Урок - проєкт "Хліб - як один із символів УКраїни"
Випікання хлібобулочних виробів (жайворонки)
Тема: «Хліб — як один із символів України.»
Мета:
продовжити ознайомлення учнів з видами хлібобулочних виробів;
закріпити і поглибити знання учнів про роль хліба і хлібобулочних виробів у житті людей;
виховувати культуру споживання і дбайливе ставлення до хліба,
заохочувати збирати і передавати через покоління рецепти приготування страв української національної кухні;
розвивати естетичний смак;
виховувати бажання радувати своїх рідних.
Обладнання: колоски, запис співу жайворонка, продукти для випічки, хліб, хлібобулочні вироби, вишитий рушник, презентація.
Хід заняття
- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Нас, друзі, чекають заняття та гра,
Займайте скоріше місця, дітвора!
Ми всі про хліб поведемо розмову,
Про щось цікаве дізнаємось знову.
- АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
«Бліц-турнір»
- Перелічіть відомі вам вироби із тіста.
- Яке їх значення в харчуванні людини?
- До якої групи (за калорійністю) належать вироби із борошна?
- Назвіть улюблені борошняні вироби вашої сім’ї.
- ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Мотивація навчальної діяльності
- повідомлення теми уроку
- постановка завдань уроку перед учнями.
- БЕСІДА ПО ТЕМІ
Розповідь учителя.
У кожного з нас є святині. Слова мама, тато, родина дорогі для нас змалку. Але є святині загальнолюдські – Батьківщина, хліб.
Хліб - основа нашого життя. Слово життя походить від слова жито – назви однієї із зернових культур. В українського народу хліб і сіль завжди були символом гостинності та багатства. Хто заходив у гості, мусив скуштувати хліб-сіль і вклонитися господарям. Якщо людина ділилась з іншим хлібом, це означало, що вона має щире і добре серце і не бажає зла ближньому.
Хліб починається з поля, на якому працюють від ранньої весни до пізньої осені працьовиті люди. Кожна зернинка пройде довгий шлях, поки з неї не замісять тісто і не випечуть хліб.
То звідки ж прийшов хліб? І яким він був?
Тісто у найпростішому вигляді — це борошно замішане на воді. Саме з такого тіста людиною був випечений перший хліб. Це були прісні коржики, що випікалися між двома плоскими каменями. Поступово процес випікання хліба вдосконалювався до борошна з водою додавали інші продукти. І все ж таки ще довгий час хліб залишався твердим і в’язким. Лише коли хліб почали готувати з додаванням розпушувачів, він став м’яким і пористим.
Використовувати дрібні мікроорганізми (хлібобулочні дріжджі і молочнокислі бактерії) для розпушування тіста уміли стародавні єгиптяни. І це — 5-6 тис. років тому! Пекли м’який, простий хліб із «кислого» тіста й у стародавній Греції у V столітті до нашої ери. Але такий хліб був набагато дорожчим від прісного і готували його не часто.
Українська кухня створювалась протягом багатьох століть, вона відображає не тільки історію розвитку українського народу, його звичаї і смаки, а й соціальні, природні та кліматичні умови проживання. Завдяки географічним умовам населення України має змогу вживати продукцію як рослинного так і тваринного походження.
Літописи та інші писані пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, яку споживало населення Київської Русі.
Серед рослинної їжі слов’янських народів перше місце займає хліб. Тісто для хліба раніш готували і готують тепер з житнього, пшеничного борошна, часто змішуючи їх. Хліб завжди готували з опари. Раніше для опари використовували хміль, а тепер — дріжджі.
Хліб, у який додавали обчищену від кісточок і шкірки калину, називали калинником. З тіста для хліба готували також перепічку: формували коржі, які випікали на сковорід з салом або олією.
Крім того, випікали паляниці — невеликі досить плоскі хлібини з кисло-ячмінно-житнього, або гречано-житнього тіста. Пекли також хліб з маком і медом.
Хліб в українські родині був особливо шанованою священною стравою. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба. Ніхто ніколи не викидав його, а залишки віддавали птиці чи худобі. Пекли хліб раз на тиждень.
- ХВИЛИНКА ЦІКАВИНКА
З одного зернятка пшениці можна одержати близько 20 міліграмів борошна.
А для одного батона треба змолотити близько десяти тисяч зернин.
- А ЗАРАЗ МИ ПОГОВОРИМО ПРО РІЗНОВИДИ ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ
Повідомлення учнів.
- Калач
- Паска
- Жайворонки
- Сушка
- Мандрики
- Коровай
- Шишка
- Пампушки
- ПСИХОГІМНАСТИКА «Я – колосочок»
Діти тримають у руках колосочки і промовляють : - Я – маленький колосочок. Мене весело хитає вітерець і начебто кличе за собою. Мені всміхається сонечко, і я простягаю до нього свої вусики".
УЧИТЕЛЬ.
Зараз весна-красна. День за днем все красивіше пише свою картину Весна. До нас прилітають пташки. Яку пташку називають «співаком весни»? Це – жайворонок. В давнину був такий звичай: діти ставали до хороводу і всі разом звали жайворонка. А їх матусі пекли з тіста булочки-заплетушки, схожі на пташок.
- А к називається професія людей, які випікають хліб? (відповіді учнів).
- Зараз ми з вами також будемо пекарями, але для цього необхідно прочитати рецепт. Тож приступаймо до роботи.
(Фотоматеріали).
- А доки наші пташки випікаються ми з вами послухаємо як співає жайворонок (звучить запис).
Наприкінці учні пригощаються запашними булочками та несуть додому батькам.
- ВИСНОВОК
Завжди шануйте і бережіть хліб! Він – основа нашого життя!
Давній закон наших предків — спілкування і об’єднання родини через їжу. Тож давайте збирати і поширювати рецепти старовинних українських страв; звичаїв, пов’язаних з культурою харчування українців.
-
ПІДСУМКИ УРОКУ
- Чому українці використовують рецепти приготування страв інших народів?
- Чому існує давня традиція передавати родинні рецепти через покоління?
- Який фрагмент уроку вам сподобався найбільше?
- ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Напишіть твір-підсумок за темою «Вироби з тіста. «Мої роздуми про хліб».
про публікацію авторської розробки
Додати розробку