Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Презентація. Підготовка до ЗНО з історії України. Тема 16

16. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Тести14. «Нова ера» — це. А. компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку XIX ст., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки. Б. угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини XIX ст., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П'ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу. В. україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. у Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів. Г. політика австрійського уряду початку XX ст. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності.

Після революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії формується фабрично-заводська промисловість.1867 - прийнято Конституцію1868 - унітарна Австрійська імперія перетворилася в дуальну (двоїсту) Австро-Угорську імперію, конституційну монархію. Галичиною управляв австрійський намісник, край одержав обмежену внутрішню автономію.1861 - у Львові розпочав свою роботу Галицький обласний сейм. Східна Галичина була об'єднана із Західною Галичиною в єдине Королівство Галіції і Лодомерії.

80-90-ті рр. - закінчився промисловий переворот. Особливості:1. 95 % підприємств залишалася дрібними (до 5 осіб працюючих);2. 5 % були середніми та великими.1861. 4. ХІ - прибуття першого потягу з Відня до Львова.

швидкими темпами розвиваються: Ринкові відносини. Товарно – грошові відносини. Західна Україна залишалася аграрним краєм. Селяни:1. заплатили великі суми за втрачені поміщиками селянські повинності й податки;2. їх примусили викуповувати у поміщиків право на виробництво і продаж спиртних напоїв;3. у них відібрали сервітути (право користуватися лісами, пасовиськами, річками і т.п.);4. селянин Східної Галичини вносив суму викупних платежів у три рази більшу, ніж чеський селянин, і у п'ять разів більшу, ніж німецький. В другій половині XIX ст. сільське господарство розвивалося по-ринковому:1. в поміщицьких і багатих селянських господарствах працювали вільнонаймані робітники;2. ширше стала спеціалізація районів. Галицьке Поділля - торговельного зернового господарства. По всьому краю розширювалися посіви тютюну, хмелю, зростали площі під картоплею, льоном і коноплями. Великим землевласникам належало понад 40 % усіх земель. Основна маса селян страждала від малоземелля. друга половина. ХІХ ст.

Кін. ХІХ ст. - початок трудової еміграціїПричини:1. малоземелля і безземелля;2. демографічний бум (З 1857 р. до кінця XIX ст. населення західноукраїнських земель збільшилося з 3,9 млн. до 6,4 млн. осіб. Українці з них становили відповідно 2,6 млн. і 4,6 млн., решту - поляки, євреї, німці, угорці та ін.);3. слабка місцева промисловість;4. аграрне перенаселення. Види:1. переселення - еміграція на постійне проживання;2. сезонна еміграція. У кінці XIX ст. почалась масова еміграція західноукраїнців до Канади, США, Бразилії, Австралії. В 90-х рр. XIX ст. емігрувало більше як 250 тис. осіб.

КООПЕРАТИВНИЙ РУХЗахідноукраїнська демократична інтелігенція намагалася поліпшити долю селянства. Кооперативи покликані були:1. забезпечити допомогу незаможним;2. захистити їх від лихварства. Василь Нагірний - інженер-архітектор протягом 10 років вивчав досвід швейцарських кооперативів.1883 - організував споживчий кооператив «Народна торгівля»1895 - у Львові виникла страхова компанія «Дністер».

Види діяльності «москвофілів»:1. 1870. 31. VІІ - заснування політичної організації - Руська рада;2. у 80-ті рр. видавали три газети в Галичині, по одній на Буковині та Закарпатті;3. зробили спробу створити й нав'язати українцям окреме «язичіє» - суміш з російської, української, польської та церковнослов'янської мов, яке подавали як «руську» мову;

НАРОДОВЦІ - початок 60-х рр. XIX ст. Володимир Шашкевич (1839-1885) - керівник народовців, син лідера «Руської трійці». Програма:1. У вирішенні внутрішніх проблем спиратися на український народ;2. присвятили себе служінню народу, звідси й дістали свою назву.3. доводили, що українці - окремий народ, який займає територію від Кавказу до Карпат.1863 – виникнення першої громади у Львові за зразком Київської громади.1868 р. - відкриття товариства «Просвіта». Мета - надання широкої освіченості народові. Форми діяльності:1. Освітня.2. Фінансова.1885 – створення народовцями організації - Народна рада. Завдання - продовжувати справу Головної руської ради 1848 р.

