Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.

 Мельницька Ольга Василівна, вчитель історії Лівинецької ЗОШ  І-ІІІ ступенів Кельменецького району, Чернівецької області

 

Конспект навчального заняття

 

Навчальний предмет. Історія України 8 клас

Тема 4. Українські землі в 60–80–ті роки XVII ст.

 

Тема уроку: Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.

 

Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини в 60–80–ті роки XVII ст., простежити заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини, визначати соціальний устрій Лівобережної України та  основні стани населення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати і висловлювати свою думку щодо них, працювати з картою, підручником та іншими джерелами інформації, самостійно робити висновки і давати оцінку історичним явищам і подіям.

Основні поняття: «Лівобережна Гетьманщина»

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор (для перегляду створеної мультимедійної хрестоматії); підручник; зошит; роздруковані документальні матеріали; картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI - др. пол. XVIII ст.). 8 клас. - К. : ІТП, 2004); ілюстрації до теми; маркери.

Тип уроку: засвоєння нових вмінь та знань

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• вміти характеризувати адміністративно - політичний устрій Лівобережної в другій половині ХVІІ ст.

• показувати на карті центри полків Лівобережної Гетьманщини;

• визначати соціальний устрій Лівобережної України, називати основні стани населення;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина»;

• розвинути вміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати свою точку зору, аргументувати, посилаючись на джерела, свою позицію

Хід уроку

І. Організаційний момент

Історія будь-якого народу, як і життя людини, має героїчні і трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. І оскільки саме в героїзмі найповніше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант; ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості. Однією з таких героїчно-трагічних сторінок в історії України була Гетьманщина, якій ми і присвячуємо наш сьогоднішній урок.

А розпочати його я хотіла б словами відомого українського поета Дмитра Павличка:

«Забули ясні зорі козацький хоровод,

Бої на Чорнім морі, гармати Жовтих Вод

Забула вже Європа ту силу молоду,

що біля Конотопа розбила вщент Орду.

Забули вже портали в Парижі та Москві,

Як шану віддавати козацькій хоругві.

Забули,тугодуми, як воля січова

Творила віщі думи, збирала в кров слова.

А ми пригадаймо, забути не даймо,

Що слава козацька жива”.

Я запрошую вас побувати на Лівобережній Україні в другій половині XVII століття, ознайомитися з адміністративно-територіальним устроєм та органами влади, простежити заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів, визначити соціальну структуру Лівобережної Гетьманщини.

Проблемним питанням уроку є:

• Чи можна стверджувати, що адміністративно територіальний та політичний устрій Лівобережної України не зазнав суттєвих змін від часів Б.Хмельницького.

Працювати ми будемо за таким планом:

1. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.
2. Органи влади.
3. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини.
4. Соціальний устрій.

 

• План записувати не будемо, так як він розміщений у міні – підручнику, у яких міститься, очікувані результати, головні поняття, план, схеми і тези питань, які будуть вивчатися на уроці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Для того, щоб ми розпочали нашу подорож, нам знадобляться перепустки. Але отримати їх ви зможете лише в тому випадку, коли відтворите в пам’яті знання з попередніх тем.

1. Коли, за яких обставин утворилася Українська козацька держава — Гетьманщина?

(У ході визвольної війни українського народу 1648-1649 рр. Правове оформлення козацької держави – у Зборівському (1649 р.) та Білоцерківському (1651 р.) договорах)

2. Як ви вважаєте, чому вона мала таку назву?

А зараз проведемо вправу Хмарка слів або тегів

 

1. Розгляньте уважно малюнок. Якою історичною подією пов’язані між собою слова? (Андрусівське перемир’я 30 січня 1667 р.)

 

2. Складіть речення, використовуючи в ньому слова з мозаїки як опорні.( 30 січня 1667 р. було підписано Андрусівське перемир'я за яким закріплювався поділ України. Правобережна Україна, без Києва, увійшла до Польщі,а Лівобережжя та тимчасово Київ, залишилися за Росією.)

 

• Таким чином, за Андрусівським перемир’ям територія України поділялася на Лівобережну та Правобережну.

 

• Я вітаю вас. Всі отримали перепустки для нашої подорожі. Тож, якщо ви готові, ми можемо розпочинати.

 

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

 

1. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.

