Територія України була поділена на дев'ять губерній - по три в кожному регіоні: Харківська, Чернігівська і Полтавська - на Слобожанщині і Лівобережжі; Київська, Подільська і Волинська - на Правобережжі; Катеринославська, Херсонська і Таврійська - в Південній (Степовій) Україні. Вся влада в губерніях здійснювалась губернаторами. 1802 - 1856 - Малоросійське генерал-губернаторство: Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії. 1832 -1914 – Київське генерал-губернаторство: Київська, Подільська і Волинська губернії.1822 – 1874 - Новоросійське генерал-губернаторство: Катеринославська, Херсонська й Таврійська губернії, Бессарабська область (губернія з 1873 р.).
Після перемоги у війні з Наполеоном українські частини повернулися додому. Усі полки були розформовані. Більшість ополченців повернули до кріпацького стану. Козаки продовжили службу в Чорноморському козацькому війську. Козацьке військо в 1817 р. перетворили на військових поселенців, які мали поєднувати військову службу із сільськогосподарською працею.
1792 р. - Катерина ІІ підписала жалувану грамоту про надання Чорноморському козацькому війську за його заслуги земель на Кубані.1828-1829 - Російсько – Турецька війна. Під час війни 1828 – 1829 рр. частина колишніх запорожців- задунайців повернулася в Україну.Із задунайців було створене Окреме Запорозьке козацьке військо, згодом Азовське.1866 р. - козаків переселили на Кубань. Й. Гладкий. Останній отаман Задунайських козаків. Худ. О. Данченко
Найбільшого поширення кріпосне право набуло на Правобережжі. На Півдні України деякий час не було кріпацтва. Поміщики-дворяни були в Російській імперії привілейованим суспільним станом. Економічною основою їх існування була власність на землю з прикріпленими до неї селянами-кріпаками. Селяни працювали в поміщицькому маєтку. Себе і свою сім'ю вони утримували за рахунок земельної ділянки, яку поміщик надавав їм у користування (селянські наділи). За неї вони відбували панщину і виконували інші повинності. Застосовувалися примітивні знаряддя праці. Праця була малопродуктивною, бо селянин не був зацікавлений в її результатах. Основу становило натуральне господарство.
Ознаки появи товарних відносин у поміщицьких господарствах:1. Зростання виробництва хліба на продаж.2. Розширення посівів технічних культур.3. Спеціалізація.4. СЕЛЯНСЬКА КОЛОНІЗАПЦІЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ.5. СЕЛЯНСЬКІ ПРОМИСЛИХІХ. 30-80 - ті рр. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ – перехід від ручної до машинної праці
Масонство в Україні (з’являється з кін. XVIII ст.)Члени Ордену масонів чи «вільних каменярів», сповідували ідею Бога - Великого Майстра Всесвіту.1818-1819 - Полтава – створення ложі «Любов до істини». До неї входили 20 осіб, у т. ч. Іван Котляревський.1821 - утворення таємного «Малоросійського товариства»,.1822 - видання царського указу про закриття всіх масонських організацій.І. Котляревський
ДЕКАБРИСТИ (1816 – 1826 рр.).1816 – в Петербурзі створюється таємна організація «Союз порятунку».1818 – її перейменовано в «Союз благоденства»). Її управи були в Тульчині і Полтаві.1821 –утворення Південного і Північного товариств. Мета товариств:1. повалити самодержавний лад;2. ліквідувати кріпосне право.1823 - Новоград-Волинський - утворення таємної організації «Товариство об'єднаних слов'ян» братами офіцерами Андрієм і Петром Борисовими. Павло Пестель. Глава Тульчинської управи. Автор тексту «Руська Правда»Петро Борисов. Сторінка «Руської Правди»
1830—1831 - Польське повстання Після придушення повстання були закриті польські школи (українських не було). Навчання переведено на російську мову. В Кремінці закрили польський ліцей. У Києві заснували російський університет Св. Володимира. Повстання Устима Кармалюка (1830-1835)П’ять разів його заарештовували та він тікав з в’язниці. В 1835 році його було вбито. У листопаді 1830 р. - у Варшаві розпочалося народне повстання. Мета - відродження державності Польщі. Кармалюк Устим Якимович1787.10.03-1835.22.10
1846-1847 – КИРИЛО – МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВОЗасновники – Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак. У нього увійшло 12 осіб з української різночинної інтелігенції. Мета братства:1. національне відродження;2. слов’янська федерація в контексті панславізму;3. демократична республіка зі столицею в Києві. Програмні документи: М. Костомаров. В. Білозерський. М. Гулак