Урок - проект . Тема . Рідний край на території України. Природа рідного краю.

Урок   - проект  . Природознавство .  ( 4 кл.)

Тема . Рідний  край на території  України.  Природа   рідного  краю.

Мета. На  основі  дослідницької  та   пошукової  роботи  учнів   у  групах

           здійснити   обмін    інформацією   про  дерева ,  кущі та  трав’янисті

           рослини  , які   ростуть  в  лісі  селища  Рокитне ;   про  звірів   та

           птахів , що  живуть  в ньому ; формувати у  дітей  навички  звітування

           про  виконану  роботу ; розвивати  допитливість , спостережливість ,

          прагнення  до  пошуку  ,  інтерес   до  роботи  в  малих   групах;

          виховувати  любов  та  гуманне  ставлення  до  природи .

План  проекту .

     1. Обговорення  ідеї  проекту . Розподіл  учнів  на  групи. Формування  цікавих  тем  проектів та  однієї  з  них .

     2. Обговорення  того , якими  знаннями  з  обраної  теми   учні  володіють  і про зо  хочуть  довідатися . Складання  ключових  запитань з  теми ,  на  які  вони  шукатимуть  відповіді .

     3. Обговорення джерел , у  яких   можна  знайти  необхідну  інформацію .

     4. Обговорення  результатів   виконаної  роботи , форми  представлення  проекту.

     5. План  роботи. Виконання  роботи .  Презентація .

     6. Оцінювання  виконаної  роботи . Самооцінювання.

Очікувані  результати :  учень   має   уявлення  про необхідність   охорони  рослин  і   тварин ; про  групи  рослин  рокитнянського  лісу – дерева , кущі , трав’янисті   рослини ,  обґрунтовує  власну  відповідальність  за  збереження  природи .

Тип  проекту :  груповий , середньої  тривалості .

Проблемні  питання ,  над  якими  працювали  групи .

• Які дерева  ростуть  в  рокитнянському  лісі ?
• Які  кущі  й  трав’янисті  рослини  тут   є  ?
• Які  звірі  живуть  у нашому   лісі ?
• Які  птахи  поселяються  тут ?
• Лікувальні  властивості  трав’янистих   рослин  лісу ?
• Народні   прикмети ,  які   допомагають  передбачити   погоду.

Консультанти  : учитель , працівники  бібліотеки , батьки , лісник .

Обладнання : карта  України , листочки  з кольорового  паперу , виставка  літератури : дитяча  енциклопедія «Світ  лісу» , енциклопедія  тварин , популярна енциклопедія  школяра   «Дивосвіт».

Тип  уроку :  урок -  проект

                        Хід     уроку

І. Організаційний  момент

       - У  наш  клас  завітали  сьогодні  гарні  люди . Це  -  наші  вчителі. Привітайтеся  з ними, подаруйте  їм  свої  щирі  посмішки  і  перейміть  від  них хоча  б  краплину  мудрості .

Психоемоційне   налаштування .

       -  Сядьте   рівненько  за  парти  і задайте  собі позитивний  емоційний    настрій.

Діти  разом  з  учителем  промовляють : « Ми  - найкращі  діти  в  світі. Наш  урок  природознавства  буде  найцікавіший».

Девіз  уроку : « Все  на землі  має  одну  колиску,   ім’я   якій  -  природа».

ІІ.  Повідомлення   теми  і  завдань  уроку .

      - До  цього  уроку  ми  ретельно  готувалися, бо  це  незвичайний  урок ,  а  урок – презентація  проекту . Ви  працювали  в  малих  групах. Ви  досліджували , займались пошуковою  діяльністю , Адже  тема  нашого  проекту «Рідний  край на  території  України . Природа  рідного  краю».

   а)  Вправа    «Букет  очікувань»

     - Що  ви  очікуєте  від  нашого  уроку ?

У  кожної  групи  на  парті  лежить  вирізаний  л  паперу  листочок  дерева. Напишіть на ньому  свої  очікування . А  потім  з  ваших  листочків  ми  складемо  букет . ( Складання  букету.)

   б) Фенологічні спостереження .

    Світ  навколо   нас  прекрасний ,  але  дуже  загадковий . Допомогти  передбачити його  стан  хоча  б  на день  нам     допоможе    рокитнянський 

черговий   синоптик .

Синоптик .  Настала  весна. Перший  місяць  весни  - березень. 3  березня – початок  місяця. В Рокитному  сьогодні  небо  чисте , безхмарне . Опадів  не очікується . Температура  повітря – 10 градусів  . Вітру  немає.

     Дерева  ще  перебувають  у   так  званому   зимовому  стані  сну,  але  вже крізь  сон  відчувають   наближення  весни .

     Синоптики  радять бути  обережними  на  дорогах ,  щоб  не  спричинити  небезпечних  ситуацій  під  час  руху .

     До  зустрічі . Для  вас  працював  рокитнянський  синоптик  Моторна Діана.

Вчитель : - Рокитнянщина  - це  наш  Рідний  край . Рокитнянський  район   входить  до  складу  Київської  області. Він  знаходиться  південніше  Києва. Налічує   23  населені  пункти. Це – Бирюки , Бакумівка , Бушеве  , Житні Гори ,Заприуддя , Луб’янка , Любка , Перше  Травня ,  Маківка , Петровське , Пугачівка, Насташка ,  Колісникове, Калинівка ,  Ольшаниця , Острів , Довгалівське , Савинці , Синява Ромашки , Телешівка , Шарки  і  Рокитне. Рокитне  є  районним  центром .

    Рокитнянський  район  межує з Таращанським , Богуславським , Миронівським , Кагарлицьким  та Білоцерківським  районами  .

    На  території  Рокитняського   району  протікає  4 річки :  Рось , Рокита , Насташка, Гороховата . Найбільша  з  них – Рось , що  впадає  в  Дніпро .Рось  і Рокита – річки  Рокитного.  Річка Насташка  протікає  по  території  села  Насташка  і  впадає  в   Рось . Річка  Гороховата  протікає   по  території    села  Ольшаниця  і  також  впадає  в  річку  Рось. На  території  Рокитнянського  району  є  штучні  озера .  Вони знаходяться  в  селі Бушеве.

    В  Рокитнянському  районі  є  ліси . Це – Ольшаницький , Бушівський  і Рокитнянський .

                 ПРЕЗЕНТАЦІЯ  РОБОТИ  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ  ГРУПИ  № 1

                               «РОСЛИНИ   ЛІСУ  РОКИТНЯНЩИНИ»

Старший групи . Працюючи над  проблемою  «Рослини  лісу  Рокитнянщини» наша  група консультувалася   з  учителем , бібліотекарем , лісником , батьками.

і  , на  нашу  думку ,  ми  зібрали  чудовий  матеріал. Пропонуємо  його  послухати.

     Селище  Рокитне -  це  прекрасний , чарівний ,  мальовничий  куточок  на  території  України. В  нашому  селищі росте  мішаний  ліс.  Тут  ростуть  різні  дерева  і  кущі. Зарості   кущів  називаються  чагарниками . Кожна  рослина – це фабрика  кисню , необхідного  нам  для  життя.  Кисень  виробляють  зелені  листки  рослин. У лісі  рослини  ростуть  ярусами. Верхній   ярус  утворюють  дерева. У  нашому  лісі  зустрічаються  такі  дерева , як  дуб , сосна , ялина , береза , вільха, граб , липа , ясен , берест , клен , верба , осика , тополя  та  інші. Про деякі з них  ми вам  сьогодні  й розповімо .

( Виходять  учні  цієї групи , тримаючи  в  руках  малюнок , на якому зображене певне дерево  і  розповідають  про нього.)

Дуб  - це  велике  дерево  з  пишною  кроною  і  прямим  товстим  стовбуром. Дуб росте  поволі, але  й живе   довго – кілька  століть ,  а деякі  дуби  досягають віку 2000 років. Коріння  цього  дерева  йде  углиб  НП   5 метрів  і розкидається  вшир   на  18  метрів.

     Кора  дуба  після досягнення  віку  20-30  років  покривається  глибокими борознами. Щільна   деревина  дуба   дуже  ціниться .

Граб  вирізняється тіневитривалістю , росте  поволі  й  рідко  живе  довше 100 років. Досягає  у  висоту  від  15  до 25 метрів. Кора  граба   має світло-сірий  або   світло-зелений  колір,  а  його  листя  широке , загострене  із  зубчастим  краєм.  Плід -  горіх ,  оточений  трилопатевою  обгорткою .

Береза  -  це  світлолюбиве  дерево. Воно зростає  на  узліссях   і  відкритих  просторах. Дерево  легко впізнати  за тонкою  корою  білого  кольору.  Листя  гладеньке . Плід – горішок  із  крилоподібними  виростами .

Верба  плакуча  -  це  дерево  добре  себе  почуває  у  сирих   місцях  і  біля  води. Росте  поволі , досягає  висоти  близько  15 метрів. З   гілок  плакучої  верби  майже до землі  звисають  довгі  гнучкі  пагони  з  жовтою  корою. Ці   пагони  покриті  видовженим  листям,  у  якого    один  бік  зелений ,  а  інший  -  сріблястий.

Ялина – це  вічнозелене  дерево   належить  до  хвойних  порід. У  дорослому  стані  воно  може  досягти 30 – 50  метрів  у  висоту ,  а  найстаріші  ялини  -  до 70 метрів. Живе  ялина  від   300  до  700 років.   У  природі  ялинова хвоя  дуже  замислює   ґрунт ,  що  перешкоджає  розвитку  інших  рослин .

Сосна  звичайна – цей  вид  належить  до  одного   з  найвищих  видів  сосен  Європи  і  Азії. Це  дерево  легко  впізнати  за  струнким  силуетом  і  оранжево- брунатною корою . Сосна  звичайна  досягає  40 – 45 метрів  і  живе  до 600 років. Завдяки  швидкому  зростанню , її  широко  використовують  для  відновлення лісів .

Середній  ярус ( підлісок )  становлять  кущі.  У  нашому  лісі  ростуть  такі  кущі  як  ожина , малина , шипшина ,  горобина , глід , ліщина , бузина . Вони  є  кормом   для  тварин .

Нижній  ярус – трав’янисті  рослини  і  гриби . У  нашій   місцевості  ростуть підсніжники , проліски ,  ряст ,   конвалія , кульбаба ,  кропива  , сон – трава, валеріана , ромашка  лікарська , звіробій ,  полин , гірчиця , шавлія , подорожник осот , деревій ,  суниця , глуха  кропива та  багато інших  рослин..

Гриби  -  окреме  царство   природи. Вони  дивують  своєю  незвичайністю. Те , що  ми  звемо  грибами ,  насправді  тільки  його  верхня  частина -  плід,  як  яблуко   на  яблуні. А  головне  у  гриба – його  підземна  частина -  грибниця . Вона  виглядає як  переплетене  павутиння  у  землі .  Гриби  бувають  їстівні  й  отруйні .

Їстівні  гриби  - це   опеньки ,  білий  гриб – цар  грибів , підберезник ,  маслюк , груздь , піддубник .

Отруйні   гриби – мухомор , бліда  поганка , опеньок  несправжній , дощовик  несправжній ,  чортів  гриб.

                   ПРЕЗЕНТАЦІЯ  РОБОТИ  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ    ГРУПИ № 2

                                          «ЗВІРІ   НАШОГО  ЛІСУ»

Старший   групи.  Виконуючи  роботу  по  питанню  «Звірі  нашого  лісу», дослідницька  група  провела  велику  роботу. Були  консультації  лісника , робота  з довідковою  літературою , допомога  вчителя.

       У  нашому  лісі  живуть  такі  звірі: лисиці , зайці,  дикі  кабани, косулі , їжаки,  білки  , миші , кроти .

      Про  свої  дослідження ми  сьогодні  вам  розповімо .

( Виходять  учні  цієї  групи , тримаючи  в  руках  малюнок  із  зображенням   певного  звіра  і  розповідають  про  нього . )

     Дикі свині ( кабани ) живуть  невеликими  сімейними  групами , що  складаються  із самців – сікачів ,  самок  і  підсвинків ( одно – і дволіток ). Навесні  самка  народжує  від  4  до 12  поросят ,  які  в  перші  місяці  мають  маскувальне  смугасте   забарвлення. Коли  самка  водить  поросят  , стає  дуже  небезпечною. Свині  живляться  жолудями ,  їстівними  підземними  частинами  рос лин , черв’яками , личинками  комах , дрібними  гризунами,  равликами ,  жабами.

    Лисиці  найчастіше  влаштовують  нори  на  узліссі. Ці  спритні  мисливці  впольовують  здобич  у  будь – яку  пору року. У  квітні  в  лисиці  народжуються  кілька  лисенят. Майже  місяць  вони  проводять  у  норі  разом  з   матір’ю , а  батько –лис   приносить  здобич   усьому  сімейству. До    осені  батьки   навчають лисенят  полювати. Улітку  лисиці охоче  поїдають  рослини ,  лісові  ягоди ,  а   в  інші  пори  року  основна  їх  їжа  складається  з  полівок, мишей,  земляних   червів ,  інколи – зайців , птахів .

     Косуля  - це  маленький ,  дуже  тендітний  олень. Ріжки  у самця  коротенькі. Взимку  рудувата   шерсть косулі  стає   сірувато – бурою. Живиться  косуля  злаками ,  а  ще  ласує  сон – травою,   медункою , примулою. Влітку  їдять  бобові  рослини. Годуються  також  водяними  травами  з  боліт  та  озер . Узимку  поїдають  гілочки  та  сухе  листя .

Їжаків  вважають  всеїдною   твариною . Вони  поїдають  черв’яків ,слимаків , гусениць , жаб ,   мишей , пташенят , мертвечину ,  пташині  яйця , жолуді  та  ягоди. Вони  нападають  навіть на  гадюк. На  полювання  їжак  виходить  тільки  вночі. Він  має  чудовий  нюх  і   тонкий  слух ,  тому  вловлює  найменший  порух  у  траві . У  їжака  5 тисяч  твердих  голочок , що  захищає  від  ворогів .

     Дитинчата  їжака  народжуються  з  підшкірними  колючками ,  але  вже  через  кілька  годин   у  них  з’являються    м’які  білі  голки ,  які  згодом  твердіють . Із  жовтня  місяця  по  квітень  їжак   перебуває  у  сплячці . Він  зимує  в  кублі  із  сухої  трави ,   листя  і  моху .

    Білка -  чарівна  тваринка ,  яку  легко  побачити  в  лісі  і  навіть  у  парку . Білка  живе  та  народжує  потомство  у  затишному  теплому  дуплі  кулястої  форми , яке  вона  мостить   із  тонких  гілочок  і  вимощує  зсередини  мохом  і  пухом.  На  своїй  ділянці  білка  влаштовує  декілька  таких  кубел ,  де  вона  відпочиває  та  зберігає  запаси. Передні  зуби  білки  постійно  ростуть. Тварина  сточує  їх , гризучи  шишки , горішки  та  тверде  насіння. Їсть  вона  ягоди ,  пташині  яйця  і  гриби.

