Аудіювання. Уривок з тексту повісті Айзека Азімова «Фах». «Останнє випробування»

Уривок з тексту повісті Айзека Азімова «Фах».

 «Останнє випробування»

Чоловік розповідав, що колись, чотири, п'ять тисяч років тому, людство було прикуте до поверхні Землі. Навіть на той час воно досягло досить високого рівня технічного розвитку, а населення зросло настільки, що будь-які технічні несправності призвели б до масового голоду й хвороб. Для того, щоб не знижувався рівень техніки і вона рухалася вперед у ногу із зростом населення, треба було готувати все більше й більше інженерів і вчених. Проте, зважаючи на розвиток науки, на їхнє навчання потребувалося все більше й більше часу. Коли ж уперше було відкрито способи міжпланетних, а потому й міжзоряних польотів, ця проблема стала ще гостріша.

 Фактично через нестачу належно підготовлених фахівців людство довго не могло по-справжньому колонізувати планети за межами Сонячної системи. Злом настав, коли люди змогли відразу вкласти в мозок значну кількість, так би мовити, готових знань. Відтак стало можливим випускати тисячі й мільйони фахівців, і люди почали "Заповнення Всесвіту". Зараз у Галактиці півтори тисячі заселених планет і заселенню наступних не видно кінця. Земля експортує стрічки освіти, що дають змогу готувати фахівців низької кваліфікації, і це гарантує єдність культури для всієї Галактики. Так, наприклад, завдяки стрічкам, які навчають читати, всі люди говорять однією мовою… Джорджа здивувало, що колись було сотні мов.

Чоловік вів далі. Без такої системи освіти було б неможливо колонізувати планети інших сонячних систем. Інженеску сказав, що соціологи вивчають суспільство, а суспільство складається з людей. Але люди – не машини. Фахівці в галузі природних наук працюють з машинами. Щоб збагнути машину, треба оволодіти обмеженим обсягом знань, і ці фахівці знають про неї все. Більше того, всі машини даного виду майже однакові, так що кожна машина окремо не становить для них особливого інтересу. Але ж люди… вони настільки складні й так відрізняються один від одного, що соціолог ніколи не знає про них усе чи хоча б значну частину того, що можна про них знати. Щоб опанувати свою спеціальність, він повинен постійно вивчати людей, надто незвичайних особин. "Таких, як я", — байдуже промовив Джордж. Історик сказав, що хоче вивчати Джорджа, і якщо він вскочив у халепу, то отримає допомогу.

В Джорджевім мозку вирували думки – вся ця розмова про людей і колонізацію, що стала можливою завдяки освіті. Неначе хтось розтрощив його тверді переконання й безжалісно жбурляв у всі боки їхні уламки.

Джордж попросив влаштувати йому побачення з якоюсь офіційною особою з Новії. Усім своїм виглядом Інженеску виказав неабиякий подив. Врешті, Інженеску сказав, що може по відеофону влаштувати таку зустріч.

На екрані з'явився новіанин. Він був смуглявий, темне волосся хвилею. Мав тонкі чорні вуса і клинцювату борідку, яка вкривала лише одну половину обличчя. Зате друга була гладенькою, наче з неї назавжди видалили рослинність.

Новіанин не бачив Джорджа, який перебував за полем зору відеофону, і Джорджеві від цього було тільки легше. Йому потрібен був якийсь час, щоб заспокоїтись.

Історик і новіанин говорили про освіту. Новіанин сказав, що мусить купувати на землі кожного року нових металургів, оскільки попередні не мають тих знань, що попередні, адже з'являються нові винаходи і за ними треба встигати. І це все нагадує замкнене коло. Згодом новіанин спитав, чого хотів історик. І той сказав, що один хлопець хоче поговорити.

Джордж захвилювався. Він не знав, що говорити. Але раптом вийшов і сказав, що знає, як розірвати замкнене коло освіти, як Новія може обійтись без Земного інтелектуального ринку. Для цього треба створити свою власну систему освіти, без стрічок знань.

На екрані тепер було багато облич. Чоловіки і жінки пхалися одне перед одного, щоб подивитися на Джорджа. Їхні обличчя відбивали найрізноманітніші відтінки втіхи й цікавості. Інженеску тепер сидів у кутку й спостерігав за хлопцем широко розкритими очима.

Джордж розповів, що був на змаганнях металургів. Там був його друг, і йому дуже не пощастило, тому що учасникам дали апарати Бімена, а він здобув тільки Хенслерову освіту, очевидно, застарілої моделі. Але друг знав до Олімпіади, що знадобиться знайомство з апаратом Бімена. А щоб розібратися в цьому апараті, потрібно було засвоїти всього декілька фактів, ще трохи додаткових відомостей і, можливо, трохи практики. Якщо врахувати, що на терезах була мета всього життя, він міг би впоратися. Новіани дивувалися: як можна обійтися без нової стрічки знань. Джордж сказав, що стрічки нічого не варті. Вони вчать надто багатьох речей і надто безболісно. Людина, яка отримує знання з їхньою допомогою, не уявляє, як можна вчитися інакше. Її знання застигають у тому вигляді, в якому вона бере їх зі стрічки. А якби замість того, щоб напихати людину стрічками, її примусили з самого початку вчитися, так би мовити, вручну, вона звикла б учитися самотужки й продовжувала б навчання далі. Хіба це не розумно? А коли звичка буде добре розвинена, людині можна дати трохи знань через стрічку, щоб заповнити прогалини чи уточнити деякі деталі. А далі вже вона вчитиметься самостійно.

Хлопець сказав, що знання треба здобувати з книжок, думаючи. І навіть вчитися читати можна старим методом. "Щоб із самого початку виробити звичку до самостійних знань?" — запитав новіанин. "Так, так", — радісно підтвердив Джордж; цей чоловік вже почав розуміти його.

Новіанин запитав Джорджа, як він думає: скільки Джорджеві потрібно часу, щоб стати металургом, не використовуючи стрічок освіти. Хлопець сказав, що, приблизно, п'ять років. Новіанин сказав, що весь цей час людину, яка так вчитиметься, треба годувати, забезпечувати житлом і грішми. Джордж сказав, що за цей час людина стане досвідченим ученим, і засвоєння нових деталей буде для неї питанням днів. Але найголовніше – така людина зможе придумати щось нове, на що нездатна людина, яка здобула освіту за допомогою стрічок. Люди зможуть мислити оригінально. Здавалося, хлопець усіх переконав. Та чомусь новіанин сказав, що ідея хлопця йому не подобається. Він вимкнув зв'язок. Хлопець зовсім розчарувався. Він хотів довести Інженеску, що його ідея гарна. Старий, виявилось, знав, як звати хлопця. Це викликало у Джорджа підозру. Він кинувся тікати. Він розчахнув двері і був схоплений двома полісменами. Попри все збудження Джордж відчув дотик шприца якраз під щелепою. І все скінчилося. Останнє, що лишилося в пам'яті, було обличчя Інженеску, який зі співчуттям дивився на нього.

Коли Джордж розплющив очі, то побачив білу стелю. Він згадав, що сталося. Але згадав так нечітко, наче все відбувалося з кимось іншим. Джордж не знав, як довго він так лежав, дослухаючись до плину своїх думок. Над ним стояв Омейні. Джордж заснув. Потім знову прокинувся. Свідомість його прояснювалася. Біля ліжка, читаючи, сидів Омейні, та як тільки Джордж відкрив очі, Хейлі відклав книжку. Джордж з зусиллям сів.

Омейні розповів, що Джордж був весь час під наглядом, відколи пішов з інтернату. В інтернаті хотіли непомітно скерувати Джорджа до Антонеллі і дати нагоду виговоритися. А ще – дізнатися, чи Джордж вміє оригінально мислити.

Омейні розказав, що люди вміють аналізувати інтелект і визначати, що ця людина може стати пристойним архітектором, а та – хорошим теслярем. Однак не вміють визначити, чи здатна людина до оригінального творчого мислення. Це надто делікатна галузь. Є деякі кустарні методи, що дозволяють визначити тих, хто, можливо, має такий талант. Про цих людей доповідають у день Читання, як, наприклад, повідомили про Джорджа. За дуже приблизними підрахунками, таким чином сповіщають про одну людину з десяти тисяч. У день Освіти цих людей перевіряють знову, і виходить, що в дев'яти випадках з десяти тривогу зчинили помилково. Тих, хто залишається, направляють у такі установи, як ця.

Джордж запитав, чому ж йому відразу про це не сказали, чому ніхто про це не знає. І тоді Омейні сказав, що коли б усі це знали, то вважали би себе невдахами, порівняно з тими вибраними. Так чи інакше, кожен посідає своє місце в суспільстві. Це необхідність.

Виявилось, що Джордж пройшов останнє випробування. Бо навіть після відсіву в день Освіти дев'ять чоловік із десяти, що потрапили сюди, виявляються не зовсім підходящими для творчості, й нема такого апарата, який допоміг би вирізнити з цієї десятки того єдиного, хто потрібен. Цей десятий повинен виявитися сам.

Метод жорстокий, зате себе виправдовує. Омейні сказав: "Не слід казати людині: "Ти можеш винаходити нове. Тож-бо, твори". Набагато розумніше зачекати, поки вона сама мовить: "Я можу творити і творитиму, хочете ви цього чи ні"". І вів далі: "Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів". Ті, що були в Інтернаті, але не виправдали себе, отримують освіту за допомогою стрічок і стають соціологами. Інженеску – один з них. Омейні виявився дипломованим психологом. Омейні та Інженеску становили, так би мовити, другий ешелон.

Повість Айзека Азімова "Фах" порушує важливі питання про природу освіти, творчості та індивідуальності. Твір змушує задуматись над тим, чи може система, яка прагне забезпечити всіх "готовими" знаннями, не придушити при цьому здатність людини до самостійного мислення та новаторства. Головний герой, Джордж Плейтен, проходить через складний шлях, щоб довести, що справжній талант і творчість неможливо просто "завантажити" в мозок, їх потрібно виховувати й розвивати.

Питання для аудіювання

1. Скільки років тому, за словами оповідача, людство було прикуте до поверхні Землі?

а) Сто років тому

б) Тисячу років тому

 в) Чотири-п'ять тисяч років тому

г) Десять тисяч років тому

2. Чому виникла потреба у великій кількості інженерів і вчених?

а) Через нестачу робочої сили

б) Щоб не знижувався рівень техніки і вона рухалася вперед у ногу зі зростом населення

в) Через відкриття нових планет

г) Щоб будувати космічні кораблі

3. Що стало зломом, який дозволив людству колонізувати планети за межами Сонячної системи?

а) Відкриття нових планет

б) Створення нових космічних кораблів

в) Можливість відразу вкладати в мозок значну кількість готових знань

 г) Розвиток генної інженерії

4. Скільки заселених планет налічує Галактика на даний момент?

а) Сто      

 б) П'ятсот    

 в) Тисячу          

  г) Півтори тисячі

5. Що Земля експортує для забезпечення єдності культури в Галактиці?

а) Продукти харчування

б) Технології

 в) Стрічки освіти

г) Космічні кораблі

6. Що здивувало Джорджа?

а) Велика кількість заселених планет

 б) Існування міжзоряних польотів

в) Те, що колись було сотні мов

г) Те, що люди говорять однією мовою

7. Чим, за словами Інженеску, відрізняються люди від машин?

а) Люди не потребують освіти

б) Люди набагато складніші й різноманітніші, ніж машини

 в) Люди не можуть літати між планетами

 г) Люди не здатні до творчості

8. Що запропонував Джордж для розірвання замкненого кола освіти?

а) Купувати більше стрічок освіти

б) Створити власну систему освіти без стрічок знань

в) Запросити вчених з інших планет

 г) Відмовитися від колонізації інших планет

9. Чому новіанин вважає, що ідея Джорджа не підходить?

а) Він не вірить у здібності Джорджа

б) Він вважає, що це занадто дорого

 в) Він не хоче змінювати існуючу систему освіти

 г) Тому що весь цей час людину, яка так вчитиметься, треба годувати, забезпечувати житлом і грішми

 10. Скільки людей з десяти, відібраних після Дня Освіти, виявляються не зовсім підходящими для творчості?

а) Одна людина         

 б) Дві людини       

в) П'ять людей    

  г) Дев'ять людей

11.Ким стають ті, хто не виправдав себе в Інтернаті?

а) Інженерами        

 б) Психологами     

 в) Соціологами                

 г) Вчителями

 12.  Що, за висновком твору "Фах", неможливо просто "завантажити" в мозок?

а) Знання   

 б) Навички     

 в) Талант і творчість           

 г) Досвід