Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

"Українські історичні пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько - татарськими нападниками («Зажурилась Україна», «Та ,ой,як крикнув же козак Сірко»)"

Про матеріал
Урок № 2 Тема. Мотиви патріотизму в історичних піснях. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками («Зажурилась Україна»). Образи лицарів – оборонців рідної землі ( «Та, ой, як крикнув же козак Сірко») Мета (формувати компетентності): предметні: пригадати історичні відомості про часи, змальовані в піснях; вміти виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, змальованих в них, створювати уявні словесні картини; визначати провідні мотиви пісень; комунікативні: розвивати вміння чітко і послідовно викладати думки, аргументувати власну точку зору, розвивати вміння виділяти головне, робити узагальнення і висновки; ключові: вдосконалювати навички самостійної дослідницької роботи, спосте -режливість, логічне та образне мислення; інформаційні: розвивати вміння характеризувати образ козака Сірка, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічнив імена своїх героїв; загальнокультурні: усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків, виховання і утвердження цих якостей у наш час. Методи та прийоми: «Зіпсований телефон», «Мікрофон», «Асоціативний портрет», робота з таблицею «Різновиди пісень», бесіда, робота в групах, робота в парах, обмін думками. Випереджувальне завдання - підготувати історичну довідку про минуле України, специфіку історичних пісень. Тип уроку: урок - дослідження. Обладнання: мультимедійний проектор, екран, презентація, записи пісень для прослуховування, робочий зошит учня з друкованою основою, відеоролик (епізод з кінофільму «Роксолана»), два фрагменти відео-розповіді «Україна: забута історія - Сірко. На стражі віри».
Перегляд файлу

Урок № 2

      Тема. Мотиви патріотизму в історичних піснях. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками («Зажурилась Україна»). Образи лицарів – оборонців рідної землі ( «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Мета (формувати компетентності):

предметні: пригадати історичні відомості про часи, змальовані в піснях; вміти виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв,  змальованих в них, створювати уявні словесні картини; визначати провідні мотиви пісень;

комунікативні: розвивати вміння чітко і послідовно викладати думки, аргументувати власну точку зору, розвивати вміння виділяти головне, робити узагальнення і висновки;

ключові: вдосконалювати навички самостійної дослідницької   роботи, спосте -режливість, логічне та образне мислення;

інформаційні: розвивати вміння характеризувати образ козака Сірка, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічнив імена своїх героїв;

загальнокультурні:  усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків, виховання і утвердження цих якостей у наш час.

Методи та прийоми: «Зіпсований телефон», «Мікрофон», «Асоціативний портрет», робота з таблицею «Різновиди пісень», бесіда, робота в групах, робота в парах, обмін думками.

Випереджувальне завдання - підготувати історичну довідку про минуле України, специфіку історичних пісень.

Тип уроку: урок - дослідження.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, презентація, записи пісень для прослуховування, робочий зошит учня з друкованою основою, відеоролик (епізод з кінофільму «Роксолана»), два  фрагменти  відео-розповіді «Україна: забута історія - Сірко. На стражі віри».

    Епіграфи  :

Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, – у безсмертну українську народну пісню.

Олександр  Довженко

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем.

Ліна Костенко

Хід уроку

І. Мотиваційний етап

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку («Зіпсований телефон»)
  2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань («Мікрофон»: «Усна народна творчість, на мою думку, - це...»)
  3. Слово вчителя

На  минулому  уроці  мова йшла про художню літературу — один із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови.

А от у сиву давнину, коли люди ще не знали письма, існувала усна народна творчість — казки, легенди, загадки, прислів’я, приказки, пісні тощо. В них люди намагалися описати навколишню красу, прагнули передати дітям свої мрії та сподівання, моральні закони та правила співжиття, врешті-решт, вироблену віками життєву мудрість. Усну народну творчість називають ще англійським словом – фольклор.

