Урок "Наукове та художнє слово про минуле"

Про матеріал

Історія завжди викликала жвавий інтерес не лише в науковців, а й у звичайних людей. Тому історію «пишуть» багато людей. Однак твори на історичну тематику значно різняться. Одні, написані науковцями, насичені складними поняттями, численними фактами, супроводжуються спеціальними позначками й оформлені за встановленими в науковому товаристві правилами. А от коли до написання історії беруться митці: письменники, художники, історія перетворюється в захопливу розповідь з яскравими деталями.

Перегляд файлу

Конспект уроку для дистанційного навчання

(для учнів 5- х класів, історія України)

Підготувала: учитель

комунальної установи Сумська

загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 24

Сумської міської ради

Тараніна К.М.

Тема «Наукове та художнє слово про минуле»

Мета для учня:

Знаннєвий компонент:

Володіти поняттями: історичне дослідження, історики, історична наука, біографія, історичний портрет, еміграція, художні твори
Називати: наукові дослідження з історії України

Діяльнісний компонент:

Аналізувати та визначати відмінність між науковою та мистецькою розповіддю про минуле
Працювати із зображувальними джерелами та вміти черпати інформацію з них
Досліджувати художні та наукові розповіді
Продовжувати роботу над міні-проектом «Шкала часу «Дослідники історії»

Оцінно-ціннісний компонент:

Висловлювати судження з приводу важливості вивчення історії України через наукові та художні твори
Робити висновки щодо мети дослідження історії

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Відкриваємо підручник, готуємо необхідне обладнання для уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

«Незакінчене речення»:

«Батько української історичної науки» – це…
Автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» є …
У науковий обіг назву «Україна-Русь» ввів …
Автор праці «Історія запорозьких козаків» …
Головна праця життя М. Грушевського …
Виїзд людей за межі країни називають …
Однією з перших українських жінок-дослідниць історії була …
Як називалася організація, що сприяла розвитку українознавчих досліджень, очолювана М. Грушевським …

Освітній проект «На урок» пропонує тест:

https://naurok.com.ua/test/istorichni-praci-pro-ukra-nu-ta-h-avtori-138528.html

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи можна вважати казки, легенди, пісні історичними джерелами?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Тема - «Наукове та художнє слово про минуле»

Якими бувають історичні оповіді

Робота з термінами:

Художній стиль є засобом художнього слова через систему образів художній стиль впливає на розум, почуття та волю читачів, формує їхні ідейні переконання, моральні якості й естетичні смаки.

Образність відрізняє художній стиль від решти стилів. Мова художньої літератури характеризується виключним багатством лексики і фразеології. У художні твори вводяться історизми, архаїзми, діалектизми, елементи просторіччя, навіть жаргонізми. Для передачі думки використовуються різноманітні художні засоби (епітети, метафори, порівняння, символи тощо).

Науковий стиль

Основна функція наукового стилю — повідомлення. Твори, написані в цьому стилі, містять наукову інформацію, тому до нього ставляться жорсткі вимоги в дотриманні норм. Сфера застосування наукового стилю — наукові й науково-технічні праці, призначені для спеціалістів, підручники для вищих шкіл. Основне призначення стилю — викладення наслідків дослідження про людину, суспільство, явища природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз’яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення. Основні ознаки наукового стилю: ясність і предметність тлумачень, логічна послідовність і доказовість викладу, узагальненість понять і явищ, об’єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація та переконливість тверджень. Головна ознака наукового стилю — термінологічність. Навколишній світ описується через терміни.

Додаткова інформація.

Зародження історичної науки

Робота з термінами:

Історична наука — динамічна система знань про минулі події шляхом реконструкції та інтерпретації достовірних історичних джерел.

Історична тема — одна із традиційних, провідних тем в українській літературі.

Пам'ятка давньої літератури "Слово о полку Ігоревім" відбиває події, пов'язані з походом князя Ігоря проти половців.

У багатьох своїх творах, особливо в поемі "Гайдамаки", Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу — козаччини, відтворював події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Богдана Хмельницького, Івана Ґонти, Максима Кривоноса, Байди Вишневецького.

Діємо: практичні завдання.

2. Робота з історичними та художніми джерелами

М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VIII. Стор. 4.

Не вважаючи на недовге своє правліннє (яких небудь десять літ фактичного правління, або й менше), Святослав належить до найбільш виразних і характеристичних фіґур між давніми руськими князями. Се, щоб так сказати, maximum дружинности між київськими князями. Роль князя — правителя, голови держави зовсїм сходить на другий плян перед воєвничим ватажком. Се чистий запорожець на київськім столі, і він прегарно схарактеризований з сього боку в класичнім тексті нашого літопису: «Коли князь Святослав виріс і став чоловіком, почав збирати богато хоробрих вояків, бо й сам був хоробрий і легкий, ходив як пард і богато воював. Не возив за собою возів, ні казана, не варив м’яса, але нарізавши тоненько чи конину, чи звірину, чи воловину, пік на углях і так їв; не мав і шатра, а підстилав на спання конячу опону, а в голові сідло, і такі ж були й його вояки. А як ішов на котрий край, сповіщав наперед: «іду на вас!»

Семен Скляренко «Святослав»

«…Доки княгиня Ольга була в дорозi, на Київському столi з її волi мусив сидiти вiн, Святослав, син Iгорiв. Вiн дiяв так, як велiв покон: прокидався до схiд сонця, вмивався холодною водою, одягався, накидав на плечi червоне, iз золотою оторочкою корзно, взував червонi, з довгими, загнутими носками хзовi чоботи, клав на голову хутряну шапку iз дорогим камiнням, а на шию чiпляв золоту княжу гривну.

Коли княжич виходив iз своєї свiтлицi, минав Золоту палату й спускався сходами в сiни, там на нього вже ждали Свенельд, воєводи, бояри, брат Улiб, на ганку й у дворі бiля терема чулись голоси тiунiв, гiнцiв земель, огнищан.

Проте княжич Святослав одразу не виходив до них, прямував до стравницi. Слiдом за ним iшли Улiб, Свенельд, воєводи, бояри. У стравницi, як годилось, Святослав клав жертву, всi мовчки ждали, поки її приймуть боги, а потiм сiдали до столу. …»

«…Мов вiтер, мов грiм, що котиться i все пiдсилюється в безмов'ї, мчали в полi вої княжича Святослава, а попереду летiв вiн сам — рiшучий, дужий, безжальний. I вони здоганяли орду, стикалися з нею, рубались, одбивали своїх людей, гнали хижаків далеко в поле, нищили, вбивали. I це княжич робив охоче, любо, бо захищав рiдну землю, людей її. …»

$C:\Users\User\Downloads\image1439.jpg$

Прочитайте та порівняйте тексти, назвіть, що в цих текстах спільного, а що - відмінного?
Як ви зрозуміли, який з текстів науковий, а який художній?
Визначте про який період історії йдеться?
За допомогою яких слів текстів можна впізнати епоху, події якої описано?

Діти повинні зробити висновки, чим відрізняються наукові твори від художніх.

Історична довідка (підготовка до ЗНО)

Грушевський Михайло Сергійович (29 вересня 1866 - листопад 1934) - український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2000 наукових праць.

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.IE5\LO95HC3C\Hrushevskyi_Mykhailo_XX[1].jpg$

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практичні завдання:

Заповнити «Кола Вена» опрацювавши підручник с.148 - 151 «Про походи київських князів мовою науки», «Його називали віщій (уривок з художнього твору)»
На основі опрацювання текстів параграфа заповніть у зошити графічний портрет історичного дослідження (с.153 завдання 2).

Теоретичні завдання:

Творчі завдання:

Завдання «Мислю творчо» с. 136 – завершуємо складати в зошиті «Шкалу часу «Дослідження історії»

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Перші історичні романи та повісті з’явилися в Європі в першій половині ХІХ століття. В Україні – це «Тарас Бульба» М.Гоголя, про козаків, трагедію українського народу, спричинену репресіями української інтелігенції, у «Сад Гетсиманський» описав І. Багряний. Це лише найвидатніші приклади історичних творів художнього стилю, які дають нам змогу глибше і ґрунтовніше ознайомитися з минулим України.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 27 (Щупак І. Я. Вступ до історії : підруч. для 5 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, І. О. Піскарьова, О. В. Бурлака. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 192 с. : іл.)
Опрацюйте рубрику «Знаю й розумію» (с. 153). Мислю творчо – вправа «Творимо сторітелінг (мистецтво захопливої розповіді)»

Шановні здобувачі освіти!

Поглибити свої знання з даної теми Ви можете за допомогою інтернет ресурсів за цими посиланнями: