Урок - дослідження "Які незвичайні властивості має звичайна вода? Дослідницька лабораторія «Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті."

 

 

 

Конспект уроку

з природознавства

у 3 класі на тему:

« Які незвичайні властивості має звичайна вода? Дослідницька лабораторія. Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: які незвичайні властивості має звичайна вода? Дослідницька лабораторія «Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.

Мета: розширити уявлення учнів про властивості води; формувати елементарні поняття «речовина, плавлення, випаровування, температура кипіння, розчин»; навчати спостерігати та проводити деякі досліди, що демонструють властивості води, пояснювати прояв цих властивостей у природі; виховувати бережливе ставлення до води, самостійність, організованість і відповідальність за виконану роботу.

 

Хід уроку

І.Організаційний момент.

1.Психологічне налаштування

Продзвенів уже дзвінок —

Починаємо урок.

На уроці чуйте, бачте і міркуйте,

Спостерігайте й експериментуйте.

Дружно й плідно попрацюйте

Й нові знання про воду здобудьте

2.Вправа «Очікування»

 - А що  ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Учитель. А я, у свою чергу, сподіваюсь, що ви будете правильно, точно й красиво висловлювати свої думки, відстоювати свої точки зору, злагоджено працювати в групах, робити висновки. Які якості характеру для цього вам потрібні? (спостережливість, витривалість, наполегливість, віра в свої сили та можлив

3. Підсумок фенологічних спостережень.

Рубрика "Синоптики повідомляють "

Сьогодні добре знають люди,

яка погода завтра буде,

бо теле— й радіопрогноз

підкаже — спека чи мороз.

В старі ж часи, і це знаменно, —

діди й бабусі наперед

прогнозували достеменно

погоду з безлічі прикмет:

Як місяць гострий — на непогоду,

як рівний — на ясну блакить,

щербатий — то відомо зроду,

що незабаром задощить.

• Яка пора року?
• Який місяць?
• Який стан неба?
• Чи були опади?
• Тепло сьогодні, чи  холодно?
• Яка погода була протягом тижня?
• Які дні переважали?

ІІ. Актуалізація опорних знань

          

- Назвіть предмети. Для чого вони служать?

За допомогою чого ще людина може пізнавати природу? (За допомогою органів чуття – зір, слух, нюх, смак, дотик).

- Назвіть методи пізнання природи (Спостереження, досліди, вимірювання

 

-Уважно роздивіться малюнки, що їх об’єднує?

 

 

 

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми дізнаємось, які незвичайні властивості має звичайна вода, згадаємо у яких станах у природі перебуває вода, збагатимо свій словниковий запас природничими термінами: «речовина, плавлення, випаровування, температура кипіння, розчин».

ІV.Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 10-12)

— Пригадайте! Які властивості води ви знаєте? Назвіть їх.

— Про які незвичайні властивості води ми дізналися з тексту підручника?

— Що таке речовина?

— Роздивіться малюнки на с. 10 та назвіть стани води, які ви знаєте. Що впливає на перехід води з одного стану в інший?

— Тіла живої і неживої природи, тіла, створені людиною, складаються з речовин. Речовина — це те, із чого складається тіло. Скло, залізо, цукор, кухонна сіль, глина, деревина — все це речовини. Вода — теж речовина.

Зустрівши в лісі джерело, ми радіємо: «Яка чиста вода!». Однак у природі зовсім чистої води немає. Будь-яка вода — морська, річкова, дощова — це розчин.

Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Навіть у дощовій воді, яку вважають найчистішою, є домішки, які потрапляють з повітря. Пригадайте, яке чисте і свіже повітря після дощу! Це вода поглинула з повітря пил, кіптяву, вихлопні гази.

Морська вода — це розчин значної кількості різних речовин.

Усі розчини прозорі. Якщо у воді є нерозчинні частинки, вони роблять її каламутною.

Усі речовини можна розподілити на розчинні і нерозчинні у воді.

2.Роботах в групах. Проведення дослідів

— Спробуйте розчинити у воді різні речовини та зробіть висновки, які з них розчинні, а які — ні.

1) Цукор, сіль, сода — розчинні.

2) Пісок, глина, борошно — нерозчинні.

3) Соняшникова олія, вершкове масло — нерозчинні.

3. Фізкультхвилинка

Ось пливе товста хмаринка,

А везе вона сніжинки,

Їм набридло так сидіти,

Закортіло полетіти. (рух по колу)

Почали вони кружляти,

Ніби танець танцювати.