Про це ми поговоримо сьогодні. Пригадаємо його основні ознаки, створимо колективно «асоціативний портрет» слова « фольклор».

II. Цілевизначення та планування

1.   Окреслення кола проблем, які будуть розв'язуватися впродовж вивчення теми.

  1. Ознайомлення з цілями теми, визначення власних цілей з огляду на зацікавлення та рівень навчальних досягнень.
  2. Колективне планування діяльності.

III. Опрацювання навчального матеріалу
1. Дослідницька   робота  ( в групах)

     (Представлення  проекту)

Основні ознаки фольклору:     

Усність. Фольклорний твір побутує в усній, а не письмовій  формі — передається з уст в уста, від покоління до покоління. При цьому його текст набуває варіантів, колективно оброблюється, вдосконалюється. Звідси і постає термін  «усна народна творчість».

Імперсональність. Автор фольклорного твору — народ. Встановити, кому належить першотекст неможливо. Винятками є твори літературного походження      ( «Реве та стогне Дніпр широкий» Тараса Шевченка, «Журба» Леоніда Глібова, «Виклик» Михайла Старицького). Окремі пісні («Засвіт встали козаченьки», «Грицю, Грицю, до роботи», «Віють вітри») приписують Марусі Чурай.

Поліваріантність. Фольклорний текст у різних місцевостях, у виконанні різних людей, може мати відмінності (зміщення послідовності рядків, наявність нових строф або відсутність відомих, інший виклад сюжетних колізій тощо). Найстаріша українська дума «Козак Голота» має 10 варіантів, серед яких і ті, що зображують двобій козака і татарина з елементами фантастики.

Зв'язок з історією, побутом, звичаями народу.

Слово вчителя

Серед  усіх видів українського фольклору найважливіше місце належить пісенній творчості.

Звучить українська народна козацька   пісня «Ой, розвивайся та, сухий дубе», на її фоні  вчитель промовляє:

О! Пісне! Пісне! Звідки в тебе сили,

Що люди серцем горнуться до тебе?

Мабуть, колись тебе благословило

Своїм персом святе і мудре небо!

І ти живеш! Бо маєш вічно жити,

Щоб дарувати крила нашим долям…

                                                                 Оксана  Довгань «Читець»

«Українська народна пісня, - писав Михайло Стельмах, -  увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому».

Доля української пісні сумна і велична. Але, незважаючи на перешкоди і лихоліття, вона вистояла і продовжує чарувати красою нові покоління. Кожна пісня, мов іскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав укладач збірки «Найкращі пісні України» Михайло Шевченко: «Вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям духовності - має дух!»

Про народну пісенну творчість так висловився М.Гоголь: «Українська народна  пісня – це жива, яскрава сповнена барв історія народу. Весь запал, всесильне буття виливається в його піснях… У тих піснях побут людей, їх характер, найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів, дух минулого».

  1.               Робота з таблицею «Різновиди пісень» (10 слайд)
  2.               Слово вчителя

З глибокої давнини дійшли до нас історичні пісні.  Вони складають значну групу українського фольклору. Саму ж назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику Микола Гоголь.

Історичними піснями називають — ліро-епічні твори, що описують конкретні або типові історичні події, героями таких пісень стають реальні історичні особи або загальні образи, вчинки яких відповідають духу зображеної епохи. (Простіший варіант тлумачення історичних пісень - пісні, в яких зображено події минулого та видатні особи.)

Характерними рисами історичної пісні є:

  •                   сюжетність; 
  •                   насиченість розповідними елементами; 
  •                   наявність ліричних відступів; 
  •                   широке використання засобів художньої виразності, зокрема гіперболізації; 
  •                   відсутність міфологічних образів; 
  •                   головні герої — реальні люди, представники певної історичної епохи. 

Видатний письменник Олександр Довженко писав: «Який боєць не  знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, любові до народу, презирства до ворога і смерті? Виринають і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди – Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Богдан Хмельницький і славний Морозенко… і кличуть до бою за Батьківщину… Народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, в що міг, – у безсмертну українську народну пісню».

