Світовий океан та його частини.
Практична робота. Позначення на контурній карті
морів, проток, заток, островів, півостровів
Мета: ознайомити учнів з поняттям «Світовий океан» та його частинами; формувати знання про Світовий океан; розвивати пізнавальну активність учнів; забезпечити розвиток логічного та просторового мислення; виховувати любов до природи, вміння спілкуватися; вдосконалювати вміння і навички учнів працювати з джерелами географічних знань.
Обладнання: фізична карта світу, контурні карти, презентація, атласи, підручники.
Тип уроку: засвоєння знань умінь і навичок, подорож по світовому океані
Океан – це постійний рух,
любов і вічне життя
Ж. Верн
Хід уроку
ГРА «ВІРЮ - НЕ ВІРЮ». (ВІРЮ – встали, НЕ ВІРЮ – сидимо за партами):
Зараз я вам прочитаю декілька тверджень, які стосуються Світового океану та об’єктів, які в ньому розташовуються. А ви уважно слухайте. (ВІРЮ – встали, НЕ ВІРЮ – сидимо за партами):
Зараз вам визначити вірні і не вірні твердження важко, проте після вивчення сьогоднішньої теми уроку ви зможете з успіхом це зробити. А поки, що я вивішую твердження на дошці, де вони будуть чекати свого часу.
Вода може бути в різних станах, а ще вона має різні властивості. Нам відомо, що вода буває прісна та солона. Саме більшу частину гідросфери становить солона вода океанів і морів, заток і проток, тобто вода Світового океану.
Світовий океан – виняткове творіння природи, колиска життя на Землі, комора різноманітних ресурсів.
І сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати гідросферу, Світовий океан, ознайомимося з його частинами. І як зазвичай будемо розвивати вміння працювати з джерелами знань (підручниками, картами).
Отже, тема нашого уроку «Світовий океан та його частини».
План:
1. Світовий океан.
2.Частини Світового океану:
2.1. Океани;
2.2. Моря;
2.3. Затоки;
2.4. Протоки.
3.Суходіл в океані:
3.1. Материки;
3.2. Острови;
3.3. Півострови.
Світовий океан - це безперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки й острови і має свій особливий сольовий склад. Світовий океан - це основна частина гідросфери. Слово «океан» походить від давньогрецького «оkеаnоs» — безмежне море, велика ріка, що обтікає землю.
Води Світового океану вкривають майже три чверті земної поверхні. У Світовому океані стільки води, що на кожного мешканця нашої планети її припадає близько 300 млн м³. Щоб заповнити западину, яку він займає, всім річкам земної кулі потрібно безперервно текти приблизно 50 тис. років. Наука вважає, що із 4,5-5 млрд. років існування Землі, океан існує близько 3,8-4,2 млрд. роки. При цьому сучасним океанам і морям не більш як 200 млн. років.
Світовий океан цілісний, він ніде не переривається: із будь-якої його точки можна потрапити у будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.
Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини – окремі океани.
1. Скільки на Землі океанів? Покажіть їх.
2. Хто першим з мореплавців довів єдність усіх океанів? (Магеллан).
Світовий океан поділяють на великі частини – окремі океани.
А тепер послухаємо повідомлення учнів про походження назв океанів.
Повідомлення учнів
Тихий океан - найбільший з океанів нашої планети. Його площа – 159 млн. км2. Він займає майже таку саму площу, скільки всі інші океани разом узяті. На його території досить вільно розмістилися б усі материки, причому, залишилося б місце ще й для другої Африки.
Він ще й найглибший: середня його глибина 3984м, максимальна – 11022м, виявлена в Маріанському жолобі. Сучасна назва океану пов’язана з навколосвітньою подорожжю Фергана Магеллана. Ф. Магеллан першим з європейців у 1521 р. перетнув Тихий океан, не зустрівши на своєму шляху жодної бурі, жодного шторму. Вражений цим, він дав океану назву – «Спокійне море». Прийнята в Англії назва Pasifik Okean у ХІХ ст. стала світовою. У той же час у літературі можна зустріти ще одну назву цього океану – Великий. Її запропонував у 1752р. француз Бюаш.