Вітерець із ними грав,

Сніжну віхолу підняв.

Та сніжинки покрутились

І на землю опустились. (присідають)

V.Узагальнення і систематизація знань.

1. Робота в парах

— Вставте в текст потрібні слова, користуючись таблицею.

Вода не має ... (запаху, кольору), вона ... і... (прозора і текуча). Вода — рідина. Вода — ... (розчиняє:) багато речовин. Під час нагрівання вода ... (розширюється), а під час охолодження... (стискається).

2. Вікторина «Яка властивість?»

• Яку властивість води використовує людина, коли миє посуд, пере білизну?

• Чому цукор розчиняється в чаї?

• Чому на каструлі, що кипить, «стрибає» кришка?

• Якщо вода має смак, про що це свідчить?

3.Вправа «Речення з відкритим кінцем»

- вода має властивість переходити з одного стану в інший.

- коли надворі мороз, вода з рідкого стану переходить у твердий ( сніг, лід ).

- а коли тепло  …

- а коли вода кипить …

( Учні закінчують речення )

— Як довести, що лід і сніг тануть при 0 °С?

— Як довести, що вода кипить при +100 °С?

- Чи правильне твердження?

Вода перебуває тільки в рідкому стані.

Отже. Яку властивість має вода?

( Переходити з одного стану в інший. )

 

VІ.Підсумок уроку

-Чи справдились ваші очікування?

 

Вправа «Продовж речення»:

- Я дізнався на уроці, що ….

- Тепер я знаю температуру …(кипіння води, плавлення льоду ).

- Я зможу визначити, у якому стані…..

- Я можу провести дослід,який доказує, що вода …..

- Я активно працював у …..

- Мій настрій….

 

VІІ.Домашнє завдання. (Диференційоване)

1. Опрацювати статті підручника стор.10-12.(Середній рівень).

2. Опрацювати статті підручника стор.10-12. Намалювати емблему захисту води. (Достатній рівень).

3. Проведіть  вдома такий дослід. Налийте води в пластикову пляшку і покладіть у морозильник. Коли вода замерзне, дістаньте і запишіть, що сталося з пляшкою.Не відкриваючи пляшку, поставте її в тепле місце. Коли лід розтане, запишіть, що сталося з пляшкою.

Поміркуйте, чому це відбувається? (Високий рівень).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивості води.

Властивості води тісно пов’язані з її структурою. Більшість із них можна побачити під час проведення різноманітних дослідів.

Дослід 1. На демонстраційному столі стоять дві склянки зі звичайною водою. Учитель викликає до столу двох учнів і пропонує одному з них понюхати воду, а іншому спробувати її на смак.

— Який смак має вода? Ніякого.

— Як пахне вода? Ніяк.

Отже, вода в нормальному стані не має ані смаку, ані запаху.

Дослід 2. На демонстраційному столі стоять кілька пластикових ємностей різних кольорів (одна з них має бути прозорою). Кожна ємність заповнена водою. Учитель викликає до столу одного або двох учнів і пропонує їм визначити, якого кольору вода. Учні доходять висновку, що вода не має кольору.

Отже, вода безбарвна.

Дослід 3. У склянку, заповнену чистою водою, поміщається будь-який предмет. Потім предмет поміщається за склянкою. Чи можна побачити предмет, розташований за склянкою з водою або в ній? (Так.)

Отже, вода прозора.

Дослід 4. Наливаємо воду у ємності різної форми. Що відбувається з формою води? Вона набуває форми предмета.

Отже, вода не має власної форми.

Дослід 5. У склянку з водою поміщаємо шматочок цукру. Розмішуємо його і через деякий час спостерігаємо, що цукор розчинився.

Отже, вода здатна розчиняти речовини.

Дослід 6. Наливаємо однакову кількість води у дві однакові колби (слід поставити позначку рівня вони, щоб легше було порівняти). Закриваємо їх та поміщаємо одну з них у склянку з гарячою водою, а іншу — з льодом. Через деякий час спостерігаємо, що в колбі, яку помістили в гарячу воду, об’єм води зменшується, а в тій, що була в льоді — збільшується.

Отже, вода може змінювати свій об’єм у залежності від температури.

Іще однією властивістю води (до речі, однією з найбільш дивних) є те, що вона може перебувати в трьох агрегатних станах — твердому, рідкому та газоподібному.