  1.               Прокоментуйте вислови про пісні

Українська пісня – це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу… (М.Гоголь)

Українські пісні – це «розрізнені перлини великого намиста» (В.Гнатюк) .

А пісня – це душа.

З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша.

Чим глибша пісня, тим ясніш душа. (І. Драч).

Народна пісня – духовне обличчя нації (А. Міцкевич).

Пісня – це коли душа сповідається (Григір Тютюнник).

Історична пісня була для нашого народу своєрідним, єдиним правдивим підручником з історії.

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем, – стверджує наша геніальна сучасниця Ліна Костенко.

  1.               Виступ лідера ІІ групи
  2.               Перегляд відеоролику (епізод з кінофільму «Роксолана». Далі  розповідь  (на фоні музики)  супроводжується   наведенням   історичної   довідки,  розглядом ілюстрацій та декламації  поетичних  рядків)
  3.               Виступ учнів, які мали випереджувальні завдання - підготувати історичну довідку про минуле України.

Наша група пропонує заглянути в історичне минуле України, щоб краще осмислити основні провідні риси українського історичного епосу.

Найлютішими ворогами українського народу були татари, які ходили в Україну за бранцями, як за своєю власністю, і нещадно грабували її.

j0441350http://elektrotosha.narod.ru/images/Knopku/dov.jpg      До середини XV ст. південь і центр України перетворилися майже на пустелю. Київ став прикордонним містом, а на південь населення вже майже не  було, бо татари пограбували,зруйнували і спалили багато селищ. Кожна навала ставала страшним лихом. Гнобителі підпалювали оселі, зганяли з усіх околиць до одного місця, де вирізували старих і непридатних до невільницьких робіт, людей. Немовлят топтали кіньми. Бранців татари ділили між собою. Після розподілу  звязували невільників і тягли через степи до самісінького Криму.

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство заграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан вється,

А по ногах ланцюг бється.

Не кожний міг витримати таку «подорож». Розятрені, скривавлені степовими будяками ноги не слухалися. Деякі невільники падали й волочилися за кіньми, доки бусурмани не добивали знесилених, залишаючи їх серед степу на поталу хижим звірам та птахам.

У Криму полонених розпродували. Найгірше було чоловікам, які потрапляли на турецькі галери. Бідолах приковували до весел і змушували гребти без відпочинку і вдень, і вночі.

Важкою була й доля жіноцтва. У неволі їх чекали приниження та знущання. Деяких молодиць гарної вроди заможні бусурмани купували для своїх гаремів. Але ніяка розкіш та «лакомства нещасні» не могли затьмарити дочкам України туги за батьківщиною і ненависті до катів.

Важко було зламати дух українських бранців, тому багато з них утікали з Криму й Туреччини. Однак, не знаючи місцевості, більшість утікачів знову по­трапляла до рук бусурманів, їх люто карали: виколювали або випікали очі і залишали у степах, де  бідолах очікувала загибель від голоду та хижаків.

Здається неймовірним, але декому із сліпців вдавалося повернутися до рідного краю, долаючи сотні кілометрів. Та навіть скалічені, вони не припиняли боротьби проти ненависних катів, їх зброєю ставала кобза. Народ любив і підтримував їх, а гнобителі за всіх часів боялись правди, тому й переслідували цих співців.

Кобзарі ходили по містах і селах, оспівували журбу тих, хто втратив близьких розповідали  про  страждання невільників. У цих піснях був заклик до боротьби.

У піснях цієї групи йдеться не лише про страждання народу, а й про відчайдушну боротьбу за волю, розправу над гнобителями, висловлюється правота і сила захисників Вітчизни від ординців. Такі пісні переконливо доводять, що Україна була не лише землею страху, а й землею опору і звитяги.

  1.               Виступ лідера ІІІ  групи, яка мала випереджувальне завдання - дослідити питання специфіки історичних пісень.

Наша група досліджувала питання специфіки історичних пісень.

Українські історичні пісні виникли в часи серйозних потрясінь, насамперед визвольних змагань. Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню, й водночас ліричну поезію — думи та пісні. Ці перлини народної творчості не втратили і ніколи не втратять свого наукового та культурного значення, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки.

Боротьба проти національного і соціального гноблення кристалі-зувала в народній душі риси, що були необхідними для виборювання волі у протистоянні з численними нападниками. Тому специфіка історичних пісень полягає не в точному (хронографічному) відтворенні подій, а в розкритті психологічних властивостей народних героїв, звеличенні їхніх внутрішніх достоїнств.

Герої історичних пісень завжди були носіями моральності, виразниками загальнонародних інтересів і сподівань. Вони всім корінням своїм міцно зв’язані з рідною землею. Незважаючи на багатолітні страждання в неволі, вони не забувають ані мови своєї, ані звичаїв, не втрачають надії на повернення.

На тихі води,

на ясні зорі,

у край веселий,

у мир хрещений,

в города християнські.

У історичних піснях про турецько-татарську неволю знайшли втілення кращі риси українського народу: любов до рідної землі, почуття власної гідності, стійкість. Зрадник, запроданець, за народною мораллю, був гірший за ворога-чужинця.

Ой кинувся козак Нечай

Від дому до дому

Та зложив же ляхів тисяч

З коней , як солому.

Повернувся козак Нечай

На лівеє плече,

А вже з ляшків , вражих синів,                                                                                

Кров ріками тече.                                                                                                         Данило Нечай

Отже, основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, опора загарбникам і поневолювачам. Тут не можна не помітити ознак світлого оптимізму, властивого народній творчості, навіть у тих творах, де описуються сумні й трагічні події.

Слово вчителя

Тематика історичних пісень дуже широка: розповідається в них і про татарські напади, і про турецьку неволю, і про запорозьких козаків, і про визвольну боротьбу в часи Хмельниччини, і про відважних ватажків, і про героїв нашого століття – січових стрільців та вояків УПА.

Саме з історичної пісні цілі покоління українців, що виростали в неволі, дізнавалися про своїх славних предків, усвідомлювали себе народом великим, багатожильним, спроможним вибороти свободу і незалежність.

9.Заповнення таблиці (в робочих зошитах) «Групи історичних пісень за тематикою».

 Робота в парах. (Використавши матеріал статті підручника і розповідь учителя, заповнити таблицю).

10.Прослуховування  пісні («Зажурилась Україна»)

Слово вчителя

«Зажурилась Україна…» – одна з найдавніших історичних пісень, у якій говориться про боротьбу українського народу проти грабіжницьких нападів турків і татар, висвітлені події козацької доби .

Сюжет  пісні доволі простий: турецький хан нападає на Україну, забирає у полон молодь і дітей. Але герой-козак сміливо звертається до хана, закликає його до бою. Відважні українські вояки беруть зброю, йдуть на хана та перемагають його. Ця пісня  наповнена  бойовим козацьким патріотизмом, відображає силу  духу і   героїзм воїнів під час татарських нападів. Але специфічною особливістю твору стає відсутність точних посилань на конкретні історичні події, історичних осіб. Пісня спрямована на передання атмосфери страждань народних і запеклої боротьби проти загарбників.

Ця пісня дає можливість усвідомити складність епохи, яка породила титанічні постаті Байди, Хмельницького, Сірка, Морозенка, Залізняка та ін. Пісня є своєрідним відгуком на спустошення України ординцями. Народнопоетичними засобами відтворено масштабність трагедії. Через метонімічний образ України персоніфікований і максимально наближений до понять «народ» і «люди» відтворюється пригнічений внутрішній стан українського населення, незахищеного від південної навали. Із цієї психологічної ситуації існувало два виходи: або змиритися, або виробити в собі лицарський характер, необхідний для самозахисту. Українці, мобілізувавшись, віддали перевагу боротьбі.