                     ПРЕЗЕНТАЦІЯ  РОБОТИ   ДОСЛІДНИЦКОЇ  ГРУПИ  № 3

            « ПТАХИ  НАШОГО  ЛІСУ»

Старший  групи.   Готуючись до презентації  своєї  теми «Птахи  нашого лісу»,  ми провели  велику  роботу. Це  і  спостереження за  птахами , консультації  вчителя , батьків , бібліотекаря ,  робота  з  довідковою  літературою.

       У  нашому  лісі  живуть  зозуля  звичайна , іволга ( її ще  називають  вивільга), соловейко  східний , чорний  шуліка , горобці ,  великий  яструб ,  сорока ,  ворона  сіра ,  синиця ,  сойка ,   снігур ,   дятел  та  інші.

       Про  них  вам  розкажуть   члени   дослідницької  групи .

(Виходять  діти  цієї  групи, тримаючи  в  руках  малюнок  із  зображенням  певного  птаха  і  розповідають  про  нього .)

Зозуля  звичайна  - довжина  тіла  до 35 см ,  маса – близько  100 г. Живиться  різними  комахами,  в тому  числі й  волохатою  гусінню,  яку  обминають  майже   всі  інші  птахи. Зозуля – один  із  гніздових  паразитів. Підкидає  свої  яйця  в  гнізда  дрібни х  птахів . Вилупившись , сліпе  зозуленя  виштовхує  за   межі  гнізда  пташеня  або  яйця  господарів . Кує тільки  самець .

Іволга ( вивільга)  -  довжина  тіла  до  25  см ,  маса  - близько  100 г. Живиться    крупними  комахами , волохатою  гусінню , соковитими  ягодами . Гніздо  підвішує  на  тонких  гілках  високих  дерев . У  кладці  4-5  яєць . Голосна  мелодійна  пісня  схожа  на  звук   флейти .

Соловейко східний  - довжина  тіла  до  19 см  , маса -  не більше  25 г . Живиться  павуками  та  комахами. Гніздо  розміщує  на  землі  в    густих  чагарниках . У  кладці  4-5 яєць.  Пташенят  вигодовує  комахами . Чудовий  співець .

Ворона  сіра  -  всеїдний  птах. Живиться  дрібними   тваринами,  а  також насінням  і  плодами  рослин. Гніздує переважно  у  кронах  дерев. Самка  відкладає 3 -6 яєць , котрі  насиджує  18 -21 день,  а  самець  протягом   усього  часу  годує  її .

Сорока   живиться  птахами , дрібними  тваринами ,  пташиними  яйцями  та  пташенятами  ,  а  також  різним  насінням   дерев  і трав’янистих  рослин. Сорока  живе  парами . У  кладці 3- 7 яєць. Насиджує  самка  17 – 20 днів , а  самець  її  годує . Пташенят  вигодовує  переважно   комахами  та  їх  личинками .

Дятел  вправно  лазить  по  деревах, утримуючись  сильними  пазуристими  лапами. Деревину  довбає  гострим  дзьобом ,  щоб  добути  з-під  кори  їжу. Гнізда  дятли  мостять  у глибоких  дуплах, які  самі  й  видовбують. Крім  комах  охоче  поїдають  ялинові  й соснові  шишки. Узимку  вишукує  комах   і  личинки  під  корою   дерев.

        ПРЕЗЕНТАЦІЯ  РОБОТИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ   ГРУПИ

              «  Л   І   К   А    Р   І»

Старший  групи. На  сьогоднішньому  уроці  презентує  свою  роботу  дослідницька  група  «Лікарі».

          Багато   різних  трав  утворюють  зелений  килим   рокитнянського  лісу. Вони   прикрашають  землю, захищають від  руйнування  ґрунт .   Ними  ласують тварини. Багато  трав  мають  лікувальні  властивості.  Вони  є  природною  аптекою. Здавна люди  використовували  їх  для  лікування. Про  деякі  з  них  ви сьогодні  від   нас  почуєте . У  нашому  лісі  ростуть  такі  лікарські  рослини : первоцвіт , конвалія, фіалка , кропива   дводомна ,  кропива  глуха, деревій ,  цикорій , грицики ,  чебрець , чистотіл , полинь , чорнобиль , валеріана  та  інші.

