Управлінський проект "Сучасна цифрова освіта: матриця можливостей"

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №24

Запорізької міської ради Запорізької області

ПРОЕКТ

«Сучасна цифрова освіта: матриця можливостей»

створений в рамках міського проекту

«Управлінська сотня кадрового резерву», група «Новаторство»

Автор проекту:

Сажнєва Юлія Миколаївна

вчитель інформатики Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 Запорізької міської ради Запорізької області

Запоріжжя, 2018

1.           Актуальність проблеми

Одним з основних пріоритетів розвитку сучасної освіти є забезпечення рівних прав на освіту для всіх дітей, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей з інших соціально вразливих груп.

Конституція України гарантує право кожного громадянина на доступність якісної освіти. Це у повній мірі стосується і дітей із особливими потребами. Діти з особливими освітніми потребами – поняття, яке широко охоплює всіх учнів, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей із соціально вразливих груп (наприклад, вихованців дитячих будинків тощо). Обдарована дитина – дитина, яка володіє комплексом задатків і здібностей, що за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності чи діяльностей. Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку – діти, які мають відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими чи набутими розладами. І ці діти можуть навчатись, їм всього лиш потрібно трохи більше уваги і турботи ніж всім іншим дітям.

Звичайно при навчанні дітей з особливими потребами постають певні труднощі, при подоланні яких потрібно враховувати стан здоровя та можливості учня. Для цього використовують різні методи інклюзивної освіти. Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Таким чином, найважливішим завданням на сьогоднішній день є:

• забезпечення доступності якісної освіти;

• індивідуалізація освіти;

• диференціація освіти;

• систематичне підвищення рівня професійної компетентності педагогів;

• створення умов для отримання якісної освіти.

І одним з пріоритетних стратегічних напрямів розвитку освіти, які вирішують ці завдання є впровадження в навчальний процес засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Особливе значення цей напрямок набуває при створенні умов для  навчання дітей з особливими потребами. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають для навчання принципово нові можливості.

Використання у навчанні сучасних інформаційних технологій дає змогу формувати спеціальні навички у дітей з різними пізнавальними здібностями, дозволяє  робити процес здобування освіти безперервним та якісним,і сприяє формуванню ключових компетентностей учнів.

Отже, створення інформаційно-освітнього простору  навчання  забезпечує позитивні тенденції у формуванні інформаційної компетентності учнів та їх батьків.

2.           Аналіз останніх досліджень з проблеми

Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій є одним з факторів розвитку концептуально нової моделі освіти – відкритої освіти, основними характеристиками якої є безперервність, доступність, особистісне спрямування. Реалізація принципів відкритої освіти сприяє переосмисленню формалізованих ролей учня та вчителя, переходу від суб’єкт-суб’єктних до особистісно-орієнтованих відносин, поєднанню групових та індивідуальних форм роботи, залученню більшої кількості учасників, задоволенню вимог соціальної справедливості та рівних можливостей для всіх груп населення, в тому числі осіб з особливими освітніми потребами. 

Для утворення дійсно відкритого освітнього середовища необхідні технології, які б дозволили віддалено оперувати всіма необхідними даними: публікаціями, документацією, дидактичними й методичними напрацюваннями та ін., надаючи до них загальний доступ, можливість спільного користування та/чи редагування, обміну. Такі можливості надають інформаційно-комунікаційні технології. Одним із шляхів реалізації цих завдань є застосування хмарних технологій.

Характеристики хмарних технологій (наприклад, самообслуговування за потребою, універсальний доступ до мережі, групування ресурсів, гнучкість, вимірюваність наданих послуг та ін.) значно урізноманітнюють можливості користувачів, дозволяючи отримувати більш доступні послуги. Ступінь доступності збільшується за рахунок того, що ці технології можуть підтримуватися різними за класом пристроями – від персональних комп’ютерів до мобільних телефонів. У свою чергу, це узгоджується з головними принципами відкритої освіти: свободи вибору, незалежності в часі,  гуманізації, інтернаціоналізації, економічності, мобільності, рівності в доступі  та ін. Хмарні технології надають нові  можливості в організації навчального процесу:

• якісно інший рівень отримання сучасних знань - учні отримують можливість перебувати в процесі навчання в будь-який час і в будь-якому місці, де є Інтернет;
• більш ефективний інтерактивний навчальний процес;
• можливість швидко створювати, адаптувати і тиражувати освітні послуги в ході навчального процесу;
• можливість для учнів здійснювати зворотний зв'язок з вчителем шляхом оцінки та коментування пропонованих їм освітніх сервісів.

Розвиток і впровадження хмарних технологій у процес навчання дітей з особливими освітніми потребами дає можливість подолати низку дидактичних бар’єрів, отримати доступ до різноманітних матеріалів у доступному, прийнятному форматі, що знаходить відображення в зарубіжному досвіді.

США. У США закон зобов’язує державні школи надавати спеціальні освітні послуги дітям з особливими потребами. Однак, деякі школи в окремих регіонах не мають достатньо розвиненої інфраструктури й оснащення для того, щоб у повній мірі задовольнити потреби цієї категорії учнів, особливо в ситуації стійкого зростання їх кількості. Поширеною практикою стало залучення приватних осередків до освітнього сектору. Наразі лідером національного ринку США з впровадження альтернативних навчальних програм для дітей з особливими потребами є приватна компанія «Освітні послуги Америки» (Educational Services of America (ESA)). Вона співпрацює з понад 240 державними школами в 22 штатах і задовольняє особливі освітні потреби більше 12000 учнів кожного року.

ESA використовує рішення приватної хмари Citrix для перетворення навчальних сесій в інтегровану частину життя тих, хто в силу різних життєвих і медичних обставин не може скористатися освітніми послугами в традиційний спосіб. Розгортання хмари по всій мережі закладів ESA вимагало значних витрат (понад 1 млн дол.). Однак, за підрахунками фахівців, розгортання хмари виявилося більш рентабельним, ніж, наприклад, перехід на тонкі клієнти, які вимагали б закупівлю нових ПК, програмного забезпечення, залучення технічного персоналу тощо.

Витрати на обслуговування хмарних сервісів частково лягають на державні школи, які одержують асигнування зі спеціального держфонду для навчання дітей з особливими потребами. Для учнів користування сервісами є безкоштовним.

Спектр сервісів, запропонованих Citrix, є досить широким. Так, використання комплексного рішення для віртуалізації Citrix XenDesktop забезпечує надійний віддалений доступ з будь-яких пристроїв до низки додатків, дозволяє створювати віртуальні робочі/навчальні місця з повноцінною підтримкою 3D графіки. З хмарними рішеннями Citrix NetScaler, Repeater та Branch Repeater учні залучаються до роботи з графічно насиченим мультимедійним контентом, що враховує їх індивідуальні особливі потреби. Citrix надав компанії ESA право інтегрувати її додатки з іншими веб-орієнтованими додатками в одному середовищі, в результаті чого досягається максимальна гнучкість у виборі програм, доступних учням.

Досвід США демонструє,  що хмарні рішення Citrix дозволяють учням з особливими потребами ефективно включитися в навчальний процес у зручний для них спосіб, мати доступ до якісних освітніх ресурсів, вчасно й успішно проходити стандартизоване тестування, взаємодіяти з учителями й однолітками.

Європа. Варто відмітити, що Хмарні технології в освіті  є досить поширені  в таких країнах, як Великобританія, Болгарія, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Франція, Швейцарія та інших. У Чехії розроблено портал для навчання на основі хмарного сервісу Office365, де пропонуються різноманітні курси для навчальних закладів усієї країни. На даному порталі присутня зовнішня реєстрація користувачів, наявна можливість публікації відомостей, при цьому кожний окремий освітній заклад має власний сайт, який містить матеріали навчання власного закладу.

Україна. В Концепції Нової української школи  окреслено принцип рівного доступу  до повноцінної якісної освіти відповідно до індивідуальних інтересів, здібностей, незалежно від матеріального статку родини, місця проживання і стану здоров’я. Одним з напрямів реалізації цього принципу є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Адже в Концепції Нової української школи зазначено, що наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі  має стати інструментом забезпечення успіху Нової української школи.

3.           Науково – теоретична база

 Концепція “Нова українська школа”;    Закон України “Про загальну середню освіту”./с. 8;    Закон України “Про освіту”; Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», №1(9)/2014., “Впровадження інклюзивного навчання в Україні”, Порадник для педагогів та батьків Київського університету Б.Грінченка “Інклюзія від “А” до “Я””(Київ - 2016). Протягом значного періоду українськими науковцями велика увага приділялася дослідженню процесів інформатизації та комп’ютеризації  освітнього процесу, у т.ч. шляхом використання хмарних технологій (Г.Алексанян, В.Биков, А.Дзюбенко, Н.Дзямулич, М.Кадемій, В.Кобись, О.Кузьминська, С.Литвинова, Н.Морзе, В. Огнев’юк, М. Попель, В.Руденко, М.Шишкіна та ін.).

4.           Основна ідея проекту

Організувати сучасний та доступний інформаційно-освітній простір для дітей з особливими потребами та їх батьків на базі загальноосвітнього навчального закладу освіти.

5.           Мета проекту

•             Створення  інформаційно-освітнього середовища  в  навчальному закладі для дітей з особливими потребами.
•             Створення умов для здобуття якісної, доступної та безперервної освіти для дітей з особливими потребами.
•             Створення умов для оптимального використання можливостей інформаційних технологій для усіх учасників навчального процесу.
•             Створення результативних комунікацій як усередині, так і за межами організації шляхом якісно організованого комунікаційного процесу засобами інформаційно-комунікаційних  технологій.

6.           Задачі проекту

•             Створити інформаційно-освітній простір для дітей з особливими потребами з використанням хмарних сервісів компанії Google.
•             Підвищити якість освіти дітей з особливими потребами, застосувавши сучасні  цифрові  засоби.
•             Забезпечити  науково-методичні  умови  для створення інформаційно-освітнього простору.
•             Забезпечити науково-методичну підтримку педагогів та батьків.
•             Наблизити  педагогів та батьків дітей з особливими потребами до спільноти освітян зі всього світу.

7.           Очікувані результати

•             Працюючий інформаційно-освітній простір  для отримання дітьми з особливими потребами  якісної, доступної та безперервної освіти, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології та хмарні сервіси.
•             Оперативний доступ до електронної інформації, гарантії її збереження.
•             Відсутність «прив’язки» до гаджетів та робочого місця, безперервна робота навчального закладу.
•             Працюючі оф-лайн засоби для отримання знань та навичок;
•             Підготовлені педагогічні працівники, здатні ефективно використовувати новітні інформаційні технології для навчання та виховання    учнів з особливими потребами.
•             Продуктивна командна співпраця.
•             Приєднання  до Мережі міжнародної освіти та ресурсів iEARN.
•             Економія та раціональність використаня часу.
•             Зниження витрат на придбання системного та програмного забезпечення.

8.           Технології впровадження проекту

Організація інформаційно-освітнього простору в школі планується за допомогою  мережі Internet через хмарні технології Google. Хмарні технології Google - це технології, які надають користувачам  доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса. Хмарні технології цілком   забезпечують керування інтерактивним навчальним процесом. Компанія  Google надає безліч додатків і сервісів, які можна використовувати для навчання дітей з особливими потребами. Учбовий матеріал, засоби комунікації та управління навчанням знаходиться на Google-диску, де зберігається вся статистика проходження курсів (предметів).  У школі, і за наявності комп'ютера - вдома, вчителі мають можливість проводити уроки з учнями, які з об’єктивних причин не можуть відвідувати школу. Заняття можуть бути групові - у комп'ютерних класах під керівництвом вчителя, а також індивідуальні - з дітьми які потребують особливого підходу.

Групові заняття можна проводити в комп'ютерних класах або в звичайному класі з використанням мультимедійних комплексів під керівництвом вчителя, застосовуючи Google – додатки.

Така форма організації дозволяє:

• організувати навчання дітей з особливим  потребами;
• організувати профільне навчання для дітей з особливими  потребами;
• здійснювати додаткове навчання дітей у школі;
• проводити практичні, лабораторні роботи;
• організувати участь учнів з особливими потребами в предметних олімпіадах, конкурсах;
• організувати додаткову роботу з навчальним матеріалом, окремими темами;
• використовувати у роботі педагогів методичних розробок, сценаріїв, карт, таблиць, сюжетів і т.п.

Індивідуальні заняття орієнтовані перш за все на дітей, які потребують особливого підходу і спеціального навчального матеріалу, але дозволяють вирішувати і низку інших питань, це:

• додаткове навчання дітей у випадку надзвичайного стану;
• можливість повторно ознайомитися з матеріалами уроку, робота вдома;
• отримання навчальних консультацій, порад;
• можливість перевіряти рівень знань самими учнями;
• підготовка до Зовнішнього незалежного оцінювання.

За допомогою додатків Google – Чати, Форуми, Конференції, можуть бути організовані виховна робота з дітьми і робота з батьками:

• допомога дітям та батькам психологом, соціальним педагогом, логопедом;
• гурткова робота, заняття за інтересами;
• позакласна, позашкільна робота;
• можливість користуватися електронними бібліотеками, музеями, відеоматеріалами.

Навчальний контент, історія та статистика проведених уроків зберігається на головному сервері і доступні у будь-який час, це дозволяє здійснювати і контролювати навчальний процес без зайвих витрат.

На наступному етапі планується приєднатися до системи  Міжнародної освіти та ресурсів iEARN.

iEARN - міжнародна неприбуткова громадська організація, членами якої є більш ніж 30000 шкіл та молодіжних організацій в130 країнах.

iEARN дає можливість вчителям та учням спільно працювати в режимі он-лайн, використовуючи Інтернет та інші комунікаційні технології. 
Більш ніж 2 000 000 учнів кожного дня залучаються до роботи в міжнародних проектах.

iEARN це:

Спільнота учнів та педагогів які навчаючись змінюють світ.

Можливість застосовувати набуті в школі знання.

Безпечне та структуроване середовищедля спілкування молоді.

Більш детальна інформація про Програму iEARN знаходиться на сайті www.iearn.org.

Центр співпраці (iEARN Collaboration Centre) – це платформа, на якій відбувається спільна проектна діяльність учасників програми з усього світу.

Кожен з  проектів програми iEARN, створюється та координується вчителями і учнями. Крім задоволення освітніх потреб школярів усього світу, метою проектів є покращення якості життя на нашій планеті.

Знання та навички роботи в мережі Інтернет, що дитина засвоює при навчанні за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та  хмарних сервісів  можуть стати в нагоді і її батькам. Вже сьогодні через Інтернет можна отримати багато послуг, але цьому треба навчити, тому, комп’ютерні класи для дітей, в майбутньому, можуть перетворитися на навчальні центри для дорослих, які опікуються дітьми з особливим потребами.

Таким чином, створення інформаційно-освітнього середовища - це принципово новий шлях в організації навчального та виховного процесу, позашкільної роботи та співпраці з батьками.

Принципи оснащення школи засобами інформаційних і телекомунікаційних технологій обумовлюються: комплексним характером використання засобів інформаційних і телекомунікаційних технологій в різних областях освітнього процесу; швидкою зміною номенклатури засобів інформатизації, технічних характеристик пристроїв, інтерфейсів, появою принципово нових моделей, що істотно розширюють освітні застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій; значним розходженням учителів по готовності до використання інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Склад зазначених засобів, що поставляються в школу визначається завданнями та планами розвитку, які приймаються з урахуванням економічних можливостей.

9.           Висновки

Соціалізація дітей з особливими потребами передбачає формування в них навичок суспільної взаємодії, що досягається в процесі набуття досвіду спілкування. On-line консультації, форуми, чати, засоби аудіо - й відео-зв’язку, інтегровані в сервіси Google, дозволяють учням контактувати не лише з учителем, а й з однолітками, імітуючи очну колективну форму навчання. Така взаємодія дозволяє дітям з особливими потребами усвідомити себе як повноправних суб’єктів освітнього процесу, сприяє подоланню замкнутості, розвитку комунікативного потенціалу. Таким чином, використання інтерактивного навчального середовища, є технологією відкритої освіти, спрямованої на формування ключових компетентностей учнів.

Створення  сучасного інформаційно-освітнього середовища   дозволяє системі освіти корінним чином модернізувати свій технологічний базис, перейти до освітньої інформаційної технології в широкому розумінні цього слова і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає сучасним вимогам. Електронні і традиційні навчальні матеріали повинні гармонійно доповнювати один одного як частини єдиного освітнього середовища.

Створення навчального контенту найбільш складна і відповідальна частина в організації інформаційно-освітнього середовища. До цього процесу повинен бути повністю задіяний науково-методичний, інформаційний, технологічний, організаційний та педагогічний потенціал, накопичений вітчизняною системою освіти.

Отже, розвиток сучасної освіти на принципах відкритості має сприяти забезпеченню вільного відкритого доступу кожного члена суспільства до процесів навчання й пізнання. Це вимагає пошуку альтернативних шляхів отримання освіти тими, хто в силу індивідуальних, соціальних, медичних чи інших причин не може здійснити це у традиційний спосіб. Зарубіжні країни демонструють позитивний досвід впровадження інноваційних технологій в освіту дітей з особливими потребами. Завдяки використанню хмарних рішень, ці діти отримують доступ до різноманітних дидактичних матеріалів у прийнятному форматі, що дозволяє їм долати бар’єри на шляху до навчання, демонструвати навчальні досягнення, бути успішними.

10.       Список використаних джерел

1. 1.Освітні технології: навч. -метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська [та ін. ]; за ред. О. М. Пєхоти. – К. : А. С. К., 2003. – 255 с.
2. Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Слов'янськ: СДПУ, 2009. – Вип. 17. – 205 с.
3. Колупаєва А. А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: наук. - метод. посіб. / А. А. Колупаєва, Л. О. Савчук. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : АТОПОЛ, 2011. – 273 с. – (Серія «Інклюзивна освіта»).
4. Музика Д.І. Соціально – педагогічні аспекти організації дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Посібник. Шепетівський РМК, 2014. – 157 с.
5. Михайлова, Н. Дистанційний курс для учнів: проблеми інтеграції в навчальний процес / Наталі Михайлова //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2011. – С. 63-67.
6. 6.Олексієвець, Д. Дистанційне навчання: переваги та недоліки / Дмитро Олексієвець // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2013. - №3. – С.
7. 7.Пушкарьова, Т.О. Давайте навчатися дистанційно! / Тамара Олексіївна Пушкарьова, Олександр Анатолійович Ходорковський //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. - №7.
8. Концепція Нової Української Школи [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу:

http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/konczepcziya.pdf.

9.  Литвинова С.Г. Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи [Електронний ресурс] / Литвинова С.Г. – Режим доступу:

http://www.academia.edu/7371596/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-08-%D0%A5%D0%9E%D0%9D%D0%A1

10. Морзе Н.В., Кузьмінська О.Г. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень. Інформаційні технології в освіті. 2011. №9.
11.  Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://guonkh.gov.ua/content/documents/16/1517/Attaches/4455.df

12. 11. Носенко Ю.Г. Хмарні технології у просторі відкритої освіти / Носенко Ю.Г. // Моделювання й інтеграція сервісів хмаро орієнтованого навчального середовища. – К. : ЦП "Компринт", 2015. – С. 24-34.
13.  Олійник Л. М. Застосування базових сервісів Google. Інформаційні технології в освіті. 2015. № 22. С. 93-102.
14. http://www.iearn.sch.in.ua/
15. http://www.osvita.org.ua
16. http://catalog.i.ua