Урок - подорож:Озера і лимани. Особливості гідрологічного режиму. Водосховища. Практична робота № 4 (продовження)

Про матеріал

Урок - подорож: Озера і лимани. Особливості гідрологічного режиму. Водосховища. Практична робота № 4 (продовження)

Перегляд файлу

Озера і лимани. Особливості гідрологічного режиму. Водосховища.

Практична робота № 4 (продовження)

(урок – подорож, 8 клас)

Урок

Тема: Озера і лимани. Особливості гідрологічного режиму. Водосховища. Практична робота №4 (продовження). Позначення на контурній карті озер, лиманів, водосховищ.

Мета: сформувати в учнів уяву про озера, лимани, водосховища України, їх походження, гідрологічний режим та екологічні проблеми;

розглянути проблему доцільності створення водосховищ;

розвивати навички роботи з тематичними і контурними картами;

сприяти розширенню знань географічної номенклатури;

закріпити знання отримані в курсі географії 6 класу при вивченні тем: «Озера, типи озерних улоговин», «Водосховища, їхня роль у господарському комплексі».

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: урок - подорож

Обладнання: фізична карта України, атласи, контурні карти, мультимедійні презентації: «Краса Карпат - Синевир», «Перлина України – Світязь».

Хід уроку

I.Вступне слово вчителя. Оґолошення теми, мети уроку

Хай епіграфом нашого уроку будуть такі слова «Пізнання та мандрівки невіддільні одне від одного. Неодмінна риса всіх подорожей – збагачувати людину кількістю та різноманітністю знань». Ось і в нас з’явилася нагода здійснити мандрівку по безкраїх просторах України і збагатити себе знаннями та досягти мети уроку. (Вчитель оголошує тему, мету уроку)

А своєю інформацією, зібраною під час подорожі, поділяться групи мандрівників, які працювали в таких напрямках:

1.група «Полісся – край сотень озер»

2.група «Гірські озера Карпат»

3.група «Придунайські озера»

4.група «Заплавні озера»

5.група «Озера Криму»

6.група «Лимани»

7.група «Водосховища»

/Примітка: інформація кожної туристичної групи супроводжується мультимедійною презентацією, або забезпечується частковою демонстрацією слайдів, висловів/

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Вчитель. З – поміж природних водойм провідне місце в Україні належить озерам і лиманам. На більшій частині території України озер дуже мало. Але є у нас свої озерні краї – це Західне Полісся, Українські Карпати та Крим. Трапляються вони також у заплаві Дніпра, Дунаю, Сіверського Дінця, на Поділлі, у басейні Десни та Причорномор’я. На узбережжі Чорного моря між Одесою та Херсоном є численні лимани. Колись багато озер було в заплаві Дніпра, але тепер там побудований каскад водосховищ, унаслідок чого більшість озер була затоплена.

На території Ураїни близько 20 тис озер.(на мультимедійній дошці демонструється схема «Озера»)

Схема 1

III. Вивчення нового матеріалу

1. «Полісся – край сотень озер»

Вчитель. Як відомо з деяких джерел, найбільше озер природного походження розташовано в Західному Поліссі, особливо на правому березі Західного Бугу, а також у межиріччі Західного Бугу та Прип’яті. А чи насправді це так? Я до розмови запрошую учасників подорожі, які працювали в даному регіоні.

Лімнолог. Особливо багато озер на північному заході, на Волині. Це так звана світязька та шацька групи, що включають понад 700 озер. Найбільш відома з них група Шацьких озер: Світязь, Пулемецьке, Люцимир, Турське, Нобель, Луки та інші. Всього їх нараховують 22.

Хочу додати, що утворення озер Полісся залишається загадкою. Одні вчені вважають, що заглиблення озер відбулося внаслідок дії водних потоків річок, інші – внаслідок дії льодовиків. Є гіпотеза і про те, що озера мають карстове походження. Озера провальні (карстові), утворилися внаслідок вимивання пухких порід підземними водами. Найбільше серед них - Світязь. (на мультимедійній дошці з’являється презентація «Перлина України – Світязь»).

Гідролог

Я хочу на озеро Світязь,

В туман таємничих лісів.

Воно мені виникло звідкись,

У нього сто сот голосів.

Воно мені світить і світить,

Таке воно в світі одне.

