Улас Самчук презентація

Улас Самчук. Підготувала Кротова Лілія

Улас Самчук — один із найвідоміших представників української літературної еміграції. Його називають «українським Гомером ХХ століття» за масштабність і глибину творчості. У своїх романах він змалював трагедії та надії українського народу, зокрема голодомор, війну, втрату батьківщини та боротьбу за свободу.

Дитинство і молодість

Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині, в селянській родині. Змалку цікавився читанням, писав щоденники. Навчався у Кременецькій гімназії, пізніше в технічній школі в Бреслау. Проте через участь у національному русі змушений залишити навчання.

Перші літературні спроби

Перші літературні спроби припадають на гімназійні часи, невдовзі після яких у варшавському часописі «Наша бесіда» було опубліковано оповідання «На старих стежках» (1926); з цього часу прізвище письменника доволі часто з’являється на сторінках «Літературно-наукового вісника» (Львів), журналів «Самостійна думка» (Чернівці), «Розбудова нації» (Берлін).

«Марія» — роман про Голодомор

У 1934 році Самчук видає роман «Марія» — один із перших творів про трагедію Голодомору 1932–33 років. Цей твір став викриттям радянського тоталітаризму, правдивим свідченням страшної історичної катастрофи. Головна героїня — уособлення страждання українського народу.

Друга світова війна та післявоєнна еміграція

Під час війни Самчук живе в окупованому німцями Львові та Рівному. Тут він редагує газету «Волинь», публікує публіцистичні статті, займається культурно-просвітницькою діяльністю. У 1945 році опиняється в таборах для переміщених осіб у Німеччині, де разом із іншими емігрантами творить українське культурне життя. Згодом переїжджає до Канади, де мешкає до кінця життя.

Погляди і переконання

Самчук був палким українським патріотом. Його твори пронизані ідеєю національного відродження, свободи, боротьби з імперським гнітом. Він вірив у силу українського духу, в єдність нації й покликаність літератури формувати свідомість.

Особисте життя

Улас Самчук не мав власних дітей. Був одружений, але шлюб не був щасливим. Його дружина — Ірина — також походила з української еміграції. Самчук був повністю занурений у літературну працю, і, за спогадами сучасників, жив скромно, часто самотньо.

Улас Самчук помер 9 липня 1987 року в Торонто.

Дякую за увагу!