Урок - подорож "Морфологічний розбір прикметника. Тренувальні вправи"

6 клас (Слайд 1)

Урок-подорож

«Морфологічний розбір прикметника. Тренувальні вправи» (Узагальнюючий урок)

Мета:

• повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови, пояснювати орфограми в ньому, використовувати вивчені правила;
• розвивати пам'ять, увагу, збагачувати і розвивати мовлення учнів, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити учнів з історією українських міст;
• виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, удосконалення умінь і навичок.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація до уроку.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд 2)

Учитель. Ми завершили вивчення ще однієї частини мови — прикметника. Перед написанням контрольної ро­боти узагальнимо здобуті знання, систематизуємо їх, удосконалимо практичні вміння і навички. Але зробимо це у незвичній формі — у формі подорожі. Ми подорожуватимемо містами України, де нас чекатимуть завдання. Мабуть вам відомо, що в Україні всього 24 області. Ось в деяких обласних центрах ми з вами і побуваємо. Лише виконавши їх, ми про­довжимо мандрівку. Отож, в дорогу!

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Слайд 3)

• А щоб дізнатися про те, звідки ми вирушаємо в подорож, нам необхідно повторити все вивчене про прикметник.

1. Дайте визначення прикметника. (Прикметник — самостійна змінювана частина мови, що виражає ознаку предмета або його належність комусь та відповідає на питання який? чий?)
2. Як змінюється прикметник? (За родами, числами й відмінками.)
3. Яка форма є початковою для прикметника? (Фор­ма Н.в. однини чоловічого роду.)
4. Чим прикметник виступає у реченні? (Найчастіше означенням, рідше — присудком.)
5. На які групи за значенням поділяються прикметни­ки? (Якісні, відносні, присвійні.)
6. Як творяться форми вищого ступеня порівняння? (Проста форма твориться додаванням до основи прик­метника суфіксів -іш-, -ш-; складена — додаванням слів більш, менш.)
7. Як творяться форми найвищого ступеня порівнян­ня? (Проста форма твориться додаванням до простої форми вищого ступеня префікса най-; складена — дода­ванням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника.)
8. Які є форми прикметників? (Повна (стягнена і не­стягнена) і коротка.)
9. Як визначити групу прикметника? (Прикметники, які закінчуються на -ий та приголосний, — твердої групи; на -ій — м'якої.)
10.                    Коли прикметник з не пишеться разом?
11.                    Коли прикметник з не пишеться окремо?

 - Де ми з вами знаходимось? Так, на залізничному вокзалі міста Криого Рогу. Хто вже вирушав у подорож з цього вокзалу. Яка пісня лунає, коли відправляється потяг? Так, гімн Кривого Рогу. Ось і ми вирушаємо в подорож, на вокзалі звучить пісня, а наше завдання продовжити речення прикметниками, які ви почуєте у пісні.

Місто Кривий Ріг - …(Слайд 4)

IV. Узагальнення й систематизація здобутих знань.

1. Зупинка «Київ». (Слайд 5)

•              Ми з вами вирушаємо до міста Києва – столиці нашої держави. Археологи вважають, що місто виникло приблизно у п'ятому столітті. Походження назви Київ давно цікавило дослідників. За легендою, три брати Кий, Щек і Хорив та їх сестра Либідь були засновникам Києва. Якщо вірити легенді, назва Київ – це колишній присвійний прикметник. Він утворюється а допомогою суфікса –ів- від імені Кий. Прослухайте вірш про це чудове місто. (Слайд 6)

Київ весняний
Біла хмарка тане,
Сонячна пора,
Зацвіли каштани
Біля круч Дніпра.

Теплий вітер віє,
Пахощі весни,
По Дніпру на Київ
Попливли човни.

Синя хвиля грає
Радісний мотив,
Київ зустрічає
Друзів всіх своїх.

Сонце мружить вії,
Нас віта добром.
Це-мій рідний Київ,
Красень над Дніпром.

Завдання: Виписати словосполучення - прикметник+іменник, визначити рід, число, відмінок.

2. Зупинка «Харків». (Слайд 7)

• Наступна зупинка – місто «Харків». Версія назви міста така. За переказом, козак Харко заснував хутір. Поселенці вели вперту боротьбу з нападниками – татарами. Одного разу впав на полі бою і Харко. Пограбований хутір запустів. Але згодом на цьому місці з'явились люди. Новий хутір зберіг стару назву. (Слайд 8)

    Завдання: Провідміняти словосполучення – вперта боротьба, новий хутір.

3. Зупинка «Полтава». (Слайд 9)

• Далі ми зупинимось у місті Полтава. Подивіться на ці чудові краєвиди. (Слайд 10)
• Прослухайте текст. (Слайд 11)

Мальовнича Полтава стоїть на річці Ворсклі. Можливо, це одне з найдавніших поселень на Україні. Проте перша літописна загадка про нього припадає на 1174 рік. Поселення називалося Лтавою. Упродовж сторіч тут бачено і орди половців, і литовських феодалів, і шляхетське засилля, і штурми шведських військ.

Від Полтави невіддільна постать зачинателя нової української літератури І.Котляревського. З Полтавою пов'язана творча діяльність класика української літератури Панаса Мирного.

   Завдання: Виписати прикметники, визначити групу за значенням.

4. Зупинка «Суми». (Слайд 12)

• Прогляньте, будь ласка, відео про чарівне місто Суми. Дайте відповідь на питання: Що нового ви дізнались?

(Слайд 13)

Завдання: Виконайте морфологічний розбір виділених прикметників. (Слайд 14)

Місто Суми — один з культурних центрів України зі сталими традиціями та великою культурною спадщиною, багатою на визначні імена

5. Зупинка «Чернігів». (Слайд 15)

•              Черні́гів — місто на півночі України, що знаходиться у західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десна. (Слайд 16). З Черніговим пов´язані життя і діяльність багатьох українських письменників. У місті бував Т. Шевченко. У  19 ст. тут жили Л. Глібов, Б. Грінченко, М.Коцюбинський, М.Вовчко.
•              Діти, а хто знає, хто такий Борис Грінченко? (Грінчéнко Борис Дмитрович український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик. Автор мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».) (Слайд 17).

Завдання: Пояснювальний диктант. Пояснити орфограми в словах. (Слайд 18).

Не/видимі, не/весела, а сумна, не/велика, не/письменний, не/бідний, не/гарячий, а холодний, жовтий/гарячий, п'ятий/поверховий, синій/рожевий, блідий/синій, воля/любити, карі/очі.

6. Зупинка «Дніпропетровськ». (Слайд 19).

• Як би не подобалось нам подорожувати, але час повертати до рідної області? Якої? Так, Дніпропетровської. (Слайд 20)

Любов Забашта писала:

«Є щось святе в словах

«мій рідний край».

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай».

V. Підсумок уроку. (Слайд 21)

• Що вам сьогодні запам'яталось?
• До якого міста ви хотіли б завітати?
• За допомогою якої частини мови можна точніше, виразніше, образніше відчути красу рідного краю?

V. Домашнє завдання. (Слайд 22)

      VІ. Оцінювання.