Актуальність теми ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ Компетенціі: вільне володіння державною мовою; - культурна. формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови Результат: наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, бажання вільно володіти та спілкуватися українською мовою
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо; здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;
10) культурна компетентність що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва.
Завдання: розробити універсальний комплекс вправ, спрямований на вмотивоване вивчення української мови; поглибити міжпредметні зв’язки, зокрема з українською літературою; удосконалити навички критичного мислення шляхом використання творчих та проблемно-пошукових методів; створити модель уроку, орієнтованого на сучасного школяра, зумовлену реаліями сьогодення.
Учень глибоких знань і культури Громадянин України (долучається до мовної політики) Творча особистість Партнер учителя (успішний учитель = успішний учень) Мобільна особистість ( вміє працювати в реаліях сьогодення, встигає за змінами ) Партіот (шанує культурну спадщину, береже мовний код нації, має національну гідність) Сучасний школяр
Патріотичне виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури. Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України. Основним засобом відображання нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова від почуття національної меншовартості, від почуття національної неповноцінності, що формувалися віками. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень. Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби учні сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба широко й системно демонструвати повнокровність і спроможність нашої мови в усіх сферах життя.
Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку Вправа №1 “добери епіграф”, який відповідає певним характеристикам 1. Мотивує спілкуватися українською мовою 2. Виражений складним реченням з підрядною частиною міри та ступеня Посилання: https://osvitanova.com.ua/posts/4284-35-naikrashchykh-vysloviv-pro-ridnu-movu
Вивчення нового матеріалу (формування національної гідності, демонстрація лексичного багатства рідної мови, її неповторності та бажання розмовляти літературною мовою ) Вправа №1 “Знай наше” - доберіть українські відповідники до популярних іншомовних слів) Юзер, гелікоптер, хенд-мейд, органайзер, спікер, фотографія, горизонт(4 слова) , аеропорт, вето, девайс, опція.
Вправа №2 “Знайди українське” (завдання зорієнтовано на національну самоідентифікацію, заперечує калькування інших мов, акцентує увагу на відмінностях споріднених мов) Підкресліть слова із правильним наголосом: Верба, веретено, вітчим, граблі, вірші, піала, колія, засуха, подушка, новий, чорнозем, отаман, літопис, загадка, визвольний, проміжок.
Вправа №3 “Добери мовний матеріал” (актуально для будь-якої теми уроку) Орфографія – склади диктант на подану орфограму, використавши українську тематику. 1. Велика літера та лапки у власних назвах (12 назв) 2. Знак м’якшення 3. Апостроф 4. Спрощення в групах приголосних Синтаксис та пунктуація – добери речення за відповідними характеристиками, обов’язково висловлення відомого українця, долучити стислу довідку про автора 1. Просте речення. Тире між підметом і присудком 2. Складне речення. Складнопідрядне. Підрядна означальна частина. 3. Спонукальне речення. Неокличне. Просте. Односкладне.
Робота з текстом Упродовж тривалого періоду поетеса вивчала зону біля Чорнобиля в складі історико-культурної експедиції. Результат цієї праці – сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна». Ліна Костенко – почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 1987 році вона стала лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. Ліна Костенко – одна з чільних постатей у плеяді українського шістдесятництва. Народилася вона на Київщині, у 1956 році закінчила Літературний інститут імені М. Горького в Москві. Але після виходу трьох перших збірок поетеса була заборонена на шістнадцять років. Повернення в літературу відбулося 1977 року, коли світ побачила збірка «Над берегами вічної ріки». Творчість поетеси має щонайширший спектр: тут і монументальні твори, і мінімалістичні форми, тут трагізм та іскрометна іронія, тут занурення в глибини історії та гостре і парадоксальне бачення сучасності. Принципово перебуваючи за межами будь-яких шкіл, Ліна Костенко зумовила радикальну, філософську, стилістичну та мовну трансформацію української літератури. Також вона переклала багатьох польських, а також чеських, єврейських, грузинських поетів. Твори Ліни Костенко також перекладені різними мовами, а саме: англійською, французькою, німецькою, іспанською, усіма мовами Сходу Європи тощо.