УПРАВЛІННЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ В ІНФОРМАЦІЙНО ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗЗСО

Томчак В. О.,

магістрант 1 курсу, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

(м. Вінниця, Україна)

Науковий керівник: к. п. н., професор Коношевський Л. Л.

УПРАВЛІННЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ

В ІНФОРМАЦІЙНО ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗЗСО

Постановка проблеми. Інформаційний освітній простір кожного вчителя, з огляду на вимоги сучасності й інтереси та вподобання молодого покоління, обов’язково має містити віртуальну складову його діяльності. Одним із елементів сучасних комунікаційних засобів в інформаційному освітньому середовищі (ІОС) є веб-сайт учителя та закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО). На його сторінках учитель може презентувати власний педагогічний досвід, формувати мультимедійну базу матеріалів, здійснювати інтерактивну взаємодію з учнями, впроваджувати дистанційні форми навчання, а також, як зазначає Л. Мартинюк: «Показати можливості використання мережі інтернет не лише для спілкування в соціальних мережах, перегляду відео, прослуховування музики та пошуку необхідних рефератів, а й використання цієї мережі для розв’язання навчальних завдань, полегшення навчання і засвоєння знань» [5, с. 299].

Аналіз останніх досліджень.  Аналіз наукових джерел засвідчив, що питання використання веб-сайтів в освітньому процесі розглядалось багатьма українськими науковцями, серед яких В. Биков, Л. Карташова, О. Пінчук, Н. Кононець, С. Івашньова, Г. Ткачук, Г. Ковтонюк, Л. Майборода та ін. Особливості та специфіку використання веб-сайтів в освітньому процесі, а також їх різновиди та характеристики детально описано в працях Т. Яшиної. Однак, не розв’язаними залишаються питання використання персонального веб-сайту як засобу on-line-комунікації для організації самостійної освітньої діяльності учнів у ЗЗСО.

Як засвідчує аналіз літератури, питаннями організації навчального процесу і, зокрема, організації самостійної пізнавальної діяльності школярів за допомогою освітніх ресурсів мережі Інтернет займалися О. Адаменко, В. Биков, Р. Гуревич, М. Жалдак, А. Забарна, Л. Карташова, М. Ковтонюк, Н. Морзе, В. Раков, Ю. Рамський, О. Рєзіна, О. Співаковський, О. Спірін, Г. Ткачук та ін.

Нам імпонує думка Г. Ткачук, що «персональні сайти можуть створюватись вчителями, учнями, студентами. Ця категорія сайтів набула значної популярності серед учителів, оскільки дає змогу розміщувати власні навчальні матеріали, здійснювати модерацію й управління сайтом, залучати до навчальної діяльності учнів, використовуючи різні засоби інтерактивної взаємодії. Персональний сайт учителя є своєрідним робочим кабінетом, де знаходять усі необхідні для роботи матеріали й інструменти» [7, с. 38].

Дослідниця  Л. Карташова у своєму дослідженні зробила висновок, що «саме наявність особистого сайту вчителів, створеного засобами веб 2.0-технологій, може стати вагомим внеском у розв’язанні проблем, які виникли. Їх застосування дозволяє зберегти тенденцію дистанційного розширеного доступу до одержання освіти без зниження її якості, надає можливість зробити освітній процес більш гнучким. Під час цього в учнів не тільки формуються відповідні знання, вміння та навички, а й розвивається мислення, уява, пам’ять, здатність до творчого самовираження та вміння виконувати складні креативні завдання» [3, с. 6].

Мета статті. Проаналізувати можливості використання персонального сайту вчителя для управління освітньою діяльністю учнів в інформаційно освітньому середовищі ЗЗСО, а також організації самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Формування ІОС може бути успішним лише за активної участі в цьому вчителя. Важливою ознакою кваліфікації вчителя є сукупність педагогічних прийомів і методів, які він використовує в навчальному процесі. Якщо класифікувати методи роботи в ІОС за таким критерієм, як спосіб комунікації вчителя й учнів, то їх можна розділити на три групи.

До першої групи відносяться методи індивідуального навчання, для яких комунікативне спілкування вчителя й учня характерне стосунками «один учитель – один учень». Ці методи використовують як обмін інформаційними файлами, що мають певні результати освітньої діяльності (до прикладу, розв’язування задачі) так і безпосередню взаємодію «питання – відповідь». Застосування цих методів в ІОС здійснюється з використанням таких технологій як персональний сайт учителя, електронна пошта, блог учителя, Skype,  соціальні мережі й ін.

До другої групи належать методи, в основі яких лежить принцип взаємодії «Один – до багатьох». Цей метод, властивий в традиційній освітній системі, в умовах ІОС, учні одержують новий розвиток: це електронні лекції, навчальні електронні уроки й ін. У внутрішній мережі, а також у відкритому доступі на сайті вчителя або закладу ЗЗСО, розміщені лекції, виступи, навчальні матеріали. Потрібно відзначити, що тепер відсоток учителів, що розміщують свої навчальні матеріали у відкритому доступі, зріс.

Третя група методів – це методи, в основі яких лежить активна взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу (взаємодія «багато до багатьох»). Саме ці методи, орієнтовані на групову роботу учнів, становлять найбільший інтерес для навчання в умовах ІОС. Це метод проектів, який дозволяє учням проявити самостійність в організації своєї навчально пізнавальної діяльності, в результаті якої обов’язково має бути створений будь-який продукт. Це методи навчання, засновані на розгляді складних пізнавальних завдань, розв’язання яких становить практичний або теоретичний інтерес. Це дослідницький метод, для якого характерна наявність чітко поставлених актуальних і значущих для учнів цілей, продуманої й обґрунтованої структури, використання арсеналу методів наукового дослідження і т. д.

Під час використання цих методів роль учителя зводиться до координації дій учнів для розв’язання чітко поставленого перед ними навчального завдання. Зрозуміло, що вчителю необхідно створити та підтримувати сприятливе середовище для робочої співпраці  учнів у цьому процесі. Під час цього сам учитель направляє і керує роботою, розробляючи план та навчальні матеріали, керує ходом дискусій та ін. [8].

Розглянуті методи взаємодії в інформаційному освітньому середовищі ЗЗСО вчителя й учнів допомагають вивільнити час учителя, сприяють здійсненню ним індивідуального підходу до учня, за якого вчитель спрямовує до самостійної та творчої роботи учня, здійснює направляючу і мотивуючу підтримку колективної роботи учнів і т. д. Завданням учителя в цих умовах є підтримка взаємодії та координації навчання.

Очевидно, що ці вимоги повністю можуть бути реалізовані лише в умовах освітнього процесу в ІОС, заснованому на використанні засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Нині, на думку фахівців, можна виокремити два основних напрями застосування ІКТ. Мета першого – забезпечити загальну комп’ютерну грамотність, у цьому випадку комп’ютер є об’єктом вивчення. Мета іншого – застосування комп’ютера в якості засобу, що підвищує ефективність навчання, хоча ці два напрями ніскільки не виключають, а лише доповнюють один іншого [1, с. 63-64].

Хочеться відзначити, що нині немає необхідності обговорювати «потрібна чи не потрібна інформатизація освіти». Нова інформаційна епоха ставить перед освітою завдання – підготувати учнів до життя та професійної діяльності в високорозвиненому інформаційному середовищі, що висуває підвищені вимоги до професійної компетентності педагога та посилення ролі її інформаційної складової.

Електронний контент – інформація, а також продукти та пов’язані з ним послуги, що надаються користувачам мереж передавання даних і мереж мобільного зв’язку в цифровому вигляді, та спожиті з використанням цифрових пристроїв. Під електронним контентом, до прикладу, може матися на увазі практично будь-який вміст веб-ресурсу: текст або ж аудіо-, відео-, фото-файли.

Ми постійно знаходимось у пошуку нових методів навчання і педагогічних технологій, які розвиваються безперервно. Дійсно, в умовах стрімкого розвитку суспільства весь час виникає необхідність швидкого й ефективного розв’язання складних завдань. Тому проблема використання високотехнологічних засобів навчання, якими є електронні освітні ресурси, стає гостро актуальною.

Важливими завданнями освітнього процесу в ЗЗСО нині  є збільшення часу спілкування між учителем й учнями в класі, зростання творчого компоненту в діяльності вчителя, заміна репродуктивних методів і технологій навчання діяльнісними, продуктивними, проектними тощо. Як досягти цього? Традиційно вважається, що основою навчання виступає його зміст, від якого похідні методи та технології. Проте, як відзначає О. Савченко: «Навчання розвиває учнів не тільки своїм змістом..., а й процесуальною стороною, тобто тим, як вона організована». Науковець О. Савченко виділяє низку напрямів освітньої роботи з розвитку дитини: розвиток процесів сприймання, оволодіння всім діапазоном загально-навчальних умінь і навичок, нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності, розвиток уяви та літературної творчості, вправляння в комбінуванні, конструюванні, перетворенні, та підкреслює, що: «Ігнорування будь-якого із цих напрямів роботи звужує, збіднює розвивальний вплив найдосконалішого змісту навчання...» [6, с. 174].

Пошук нових підходів до розвитку особистості, формування її сучасного світосприйняття спонукає вчителів ЗЗСО до використання проблемного, діяльнісного, компетентнісного підходів. Інноваційні якості електронних освітніх ресурсів нового покоління для забезпечення самостійної діяльності учнів, усіх напрямів освітньої роботи, реалізовані завдяки використанню нових педагогічних інструментів, перелік яких включає: інтерактивність, мультимедіа, моделінг, комунікативність, продуктивність. Таке принципове нововведення, підсилене в освітньому процесі завдяки комп’ютеру, як інтерактивність, дозволяє розвивати активно-діяльнісні форми навчання. Саме це дозволяє сподіватися на реальну можливість розширення функцій самостійної навчальної роботи – корисної з погляду цілей освіти й ефективної з погляду затрат часу. Тому замість текстового фрагмента з інформацією з того чи іншого навчального предмету тепер учитель може використовувати інтерактивний електронний контент або зміст, поданий навчальними об’єктами, якими можна маніпулювати, і процесами, у які можна втручатися.

Традиційно вчитель достатньо вільний у застосуванні безлічі інформаційних джерел (підручників різних видавництв, методичних матеріалів, наукових публікацій тощо) й обмежено вільний у частині практичних занять (до прикладу, лабораторні комплекси за вибором). Тому, коли з’явилися перші серйозні навчальні продукти на дисках, до їхніх недоліків зразу ж віднесли жорстку заданість навчального курсу. Вчителю хотілося б щось змінити, але в створенні інтерактивного мультимедіа-контенту бере участь безліч різних фахівців, яких, зазвичай, у ЗЗСО немає. Тобто проблема створення вчителем авторського навчального курсу й індивідуальних освітніх траєкторій для учнів має також вирішуватися.

Як би не складно було вчителю освоювати ІКТ, варто йти в ногу з часом, застосовувати нові технології та направляти їх на корисне використання – навчання учнів своєму предмету. Для цього вчителю потрібно створити в мережі інтернет таке середовище, яке б зацікавило учнів, та було навчальним. Саме таким середовищем і може бути персональний сайт учителя. Власний сайт дозволить учителю ЗЗСО краще організувати освітню діяльність на уроці, підвищити пізнавальну активність і навчальні досягнення учнів.

Науковець С. Івашньова персональний сайт учителя розуміє як «освітній інформаційний ресурс, що має свою індивідуальну адресу, становить собою сукупність веб-сторінок із спільним дизайном, які навігаційно та фізично знаходяться на одному сервері та містять інформацію про різні аспекти професійної діяльності педагогічного працівника» [2, с. 4].

Для досягнення заявленої мети потрібно розв’язати такі завдання: створити новий ресурс максимально професійно; подати матеріали, актуальні для учнів; оформити інформацію у вигляді, максимально зручному для сприйняття; зробити всю розміщену на сайті інформацію особистісно забарвленою, авторською.

У міру освоєння вчителем ІКТ, зазначає Л. Мартинюк, – створюється персональний сайт для спільної навчальної діяльності, починається використання аудіовізуальних засобів комунікації, з’являється неформальна діяльність у різних мережевих спільнотах, що дозволяє вчителеві взаємодіяти з географічно віддаленими колегами, за необхідності може бути створене своє мережеве співтовариство, кероване вчителем. Створювані ним навчально-методичні матеріали можуть бути розміщені на спеціальних сервісах – мережних депозитаріях, що дозволяють їх спільне використання [5, с.13].

Крім того, на думку Г. Катеринюк «Персональний сайт вчителя сприяє обміну досвідом з колегами, скороченню дистанцій між учителем і батьками, а також між учнями з учнями, а найголовніше між учнями й учителем. Сайт учителя дає можливість реалізувати з його допомогою індивідуальний підхід, націленість на розвиток особистості конкретного учня. За допомогою сайту можна розповсюджувати потрібну інформацію в стислі строки, поділитися новинами, розмістити навчально-методичні розробки, творчі роботи учнів, їх здобутки та багато іншого. Персональний сайт учителя має можливість донести інформацію в мультимедійних формах» [4, с. 91-92].

Висновки. Передові технології змінюють оточуючий світ дуже швидко і вимагають такої самої реакції на ці зміни від учасників навчального процесу, спонукають до відповідного осмислення й упровадження у практичну освітньо-інформаційну діяльність. Тому значну роль відіграють сучасні мережні технології в організації навчання з використанням сервісів інтернет. Особлива увага має приділятися організації підвищення рівня викладацької майстерності з використанням передових освітніх методик і функціонування інноваційного предметного комплексу.

Досвід роботи показує, що використання персональних сайтів у навчальному процесі є необхідним і невід’ємним ресурсом для використання як на заняттях, так і під час самонавчання. Тому, багато вчителів перейняли досвід використання персональних сайтів, блогів, використання соціальних мереж й ефективно їх використовують, оскільки, до комплекту потрібних даних є постійний доступ усім учасникам освітнього процесу.

Такий комп’ютерно орієнтований комплекс з предмету дає змогу підвищити ефективність занять; спрощує завдання учням у пошуку інформації, допомагає раціонально планувати свою діяльність і краще сприймати та запам’ятовувати інформацію.

Список використаних джерел

1. Гуревич Р. С. Підготовка майбутніх учителів в освітньо-інформаційному середовищі закладів вищої освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій : [монографія] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, В. М. Бойчук та ін. ; за ред. академіка НАПН України Р. С. Гуревича. – Вінниця : ТОВ Фірма «Планер», 2019. – 564 с.
2. Івашньова С. В. Формування структури і контенту персонального сайту педагогічного працівника [Електронний ресурс] / C. В. Івашньова. – Режим доступу : www.sworld.com.ua/konfer27/77.pdf.
3. Карташова Л. А. Особистий сайт викладача – вимога часу // Освіта. Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. 3-10 лютого, 2010. – С. 6.
4. Катеринюк Г. Д. Використання персонального web-сайту вчителя для формування умінь математичного моделювання / Г. Д. Катеринюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи. Збірник тез за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю (м. Тернопіль, 9-10 листопада, 2017). – Тернопіль : Осадца Ю. В., 2017. – № 1. – С. 91-94.
5. Мартинюк Л. А. Персональний сайт викладача як засіб упровадження новітніх інформаційних технологій/ Л. А. Мартинюк // Інформаційні технології і засоби навчання, 2014. – Т. 41. – Вип . 3. – С. 299-310.
6. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах / О. Я. Савченко. – К. : Магістр_S, 1997. – 256 с.
7. Ткачук Г. В. Методика використання освітніх веб-ресурсів у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики: Монографія. Умань : Вид. «Сочінський», 2011. – 177 с.
8. Українська педагогіка. Сутність методів, прийомів і засобів навчання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/ 43-.html.

У статті проаналізовано можливості використання персонального сайту вчителя для управління освітньою діяльністю учнів в інформаційно освітньому середовищі ЗЗСО. Ці сайти набули значної популярності серед учителів, вони дають змогу розміщувати власні навчальні матеріали, здійснювати модерацію й управління сайтом, залучати до навчальної діяльності учнів, використовуючи різні засоби інтерактивної взаємодії. Персональний сайт дозволяє вчителю ЗЗСО краще організувати освітню діяльність, підвищити пізнавальну активність і навчальні досягнення учнів.

Ключові слова: використання веб-сайтів в освітньому процесі; інформаційне освітнє середовище; інформаційно-комунікаційних технологій; заклад загальної середньої освіти; персональний сайт учителя; освітній процес.

ПЕРЕКЛАСТИ АНОТАЦІЮ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