Атлантичний океан – другий за площею океан. Назву океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного Атланта, який буцімто стояв на краю землі і тримав на плечах небесне склепіння. Середньовічні географи називали відому їм частину Атлантики Північним морем. Сучасну назву остаточно ввів у 1650р. голландський картограф Бернард Вареніус.
Третім за величиною є Індійський океан. Свою назву він одержав від Індії, береги якої він омиває. З усіх країн, що розташовані на берегах Індійського океану, Індія виділялась своїм казковим багатством, і шлях на Схід був шляхом в Індію. Олександр Македонський у IV ст. до н. е. називав цей океан Індійською затокою.
Північний Льодовитий океан є найменшим за площею. Назва океану зумовлена його арктичним положенням. Англійці називають його Artik okean – «Арктичний океан». Зустрічаються також назви: Північне Полярне море, Північне Льодовикове море та інші. Вперше його визначив як окремий океан у 1650р. голландський географ Вареніус і назвав Гіперборейським. У 1845р. Лондонське географічне товариство перейменувало його на Північний Льодовитий океан.
Наступною складовою частиною є море.
Море – це частина океану, відокремлена від нього суходолом (визначення поняття учні знаходять у словничку, ст. 239 підручника).
Усі моря мають зв'язок із Світовим океаном. Моря відрізняються між собою за мірою відособленості від океану, тому їх поділяють на типи. Це внутрішні моря і окраїні.
Внутрішні моря – це ті моря, що глибоко вдаються в суходіл і сполучаються з океаном протоками: Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Саргасове, Мармурове, Балтійське.
Окраїні моря трохи вдаються в суходіл і відокремлені від океану островами, півостровами і нерівностями дна: Аравійське, Баренцове, Берингове, Карибське.
З поміж морів є рекордсмени: найбільшим морем світу є Саргасове.
Завдання для роботи в групах.
Користуючись фізичною картою півкуль, визначите, внутрішніми чи окраїнними є моря, частинами яких океанів є ці моря:
І група – Середземне, Червоне,
ІІ група - Чорне, Баренцове,
ІІІ група - Саргасове, Аравійське.
З поміж морів є рекордсмени: найбільшим морем світу є Саргасове.
Повідомлення учня.
Море без берегів. У Світовому океані є море без берегів - Саргасове. Це море - справжнє царство одного з різновидів водоростей. Португальські мореплавці з експедиції Христофора Колумба назвали їх «саргасо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадували сорт винограду з такою назвою. Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики, тому межі моря змінюються і площа його становить 6-7 млн. км2.
Якщо ж не враховувати "моря без берегів", то найбільшим внутрішнім є Середземне море з площею 2,9 млн. км. кв. Найменшим морем є Мармурове, затиснуте між Балканським півостровом та Малою Азією. Його площа становить всього (11,5 тис.кв.км), воно могло б вміститися на території Волинської області (20.2 тис. км²). Наймілкішим серед морів також виявилось Азовське. Середня глибина його досягає лише 8 м, а найбільша - не перевищує 15 м. Найглибше море – Філіппінське, максимальна глибина – 10265 м. Найбільша солоність поверхневих вод фіксується в Червоному морі, розташованому між пустельними берегами Африки та Аравійського півострова (42‰, а в Суецькій затоці навіть 43,5‰). Найменш солоне море - Балтійське: в 1 л його води міститься від 0,3 до 0,8 г солі. Найвищою температурою поверхневих вод (35,6°С) відзначаються південна частина Червоного моря. Найхолоднішими, з температурами -1,5°С; -1,8°С взимку (що цілком закономірно) є такі моря, як Східно-Сибірське і Бофорта в Північному Льодовитому океані, Берінгове та Охотське в Тихому океані, а також моря Росса і Уедделла біля берегів Антарктиди. Найпрозоріше серед морів - Середземне. Металевий диск (диск Секкі), опущений в його східній частині, видно на глибинах до 60 м.
