Уок образотворчого мистецтва на тему "Мистецтво писанкарства"

Про матеріал
Дана розробка-конспект уроку створений для творчої діяльності з учнями 3 класу на уроці образотворчого мистецтва і підготовлений матеріал спрямований на всебічний розвиток та обзнаність школярів в історичних та культурних особливостях українського народу, тражицій України та її становлення як нації.
Перегляд файлу

ЗЗСО «Мукошинська гімназія»

 

 

 

 

Конспект відкритого уроку

образотворчого мистецтва

на тему:

«Писанка. Народні традиції писанкарства»

Узгодження й контраст силуетної форми та декору

 

Символіка української писанки та традиції українського писанкарства

 

 

Вчитель: Кирилюк Ніна Федорівна

 

2023 рік

Мета. Розповісти учням про звичаї та обряди Великодня, про писанкарство в Україні; вчити дітей писати писанки, ознайомити із значенням та різновидами візерунків на великодніх писанках. Поглиблювати уявлення про виражальні засоби фарб для яєць, вчити правильно використовувати віск під час малювання писанок. Розвивати зорову пам'ять, фантазію; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати  його традиції; виховувати в дітей повагу до української культури, акуратність та старанність під час роботи.

    Обладнання. Малюнки , таблиці, ілюстрації, писанки, крашанки,

мальованки, дряпанки, писанки-мотанки, писачки, віск, свічки,фарба для яєць.

    Тип уроку. Комбінований.

 

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку.

  1. Вступна бесіда

Усі ми виносимо із країни дитинства приємні спогади про свято Великодня. Здається, жодне свято , для нас сільських мешканців, не приносило стільки радості та тепла, як Пасха.

Це дійсно Великий день. Удавнину  багато чого відрізнялось в святкуванні цього свята. На сьогоднішній день з’явилось дуже багато різних новітніх технологій, які можуть замінити нам будь яке свято. Але саме Великдень був і залишається особливим святом. Може, не настільки церковними відправами, як онародненими дійствами родинних та громадських обрядів, які проводились колись. Все було інакше. Свято Великодня давало можливість людям в проголодні повоєнні літа вволю поласувати смаковитою, що танула в роті, паскою, досхочу наїстися яєць, похристосуватись і напоцокуватись крашанками в колі своїх однолітків.

Сьогодні на уроці ми з вами більш конкретно поговоримо про писанки, про мистецтво писанкарства.

Отже, писанка – це, можна так сказати, декороване яйце з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску і барвників. Як правило, використовується для такого виду творчості круто зварене яйце.

Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох народів світу. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов’язано безліч легенд, повір’їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли в добу, коли ще люди вірили в різних богів, а не Ісуса Христа, тобто, в язичеську добу. Писанки постійно видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості , пов’язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята – Великодня. Звідси і їхня назва – «Великодні яйця».

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індоіранські легенди також це підтверджують. Предки слов’ян називали розписані яєчка «красними яєчками».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були писанки спочатку користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір писанки.

 

  1.              Символіка писанок.

Писанка (галунка) – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світо творчими началом. У слов’ян – язичників, писанки існували вже за часів антів – наших прародичів /ІІІ-VІІІ ст. н. е./ і були символом сонячного культу. Птахи – це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка – емблема сонця – життя, народження. На писанках Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести - та восьмипроменевих розеток, зірок.

Image

Писанки із зображенням Сонця часто носять назви «рожі», «ружі», що можуть бути повними, простими, половинчастими, сторчовими, шолудивими. Під назвою «Зірки» також зустрічаємо зображення Сонця як найяскравішої зірки, але в народній поезії оспівано образ ранкової та вечірньої зорі Венери. Зоря - красна панна, що вранці відмикає ключами небесні ворота і випускає Сонце, яке женеться вслід за нею. Зоря розсипається на землю росою, а бджоли збирають божу росу і дають людям мед. Зорю порівнюють з доброю, вродливою дівчиною.

На багатьох народних писанках зустрічається зображення Вогню, Сонця, Зорі. Вогонь, поряд з водою, є чинником світобудови, символом чоловічої сили. Оскільки Вогонь та Вода - брат і сестра, і, поєднавшись, вони утворили любов, землю і все, що на ній є, то в багатьох обрядах Вогонь - символ любові, який є посланцем Сонця на Землі і дає людям світло, тепло, хліб і всяку страву, допомагає в ремеслах (ковальство), але, як і Сонце, може бути добрим або небезпечним залежно від ставлення до нього людей. То ж Вогонь, як і Сонце, потрібно шанувати і не розгнівити - бо тоді він може жорстоко покарати. Існують суворі заборони плювати у вогонь, кидати сміття та ін.

 

Бокова ружа

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька  або безконечник – це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших – повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті пояснювали його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий – місяць і зорі, урожай; зелений – багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний – чисте небо, здоров’я; бронзовий – матінку-землю; чорний з білим – пошану до померлих родичів, їхніх душ.

Зірка

На Київщині малюнок крупний, такий самий і на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини – дрібненький. Чому так – достеменно не знає ніхто.

Із запровадженням християнства змінилася поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу просвіщення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, кошики,гребельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).

                    

            Павучки                                        Безконечник

Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне тим етнічним групам, які стали називатися українцями.