Л. Костенко

Світязь – найглибше озеро України, а також найбільше за об’ємом прісноводне озеро. За виняткову прозорість води і глибину, Світязь називають «Українським Байкалом». Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького природного парку що на Волинському Поліссі.

Щодо походження озера, то серед вчених не існує єдиної думки. Одні вважають, що озеро утворилося після відступу дніпровського льодовика, понад 10 тис. років тому. Інші твердять, що озеро має виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов’язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Легенда

Історик. Колись у давні часи там, де нині плещуться води озера, стояло красиве місто. Одного разу воно зненацька провалилося, вода, що хлинула з надр землі, затопила місце провалу, а дівчата зниклого міста перетворилися на рослини. Раз на рік рослини розквітають і вкривають дзеркальну гладінь озера красивими блакитними квітами.

Щодо дівчат, то це, певна річ, казка, а от блакитні квіточки – правда. Місцві жителі називають цю рослину «цар – травою». І ніде, крім озера Світязь, вона не трапляється. Вона дуже чутлива до найменшого забруднення води, надзвичайно ніжна.

Гідролог. Площа озера 26 км², найбільша глибина 58,4 м, а середня лише 6,3 м. Верхні шари води прогріваються до +20 ْ С. А на глибині температура води постійна і становить + 9 ْ С.

Живиться Світязь підземними та атмосферними опадами

Біолог. Берегова лінія протяжністю понад 30 км, заросла очеретом та осокою. Поблизу берегів вода частково вкрита ряскою та лататтям. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди підходять до самої води. Озеро багате рибою, водоплавними птахами, умови сприяють розведенню хутрового звіра.

Світязь приваблює чимало туристів.

Лімнолог

Біліють перлами лілеї,

Його прикрашують вінцем.

Ми зачаровані твоєю

Красою, миле озерце.

Зустрічаються на півночі Волинського Полісся і озера льодовикового походження. До таких належить озеро Нечимне, розташоване на території Волинської області в басейні р. Турії, в глухому незайманому лісі. Озеро тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Його довжина – 0,29 км, ширина – 0,18 км, площа – 0,52 км², глибина -1,5 м, найбільша глибина – 4 м. Улоговина округлої форми. Береги пологі, низькі, заболочені. Живиться атмосферними підземними водами. Взимку замерзає, дно вкрите шаром мулу.

Нечимне озеро є об’єктом туризму. Його оспівала Леся Українка у «Лісовій пісні».

Еколог. У минулому, на Поліссі, було набагато більше озер. Нині на їх місці торфові сфагнові болота. На жаль, деякі озера забруднюються стічними водами. Слід пам’ятати, що територія Полісся зазнала значного забруднення радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС. Внаслідок водної і, особливо вітрової ерозії радіонукліди ще довго негативно впливатимуть на стан довкілля. Останнім часом на Поліссі велику площу займають водоохоронні ліси – так звані заборонні смуги лісів по берегах озер. Ці ліси, протидіючи ерозії та дренуючи грунт, запобігають сповзвнню берегів у акваторію водойми, мають водозахисне значення, виконують роль природних фільтрів – очисників.

2. «Гірські озера Карпат»

Вчитель. Озера Українських Карпат набагато менші за розмірами від поліських, хоча своєю чарівністю не поступаються. Вони не мають значного водогосподарського значення, але естетична, оздоровча та пізнавальна цінність їх висока. Озера відіграють важливу екологічну роль у регіоні. Це – резервуари водних запасів, що живлять річки та прилеглі ландшафти. Але така характеристика була б неповною, тому більш детальну інформацію надасть група мандрівників, яка працювала в цьому мальовничому краї.

Гідролог. Бребенескул — найбільш високогірне озеро України. Лежить на дні льодовикового кару, у межах Рахівського району Закарпатської області, на території Чорногірського заповідного массиву, що входить до Карпатського біосферного заповідника. Озеро розташоване на висоті 1801 м. над рівнем моря на південно-західному схилі Чорногірського хребта, в котловині між горою Бребенескул (2035 м) і Гутин-Томнатик (2016 м). Ширина озера сягає 44 м, довжина водойми 134 м. Найбільша глибина 2,8 м. З озера витікає однойменна річка — Бребенескул (басейн Тиси). Береги високі, з кам'яними осипищами, місцями вкриті субальпійською трав’янистою та чагарниковою рослинністю. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода чиста, слабомінералізована. Дно підвищується у східному напрямку, на глибині вкрите сірим намулом. Трапляються мікроскопічні ракоподібні.

