Урок - усний журнал "Космос"
Вчитель --- Сьогодні у нас урок - усний журнал. Але кожне періодичне
видавницво має свою назву. А тому перш ніж розпочати
урок- усний журнал ми повинні дізнатись його назву. Для
цього слід „прочитати” першу сторінку нашого журналу,
яка називається „ У зоряних лабіринтах”. На ній вміщені
загадки . Відгадки слід вписати у кросворд, що записаний на
дошці. Ключеве слово
і є назва нашого журналу.
( див. ілюстрації 1-6 )
1. Загадковий сяє Марс,
Може, хтось живе там?
Понесе до Марсу вас,
Мов стріла , ................( ракета)
2. Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає
Променисте ..............(Сонце)
3. Роздивитися мікроб
Допоможе мікроскоп,
А вивчати зорі щоб,
Треба мати ..............(телескоп)
4. Океани й континенти,
Гори й ліс, міста й поля;
Це, малюк, твоя планета.
Називається ................(Земля)
5. В небі куля вогняна,
Має довгий хвіст вона.
То не зірка, не планета,
Здогадалися ? ..............(комета)
6. Ті-ті-ті... Його сигнали
В морі судно наздогнали.
Капітан повинен знати
Звідкіля штормів чекати,
Де цунамі може бути,
А пильнує це ................(супутник)
Друга сторінка журналу „КОСМОС” ...літературна.
Тут вміщений вірш Валентини Бондаренко „ Інопланетяни”
/див.ілюстрацію 7
В нашої Тетянки
Гості зпозаранку-
Прилетіли й сіли
Під її вікном;
Інопланетянин,
Інопланетянка,
Інопланенятко
З бантом і котом.
В Інопланенятка
Теж на носі цятки
Їхнє синє сонце
На малі носи
Бризкає що весни
Голубі веснянки -
Хочеш чи не хочеш,
А бери й носи!
Синій кіт погнався
Десь за горобцями,
Тут же на подвір’я
Вистрибнув наш пес!
Вскочили в тарілку
Інопланетяни
Й зникли у сузір’ї
Альфа Геркулес.
Казка - п’єса „Важка мова“ (сценка)
Якби ви вчора підійшли до Древнього Снітинського дуба, то почули б як з неба линуть загадкові звуки:
- Хр - рум... Хр - рум - рум... Хрум!
Це хом’ячок Ласунчик снідав у корзині своєї новенької повітряної кулі. Аж раптом біля нього загальмувала літаюча тарілка з трьома досі не бачиними істотами.
-Іно!
-Плане!
-Тян! - по черзі ввічливо назвались вони.
-Ам...ням...гам... - почав їсти пиріжок Ласунчик.
Хом’ячкові страшенно не подобалось, коли йому заважали їсти.
-Як? Як? Як?- перепитали прибульці.
-Хрям...ням...плям... - їв сухарик з повидлом товстун.
-Що? Що? Що?- не зрозуміли космічні гості.
-Хрум...крум...грумююю, - пішов на закуску смачний льодяник.
-Оце так!...- здивувалися пілоти тарілки.
-Трум...ррум...грумм... - доїв яблучко Ласунчик і сказав: - Привіт!
Подивився праворуч - нікого... Подивився ліворуч - теж нікого...
Глянув угору:
-Куди ви?
А десь там, у зоряному небі, три професори космічних мов: Іно, Плане і Тян дивилися вниз, на вітряну кулю, та хитали розумними головами:
-Яка важка на цій планеті мова!
Вчитель. - Напевно, кожен з вас із задоволенням помінявся б місцем з
отими інопланетянами. Адже, це так цікаво подорожувати
космічними шляхами, розгадувати таємниці Всесвіту.
А тому наступна 3 сторінка усного журналу „КОСМОС” називається „КОСМІЧНИМИ ДОРОГАМИ”.
Вчитель. -Уявіть собі, що ви сидите в кабінеті космоліту. Пристебніть всі ремні безпеки. Космоліт готовий до старту 5...4...3...2...1... полетіли.
/звучить музика у виконанні ансамблю „Спейс”/
Ведуча. Повз нас пролітають комети, миготять зорі і планети. А чи
знаєте ви чим планети відрізняються від зірок?
/бесіда з учнями/
Кожна зірка має своє місце в космічному просторі і нерухомо світить звідти тисячоліттями. Чому світить? Поясніть.