     Безконечник

  1.              Технологія виготовлення писанок. Види писанок.

Існує чотири види розписаних яєць – крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису. 

Найпростішою є технологія виготовлення крашанок. Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності.

Крашанки

Іноді до них прив’язують листочки петрушки. Які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишатися не зафарбованими.

      

         Сучасні писачки                 Бджолиний                        Перші писачки

                                                                 віск

Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби поверхню яйця вкривають восковими крапками, які потім залишаються жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюються у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишатися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою.

 Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку чи піч. Після того, як віск розм’якає, його обережно витирають м’якою тканиною.

 

 

                       

Крапанки

 

За відсутності писачка чи всіх фарб модна виготовити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темнив барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент.

        

 

 

Дряпанки

Найскладніше виготовити писанку. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама, при цьому вони несуть символічне значення. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.

Писанки

 

4. Слухання легенди В. Мацьківа «Сльози писанки»

Була п’ятниця. Ранішнє сонце зачервонило все небо й усі будинки в Єрусалимі. В повітрі відчувалась якась дивна тривога, щось таке, що словами не переказати.

У кутку на камені сидів Ісус Христос оточений вартовими, він очікував на свою подальшу долю. Ще вчора, пізно ввечері, суд засудив його до смерті на хресті. Щоб вирок суду був виконаний, його мусив підтвердити намісник римського цісаря Пілат. Але він урядує тільки вдень, тож треба було чекати цілу ніч.

Юрба вартових, що переповнювала подвір’я, насміхалася з Ісуса: вони штовхали його і били. Апостоли розбіглися. А наляканий Петро заявив, що Ісуса не знає.

Сонце поволі підіймалося вгору. На подвір’ї з’явилися члени жидівської ради й наказали провести Ісуса до Пілата. Їм було дуже спішно – адже ввечері починалося свято Пасхи. До того часу Ісус мав бути страченим.

Пілат умив руки на знак, що не бере на себе відповідальності за смерть невинного, і віддав Ісуса  на страту.

По дорозі на Голгофу Ісуса зустрічали  побожні люди. Оплакували його долю та допомагали нести хрест.

Божа Мати, довідавшись, що сталося, також прибула до Єрусалима. З великим болем зустріла свого Сина, що ніс хрест на гору. Нічим не могла допомогти, бо вояки, що Його стерегли, не допускали її до Ісуса.

Розп’яли сина Божого між двома розбійниками. Страждальна Мати плакала під хрестом. По трьох годинах важких мук Ісус помер. Його поховали у новому гробі під горою. Біля входу поставили сторожу. Люди розійшлися. Божа Мати,не в силі відійти від гробу свого улюбленого Сина, ще довго стояла там, аж поки землю не вкрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, скроплюючи дорогу гіркими сльозами. Чим далі відходила від гробу, тим гарячіше були її сльози, тим болючішою була її втрата.

В суботу біля гробу, крім сторожі, не було нікого. А в неділю рано-вранці зібралися декілька побожних жінок і пішли до гробу Ісуса, щоб , згідно з тодішнім звичаєм, намазати тіло померлого оліями.

У гробі вже не застали Господнього тіла. Ангел сповістив їм, що Христос Воскрес. Не було вже й військової варти: вона розбіглася. Жінки, врадувані цією новиною, повернулися до міста. На дорозі вони побачили  гарні писанки  почали їх збирати. Мироносиці одразу зрозуміли, що це сльози Божої Матері, які перетворилися на писанки.

                         

Зустрічаючи людей, вони сповіщали усім радісну новину: «Христос Воскрес!» - і обдаровували їх гарними писанками. Відтоді писанка означає радість, яку приносить нам Христове воскресіння.

5. Перегляд демонстраційного матеріалу.

Перед вами, діти, зразки писанок, та їх символіка. Уважно розгляньте малюнки  та скажіть, що вам нагадує кожен із орнаментів цих чудових писанок. (Вивішую на дошці ілюстрації із зображеннями писанок).

6. Поетапний розпис писанки вчителем (із поступовим поясненням процесу роботи).

7. Самостійна робота учнів.

(Поетапність виготовлення писанки подається на малюнку, прикріпленому на дошці).

ІV. Підсумок уроку.

  1. Перегляд та оцінювання виробів.
  2. Демонстрування виробів.
  3. Розгадування кросворду «Писанка».

П

 

 

 

 

 

 

 

И

 

 

 

 

 

С

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н

 

 

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

  1. Що випікали жінки напередодні Великодніх свят?(Паска)
  2. Найбільше християнське свято, воскресіння Ісуса Христа.(Великдень)
  3. Боголюдина; народжений Дівою Марією у містечку Віфлеємі, що у Палестині.(Ісус)
  4. Українські обрядові пісні, хороводи навколо церкви у Великодні свята. (Гаївки)
  5. Розфарбовані за допомогою пензля і фарб яйця.(Мальованки)
  6. Яйця, розмальовані в один колір.(Крашанки)
  7. Яйця з різними кольоровими плямами н тлі чорного або якогось іншого кольору.(Крапанки)
doc
До підручника
Образотворче мистецтво 3 клас (Резніченко М. І., Трач С. К.)
Додано
10 травня 2023
Переглядів
643
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку