Українські народні думи

Українські народні думи. Народні думи – героїчний епос України. Різновиди дум та їх виконавці

Думи – перлини усної народної творчостіКазки, легенди, пісні є в кожного з народів світу, а от думи – це жанр усної народної творчості, притаманний лише українському народові. Думи стали духовним надбанням української нації та всього людства. З ними пов'язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів. Це - народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу...

Думи виникли в XV – XVI століттях, у час козацтва, яке боронило свій край. У багатьох із них розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (про напади турків і татар, про мужніх захисників рідної землі, про перебування полонених у турецькій неволі, про битву козаків із польською шляхтою). У цих творах оспівують народних героїв (Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Івана Богуна), керівників повстань; схвалюють сильну волю, мужність, рішучість тих, хто вистояв чи ціною свого життя врятував інших, а також осуджують негідні вчинки тих, хто став зрадником чи боягузом. Термін «дума» утворено від слів «думка», «думати». запровадив Михайло Максимович.

Теорія літератури. Думи – великий ліро-епічний віршований твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконують речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри. Речитатив – читання співучим голосом під музичний супровід кобзи, бандури чи ліри.

Часте римування дієслів у кінці рядків. Зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб Характерні ознаки дум. Виконання речитативом під акомпанемент кобзи, ліри, бандури. Неоднакова кількість складів у рядках. Великий обсяг (як для фольклорних творів)Не поділяються на куплети. Навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам. Наявність сюжету та своєрідна будова (заспів, основна частина, кінцівка)

Теми , на які створювалися думи Тематика дум пов'язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень.страждання невільників у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької не­волі»);оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун»...);відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та про­стим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Нечая Морозенка;показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат»...)

Герої дум - хто вони?Історичною основою дум є довготривала, виснажлива й затята, звитяжна і героїчна війна, яку впродовж століть вів український народ проти загарбників і поневолювачів . Багато славних синів України наклали головами, боронячи свою землю. А народ зберіг їхні імена в думах. Самійло Кішка («Дума про Самійла Кішку») ;козак Голота («Дума про козака Голоту»);про славні діла гетьмана Богдана Хмельницького («Хмельницький і Барабаш»);про те, як тікали козаки зі страшної турецької неволі («Втеча трьох братів із город а Азова, з турецької неволі»);Маруся Богуславка (“Дума про Марусю Богуславку”)

Кобзарі та лірники – виконавці народних дум Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами народної творчості у формі історичних пісень, дум (мелодійних речитативів змінюваних форм), релігійних піснеспівів, а також казок та переказів, супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі, звідки інша їхня назва - лірники або бандуристи. Значення їх для українського народу можна порівняти зі значенням давньогрецьких поетів у давній Греції, арабських поетів для Арабії, або степових співців-акинів для людей Середньої Азії, Монголії і Казахстану. У своїй творчості кобзарі утверджували дух українського народу, основи християнської моралі в суспільстві і побуті.

Саме кобзарі зберігали і передавали наступним поколінням найважливіші знання про минуле і світогляд їхніх предків, у найдоступнішій формі, яка легко запам’ятовується — пісень-оповідань. Крім того народні співці виконували функцію новинарів, незалежних від влади. Постійно подорожуючи, саме вони знали останні новини і могли ними поділитися, попередити людей про небезпеку нападу чужинців тощо.

З-поміж кобзарів було багато колишніх козаків, які роками тяжко страждали в неволі. Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври. Співці намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації не потрібно втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку.

Остап Микитович ВЕРЕСАЙ (1803-1890)Народився у с. Калюжинці Полтавської губернії. У 4 роки втратив зір. Перейняв мистецького співу та гри на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського і був у нього поводирем. Понад 40 років мандрував селами та містами України. Його репертуар – 6 дум та пісні сатиричного, гуморис- тичного й релігійного змісту. Його творчість високо шанував Т. Шевченко. Помер у с. Сокиринці

Михайло Степанович КРАВЧЕНКО(1858-1917)Народився у с. Великі Сорочинці Полтавської губернії. У 15 років втратив зір. Кобзарську науку освоїв завдяки миргородському кобзарю Самійлу Яшному. До репертуалу М. Кравченка входило 5 дум, 18 псалмів, 12 сатиричних пісень; знав чимало танців і маршів. Дружив з відомим етнографом О. Сластьоном та письменником В. Короленком.

Гнат Тихонович ГОНЧАРЕНКО (1835—1917)Народився в слободі Ріпках Харківського повіту. Осліп у 3 роки. У 22 роки пішов навчатися до панотця Петра Кулиби. Епічний репертуар Г. Гончаренка складався з 3-х дум: “Олексій Попович”, “Про вдову”, “Про сестру і брата”. Ходив кобзарювати з незрячим товаришем та хлопчиком-поводирем. Записи від Г. Гончаренка робили Леся Українка і Климент Квітка.

Українські народні музичні інструменти. Кобза О. Вересая. Бандура. Ліра

П О Р І В Н Я Й Т ЕСПІЛЬНЕ ВИСОКА ПОЕТИЧНІСТЬ МОВИ;ВІРШОВАНА ФОРМА; ДІЄСЛІВНЕ РИМУВАННЯ; УСНЕ ПОШИРЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ; ВАРІАНТНІСТЬ ТЕКСТУ Думи ДОТРИМАННЯ ПРАВДИВОСТІ ЖИТТЄВИХ ФАКТІВ; ВЕЛИКІ ЗА ОБСЯ- ГОМ ВИКОНУЄТЬСЯ РЕЧИТАТИВОМ ПІД СУПРОВІД КОБЗИ, БАНДУРИ,ЛІРИ ЧІТКА БУДОВА: ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, СЛАВОСЛАВІЄ ВІДМІННЕВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ СТАВЛЕННЯ АВТОРА ДО ПОДІЙ ТА ГЕРОЇВ; НЕВЕЛИКИЙ ПІСЕННИЙ ТВІР; СПІВАЄТЬСЯ; ЕКСПОЗИЦІЯ, ЗАВ'ЯЗКА, КУЛЬМІНАЦІЯ, РОЗВ'ЯЗКА Історичні пісні

https://wordwall.net/uk/resource/99334188

Фізкультхвилинка

Домашнє завдання. Прочитати «Думу про Марусю Богуславку». Повторити с.20-22.