 

Розповідь вчителя

• Переходимо до вивчення першого питання «Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини».
• Лівобережна Україна з Киє­вом після Переяславської ради 1654 р. в офіційних документах царського уряду почала називатися Малоросією, а також часто іменувалася Гетьманщиною. Вона обіймала територію нинішніх Чернігівської, Полтавської, західну частину Сумської та Харківської областей, східну частину Черкаської, Київської областей.
• У другій половині XVII ст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але незмінним залишався полково-сотенний устрій. По смерті Б. Хмельницького в Гетьманщині після обрання І. Виговського утвердилась республіканська форма правління, яка вже незабаром стала республікансько-олігархічною. Змінилась також і форма державного устрою. У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об'єднання (конфедерацію), що складається з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя. У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. Таким чином, започаткований Б. Хмельницьким устрій зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині.
• У вашому міні – підручнику є визначення, що таке Лівобережна Україна. Хто може зачитати?

• Згадайте, будь ласка, яким був адміністративно-територіальний устрій Козацької держави.

 

• Після обрання І.Брюховецького (1663-1668) в Гетьманщині склався свій адміністративно-територіальний устрій.
• Тепер зверніть увагу на адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України.

• Що спільного між цими двома схемами?(полки, сотні,курені)

Робота з картою

Відкрийте підручники на стор.201, розгляньте карту Козацька держава середини 17-18 ст. та вкажіть

• Яким кольором позначена Лівобережна Гетьманщина?
• Назвіть резиденції лівобережних гетьманів?
• На Лівобережжі існувало 10 полків:

 

• Давайте знайдемо на карті: Київський, Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Гадяцький, Миргородський, Полтавський.

 

• Покажіть адміністративно – територіальний устрій на стінній карті.

 

• Полки поділялися на сотні, які у свою чергу, поділялися на курені.
• Який висновок можна зробити?

• Таким чином, адміністративно територіальний устрій Гетьманщини відповідав адміністративно – територіальному устрою Козацької держави за винятком кількості та назви полків, які входили до їх складу.

 

2. Органи влади

Розповідь вчителя

• Наступне питання, яке ми будемо розглядати «Органи влади на Лівобережній Україні».
• За формою державного правління Українська козацька держава (Гетьманщина) була автономією і перебувала під протекторатом Московської держави. Подібні автономії в той час існували у великій кількості в Європі, але особливість Гетьманщини полягала в тому, що з обранням кожного нового гетьмана при підписанні договірних статей ця автономія постійно звужувалась.

 

• Державний устрій Гетьманщини був поєднанням республіканського й авторитарного ладу. Спроба деяких гетьманів перетворити свою владу в спадкову була невдала.

 

• Для того, щоб краще зрозуміти дане питання ми спробуємо створити «Кластер», суть якого полягає у виділенні основних понять тексту та їх графічне оформлення у вигляді схеми

 

• Створений Б.Хмельницьким державний апарат упродовж ІІ пол.. 17 ст. не зазнав суттєвих змін.
• Згадайте, кому належала законодавча, виконавча та судова влада в козацькій  державі? (Гетьману)
• Отже, верхівкою нашого кластера буде слово «гетьман».

 

Робота з документом

• А зараз попрацюємо з документом. Опрацюйте документ на стор. 202 «Про гетьманську владу» та дайте відповідь на запитання? Яким вимогам повинна була відповідати людина аби стати гетьманом?

 

• Розгляньте зображення козацьких клейнод і виберіть ті, які належали гетьману. (Булава, корогва, бунчук).
• Які повноваження виконував гетьман? (Головнокомандувач, очолював верховне законодавство, суд, адміністративне управління, від його імені здійснювалися міжнародні відносини, видавав універсали, був верховним розпорядником державної землі)

 

• Посада гетьмана була виборною. А хто  обирав  гетьмана? Гетьманів обирала Генеральна  рада, і це була єдина функція як вищого державного органу влади, бо кандидатура гетьмана мала попередньо узгоджуватися з царською владою. Отже, наступною сходинкою кластера буде Генеральна рада.

 

• Після гетьмана головне місце у виконавчій владі належало Генеральній старшині, яка збиралася на великі свята в гетьманській резиденції. У засіданні старшинської ради брали участь полкова й сотенна старшина, вище духовенство, міські урядники. На засідання головував гетьман. Старшинська рада мала широкі уповноваження. Вона здійснювала управління державою за відсутності гетьмана.

 

• Отже, наступною сходинкою кластера буде Генеральна старшина.

 

• Виконавчу владу здійснювала Генеральна старшина , яка складала генеральний уряд.

 

• Прдивіться у свій міні – підручник і скажіть хто входив до Генеральної старшини?  (генеральний писар, генеральний обозний, 2 генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий і бунчужний, генеральний арматний отаман).

 

• Давайте спробуємо встановити відповідність між посадами генеральної старшини та їх функціями.

 

• То які були вищі органи влади на Лівобережній Україні?

 

• Таким чином, давайте відповімо на проблемне питання нашого уроку: Чи можна стверджувати, що адміністративно територіальний та політичний устрій Лівобережної України не зазнав суттєвих змін від часів Б.Хмельницького.

 

3. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини.

Розповідь вчителя

• А зараз ми познайомимося з заходами гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини.
• Захищаючи державні інтереси Гетьманщини, гетьмани прагнули зберегти й розширити рамки української державності
•  Турбувалися про стабільність і правопорядок.
• Намагалися забезпечувати сприятливі умови для життя й господарювання кожного суспільного стану Гетьманщини, «захищати права і вольності».
• У відносинах із сусідніми державами й союзниками гетьман мав обороняти Україну. Він виступав гарантом її територіальної цілісності. Гетьмани аж ніяк не бажали, щоб з їхніми іменами пов’язували зміни на гірше.
• Прикладом таких гетьманів є Д.Многогрішний та за гетьманування Д. Многогрішного частково було відновлено автономію Лівобережжя.
•  Виведено з деяких міст України московських залог.
•  Добився згоди московського уряду, що воєводи залишаться тільки в п'ятьох містах і що їм буде заборонено втручатися у справи місцевого населення та щоб Київ із передмістями залишився у складі Лівобережної України.
• Прагнув реалізувати свої мрії про самостійність України гетьман І. Самойлович.
• Проте Московський уряд наприкінці XVII ст. здійснював тотальний наступ на автономні права Лівобережної України.
• Чимало зусиль гетьмани докладали до розвитку національної освіти, книгодрукування, мистецтва, підтримки Української православної церкви. Завдяки зусиллям українських гетьманів і кращих зі старшин, Гетьманщина зберігала свою державність майже 120 років.

	І С Т О Р И Ч Н Е  Д Ж Е Р Е Л О
	Відомий український історик Лев Окиншевич завжди полемізував з тими, хто дивився на українських гетьманів і старшин як на байдужих до громадських справ. «Історична наука зібрала досить переконливих доказів того, що багато хто з них діяв, виходячи передусім з персональних інтересів... Але, проте, держава, раз у раз стікаючи кров’ю, раз у раз до краю зруйнована, усе ж таки відстоювалася і відстоялася на довгий час. Це має свідчити про те, що не бракувало і діячів, які скеровували свою діяльність на інтереси своєї держави». Не менш відомий історик Олександр Оглоблин наполягав, що в нашому минулому не можна не помітити «Людей Старої України», тих, що не пили крові свого народу, а навпаки, власну кров, власну працю, власну думку віддавали для його добробуту, його освіти та культури, його національної волі та державної незалежності». • Як ви вважаєте,що свідчить про те, що в Україні не бракувало діячів, які скеровували свою діяльність на інтереси держави?

• На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся і бореться за свою незалежність.  І цей обов’язок захисту Вітчизни – є священним обов’язком кожної людини.

4. Соціальний устрій.

Робота в парах

• Наступне питання, яке ми будемо розглядати Соціальний устрій.
• Які вам відомі стани населення?
• Для того, щоб краще ознайомитися з цим питанням попрацюємо у парах за допомогою підручника та інформаційних карток.
• КОЖНА ПАРА отримує картку, на якій вміщено ілюстрацію із зображенням представників певного стану населення і коротенький текст. Ви повинні охарактеризувати положення «своєї» станової групи. При цьому уважно перегляньте ілюстрацію та анотацію до неї, а також опрацюйте відповідний матеріал підручника. Для виконання завдання дається 2 –3 хвилини. Далі пари демонструють результати своєї роботи.

Станові групи українського населення

Картка 1

Козацтво — провідний стан українського суспільства. Поділялося на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах), низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

• Хто становив провідний стан українського суспільства?
• На які групи поділялися козаки?

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.197 ІІ абзац і дайте відповіді на питання:

1. До якого апарату входила шляхта? (державного, управління і суду)
2. Хто належав до заможної верхівки козацтва? (покозачена шляхта, реєстрові козаки, особливо здібні, освічені та хоробрі з нововписаних)

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.197 ІІ абзац і дайте відповіді на питання:

1. Як називалася група заможних козаків, які підпорядковувалися безпосередньо гетьману (знатне військове товариство).
2. Чому знатне товариство називалося бунчуковими товаришами? (вони перебували під гетьманським бунчуком)

 

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.197 ІІ абзац і дайте відповіді на питання:

1. Якими були функції заможних козаків? (виконували доручення гетьмана, не обіймали ніяких посад, брали участь в старшинських радах, отримували маєтності і були кандидатами на вакантніпосади)

 

Картка 2

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

1. Чому українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною? (внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв)

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.198 ІІ абзац і дайте відповіді на питання:

1. Який молодий стан з’явився у ІІ пол. ХVI ст. (козаки -воїни)
2. Які функції козаків – воїнів? (відбували військову службу за власний кошт, самі обробляли своє господарство)
3. Якими привілеями користувалися козаки – воїни? (брали участь у генеральних радах та виборах посадових осіб)

 

Картка 3

Селяни — найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

1. Назвіть найчисельнішу верству тогочасного українського суспільства.
2. Які обов’язки покладалися на селяни?

 

Картка 4

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії. Православна церква виконувала роль духовного осередку Української держави.

1. Назвіть привілейований стан Гетьманщини?
2. Яку роль виконувала православна церква?

 

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.198 ІV абзац і дайте відповіді на питання:

1. Чим можна доказати, що духовенство відігравало важливу роль у державі? (участь у генеральних радах, вплив його на вищу політику)

 

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника на стор.198 V абзац і дайте відповіді на питання:

1. Які міста отримали право на самоврядування? (Київ, Переяслав, Чернігів, Стародуб).

 

Картка 5

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

1. Які права надавалися міщанам?
2. Чим були визначені привілеї міщан?

 

• Таким чином, суспільство Української козацької держави було становим. Воно складалося із шляхти, знатного військового товариства, духовенства, козацтва, міщанства й селянства – не рівних за обсягом своїх привілеїв і обов’язків суспільних груп. Українське право давало змогу перейти з одного стану до іншого, хоча згодом панівний стан намагався не допустити у своє середовище представників інших станів.

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Клоуз – тести

• А як ви зрозуміли вивчений матеріал я перевірю за допомогою тестів.

Варіант І

1. в якому році було підписано Андрусівське перемир’я?

А) 1667 р.;  Б) 1865 р.;   В) 1676 р.

2. Під владою якої держави опинилася Лівобережна Україна за Андрусівським перемир’ям?

А) Польщі;  Б) Московської держави;  В) Туреччини.

3. На скільки полків поділялася Лівобережна Україна?

А) 8;   Б) 10;    В) 6.

4. Хто був найвищою посадовою особою в Гетьманщині?

А) Полковник;  Б) Сотник;   В) Гетьман.

5. Лівобережна Україна перебувала в межах …. царства. Ділилась на …. полків. Старшинська рада обирала …..

 

Варіант ІІ

1. Які території відійшли до Московії за Андрусівським перемир’ям?

А) Лівобережна Україна;  Б) Правобережна Україна;             В) Лівобережна Україна та м. Київ.

2. За формою державного правління Українська козацька держава була:

А) автономією;   Б) унітарною;   В) федеративною.

3. Гетьман здійснював свою владу за допомогою:

А) полковників;  Б) генеральної старшини; В) духовенства.

4. Найнижчу верству населення Гетьманщини становили:

А ) козаки;   Б) Селяни;   В) духовенство.

5. В адміністративно-територіальному і військовому відношенні Гетьманщина поділялась на ….. полків. Полк поділявся на …. На чолі полку стояв ….., який здійснював управління полком за допомогою військової старшини. Старшинська рада обирала …..

 

• Щоб краще засвоїти вивчений матеріал, проведемо гру Ромашка Блума, суть якої в тому, що на пелюстку ромашки є 6 питань на які ви маєте відповісти.

 

V. Підсумок уроку

Таким чином,

1. Понад століття Гетьманщина була центром політичного життя України. Це була автономна Українська держава. Хоча Росія постійно втручалася у її внутрішні справи, все ж таки управління й соціально-економічна політика Гетьманщини здійснювалися українцями, їм належали ключові позиції в управлінні, судах, фінансах, армії.

2. За цей час постала українська шляхетська еліта, нащадки якої згодом сприятимуть формуванню національної свідомості українців.

3. Приклад Гетьманщини надихав українців кілька століть по тому створити власну національну державу

 

• Шановні діти! Хочу подякувати вам за тісну співпрацю на уроці, відмітити ваші уміння працювати з різними історичними джерелами, історичною картою, підручником, робити висновки, встановлювати відповідність.
• Особливо дякую таким учням:
• Зараз здайте листки оцінювання. Я врахую ваші оцінки, виставлю свої і Орися _____________ виставить на наступному уроці.

 

 

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати §25, стор. 197-202.

2. Підготувати есе про виникнення і початкову історію слобідських міст.