(Виходять   діти  цієї  дослідницької    групи ,  тримають  в  руках  малюнки   із  зображенням  певних  лікарських  рослин  і   розповідають  про   них .)

Первоцвіт ( примула )  зацвітає  на  провесні  на  сонячних  галявинах  і  пагорбах  обабіч  лісових доріг. Жовті  дзвоники зібрані  в  густе  суцвіття. Листки  яйцеподібні  або   довгасто-місяцеподібні, тупі , зморшкуваті.

      У  народній  медицині  квітки  первоцвіту  використовують   для  потогінний  засіб  при  простуді , запамороченню  голови , безсонні ,  пропасниці , при бронхіті.

Конвалія   викидає  яснозелені  стрілки  із  запашними  булими  квітами . Конвалія  містить  у собі  особливі речовини – глікозиди. У малій  дозі – це  ліки ,  у великій  - отрута .

     У  народній  медицині  конвалію   застосовують  при  хворобах  серця , очей , від  головного  болю ,  паралічу , при  безсонні , епілепсії .

Валеріана  має  поодиноке , пряме . порожнисте  стебло, у верхній    частині  розгалужене. Листки довгасті , ланцетні . Квітки  неправильні , зібрані  у  великі  щитоподібні  суцвіття.

     У  народній  медицині  валеріану  вживають  для  заспокоєння  серцевих болей, при нервових   збудженнях, головному  болі ,  запаленні  легень , скарлатині.

Чистотіл   має  прямостояче , слаборозвинене   стебло. Листки  чергові , квітки  зібрані  по  4-5   у зонтикоподібні  суцвіття , пелюсток  чотири золотисто –жовтих.

     У  народній  медицині лікують  хвороби  шкіри. Свіжим  соком  чистотілу  лікують  помутніння  рогівки  очей  і плям  на  ній. Використовують  при  хворобі  печінки , жовчного  міхура , катару  шлунка , подагри .

Деревій  звичайний – рослина 40 – 100 см заввишки . Стебло  пряме , ребристе, нерозгалужене , листки  довгасті. Квітки   зібрані  в  густе суцвіття .

      У  народній  медицині деревій  застосовується  при туберкульозі  легень , виразках  і   катарі  шлунка, хворобах  печінки , при  простуді , головних  болях , при  простуді , гіпертонії.

Кропива  дводомна  - рослина  50 -120 см  заввишки. Стебло  пряме , чотиригранне , вкрите довгими  і короткими  жалкими  волосками. Квіти розташовані  в довгих  розгалужених  пазушних  колосистих  суцвіттях.

     У   народній  медицині  використовують  при  хронічних  хворобах  шкіри , хворобах  нирок, печінки , грижі ,  при  застарілому  кашлі , астмі , шлункових  хворобах.

                 ПРЕЗЕНТАЦІЯ  РОБОТИ  ДОСЛІДНИЦЬКОЇ  ГРУПИ

                                   « П Р О Г Н О С Т И К И»

Старший групи .  Ми , група « Прогностики» , розповімо  вам  про  те , як  люди, не  маючи  радіо  і телебачення , спостерігаючи  за  рослинами , навчилися  передбачати  погоду .   Уважно  вислухавши  нас, ви  також  зможете  передбачити  погоду  в  своєму  рідному  краї.

 ( Виходять   по  черзі  учні  і розповідають , як , спостерігаючи  за  рослинами , можна  завбачити   погоду .)

УЧЕНЬ .     З  берези  тече багато  соку -  літо  буде  дощовим .

                     Якщо  до  середини  жовтня з  берези  не  осипалось  листя -  сніг  ляже  пізно .

                     19  вересня – середній  термін  початку  жовтіння  берези. Листя жовтіє з верхівки -  чекай  ранньої  весни , знизу – пізньої , рівномірно – середньої

                     Багато  жолудів  на  дубі – на холодну  зиму  і врожайне літо.

                     Горобина  рясно  зародила  і  завчасно  почервоніла – зима  буде сувора  та  сніжна .

                     Перед  дощем  листя верби  мокріє. Часом  вода накрапає  з  листя  так  рясно , що  земля  під  деревом  мокріє  за  годину  до  дощу.

                    Якщо  вільха   розпускається  раніше   берези, то  літо  буде  холодним  і  дощовим .

УЧЕНЬ .    Якщо  шишки   на  ялинах   виросли  знизу – на  ранні  морози ,  якщо  зверху  -  на  пізні  морози .

                    З  верхівок  дерев  листя  опало  -  скоро  зима  настане .

                    Листя   пізно   опадає  -  на  тяжкий   рік.

                    Потріскалася  кора  на  ясенах   - буде  холодна  весна .

                    Яка  погода   в  листопаді ,  така  і  в квітні.

           Багато  інею  на  деревах ,  буде  багато  меду .

                    Тополя  розкривається  пізно  -  літо  буде  прохолодне

УЧЕНЬ .   Якщо  дуб  розпустився  раніше  ясена  -  літо  буде  сухе .

                   Верба   зацвіла , коли  погода  була  ясна  й тепла  -  літо  буде  тепле.

                   Рано  родить  малина  -  на  тепле  літо .

                   Довго не розпускається  жовта  верба ,  не висаджуй  у грядку  ніякої  розсади.

                  Пізно  зацвіла  горобина – осінь  буде  тривалою

                 Ліс без  вітру  шумить -  на  дощ .

                 Багато   ягід  влітку  - передвістя  холодної  зими .

УЧЕНЬ . Багато  жолудів  на  дубах – на сувору  зиму .  

                 Багато  ягід  на  горобині -  осінь  буде дощовою ,  мало -  сухою .

                Зацвіла  ліщина  -  пора  сіяти  моркву , петрушку .

                Зацвіла   калина -  сій  огірки ,  гарбузи .

               З’явилися  квіти  на  бузині  - сади  капусту  , на  осиці   листя  як  п’ятикопієчна  монета  - сади  картоплю, зацвіла  горобина   -   пора  братися  за  огірки  та  помідори .

               Рано  опало  листя  на  липах -  зима  буде  люта .

               Малий  урожай  грибів -  зима  буде  сувора  і  сніжна .

               Пізній  гриб  -  пізній  сніг .

ІІІ.   Підсумок   уроку .

      Учитель  передивляється   листочки  дерев ,  вирізані  із  кольорового  паперу, на яких  учні  записали  те , що  вони  очікують  від  уроку .  Зачитує .

• Чи  справдились  ваші  очікування  від  уроку ? ( Відповіді  дітей. )

  а)  Метод  «Мікрофон»

         Закінчіть  одне  із  запропонованих  речень.(Речення  записані  на  дошці,)

      - Мені  цікаво  було   дізнатися  про …

      - Після  уроку  я  обов’язково  прочитаю  про …

      - Найбільшим  відкриттям  для  мене  було …

  б)  Гра  «Доведи   або  спростуй»

        Послухайте  і  висловіть  своє  ставлення  до  тверджень .

     -  Щастя  жити  на  асфальті , а  не серед  квітучих  рослин . ( Ні .)

     -  Без рослин  Земля  не  збідніє .  ( Збідніє .)

     -  Рослини  - це  джерело  натхнення  для  людей . ( Так .)

     -  Рослини -  це  окраса  Землі . ( Так . )

     -  Рослини  -  це  основа  життя . ( Так . )

     -  Рослини -  наші  мовчазні  й  беззахисні  друзі , про  яких треба  дбати. (Так)

(Діти  висловлюють  своє  ставлення  до  поданих  тверджень.)

   в)  Оцінювання   робіт  дослідницьких  груп .