Українські прислів'я

Українські прислів’я та приказки про природу

* Не кожному природа мати, іншому й мачуха.

* Горнешся до природи – не матимеш пригоди.

* Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

* З природою живи в дружбі, то й буде вона тобі в службі.

* До природи не неси шкоди.

* Рослина – землі окраса.

* Листопад вересню – онук, жовтню – син, землі – рідний брат.

* Де багато пташок, там немає комашок.

* Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

* Зрубав одне дерево – посади троє.

* Посадив дерево – себе прославив, посадив сад – рід прославив.

* Посієш вчасно – збереш рясно.

* До землі з ласкою – будеш з паскою.

* Сонце – батько, а місяць – вітчим.

* Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

* Травень ліси ошатно вбирає, літо в гості чекає.

* Сади деревину – будеш їсти садовину.

* Де дуби, там і гриби.

* У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

* Вовк лисиці не рівня та повадка одна.

* Листопад зимі ворота відчиняє.

* Осінь збирає, а весна з’їдає.

* Восени і горобець багатий.

* Весна красна квітами, а осінь – плодами.

* Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

* Проспиш весною – заплачеш зимою.

* Двічі літа не буває.

* Літо дає коріння, а зима – насіння.

* Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.

* У червні на полі густо, а в коморі пусто.

* Грім б’є у високе дерево.

* Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

* Земля найбагатша, вода найсильніша.

* Земля – наша мати, всіх годує.

* Багато води – багато трави.

* Дощове літо гірше осені.

* Не благай літа довгого, благай теплого.

* Весняний день рік годує.

* Липень – маківка літа, грудень – шапка зими.

* Літо з дощами – осінь з грибами.

* Гарний соловейко голосом, а жито колосом.

* Весняний дощ зайвий не буває.

* Ліс і вода – брат і сестра.

* Ліс сам себе чистить.

* Підійми всяк колосок – з колосків росте мішок.

* Без дощу й трава не росте.

* Зима без снігу – літо без хліба.

* Вода – наша мати.

* Не пхай ріки, вона сама пливе.

* Доглядай землю плідну, як матір рідну.

* Хліб – батько, вода – мати.

* Земля – тарілка, що покладеш, те й візьмеш.

* Недоспілий колос не жнуть.