Унікальні форми рельєфу земної кулі

Про матеріал

формувати знання про унікальні форми рельєфу Землі; підвести учнів до розуміння необхідності раціонального ставлення до природних багатств; розвивати відповідальне ставлення до природних багатств свого краю, вміння використовувати наукову лексику в самостійних повідомленнях, усне зв'язне мовлення; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, берегти природні витвори.

Перегляд файлу

УНІКАЛЬНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ ЗЕМНОЇ КУЛІ, ЇХ ОХОРОНА

 

Мета: формувати знання про унікальні форми рельєфу Землі; підвести учнів до розуміння необхідності раціонального ставлення до природних багатств; розвивати відповідальне ставлення до природних багатств свого краю, вміння використовувати наукову лексику в самостійних повідомленнях, усне зв’язне мовлення; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, берегти природні витвори.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль, комп’ютер, проектор, презентації до міні-проектів «Унікальні форми рельєфу».

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади унікальних форм рельєфу, пояснювати необхідність охорони форм рельєфу, висловлювати судження про значення рельєфу у житті та господарській діяльності людини.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Картографічна розминка»

Учитель ставить запитання за картою щодо розміщення основних форм рельєфу суходолу та дна океану.

Прийом «Бліцопитування»

Як називають наймілководнішу ділянку дна Світового океану?

Який тип земної кори характерний для шельфу?

Як змінюється тип земної кори на дні океану?

Як виникають розломи на дні океану?

З яких шарів складається материкова та океанічна земна кора?

Якими способами вчені вивчають склад земної кори?

З якою метою вивчають земні надра?

З якою метою вивчають рельєф земної кори?

 

Я люблю спостерігати

і новеньке пізнавати.

Будем працювать активно,

І всі разом - колективно.

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Багатьом з вас відомі скульптурні творіння всесвітньо відомих митців (демонстрація скульптурних зображень). Часто їх називають унікальними.

Прийом «Проблемне запитання»

Чому роботи Мікеланджело, Родена називають унікальними? (Слово «унікальний» означає рідкісний, своєрідний, винятковий.)

Водночас, вивчаючи тему «Літосфера», ми неодноразово порівнювали матінку-природу із скульптором, що працює над зовнішнім виглядом нашої планети, прикрашаючи її іноді чудернацькими, а іноді — захоплюючими подих витворами. Серед форм рельєфу також є унікальні, тобто такі, що трапляються вкрай рідко. Вони розкидані по різних куточках світу, є і в нашій країні. Завдяки сучасним технологіям та вашій самостійній роботі ми зможемо з вами дізнатися про них.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Унікальні форми рельєфу

Про унікальні форми рельєфу земної кулі. 

Унікальні форми рельєфу на земній кулі трапляються дуже рідко. За походженням їх поділяють на дві великі групи.

До першої групи відносять унікальні форми рельєфу, що утворились унаслідок внутрішніх процесів Зем­лі, тобто вулканічного походження або пов’язані з рухами земної кори. Так, завдяки виходу на земну поверхню магми на території Європи виник активний і небезпечний вулкан Везувій. До другої групи належать унікальні форми рельєфу, що утвори­лись унаслідок зовнішніх процесів Землі, зокрема руйнівної діяль­ності річок, вітру, моря, льодовиків тощо. 

Унікальні форми рельєфу (за походженням)

Як результат прояву внутрішніх сил

Як результат прояву зовнішніх сил

Наприклад: вулкан Везувій, Вежа Диявола, Великі Африканські розломи, вулкан Карадаг, гора Аюдаг тощо

Наприклад: піраміда Маттерхорн в Альпах, Великий каньон Колорадо, Дружківські скам’янілі дерева, печера Оптимістична на Поділлі

  «Життя» форм рельєфу набагато довше за життя людини. Тому їх складно спостерігати в розвитку. Вони наче застиглі «малюнки» природних процесів можливо, єдині свідки подій далекого минулого. Отже, форми рельєфу мають передусім наукову цінність, адже «розповідають» ученим про події давнього минулого Землі, збагачують наші знання про » мінерали та гірські породи.

Унікальні форми рельєфу й тепер впливають на розвиток і поширення різних видів флори й фауни. Крім того, багато з цих природних див стали місцями відвідувань величезної кількості туристів усього світу, а також природничими музеями та заповідниками.