Лімнолог. А розповідь про ще одне гірське озеро хочу почати таким віршем:

В ущелині обвали греблю

Колись створили межи гір,

Й на витоці ріки Тереблю

Нам дарували Синевир.

Студена, чиста та глибока

Вода у ньому сріблом сяє,

Озерце, диво синьооке, -

Перлина в Закарпатськім краї...

В. Гніденко

Синевир – найбільше завальне озеро, оточене мальовничими горами Українських Карпат. Сильний землетрус, а можливо, багатовікові вивітрювання, близько 10 тисяч років тому, викликали обвал скель, які загатили долину гірського потоку і утворили це чудове озеро. Воно, як небо, чисте і голубе. У бездонній глибині його віддзеркалюються шпичасті верхи струнких смерек, могутні гори і білі хмаринки. Посередині озера розмістився, немов зіниця ока, невелкий острівець. Звідси й народна назва – Морське око.

Історик. А люди розповідають і легенди про походження озера. Ось послухайте одну з них.

...У давні часи гори Карпати належали багатому графові, а верховинці змушені були працювати на нього: випасати овець і корів, рубати ліс, косити траву. У графа була донька красуня Синь.

Одного разу граф вирішив перевірити, як його наймити – лісоруби працюють у горах. Синь попросила батька взяти її з собою.

Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала квіти і, в цей час до неї донеслася чарівна мелодія сопілки. Дівчина пішла на ці звуки і побачила хлопця – пастуха, який грав на сопілці. «Хто ти»? – здивовано запитав юнак. «Я Синь, донька графа. А ти хто»? «Я Вир, пастух графа».

Познайомившись, Синь довго слухала чарівні мелодії пастуха. Надвечір дівчина попрощалась з Виром, і пообіцяла прийти ще.

Через деякий час Синь знову зустрілася з Виром. Молоді покохали одне одного і почали таємно зустрічатися. Але злі люди донесли цю новину графові. Він заборонив дочці зустрічатися з Виром і наказав його убити.

Одного разу, коли хлопець грав на сопілці, чекаючи на кохану, слуги графа підкралися і штовхнули на нього з високої гори великий камнь...

Почувши страшну звістку, Синь побігла через гори і ліси до місця, де загинув коханий. Обняла дівчина великий камінь і гірко заплакала. Дівочі сльози лились, лились, поки не затопили всю галявину і саму Синь, утворивши озеро, яке люди назвали Синевир.

Гідролог. Озеро Синевир розташоване на висоті 989 м над рівнем моря, площа 7 га, а середня глибина становить 8 – 10 метрів. На найбільшій глибині - 24 м, на дні озера видно навіть дрібні камінці.

Живлять озеро кілька потічків, що витікають з ущелин Горган, а також численні джерела. Чиста і прохолодна озерна вода має постійну температуру води + 11 ْ С.

Еколог. Озеро входить до складу Національного природного парку «Синевир». Знаходиться у Міжгірському районі Закарпатської області України. В озері водиться форель, для розведення якої тут сприятливі умови. Тут люблять відпочивати, до озера проводяться численні туристські екскурсії.

Лімнолог. З озер вулканічного походження найбільшим є Синє, розташоване в басейні річки Ріка - правої притоки Тиси, та Липовецьке. Вони виникли в кратерах згаслих вулканів. Озеро Синє має площу 2 га, у ньому прозора синя вода. А площа Липовецького – 0,18 га, воно глибоке, вода прозора. Живиться озеро підземними водами. З нього витікає джерельце.

3. «Придунайські озера»

Вчитель. Цікаві й різноманітні придунайські водойми. Гідрологічну мережу цієї території становлять рукави Дунаю, численні озера в заплаві та поза нею. Води придунайських озер використовуються для зрошення, водопостачання, там розвинуте рибальство. З’ясувати деякі особливості придунайських озер запрошую дослідників третьої групи.

Лімнолог. У нижній течії річки Дунай утворилося 26 великих озер а саме: Ялпуг, Кугурлай, Китай, Кагул та інші. Усі придунайські озера мілководні і з’єднані з Дунаєм і між собою шлюзами, протоками. Серед них найбільше в Україні прісне озеро - Ялпуг.

Гідролог. Ялпуг, або Ялпух - найбільше прісноводне озеро лиманного типу, розташоване в Одеській області. Утворилося воно в дельті Дунаю. Його довжина 39 км, ширина до 15 км, площа 149 км², середня глибина близько 2 м, а максимальна – 5,5 м. Улоговина видовженої форми. Східний та західний береги підвищені, розчленовані яругами, південні – піщані, крайня північна ділянка узбережжя заболочена та поросла рогозом і очеретом. Температура води влітку +24 - +25 ْ С; взимку озеро замерзає, льодовий режим нестійкий.

Живлення відбувається за рахунок водообміну з озером Кугурлай, з яким сполучається протокою. Підземні води, води поверхневого стоку в живленні беруть незначну участь. В озеро впадають мілководні річки: Ялпуг та Карасулак. В озері налічується 41 вид риб.

Лімнолог. Своєрідним продовженням озера Ялпуг є озеро Кугурлай. Кугурлай – озеро заплавного типу на південному заході України. Протокою сполучається з Дунаєм. Озеро округлої форми, площа 82 км², глибина 0,8 – 2,5 м. Береги низовинні, звивисті, заболочені, поросли очеретом та рогозом. Температура води влітку +28 – 30ْ С. Взимку озеро замерзає.

Води Кугурлая – джерело зрошування.

Біолог. Озеро багате на іхтіофауну, у прибережних заростях – місця гніздування птахів, зокрема, в плавнях існує єдина в Україні колонія кучерявого пелікана – найбільшого птаха Європи.

Еколог. У південній частині Ялпуг протокою сполучений з озером Кугурлай, а у найвужчому місці протоки у 70 – х роках минулого століття споруджено дамбу з мостом. Після прокладки дамби водообмін між озерами Ялпуг і Кугурлай скоротився майже на третину, що підвищило ступінь забруднення Ялпуга. Необхідно врахувати і те, шо практично вся територія річки Ялпуг знаходиться на півдні Молдови, де стан очистки стічних вод є незадовільним, рівень забруднення в озері часто перевищує допустимі норми. А забруднення мінеральними добривами викликає часте «цвітіння» води та навіть загибель риби.

Озеро потребує проведення заходів щодо оздоровлення його екологічного стану та очищення.

Гідролог. Не менш цікаве і Кагул – заплавне озеро в пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю воно відокремлене дамбою, в минулому мало режим водосховища. Площа озера 93,5 км², переважають глибини від 1.5 – 7 м. Північні береги високі, розчленовані балками, південні – низовинні, заболочені, вкриті заростями очерету. В озеро впадає річка Кагул. Температура води влітку до 30 ْС, взимку Кагул замерзає.

Кагул – мультикордонна водойма. На цій ділянці розташована водонапірна станція, яка слугує для зрошення полів Молдови.

Біолог. В озері водяться промислові види риб, що дозволило займатись рибальством підприємствам навколишніх селищ. Здійснюються заходи щодо охорони природних ресурсів озера, зокрема обмеження строків рибальства. 4. «Заплавні озера»

Вчитель. Багато в Україні заплавних озер. Вони утворились в результаті меандрування і зміщення річища. Як правило такі озера з’єднані з річкою і їх режим залежить від її режиму. Заплавні озера здебільшого не глибокі, але багаті на рибу, водоплавну птицю, є прекрасними місцями для відпочинку. Де на території України знаходяться такі озера і які вони мають особливості, розкажуть мандрівники, які побували біля берегів цих озер.

Гідролог. Верви – заплавне озеро в лівій заплаві річки Дніпро, серед соснових лісів,в межах Канівського району Черкаської області. Водойма вузька, з декількома вигинами. Довжина озера 1,8 км, а ширина всього 30 м.

У лівій заплаві річки Дніпро знаходиться ще одне озеро – Криве. Озеро знаходиться неподалік міста Канева. Лівий берег вкритий сосновими лісами, правий зайнятий луками. Водойма видовжена, з декількома вигинами. Довжина становить 4 км, ширина коливається від 50 до 130 м. а глибина від 0,5 до 1,5 м. Озеро використовується для відпочинку та для риболовлі.

Лімнолог. На Поділлі між річками Південним Бугом та Дністром налічується 150 невеликих за площею озер. Це неглибокі водойми, які сильно заростають і активно використовуються людиною.

У басейні Десни розташовано близько 700 озер, найбільші з них – Грузьке, Старуха, Вершина. Деснянські озера з’єднані із річкою, як і більшість заплавних озер. Улітку вони міліють і добре прогріваються.

Гідролог. У басейні СіверськогоДінця є дрібні озерця, які влітку часто пересихають, перетворюються на болота, а навесні знову наповнюються повеневими водами. Узимку дрібні озера іноді промерзають до дна. У басейні Сіверського Дінця розташовані Слов’янські солоні озера. Дно найбільшого з них – Сліпного вкрите лікувальними грязями, тому його використовують для лікування та видобутку солі.

Неподалік Сіверського Дінця розташоване озеро Лиман. Колись озеро мало значно більші розміри. Та після того, як його загородили греблею і перетворили на охолоджувач вод, які скидає в нього Зміївька ДРЕС, площа озера скоротилася, вода потеплішала так, що взимку льодоставу не буває.

Історик. Про походженн озера розповідається в народній ліричній легенді. У давні часи в цьому районі жили два брати – статурні, кремезні, вродливі. І сталося так, що обидва покохали одну дівчину, а вона – їх. Заслали до неї сватів – хай вибирає сама, хто з братів стане їй за чоловіка. А дівчина ніяк не могла надати перевагу ні тому, ні іншому. І так вона страждала й побивалася, так плакала, що потонула у власних сльозах, які заповнили улоговину. Тому озеро має ще одну назву – Озеро дівочих сліз.

Еколог. Хоча здавна цінують і шанують озера, намагаються зберегти їх, господарська діяльність людини нині все далі більше позначається на стані озер. Прісноводні озера є джерелом водопостачання для населених пунктів, промислових підприємств, зрошення. На жаль, це призводить нерідко до обміління і замулення озер, особливо біля великих міст.

Прийшов час, коли людина повинна допомогти озерам, щоб не втратити їх назавжди.

5. «Озера Криму»

Вчитель. Існує ще одна група озер, де працювала наша група мандрівників, це озера Криму. Кримські озера колись були мілководними морськими затоками. Потім вони відмежувалися від моря намитими штормами піщаними пересипами, і південне сонце перетворило морську воду лиманів на насичений сірководнем та солями розчин, який називають ропою. У донних відкладеннях озер відбуваються складні біохімічні та геохімічні процеси, які утворюють цілющий мул — славнозвісні лікувальні грязі Криму.

Історик. Саме так. Лікувальні грязі Сакського, Сасик-Сивашського та інших озер люди використовували ще в середні віки. Про них ходили легенди. Одна з них розповідає про чумака, який приїхав з України за сіллю, що її добували тут. Воли його застряли в озерній грязі, і чумак цілу ніч топтався в ній своїми хворими ногами, намагаючись витягнути навантажений віз. Повернувся чумак додому і раптом відчув, що застарілий біль у ногах, який мучив його багато років, зник, і він став абсолютно здоровим. Здавна в Сакському озері, як і в озері Сасик, добували поварену сіль. Звідси запиленими багатоверстовими дорогами чумаки доставляли її до Києва, Чернігова, Полтави та інших міст України, до багатьох віддалених російських губерній. Влітку 1917 р. свою першу продукцію — 23 тонни брому — видав Сакський бромзавод.

Лімнолог. На півночі Степового Криму багато солоних озер. Озера ці мілкі, добре прогріваються влітку і часто пересихають. Вода в них дуже мінералізована. Солоність води озер, розміщених на півночі Криму, дуже висока – до 200‰, причому влітку вона вища, ніж узимку. Наприклад, Айгульське озеро має найбільші запаси солі: потужність шару солі – 10 – 15 м, солоність води влітку досягає 320‰. Самосадна сіль має цінність як мінеральна сировина.

Гідролог. Цікавість викликає озеро Сиваш. Це насамперед озеро – затока. Сиваш або Гниле море це мілководна система, що складається з 11 невеликих солоно – гірких заток в Азовському морі між Арабатською косою та берегами півострова Крим. Назва Сиваш в перекладі з кримськотатарської мови означає «грязь, мул».