1890 – 1894 - «Нова ера»Володимир Антонович і Олександр Кониський на чолі австрофілів підтримали плани Німеччини та Австро – Угорщини. Громадівці готові були підтримати німецький проект в обмін на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини, яку сприймали як «український П'ємонт». В другій половині ХІХ ст. П’ємонт став центром об'єднання Італії. Своїм «П'ємонтом» прагнули зробити Галичину українці. Український П'ємонт

1873 р. - створення літературного товариства ім. Т. Шевченка. Розквіт філологічної секції зв'язують з іменем Івана Франка, який довгий час очолював її.1897-1913 - на чолі Наукового товариства ім. Т. Шевченка стояв український історик Михайло Грушевський. Мета Товариства - розвиток української словесності. Форма діяльності - культурно-просвітницька робота. 1892 - Товариство змінило назву на Наукове товариство ім. Т. Шевченка. У складі товариства існувало три секції:1. філологічна,2. історико-філософська,3. математично-природничо-медична.

Михайло ДрагомановІван Франко. РАДИКАЛИ. кін. 80-х - 90-і рр. XIX ст.І. Франко, М. Павлик, та інші під впливом Михайла Драгоманова звертаються до ідей соціалізму.1890 - Виникнення Русько – Української радикальної партії (РУРП)Засновники партії: Іван Франко... Програма:1. Соціалізм - утвердження соціалізму, демократизації суспільного життя,2. Культура - використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості.3. Перебудова внутрішнього життя Австро-Угорщини на засадах «правдивого автономізму, монархії в як найкращім культурнім і національнім розвою провінцій і народностей». СОЦІАЛІЗМ

Ю. Бачинський1895 - Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна уярмлена», в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.1899 - Утворення Української національної демократичної партії (УНДП)Засновники: І. Франко, М. Грушевський, завдання – Боротися за самовизначення (автономії) Україну.1899 - створення Української соціал-демократичної партії (УСДП)Серед засновників був Ю. Бачинський... Завдання: - досягти соціалізму через реформи, легальні парламентські методи боротьби.

Ю. Федькович«БУКОВИНСЬКА ТРІЙЦЯ»Ю. Федькович та брати Воробкевичі -засновники «буковинської трійці», зачинателі української літератури на Буковині.1875 - відкриття в Чернівцях університету.1885 - Юрій Федькович почав видавати українську газету «Буковина». Воробкевич С.І. Воробкевич Г.І.

РОБІТНИЧИЙ ТА СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у другій половині XIX ст. Страйки (припинення роботи) – основна форма боротьби. З кінця 80-х рр. робітничий рух на західноукраїнських землях скеровувався соціал-демократами. На першотравневих щорічних мітингах висувалися вимоги:1.8-годинного робочого дня,2.заборони праці дітей до 14 років,3.зменшення робочого дня для підлітків до 6 годин на день тощо,Причини:1.низький рівень зарплати;2.часто замість грошей працівникам видавались марки або квитки;3.стягувалися різноманітні штрафи;4.робочий день подекуди тривав 13-16 годин;5.не існувало техніки безпеки;6.використовувалася праця жінок та дітей;7.недоступність кваліфікованої медичної допомоги.81870 – Львів. Страйк друкарів

Іван Франко. Селянський рух. Види:1. позови до суду на поміщиків,2. виступи проти власників лісів і пасовищ та місцевої влади,3. вимоги розглянути питання в галицькому й буковинському сеймах.4. захоплення угідь,5. потрави й вирубки поміщицьких посівів та лісів;6. сутички з каральними загонами з людськими жертвами.1891 - Віче (мітинг) – нова форма протесту.1891. ІІ - перше віче в Коломиї. Вимоги до властей, зокрема;1. щодо введення загального виборчого права,2. припинення конфіскації прогресивних газет і журналів та збирання податків з них,3. запровадження української мови в діловодстві сільської адміністрації,4. удосконалення системи освіти. Радикальність порушених проблем значною мірою була результатом впливу Івана Франка, який взяв у вічі найактивнішу участь.

Дати для розпізнавання

Створення у Львові товариства «Просвіта»;1868 р.

Створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. - Наукове товариство ім. Т. Шевченка);1873 р. М. Грушевський

Створення Русько - української радикальної партії;1890 р. І. Франко

Створення Української Національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.І. Франко. М. Грушевський. Ю. Бачинський1899 р.

Персоналії для розпізнавання

Член-засновник «Просвіта», один із засновників НТШ (1873), «Рідної школи» (1881). Засновник і видавець газети «Батьківщина» (1873), співзасновник і співробітник «Діла» (1880), місячника Ruthenische Revue (Ukrainische Rundschau) у Відні.1883–1895 — посол до Галицького сейму.1885 — ініціатор і співзасновник Народної Ради. Творець так званої «нової ери». Юліан Романчук

Юліан Бачинський. Україна irredenta1895 р.

Іван Франко«Мойсей»

У 1891–1907 роках — посол до австрійського парламенту (Райхсрату). Заснував Християнсько-суспільну партію. У 1918 році був державним секретарем освіти й віровизнання в першому Державному секретаріаті (уряді) ЗУНР. Олександр Барвінський

Юрій Федькович