Однак слід пам’ятати, що зруйновані унікальні форми рельєф не можна відновити, а тому вони потребують особливого бережливого ставлення.

Щоб зберегти унікальні форми рельєфу, створюють природоохоронні території: заповідники, національні парки, геологічні заказники, оголошують пам’ятками природи.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Проблемне запитання» (робота в парах або групах)

На які групи й за якою ознакою поділяють унікальні форми рельєфу?

З якою метою охороняють унікальні форми рельєфу?

Яку цінність мають унікальні форми рельєфу

Які види діяльності людини суттєво змінюють земну поверхню?

До яких наслідків це призводить? Чи можна їх зменшити?

Висновок 2. Займаючись господарською діяльністю, людина водночас повинна дбати і про охорону поверхні та надр Землі.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Унікальні форми рельєфу є природним багатством, яке потрібно зберігати та охороняти. Вони несуть у собі цінну наукову інформацію про події давнього минулого Землі, впливають на розвиток та поширення організмів певної місцевості, є центрами туристичної пізнавальної активності.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника, повторити тему до підсумкового уроку.

2. Підготувати контурні карти.

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

«Доли́на при́видів» — місце на південно-західному схилі гірського масиву Демерджі в Криму. Химерні фігури, що нагадують людські, створені вивітрюванням верхньоюрських конгломератів Демерджі..

Своїми формами кам'яні фігури нагадують таємничі фігури людей, тварин, загадкових істот, предметів і, залежно від часу доби та освітлення, їх образи змінюються, даючи спостерігачам ґрунт для фантазії. Особливу пишність і таємничість фігурам надає густий туман, що осідає на Долину Привидів. Проїжджаючи по трасі Сімферополь - Алушта, чітко проглядається кам'яна фігура, що нагадує жіночий бюст. Туристи назвали цю фігуру «Профіль Катерини II". Один зі стовпів - Велетень - являє собою кам'яну брилу діаметром 5 м, м здіймається вгору на 25. По боках його громадяться стовпи і колони менших розмірів, висотою до 10-20 м. Представлені різні форми рельєфів вивітрювання (ніші видування, карнизи, присадкуваті і бастіонні форми). Подібних кам'яних "привидів" в долині більше сотні. 

У південно-східній частині Подільської височини є невисокі вапнякові пасма з мальовничими вершинами. Це залишки давнього тропічного Сарматського моря. Його хвилі плюскотіли тут у неогеновому періоді кайнозойської ери, десь 20–25 млн років тому. Під час горотворення в Карпатах море відступило, а рештки його органічного світу стали основою для утворення величезних прибережних коралових рифів, що мають назву товтри. Подільські Товтри — унікальна пам’ятка геологічного минулого, подібної якій немає в усій Європі. Головне їхнє пасмо завширшки від 2–3 до 10–12 км простягається приблизно на 200 км, перетинаючи Поділля від селища Підкаменя на Львівщині до Кам’янця-Подільського. У середньому товтрове пасмо підноситься над довкіллям на 50–70 м. Окремі вершини вздовж каньйоноподібних долин Дністра сягають 100–150 м. За надзвичайну мальовничість, за напоєну пахощами медоносів повітря цю місцевість називають Медоборами.

Міцні товтрові вапняки Медоборів здавна використовують як сировину для асфальтових і цементних заводів. З білого медоборського каменю споруджено давньоруську фортецю в Старому Збаражі, а також сотні сіл і міст, зокрема квартали відродженого після Великої Вітчизняної війни Тернополя.

Найбільше враження на всіх, хто приїздить до Канева, справляє напрочуд дивний рельєф навколишньої місцевості. Побачене тут раптово переносить нас з рівнини у справжнісінькі гори. Ці гори не позначені на картах, але Канівські гори — явище унікальне для всієї Східноєвропейської рівнини. Місцевість тут набуває гірського вигляду завдяки своєму окраїнному географічному положенню на стику Придніпровської височини та однойменної низовини, що розмежовані долиною Дніпра. Загальна довжина Канівських гір — 75 км, максимальна ширина — 35 км. Кілька мільйонів років тому на території Канівських гір котило хвилі море. У його осадових відкладах збереглися рештки вимерлих тварин: молюсків, іхтіозаврів, плезіозаврів, велетнів-китів, акул, морських раків. На берегах моря росли пальми, фікуси, евкаліпти, янтарні сосни. Близько 260 тис. років тому територія була захоплена дніпровським льодовиком, який насувався з півночі. Ймовірно, що саме льодовик насунув більш давні породи на молоді. У лесових і піщаних відкладах Канівських гір трапляються кістки мамонта, знайдені також кістки шерстистого носорога, велетня-оленя, зубра, печерного ведмедя тощо. Канівські гори є справжнім музеєм під відкритим небом, тому тут створений заповідник, де працюють учені геоморфологи, палеонтологи, геологи, біологи та ін.

Чимало природних кам’яних утворень є в пустелі Арізона (США), у так званій Долині пам’ятників. На північному сході штату Вайомінґ (США) є одна з найвиразніших природних скульптур — «Вежа Диявола». Її навіть зображено на поштовій марці. Це округла брила діаметром близько 250 м з червоного порфіру заввишки 386 м. Існує думка, що «Вежа Диявола» є залишком давнього геологічного утворення або вулкана.

Унікальний заповідник «Балансуюче каміння» розташований поблизу Хараре — столиці африканської країни Зімбабве. Великі зодчі — вітер, волога та різкі перепади температур так дивовижно обробили місцеві скелі, що кожна з них, будучи монолітом, виглядає так, ніби складається з окремих брил. Ці багатотонні брили утворюють неповторні форми — гриби, піраміди, арки та ін.

Всесвітньо відомий  Єллоустонський  національний парк він займає піднесену  рівнину, створену сотні тисяч років  тому могутніми потоками  лави. Саме наслідками  вулканічної діяльності  цікавий  цей парк.  Тут   розташовані  озера  з гарячою водою, гарячі джерела, але дійсним скарбом  парку  є гейзери. Серед них є  гіганти, що викидають  могутні стовпи води  заввишки  до 100 метрів, але це видовище спостерігати раз на кілька  років. Є гейзери, що викидають  воду кожні 3-5 хвилин заввишки до кілька метрів. Є групи гейзерів, що  сполучаються між собою  під землею і викидають  воду одночасно, кожний  день влаштовуючи «вистави» природних  фонтанів.

Вулкан Нгоронгоро знаходиться в Танзанії. Це не звичайний кратер,  він  утворився приблизно два мільйони років тому. В цей період африканський материк  здригнався від дуже сильних  землетрусів, як результат – в наслідок підземного  вибуху  була  знесена верхівка  гори. Утворилася гігантська котловина, площа якої  перевищує  400 квадратних кілометрів, що відгороджена високою та крутою  гірською стіною, висота якої  півкілометра. Стіни  кратеру вже давно стали більш пологі і поросли  тропічним  лісом.  Стародавній вулкан Нгоронгоро. Хоча , вулкан вже давно погас, але його  кратер досих пір викликає здивування в усіх,  хто  бачив  це природне чудо.  Діаметр  кратеру – 20 км. Зверху дно кратеру виглядає, як величезний  млинець  зеленувато- бежевого відтінку.  

Найвищий діючий вулкан Європи — Етна (3323 м) є справжньою природною копальнею: під час виверження 1983 р. щодня з надр Землі надходило 2,5 кг золота, 9 кг срібла, а також багато цинку, олова, ртуті. Вулкан Ґалерас у Колумбії під час виверження щодоби «випльовує» близько півкілограма золота. Він посідає перше місце у світі серед вулканів-«виробників» цього благородного металу, але розкидає золото на значну відстань, що робить його видобування економічно невигідним. Вулкан Ебеко, що діє на Курильських островах, можна порівняти з металургійним заводом. Річка Юр’єва, що витікає з розщілини в ньому, за добу виносить з його надр в глиб океану 35 тонн заліза та 65 тонн алюмінію.

Через  північний схід Африки  проходять найбільші на суходолі розломи земної кори, їх ще часто називають Рифтовою долиною. Долина, що являє собою зниження, витягнуті на багато сотень  кілометрів і сягають ширину в ширину  кілька десятків кілометрів, уражає своєю величчю. Уступи, що обмежують ці гігантські розломи, височать на сотні  метрів. Якщо дивитися на Рифтову долину  з висоти  пташиного польоту, вона  схожа  на  слід від гігантського колеса в густому бруді.

1

 

docx
Додано
23 грудня 2018
Переглядів
10022
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку