реченням основну думку тексту.
Орієнтовна відповідь:
Українська народна пісня, завдяки своїй мелодійності, емоційності та самобутності, стала важливою частиною європейської музичної культури й надихнула багатьох видатних митців.
XV. Творче завдання
«Я — культурний посол України»
Уявіть, що ви перебуваєте в одній із європейських країн і маєте за 1 хвилину розповісти іноземцям про українську пісню.
Складіть 5–7 речень, використовуючи слова:
українська пісня, народна творчість, мелодія, культура, Європа, Шевченко, Бетховен.
XVI. Рефлексія
«Мікрофон»
Учні відповідають на одне із запитань:
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Найбільше мене вразило…
Я не знав/не знала, що…
Тепер я розумію, чому…
Українська пісня для мене — це…
Я пишаюся українською культурою, тому що…
Підсумкове питання
Чому можна сказати, що українська пісня не має кордонів?
Орієнтовна відповідь:
Тому що українські мелодії та пісенні образи стали відомими в багатьох європейських країнах, перекладалися іншими мовами, виконувалися іншими народами й надихали видатних європейських композиторів.
XVII. Підбиття підсумків уроку
Слово вчителя.
Українська пісня — це не лише частина нашої історії. Це живий голос українського народу, який упродовж століть звучав далеко за межами України.
Її мелодії захоплювали поляків, чехів, словаків, болгар, німців та представників інших народів. Українські мотиви використовували у своїй творчості Шопен, Вебер, Бетховен та інші митці.
Отже, українська пісня стала своєрідним культурним мостом між Україною та Європою.
XVIII. Домашнє завдання
Обов'язкове:
Опрацювати текст «Українська пісня у країнах Європи».
Скласти план тексту (5–7 пунктів).
Виписати назви українських пісень та імена європейських композиторів, згаданих у тексті.
Творче завдання — на вибір:
підготувати коротку презентацію «Українська пісня — культурний посол України»;
знайти відомості про історію пісні «Їхав козак за Дунай»;
підготувати повідомлення «Українські мотиви у творчості Бетховена»;
намалювати «Музичну карту Європи», позначивши країни, у яких поширювалася українська пісня.