. Українське село і місто у 18 столітті

ТЕМА.  Українське село і місто  у 18 столітті

МЕТА: пояснити зміст понять «місто», «село»; з’ясувати особливості життя в українському місті та селі у 18 ст.; розвивати уміння аналізувати та порівнювати; навчити учнів використовувати репродукції картин як джерело знань з історії; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати повагу до історичного минулого України та українського народу. 

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний  момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Гра «Разок намиста» (По темі «Українське козацтво у битвах і походах»)

(Козак, Січ, фортеця, республіка, військова старшина, походи, 1648, Б. Хмельницький, повстання, Польща, Жовті Води, Пилявці, Корсунь,  Гетьманщина, клейноди, гетьман)

2. Вправа «Сіли – встали» (Богдан Хмельницький)

1.    Підняв повстання на турецькій галері, оспіване в народній думі.  С.

2.    Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років 17 століття.  В.

3.    У 1648 р. очолив Національно-визвольну війну.   В.

4.    Спорудив на Дніпрі фортецю - першу Запорізьку Січ.   С.

5.    Його діяльність протягом першого року війни сприяла утворенню Української козацької держави.   В.

6.    Був керівником козацької держави - гетьманом, маючи найвищу владу в ній.  В.

7.    Будував Кодацьку фортецю, був автором книжки «Опис України».  С.

8.    Автор літопису про найважливіші події з історії Національно-визвольної війни.  С.

 9. Володів 5 мовами.   В.

10. Здобув перемогу над польським військом під Пилявцями і Корсунем.  В.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

         Бесіда.  -  Які ви знаєте села?  міста?

                       -   В яких мстах ви були? 

        Завдання. Поміркуйте, чим відрізняється село від міста.

IV. Мотивація навчальної діяльності

         - Сьогодні ми з вами  побуваємо у містах та селах 18 – поч. 19 століття, зайдемо до садиби селянина та міського жителя. Скуштуємо традиційних українськиї страв.

(Слайд 1)V.  Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

(Слайд 2) План вивчення нового матеріалу

1. Українське село у 18 ст.

2. Українське місто у 18 ст.

3. Національна  кухня

4. Одяг українців у 18 - 19 ст.

1. Українське село у ХVІІІ ст.

(Слайд 3)   Село – невелике поселення, жителі якого займаються землеробством і скотарством.  Села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати.

(Слайд 4) Селянські житла  збудовані з дерева, вкриті соломою, теплі взимку. Будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати.

(Слайд 5, 6 )   Давайте  розглянемо, яке ж було начиння селянської хати. (Скриня, попід стінами лави, стіл, під стелею – жердка з одягом,  в кутку ікони, покриті рушниками, різноманітний посуд)

(Слайд 7)   У кімнаті завжди є піч, розмальована квітами та птахами.  

        Від матеріального становища сім’ї та місцевості залежало і харчування. Сіяли жито, пшеницю, овес, ячмінь, коноплі.

       Селяни споживали у їжу в основному ті продукти, які вирощували на своїх городах: буряк, капуста, огірки, цибуля, квасоля, часник. Із другої половини 18 ст. в Україну була завезена картопля.   У садах вирощували вишні, груші та навіть персики. 

       Борщ готують із салом, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами.

       Зрідка селяни їли яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Споживали ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки.

        Для їжі вони користуються простим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева та відполіровані. 

       «Головою» ж усьому був   хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний, який не черствів, траплялося, по кілька тижнів.

Підсумки.

• Скільки кімнат мала  українська  селянська хата?

-     Без чого не можна уявити селянську хату?

• Що селяни вирощували на своїх городах та в садах?
• Назвіть основні страви  селянина?

2. Українське місто у ХVІІІ ст.

        У 18 ст. міста залишалися  невеликими поселеннями, які майже не відрізнялися від сіл. Заняттям їхніх мешканців було не тільки ремесла й торгівля, а й сільське господарство.

(Слайд 8)  - Розглянте ілюстрацію і опишіть яким було місто у 18 столітті.

        Поетична хвилинка. Прослухайте уривок із поеми «Енеїда»  Івана Котляревського і дайте відповідь на запитання:  Які страви споживали  козацька старшина, заможні міщани?

Тут їли різнії страви

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну;

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

       Запитання. Які страви споживали під час бенкетів?

(Слайд 9)  Лемішка – кашоподібна борошниста страва.

                   Путря –  з пророщеного ячменю з використанням солоду.

                   Кваша –  з борошна, подібна до киселю на солоді.

         Харчування заможних жителів міст було різноманітним.    Готували різні юшки.   

Тетеря – відвар із риби на квасі, приправлений борошном і пшоном.

Куліш  – зварене пшоно, що заправлялося шкварками і смаженою цибулею.

        Заможні верстви населення вживали м’ясні страви: тушкованих чи смажених качок, гусей, індиків, а також свинину, баранину і телятину.

       Найбільш поширеною стравою була риба: варена, копчена, солона, печена. 

Підсумки.

        -  Чи можна сказати, що село і місто у 18 ст. дуже відрізнялися?

        -  Як називалися жителі міста?

        -  Назвіть основні  заняття мешканців міста.

        -  Які страви  заможних міщан можете назвати?

ФІЗХВИЛИНКА (Приготування каші)

3. Одяг українців

(Слайд 10)   У 18 ст. заможні мешканці міст (козацька старшина, купці) носили одяг з дорогих чужоземних тканин – шовку, парчі.

(Слайд 11)  Простолюд – селяни, міщани та козаки - з полотна й сукна місцевого виробництва.

(Слайд 12) Козаки вдягалися в білі сорочки, сукняні різнокольорові широкі шаровари.

(Слайд 13,  14, 15,  16)  За верхній одяг правили жупани, кунтуші, киреї. Взимку по всій Україні носили кожухи. Гудзиків не було, тому підперізувалися шовковим чи шкіряним поясом.

(Слайд 17, 18) Основним натільним одягом для чоловіків і жінок лишалася сорочка. Жінки на сорочки одягали плахти й спідниці. 

      Жінки й дівчата звичайно носять довгі свитки. Спідниці та фартухи шиють з барвистого полотна або з блакитної чи червоної матерії, яку селяни виготовляють і фарбують самі. 

 (Слайд 19)  Чоботи жінки і дівчата носять майже завжди, особливо у святкові дні. Головний убір жінок дуже різний. Дівчата, як і жінки, носять на шиї багато разків намиста, найбагатші мають червоне коралове намисто.

(Слайд 20) Підсумки.  Гра «Український гардероб»

VІІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

 Вправа «Коректор»

1. Українські селяни у ХVІІІ ст., як і в попередні періоди, жили в чепурних білих хатах, навколо яких розташовувалися садки.

2. Селянські житла  збудовані з дерева, вкриті  черепицею.

3. Головним у хаті є розмальований стіл.

4. Хати невеликі, з однією кімнатою.

5. Селяни споживали у їжу в основному ті продукти, які вирощували на своїх городах: буряк, капуста, огірки, цибуля, квасоля, часник, картопля.

6.  Часто  селяни їли яловичину,  свинину, баранину або птицю.

7. Споживали ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки.

8. Для їжі користувалися   мальованими глиняними мисками та виделками. 

9. У садах вирощували вишні, груші та навіть персики.

10. У ХVІІІ ст. продовжували розвиватися міста, які були засновані ще за княжих часів. 

11. Заможні мешканці міст - козацька старшина, купці носили одяг з дорогих  тканин.

12. За верхній одяг правили жупани, кунтуші,   кожухи, застебнуті на гудзики.

13. Куліш – це зимовий одяг селянина.

14. Основним натільним одягом для чоловіків і жінок лишалася свитка.

15. Дівчата, як і жінки, носять на шиї багато разків намиста, найбагатші мають червоне коралове намисто.

VІІІ. Підсумки уроку

1. Оцінювання
2. Метод «Вільний мікрофон»

               - Якими новинами, що дізналися сьогодні на уроці, ви  могли б поділитися із друзями, батьками?

(Слайд 21) ІХ. Домашнє завдання

1. Параграф 16.

2. Творче завдання «Український Мастершеф». Скласти меню селянина (козацької старшини)  18 століття.