11.Робота в парах

а) прочитайте ще раз пісню; зясуйте, які художні засоби використані в ній;

б)   обмін думками; (У пісні відсутній поділ на строфи, не завжди збережена постійна ритмомелодика. Лексика твору насправді історична: назви зброї, техніки бою, назви турецьких титулів. Використані традиційні народні епітети.)

в) яке значення народ вкладає в поняття лицар?(Учні дають відповіді)

г) як ви розумієте рядки:

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти...

Тема піснізахист Вітчизни, її теперішнього і майбутнього. Показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд. У пісні протиставляються Україна і орда, яка хоче її знищити. Україну народ змальовує «журливими» фарбами, бо орда чинить ганебний розбій: «витоптала кіньми маленькії діти», забрала до полону українців, повиганяла з хат селян. Таку картину ми бачимо у перших двох строфах. Наступні рядки пісні звучать урочисто, піднесено. Народ закликає своїх синів боронити волю, радить взяти до рук шаблю та йти воювати. Успіх у боротьбі буде забезпечений, якщо козаки і бурлаки об’єднаються:

Ой козак до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука.

У цих рядках виражена ідея пісні - заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

Основна думка твору: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування.

12. Робота з робочим зошитом

13. Дослідження.(Після прослуховування історичної  пісні «Та ,ой, як крикнув же та козак Сірко»  пропоную учням дослідити народний ідеал борця, образ лицаря, оспіваного в ній.)

Слово вчителя

Цю пісню було записано в 1887 р. від селянина Дмитра Сукура з с. Капулівка, Катеринославської губернії.

Лицарськими рисами народ наділяє конкретних учасників історичних подій, причому кожного героя своїми.

 «Історики» допоможуть з’ясувати  достовірність існування історичної особи кошового отамана Запорозької Січі - Сірка Івана Дмитровича.

Іван Сірко був родом із села Мерефи, що на Харківщині. Він не мав освіти і навіть не вмів писати. Та це не завадило легендарному козацькому ватажку залишити яскравий слід в історії.

 «Він являв собою велетенську особистість серед усіх низових козаків...», - так Сірка характеризував визначний знавець історії запорозького козацтва Дмитро Яворницький.

Мало про кого ще за життя ходили легенди, складалися думи й пісні. Сірко ж якраз був одним з таких героїв.

14. Перегляд відеосюжету « Легенда про Сірка».

Козацького ватажка добре знали і в Криму, і в Туреччині, і в Європі. Так, наприклад, в 1645 році він отримав запрошення з Франції служити в її військах під час війни з Іспанією.

Москалі кликали Івана «Серком» і «Сереком», німці - «Цирком». Імя Сірка стало справжнім пострахом для турецько-татарських загарб­ників. Бусурмани його називали «урус-шайтаном» (руським чортом) і були свято переконані, що йому допомагає нечиста сила, а татарки ім'ям Сірка лякали дітей, коли ті не слухались.

Невідомий український поет склав про Сірка поему, де пояснює його ім’я як Богом дане. За словами поета Сірко був «поставлений Богом, як пес на сторожі християнських овечок, щоб видирати їх з вовчої пащеки турок і татар». І дійсно, в ті часи сторожовим собакам часто надавали прізвисько Сірко.

Цікаво, що в цій поемі поет порівнює Сірка з геройськими мальтійськими ли­царями і щиро дивується, що ні король або князь, а простий козак зажив такої слави ще за життя.

Із п’ятдесяти п’яти битв, у яких Сірко брав участь як полководець, він програв лише одну.

Турецький султан, якого постійно «турбував» Сірко, видав наказ молитися в мечетях про загибель «урус-шайтана».

Про Івана Сірка писав навіть польський король Ян Собеський: «Сірко чо­ловік дуже тихий, поступливий, лицарський і, здається, дуже зичливий, має велике довір’я у козацькому війську».

Проводячи все життя на війні, Сірко, разом із тим, відокремлювався ве­ликодушністю та рідкісною безкорисливістю. Він ніколи не переслідував слаб­кого ворога, а після перемоги ніколи не брав собі здобичі. На війні Іван був самовіддано хоробрим і надзвичайно винахідливим: з десятком козаків долав сотні, а з сотнею молодців тисячі неприятелів. Вороги боялися його «більше за бурю, більше за вогонь, більше за пошесть морову» ( Дмитро Яворницький).

Гірше за всіх Сірко усім своїм щирим козацьким серцем ненавидів мусульман. У запорожців було повіря: «Той, хто більше знищить бусурманів, той вірніше увійде у царство Боже», ця віра була сильнішою, ніж у будь – кого.

Однак до полонених ставився гуманно: відпускав на волю всіх немусульман, а за кривду, заподіяну полоненим бусурманським жінкам та дітям, навіть засуджував винного запорожця до страти.

До зрадників отаман був суворим і навіть жорстоким. У1663 році Івана Сірка було обрано кошовим отаманом низових козаків.

D:\!system files\Мои документы\Презентації\Помічники у презентації\Заставки\Организатор клипов (Microsoft)\j0441348.pngПро народження Сірка існує легенда, яка свідчить, що він з’явився на світ із зубами. «Тільки-но повитуха піднесла його до столу, він одразу ж ухопив звідти пиріг з начинкою і з’їв його. Це нібито було знамення, що йому судилося увесь свій вік гризти ворогів».

З історії відомо, що Сірко мав зріст трохи вище середнього (174—17 см), правильні риси обличчя, а на нижній губі з правого боку в нього була врод­жена родима пляма, котру сучасники вважали «Божим знаком».

Перегляд відеосюжету «Легенда про народження Сірка»

Похований І.Сірко біля  Чортомлинської Січі (тепер  село Капулівка Нікопольського району  Дніпропертровської області).

1967 року його перепоховали на іншому краю села, бо води Каховського водосховища наблизилися до могили. Точно не відомо, що то є тіло Сірка.  Він запові-дав, щоб після смерті йому відрубали праву руку.

При розкопках могили обидві  руки були цілі, тому, де його насправді поховано, залишається загадкою.

«Літературознавці»

15. Виразне читання пісні. Робота з текстом

У пісні йдеться про спільні походи росіян і українців проти турків і кримських татар.

16. Фронтальна бесіда

1. Яким постає кошовий отаман Запорозького війська Іван Сірко у пісні?

2. Як ви розумієте зміст поетичних рядків: «Та сідлайте ж ви коней,   хлопці - молодці, // Та збирайтеся до хана у гості!»

3. Як називається цей художній прийом ?

4. Які художні засоби вступають у цій пісні в дію?

(У дію вступають традиційні фольклорні засоби (зіставлення з орлом, сонцем, місяцем), які опоетизовують здатність Сірка сміливо виступати проти ворогів. Динаміка руху пронизує пісню і розкриває спрямованість козаків на боротьбу. Використовується значна кількість дієслів, що підкреслюють прагнення народу героїзувати образ Сірка, огорнути його ореолом слави.)

D:\!system files\Мои документы\Презентації\Помічники у презентації\Заставки\Организатор клипов (Microsoft)\j0441348.png5.За що народ увіковічнив ім’я  Івана Сірка?

За народними переказами Іван Сірко - автор дотепного листа турецькому султану   Магомету IV від запорожців (факт послужив  І. Ю. Рєпіну сюжетом для відомої картини «Запорожці»).

6. Визначте художні особливості пісні. (Епітети: «хлопці-молодці», «сизий орел», «битому шляху». Метафори:«туман поле покриває», «військо… виграває», «місяць…зіходжає». Повтори: «Та ми ж думали…». Риторичний оклик:«Та збирайтеся до хана у гості!»)

7. Прочитайте  пісню і відшукайте в ній традиційні для фольклорних творів вигуки та специфічну лексику.

