Український віночок.
Дидактичне завдання: закріпити знання дітей про український віночок; його роль в убранні дитини. Значення та назви квітів, кольорів стрічок. Формувати вміння «плести» вікові віночки, закріпити просторові розташування. Закріпити знання про різницю між кількісним і порядковим рахунком. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення. Виховувати інтерес до народних оберегів.
Обладнання: квіти яблуні, рожі, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, волошки, ромашки, мальви, півонії, маку, листя яблуні; стрічки: світло-коричнева, малинова, рожева, фіолетова, жовтогаряча по (одній); світло-зелена, синя, голуба, жовта – по дві.
Правила: дотримуватися вказаної послідовності плетіння вінка, прив’язування стрічок.
Хід гри:
До віночка «вплітали» стрічки в такій послідовності:
Дівчаткам пов’язували голову вишневою або червоною стрічкою під віночок. А сироті – голубою, і то було ніби сигналом для людей; не забудь сироту, обігрій, допоможи чим можеш. Біла стрічка – символ пам’яті, її носили не у вінку, а під вінком, вишиту золотом і сріблом. Вишиті сонце і місяць – це символ матері і батька. Якщо в сім`ї не було матері – вишивали зірочку, а якщо в сім`ї не було батька, на білій стрічці зав’язували вузлик.
Значення квітів:
Дану гру можна проводити частинами: спочатку навчити дітей плести віночки, а потім прив’язувати стрічки.