Затока — це частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл.( ст. 239).
З-поміж заток є свої рекордсмени: найбільша – Бенгальська (2,2 млн км²), найтепліша - Перська (середня температура +35 °С), Біскайська — відома своїми штормами.
Протока – вузька смуга води, що розділяє ділянки суходолу і сполучає суміжні водні басейни.
Назвіть протоку, що сполучає Тихий океан із Атлантичним (Дрейка, Магелланова), Тихий океан із Північним Льодовитим (Берінгова), Середземне море з Атлантичним океаном (Гібралтар), Чорне море з Азовським (Керченська), Чорне з Середземним (Босфор і Дарданелли), відділяє Африку від о. Мадагаскар (Мозамбіцька).
Найширша протока – Дрейка (818км), найдовша протока – Мозамбіцька (1760 км).
Суходіл в океані
В океані трапляються ділянки суходолу різного розміру: найбільші — материки, а порівняно невеликі - острови. Острів - це невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водами океану або моря. ( підручнику ст. 239).
Острови розрізняють за розмірами та походженням. На які типи можна поділили острови за розмірами? (Великі і малі.) Групи островів утворюють архіпелаги.
За походженням острови поділяють на материкові - це ті що відокремились внаслідок руху земної кори Гренландія, Мадагаскар.; Вулканічні – утворились під час виверження вулканів на дні морів та океанів Гавайські, Курильські. Коралові складені вапняковими скелетами коралових поліпів - найдрібніших тварин, що живуть у тропічних частинах океанів. Вони утворюються на мілководді (до 50 м) між 30° пн. ш. і 30° пд. ш, там, де можуть розвиватись поліпи. Найбільша коралова споруда Великий Бар’єрний риф.
Півострови
Півострів – ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою. (підручник ст. 239).
Найбільшим півостровом у світі є Аравійський.
Завдання. Знайдіть на карті півострови, назвіть материки на яких вони розташовані: Аравійський, Кримський, Апеннінський, Індостан, Індокитай, Лабрадор, Сомалі.
VІ. Закріплення нових знань
Гра «ВІРЮ - НЕ ВІРЮ». (ВІРЮ – встали, НЕ ВІРЮ – сидимо за партами):
2. Острів Мадагаскар - найбільший за площею острів на земній кулі. (ВІРЮ)
3. Бенгальська затока - найбільша за площею і об’ємом води затока Світового океану. (ВІРЮ)
4. Азовське море - найглибше з морів Світового океану. (НЕ ВІРЮ)
5. Протока Дрейка - найвужча протока на земній кулі. НЕ ВІРЮ)
6. Мозамбіцька протока - найдовша протока з усіх проток Світового океану. (ВІРЮ)
7. Аравійський півострів - найбільший за площею півострів земної кулі. (ВІРЮ)
8. Найменшим морем є Мармурове море. (ВІРЮ)
Гра «Ланцюжок»
Учні ланцюжком, по черзі називають по одному гідрологічному об’єкту, терміну чи поняттю, яке вони засвоїли на сьогоднішньому уроці. Наприклад: острів, архіпелаг, протока Дрейка, море, Бенгальська затока, океан і т. д.
Гра «Лови помилку картографа»
Учитель показує на настінній карті та називає (правильно та неправильно) географічні об'єкти. Учні за допомогою піднятих рук сигналізують про свою згоду чи незгоду.
Гра «Знайди зайве слово»
Гра «Завдання для допитливих»
Гра «Відкритий мікрофон»
1.Чому коралові острови можна зустріти лише в тропічних широтах ?
2.Чому в зоні Тихоокеанського вогняного кільця так багато вулканічних островів?
3.Чому всі найбільші за площею острови за походженням є материковими ?
4. Чому поблизу північно-східного узбережжя Австралії заборонена навігація морських кораблів?
VII. Повідомлення домашнього завдання
Опрацювати §28, вивчити географічну номенклатуру, скласти кросворд «Світовий океан».