8. Доведіть, що в основі пісні лежить антитеза. Наведіть приклади.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап 

  1. Закріплення нового матеріалу. Тестова перевірка знань.

1. В назві пісні («Зажурилась Україна») використано:

а) епітет; б) гіперболу;в) метафору; г) порівняння.

2. Україна зажурилась, тому що :

а) ординці забрали у полон навіть маленьких діточок;

б) нічим прожити;

в) не мала справжніх захисників, які б могли кинутися навздогін визволяти полонених;

г)  була зламана воля українського народу до боротьби.

3. Шабля у пана-брата («Зажурилась Україна»):

   а)  козацька; б) довга і гостра; в) закривавлена; г) відібрана у  полоненого турка.

4. « Ой ти станеш з шабелькою, а я з кулаками»,- так   вирішили козаки-лицарі ,  щоб:

а)  не пропала їх слава;

б) знищити хижого і підступного ворога;

в) визволити полонених з неволі ;

г) відплатити за вбитих побратимів.

5. Від якого ворога захищали козаки Україну?

а) половців; б) турків;  в) ляхів; г) татар.

6. Козаки із Січі вилітали, наче:

а) соколи;  б) яструби;в) орли;г) ворони.

7. «Аж то військо та…….. запорізьке». На місце пропуску слід уставити епітет :

а) відважне; б) незліченне; в) озброєне; г)  славне.

 8. Сірко виїхав з військом :

а) коли почалося затемнення сонця;б) в обідню пору;

в) коли туман поле вкривав; г) до схід сонця.

9. Військо запорізьке із Січі виїжджало на шлях :

а) Турецький;б) Запорізький; в) Кримський;г) битий .

10. « Та сідлайте ж ви коней, …та збирайтеся…»,- так закликав отаман козаків:

а) визволяти жінок і дітей з полону;б) до хана у гості;

в) знищити ворога;г) протистояти величезній навалі ординців.

11. Сірко називав своїх козаків хлопцями -...

а) сміливцями; б) молодцями;  в) запорожцями; г) захисниками.

12.Пісня («Та, ой,як крикнув же та козак Сірко»)  побудована у формі:

а) діалогу; б) монологу; в) звертання; г)  риторичного оклику.

  1. Кольорова рефлексія.
  2. Взаємооцінювання в парах.

V. Підсумок. Заключне слово вчителя

Завершити урок я хотіла б словами О. Довженка: «Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення.     

Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх, просвітляймо й очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам!»

V. Домашнє завдання Обов’язкове загальне 

1. Опрацювати в підручнику матеріали до уроку та на його основі створити ОК  про історичні пісні.

2. Дати відповідь на запитання «У чому таємниця живучості фольклорних творів?»

За бажанням

1. Знайти в бібліотеці, Інтернеті, спеціальних альбомах репродукції картин, присвячених гетьману Богдану Хмельницькому, Максиму Залізняку, Устиму Кармалюку.

2. Відшукати історичні факти про Коліївщину та Гайдамаччину.

3. «Незакінчене речення» Максим Залізняк - це..

4. Підібрати матеріали про гайдамацький рух на Черкащині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

- Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків./ О.М. Апанович .- К.: Дніпро, 1991.

- Гетьмани України.- Харків: Промінь, 2011.

- Губарев В. К. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. /                         В.К. Губарев. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.

- Журавльов Д. В. Визначні битви та полководці української історії. /                                    Д. В. Журавльов. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.

-  Журавльов Д. В. Хто є хто в українській історії. / Д. В. Журавльов.  -  Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011.

- Потоцький В. П. 500 найцікавіших питань та відповідей про Україну. /                                  В. П. Потоцький Харків: ВД «ШКОЛА», 2008 .

- Українська література : підруч. Для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олена Міщенко.-К.: Генеза,2008.-304 с.:іл.

Інтернет-ресурси:

http://pidruchniki.com

https://uk.wikipedia.org

http://studopedia.org

http://www.panoramio.com

http://retrobazar.com

 

1

 

docx
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
1227
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку