Розробка уроку географії для 6 класу по темі "Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні" в технології формування критичного мислення

6 клас                                            Урок № _____                         ___________________                        

 

Тема. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні

Мета: визначити особливості формування рельєфу під впливом  зовнішніх сил, систематизувати знання  про вивітрювання та його види; виявити рельєфотвірне значення вітру, поверхневих і підземних вод; на конкретних прикладах продемонструвати взаємозв’язок усіх явищ і процесів у природі; розвивати образне мислення, уміння аналізувати події та їх наслідки для формування рельєфу Землі; подальший розвиток умінь учнів працювати з текстом підручника, атласами, схемами; виховувати дбайливе ставлення до природи, відповідальність за наслідки господарської діяльності людини для природи, навички колективного спілкування, взаємодопомоги. 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу  в технології фомування критичного мислення .

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль, посібник «Утворення яру», світлини форм поверхні Землі, утворених різними силами природи, відео сюжет  «Подоріж на повітряній кулі. Каппадокія», кам’яний ліс Шилін.

Опорні поняття: літосфера, земна кора, нерівності, вітер, яр. 

Базові поняття: зовнішні процеси, вивітрювання.

 

ХІД  УРОКУ 

 

I. Організаційний момент. Псхихологічне налаштування учнів на урок.

 

ІІ. Розминка «Сніжна грудка» - називаємо поняття і терміни, які стосуються теми «Літосфера».

 

II. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Чи маємо ми право стверджувати, що земна поверхня нерівна?

Який термін використовується для назви всіх нерівностей земної поверхні?

Чому форми земної поверхні такі різноманітні?(дія внутрішніх сил. І тільки?)

Що таке зовнішні процеси?

 

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Проводимо з використанням методу «Прес» (плакат)

Поясніть причину викладеної нижченаведеної точки зору:

«Подібно до того, як скульптор ліпить свою скульптуру двома руками, так внутрішні і зовнішні процеси формують земну поверхню».

(--- доводимо, що не всі нерівності земної поверхні є результатом тектонічних рухів;

(--- усвідомлюємо, що зовнішні сили виконують одночасно й руйнівну і творчу роботу:природа-скульптор може перебувати в різному настрої: розсердилася – і вимила яр, обдула і зруйнувала скелі, заспокоїлася – і намила піщаний пляж, насипала кучугури піску в пустелі, нанесла родючого мулу на береги.   Який висновок напрошується?)

 Наприкінці уроку ми ще раз повернемося до того, яку роль відіграють зовнішні процеси у формуванні рельєфу, перевіримо, наскільки зміняться ваші уявлення про значущість цих процесів.

Повідомлення теми  та завдань уроку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.  

1. Зовнішні процеси – ще раз їх називаємо. Чим вони відрізняються від внутрішніх? (діють на поверхні Землі і тим, що черпають енергію не всередині планети, а зовні – енергія Сонця, сила Земного тяжіння, життєдіяльність живих організмів).

2. Характеристика зовнішніх сил.

Найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів є вивітрювання.

1. Скласти схему  «Види вивітрювання»(самостійна робота учнів)

2. Опрацювати відповідний текст параграфа.

Виявлення рівня усвідомлення учнями суті кожного з видів вивітрювання:

--- Жителі однієї з африканських країн кажуть: «Сонце в нашій країні змушує кричати навіть каміння» - до якого виду вивітрювання можна застосувати це прислів’я? Чому? Де знаходиться ця країна? Чи відбувається це в нашій місцевості?

--- До якого виду вивітрювання  відноситься дане зображення? Чому? (фото: коріння рослин  в тріщинах гірських порід с. Вищеольчедаїв)

 

--- До якого виду вивітрювання відноситься дана схема: польовий шпат  глина? Чому?

                                                                                             

Польовий шпат                                                                                                    Глина

 

3. Які явища та процеси пов’язані з поняттям «вивітрювання»?

Прийом «Асоціативний кущ»(семантична карта)

 

 Вітер Вивітрювання Вода

 

Життєдіяльність організмів Сила тяжіння

 

                                 Руйнування

                                                                      Перенесення

                                             Роз/їдання

Коливання температури

 

Для характеристики інших зовнішніх процесів, що зумовлюють зміну земної поверхні, ми організуємо «Дискусійний клуб».

Клас об’єднується в групи, кожна отримує окреме завдання(на допомогу учням готуються світлини відповідних форм рельєфу, додаткова інформація. Ці матеріали розкладаються на окремому столі і під час виконання завдань учні  можуть ними скористатися).

Довести, що даний фактор є визначальним серед зовнішніх процесів, що формують рельєф земної поверхні:

1) робота вітру;

2) робота поверхневих вод;

3) робота підземних вод;

4) діяльність людини(вчитель звертає увагу на екологічний бік питання)

Після роботи представник групи розкриває факти, що свідчать про значення того чи іншого рельєфотвірного фактора. Найбільш переконливою буде відповідь, що містить найбільшу кількість аргументів і для складання якої були використані приклади та ілюстрації.

 

Учитель: який же підсумок нашої дискусії? (кожен фактор важливий. Їх дія і зумовлює різноманітність форм земної поверхні).