Береги лиману низькі, пологі, вода влітку дуже прогрівається і випаровується до половини своїх вод, а вміст солей зростає до 170‰. Вода застоюється, має неприємний гнилісний сморід. Через це Сиваш прозвали Гнилим морем. Озеро настільки мілке, що можна віддалятися від берега кілька кілометрів, щоб глибина сягала одного метра. Найбільша глибина 3 м, а середня 70 см. Живиться водами Азовського моря, що надходять через Генічеську протоку.

Сиваш містить мало води, але в його ропі є сполуки хлористого натрію, калію, магнію, бромистий магній та інші солі. На ропі Сиваських озер працює Красноперекопський бромний завод, а також налагоджено виробництво фосфорних добрив та соди.

Лімнолог. Побували ми і на озері Сасик. Саси́к - солоне озеро на півострові Крим, утворилося з лагуни Каламітської затоки Чорного моря, від якої відділене широким пересипом, між містами Євпаторія та Саки. Озеро Сасик за віком молодше, ніж інші кримські озера. Має круті береги і з’єднується штучним каналом з морем. Площа 71 — 75 км², але влітку значно зменшується. Глибина до 1,5 м, рівень води на 0,6 м нижчий від рівня Чорного моря. Довжина 14 км, найбільша ширина до 9 км. Солоність води навесні в озері Сасик становить 90‰, восени 160 ‰. Живлення озера відбувається в основному за рахунок підземних джерел та фільтрації морської води через пересип.

Еколог. Солоні озера використовувані для лікування, потерпають теж від господарського впливу – забруднення, промислового і житлового будівництва. Ці озера є одним з найулюбленіших місць відпочинку, туризму. Часто ці напрямки використання озер заходять у протиріччя один з одним, виникають складні екологічні проблеми.Так, на півострові Крим, уже кілька десятиліть існує проблема з будівництвом греблі на озері Сасик. Гребля розділяє грязьове озеро на дві частини — солону й прісну. У разі прориву греблі сотні тисяч кубометрів прісної води можуть ринути з північної частини озера до південної солоної. Вирішувати проблему необхідно якомога швидше, поки зливові дощі остаточно не розмили греблю. Ситуацію ускладнює не лише необхідність рятувати будинки жителів, дороги та водопровід, але одночасно піклуватися про збереження цілющих властивостей озера. У разі прориву греблі дуже велика ймовірність екологічної катастрофи — вода опрісниться, будуть знищені запаси брому та магнієвих солей».

6. «Лимани»

Вчитель. В південно – західній і центральній приморській частинах України утворилися лимани. Лиман – це витягнута мілководна затока, що утворюється від затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки. Формується в результаті опускання суходолу і підтоплення його морем. Лимани бувають відкриті, шо сполучені з морем, і закриті – відокремлені від моря. Деякі подробиці щодо лиманів, прошу надати членів групи мандрівників, які працювали на даних гідрологічних об’єктах.

Лімнолог. На Причорноморській низовині у місцях впадання річок у море утворилося 22 лимани – мілководних заток. Лимани, відокремлені від моря піщаними косами, належать до водойм озерного типу. Лимани і озера півдня України – це резерв води для різних потреб, об’єкти рибного промислу, бази для розвитку курортного господарства.

Найбільшим прісноводним лиманом є Дністровський, довжина якого 42 км, максимальна ширина – 12 м, а площа – 360 м². Відокремлює лиман від моря піщаний насип,що має довжину 11 км і ширину 500 м. Дністровський лиман з’єднуєься Чорним морем.

На північ від Одеси знаходяться Куяльницький лиман, довжина якого змінюється від 25 до 28 км. Лиман мілководний, вода в ньому погрівається до 30 ٔ С. Він відомий лікувальними грязями. Тут працюють курорти міжнародного значення.

Гідролог. На узбережжі Азовського моря також є лимани. Один з них - Молочний, який утворився врезультаті затоплення долини річки Молочної. Він відокремлений від моря вузьким піщаним насипом і періодично з’єднується з морем під час великих штормів. Довжина лиману 32 км, ширина – 4 – 9 км, мілководний. Найбільша глибина 2,8 м. У Молочному лимані ведеться рибний промисел, а особливо зростає його куротно – рекреаційне значенння.

7. «Водосховища»

Вчитель. З подорожі повернулася група дослідників, яким довелося знаходити гідрологічні об’єкти... на річках України. А що саме вивчали мандрівники, ми зараз дізнаємося.

Гідротехнік. Для поліпшення судноплавства на річках України споруджено великі водосховища. Водосховище – штучна водойма, що утворюється під час спорудження в долині річки водопідпірної греблі. Найбільші водосховища створено на Дніпрі. Першу гідроелектростанцію з водосховищем було збудовано в 1934 р. на Дніпровських порогах в Запоріжжі. Нині на Дніпрі – ціла низка водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське та Каховське. Проблеми водопостачання Донбасу, Криворіжжя, меліорація земель Причорномор’я вирішуються за допомогою каскаду Дніпровських водосховищ.

Функціонують великі водосховища і на Дністрі – Дністровське та на Сіверському Дінці – Печенізьке.

Для розв’язання проблем водопостачання створено водосховища також на річках у Криму: Качинське, Альминське, Салгирське. Водосховища забезпечують населені пункти, помислові підприємства, сільськогсподарські поля водою, регулюють весняні повені.

Еколог. Щоб нагромаджувати запаси води, потрібні штучні моря – водосховища. Вони неминучий супутник цивілізації. Але споруджувати їх на рівнинних річках ні економно, ні екологічно недоцільно, а в деяких випадках і невигідно. Так, Каховське водосховище разом із ГЕС, кожні 10 років завдає державі збитків на суму 1 млрд. доларів США. На дні накопичується багато мулу, береги руйнуються під дією хвиль, з полів вимивається грунт з мінеральними добривами, потрапляють неочищені побутові стоки. А це змінює хімічний склад води. Через зарегулювання стоку солоність води підвищилася до 10‰, погіршилась її якість, відбулися зміни і в температурному режимі води, що впливає на температуру повітря. Зі зниженням температури над водосховищем утворється туман.

Експерт. У водосховищах зменшилась швидкість течії, знизилися водообмін і протічність, з’явилися застійні ділянки. Збитки завдані водосховищами, не компенсують вигоди: втрачено назавжди унікальні природно – історичні ландшафти, триває ерозія берегів, знищено сотні тисяч гектарів найцінніших угідь, ліквідовано тисячі сіл. Берегова лінія водосховищ переформовується: високі праві береги руйнуються під дією хвиль, низькі ліві підтоплені і заболочуються. Нині для оздоровлення водосховищ потрібен комплекс дорогих водоохоронних заходів, спеціалізованих технологій, нового обладнання.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Практична робота №4 (продовження). Позначення на контурній карті озер, лиманів, водосховищ.

Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання 1. Встановіть співвідношення між озерами та їх походженням:

Назва озера	походження
1.Нечимне	А. заплавне
2.Світязь	Б. карстове
3.Круглик	В. льодовикове
4.Красне	Г. вулканічне
5.Липовецьке	Д. лиманне

(Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Д; 5-Г)

Прийом «Вгадай об’єкт»

- Я маю надзвичайно прозору воду. У самому моєму центрі б’є вода з двох потужних джерел. Температура води не змінюється протягом року і становить + 9 ٔ С. У великі морози наді мною завжди клубочиться пара. Я карстового походження. Моя глибина 3 м, дно крейдяне, частково заросле. Розповідають, що колись на моїх берегах відпочивав і пив воду Богдан Хмельницький. Хто я? (Озеро Оконське у Волинській області)

- Про мене говорять: «Побачиш на світанку – пізнаєш радість» Я оточене з усіх боків ялинками і густим очеретом. У моїй воді відбивається м’яка синь неба. Вода без смаку і надзвичайно холодна. Я знаходжусь на висоті 1510 м і живлять мене джерела, що б’ють з глибин землі. А назва моя схожа з дівочим ім’ям. Хто я? (Озеро Марічейка у Карпатах)

- Я знаходжусь поблизу однойменного міста. Мої береги підносяться над водою до 5 м. Дно вкрите шаром темно – сірого мулу. Зверху він чорний, в’язкий і липкий. Має лікувальні властивості. Вода моя солона і становить 40 - 80‰. Канал сполучає мене з морем. Хто я? (Озеро Саки у Криму)

Прийом «Географічний чемпіонат»