Без  яких сил(процесів) робота зовнішніх процесів була б неможлива? (внутрішніх)

Погодьтеся, що в результаті більш докладного знайомства з розмаїтістю процесів ми укріпилися в думці, що земна поверхня – це результат постійної взаємодії зовнішніх і внутрішніх сил, формування земної поверхні відбувається і сьогодні.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

«Озвучення»: перегляд тематичних світлин – визначити, які форми рельєфу зображені та вказати процес під дією якого вони створені (використати цікаву інформацію для коментування світлин);

перегляд відео сюжету «Подоріж на повітряній кулі. Каппадокія», кам’яний ліс Шилін (якщо є час)

«Третій зайвий»:

1.Дюни, яри, бархани.

2. Печери, яри, балки.

3. Терикони, останці, річкові долини.

4. Бархани, карєти, терикони.

5. Річкові долини, яри, дюни.

6. Піщані коси, пляжі, берегові ніші.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

 Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. 

Зовнішні процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людини. 

Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх процесів. 

Це підводить до висновку про те, що зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам. 

VII. Рефлесія( за схемою).

VIIІ. Домашнє завдання 

 Опрацювати параграф_____ 

 

Додатковий матеріал для роботи груп

Вода — велика мандрівниця. Пробиваючись через тріщини земної кори, вона тече під землею, розчиняючи гірські породи — вапняки, гіпс, доломіт, сіль. 

На місці розчинених порід утворюються величезні пустоти. Їх називають карстовими. Назва «карст» виникла від плато Карст у колишній Югославії, де пустоти досліджували вчені. 

Величезні бурульки, що звисають зі стелі печери, називають сталактитами, а стовпи — бурульки, що підіймаються знизу їм назустріч,— сталагмітами. 

Наука, що вивчає печери та процеси, з ними пов’язані, називається спелеологією, а вчених-дослідників печер називають спелеологами. 

_________________________________________________________________________

 

 Найбільша у світі система печер — Флінт-Мамонтова знаходиться у штаті Кентуккі в США. Її довжина становить 560 км. 

Це складний п’ятиповерховий лабіринт карстового походження глибиною до 300 м з обстеженими 225-ма галереями, 47-ма високими гротами, 23-ма вертикальними колодязями, 3-ма річками, 8-ма водоспадами та 3-ма озерами. 

Ця печера описана Марком Твеном у книжці «Пригоди Тома Соєра» як «печера індіанця Джо». 

Друге місце у світі за протяжністю та перше місце у світі за розмірами підземного лабіринту у гіпсах посідає печера Оптимістична в Україні поблизу села Коралівка Тернопільської області. Її довжина сягає понад 200 км, але дослідження підземних лабіринтів ще не закінчені. 

________________________________________________________________________

 

У Південному Китаї є особливий ліс, який називають Ши-лін, що в перекладі означає «кам’яний ліс». Тільки увійдеш до нього — і тебе зусібіч обступають кам’яні колоси заввишки п’яти-шестиповерховий будинок. 

Вапнякові брили щільно поросли зелено-чорними лишаями, що ще більше посилює подібність цих кам’яних утворів до хвойного лісу.

Вчені вважають, що колись величезна улоговина, де розташований Шилін, становила суцільну товщу вапняків, які під впливом підземних і текучих вод були розчленовані на окремі брили. 

________________________________________________________________________

 

 

Вітер, як і вода, є талановитим архітектором. У різних місцях земної кулі зустрічаються скелі, схожі на гігантські гриби в шляпах, іноді ці шляпи кокетливо зсунуті набік, а іноді прибирають форми пірамід, башт, замків. 

Академік Володимир Опанасович Обручев назвав такі вітрові форми еоловими містами — на честь Еола, давньогрецького бога вітрів. Багато таких міст у пустельних районах, де на допомогу вітру приходять піщинки, які, підняті вітром, з величезною силою обточують та шліфують кам’яні глиби, та різкі перепади температур.

А в пустелях вітер насипає величезні кучугури піску, які називаються барханами.

 

Найбільші піщані дюни зареєстровані біля селища Аце в Південно-Західній Африці. Вони сягають висоти 253 м. Найбільші бархани теж розташовані в Африці — в Алжирській Сахарі й часом сягають 400 м, маючи довжину 5 км. 

 

У Кримських горах є  масив Карадаг, який  являє собою унікальну природну пам’ятку. Тут є карколомні урвища, ущелини, осипи та примхливі скелі-останці на зразок Лева, Сокола, Сфінкса і особливо виразного Івана Розбійника. 

 

______________________________________________________________________

 

До форм рельєфу, створених руками людей, відносять терикони шахт, кар’єри, штучні куполоподібні горби-кургани та багато інших форм. Нині діяльність людей порівнюють з могутньою природною силою, здатною перетворити земну поверхню. 

 

 Найвища гора острова Тенеріфе з групи Канарських островів Тейде з кожним роком стає нижчою незалежно від природних причин. Її вершину буквально розтягують на сувеніри численні туристи, яких у середньому тут буває близько мільйона на рік. 

Тому висота гори, яку зазначають на карті (3718 м), вже не відповідає дійсності, бо вона стала нижчою більш ніж на 3 м.

 

________________________________________________________________________