(Відповідь: зірка -це суцільний клубок світла)
Ведуча. А от „планета” у перекладі з грецької мови означає „блукаюча”.
Це тому,що люблять вони довкола сонечка прогулюватись.
Адже власного тепла у них немає і їхня тверда поверхня
нагрівається від Сонця. Але чому ми бачимо в небі планети?
/відповіді учнів/
Сонце їм за рідну матір. Таку сім’ю називають Сонячною
системою. З чого складається Сонячна система?
Вчитель. Навколо Сонця обертається 9 планет. Наш космоліт
наближається до найменшої.
(розповідь про планети; використана таблиця „Сонячна система)
Меркурій – одна з найближчих до Сонця планета. Відстань від планети до Сонця майже 58 млн. км. Навколо Сонця вона обертається за 88 земних діб. Тому цю планету називають „швидкою”, бо вона за один земний рік „оббігає” Сонце 4 рази. Температура вдень досягає до +3000С, а вночі - -700С.
Атмосфера планети сильно розріджена і має зовсім інший склад, ніж атмосфера Землі. Вона складається з гелію з домішками аргону, неону, ксенону; в ній виявлено навіть виявлено вуглекислий газ .
На Меркурії не може бути рідкої води - вона б випаровувалась при такій високій температурі. А тому на цій планеті життя неможливе.
Вчені вважають, що Меркурій на протязі 2 млрд. років повільно охороняє.
Наступна планета від Сонця - це Венера.Від Сонця до Венери 108 млн. км. Це повільніша від Меркурія планета, бо тільки двічі на рік обертається навколо Сонця. За розмірами Венера, майже, така як і наша Земля. Але навколо своєї осі Венера повертається за 117 діб. Головна особливість планети - це та, що Венера рухається навколо Сонця в іншому напрямку, ніж Земля: тобто за годинниковою стрілкою, а Земля - проти.
У Венери є атмосфера, але вона не схожа на земну і в основному, складається з вуглекислого газу, а тому не придатна для дихання людини. Атмосфера Венери досить щільна, і в ній хмари наче плавають. тому крізь них не може пробитися жоден сонячний промінчик - на Венері вічна ніч. Каміння дуже гладеньке, бо всюди господарюють урагани, які підіймають з поверхні пісок і кидають його на гарячі скелі.
Марс менший Землі. Період обертання навколо Сонця дорівнює 637 земних діб, або 1,9 земних років. Атмосфера Марса містить вуглекислий газ, водяну пару і домішки інших газів.
Вчені висловлюють думку про те, що на Марсі є умови для життя живих істот. Але якщо там життя і існує, то це більше всього примітивна мікрофлора. Можливо, це представники спорових форм, які особливо пристосовуються до життя в несприятливих умовах зимою. Але це все припущення вчених.
Марс відрізняється від інших планет піщано - червонуватим кольором. Планета має два супутники- Фобос і Деймос.
Земля - це наша планета, наш дім. Відстань до Сонця 150 млн.км. Навколо своєї осі обертається за 24 години , навколо Сонця - за 1 рік, тобто 365 діб 6 годин.
Планета рухається із швидкістю 30 км./с. Поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори , рівнини , западини.
Вклонимося матері у ноги
за усі турботи і жалі,
і за те , що від її тривоги
з кожним днем світліше на Землі.
/ Петро Сингаївський/
А от на Юпітер висадитись взагалі не можливо. Ця планета утворена з суцільних хмар, в середині яких невелике ядро . Отже, не така вже вона й велика , якою здається .А ще Юпітер дуже швидко обертається навколо своєї осі - кожні 10 годин , а повне обертання планети навколо Сонця - за 12 земних років . До цього часу невідомо, яка в Юпітера поверхня - тверда чи рідка , бо спостерігається лише газова оболонка планети. Мов почесна варта , довкола Юпітера обертаються !6 супутників .
Сатурн , як і Юпітер, швидко обертається, загорнувшись у хмари. Планета складається із водню і гелію, які знаходяться у твердому стані із-за високого тиску. Температура на Сатурні низька, приблизно - 1030С. Навколо планети рухається безліч дрібних осколків, які утворюють рухомий пояс товщиною 20 кілометрів. Завдяки йому ,Сатурн чи не найкраща планета у Сонячній системі.
Уран розташований на сьомому місці в Сонячній системі. Навколо Сонця планета „оббігає” за 84 земних роки .Температура на Урані низька: поблизу його хмар спостерігалась - 2200С. Планета має 5 супутників.
Восьма планета - це Нептун. Навколо Сонця обертається за 165 земних років. Атмосфера складається з водню, метану, гелію. У Нептуна 2 супутники.
Найдалі від Сонця - планета Плутон. Це справжня замерзла пустеля. Він так далеко, що обертається довкола Сонця лише один раз у 250 років. Сонце звідти здається маленькою яскравою зірочкою, а тому воно зовсім не зігріває планету.
Вчитель. - От ви й познайомились із планетами Сонячної системи.А тепер дайте відповідь на запитання : Чи можна вірити прикметі „Впала зоря - чиясь душа пішла на небо?” чи „Падає зоря - загадай бажання :збудеться.”?
/ бесіда з учнями /
Фізкультхвилинка під музику „ Ой що ж то було, ні сіло ні влало по небу пливло....”
Ведуча. Наступна сторінка журналу „ЗАГАДКОВА ПЛАНЕТА”
Казка Анатолія Тютюнникові „ Загадкова планета” (див.ілюстрація 8)
Пригода, про яку я хочу вам розповісти, трапилася на загадковій планеті з незвичною для нас назвою - ЯЛМЕЗ. Її мешканці, а це були гноми, мали оригінальні прізвища. До того ж і справами вони займались не зовсім звичними і зрозумілими для землян. Майже всі ялмезці були багатими на усякі вигадки.
Гном КІР вигадав чотири пори року: Весну, Літо, Зиму, Осінь. Згодом він поділив їх на відомі нам 12 місяців :Січень, Лютий, Березень, Квітень... Старший брат Кіра АДОВ назвав океани і моря , озера і річки. Щось видумували і створювали й решта гномів.
Не міг нічого путнього вигадати лише НИДО. Він так засумував, що не міг їсти і спати. Він став таким тоненьким, як звичайний олівець. Але одного разу, вкладаючись спати, він твердо вирішив, що наступного дня вигадає щось таке ,чого ще ніколи не було. І те щось буде неодмінно схожим на нього.
А коли дав слово ( хай навіть собі самому) - треба його обов’язково дотримуватись. Тої ночі Нидо спав міцно і прокинувся у чудовому настрої Швидко одягнувся, вискочив на подвір’я... і диво таки сталося. З даху його домівки, виграючи усіма барвами в сонячних променях, звисала ... бурулька. Вона була так схожа на гномика, що Нидо вражений і, водночас безмежно щасливий, зрозумів: це саме те, про що він мріяв усе життя.
Сповнений найпотаємніших почуттів, гномик забіг до кімнати і почав на радощах малювати бурульки: на аркушах паперу, на підлозі , навіть на стіні намалював, а поруч підписав своє ім’я ( чув якось, що усі відомі художники ставили на картинах власні підписи). На протилежній стіні висіло дзеркало. Поглянувши в нього, гномик побачив чудову бурульку і поруч слово „Один”.А разом це було схоже на неповторну мелодію. Нидо підійшов до стіни і домалював до бурульки невеличкий гачок, адже картину треба було якимось чином повісити.
Ось так маленький гномик нидо і звичайне дзеркальце подарували нам найпершу цифру - „одиничку”.
Спробуйте-но і ви , мої маленькі друзі, написати на папері слова - ЯЛМЕЗ, КІР, АДОВ і прочитати імена жителів загадкової планети.
Вчитель. - Що ви можете розповісти про планету Земля ( бесіда з учнями)
ВЕДУЧА. Послухайте вірш Ліни Костенко і відгадайте про кого йде мова.
Вибіг хлопець з-за діброви,
Погубив на вітрі брови,
Заховав за спину руки,
Ходить лисий без перуки.
Смуток зорям невимовний:
Ой, який тепер він повний!
/ Розповідь про Місяць /
Місяць - єдиний природний супутник Землі. Середня відстань від Землі до Місяця - 384 тис. км.
Місяць нерозжарене небесне тіло. Форма його куляста, діаметр у 3,5 рази менший від діаметра Землі. Поверхня Місяця нерівна, там є рівнини, низовини, гори. Низовини можна побачити неозброєним оком у вигляді темних плям. Їх називають місяцевими морями.
Грунт складається з каміння і пилюки, які зафарбовані в бурий і жовтогарячий колір. На Місяці немає повітря, води і тому там не можуть жити рослини і тварини.
На п’ятій сторінці журналу вміщена казка південноамериканських індіанців „ Звідки взялася ніч” (див. ілюстрації)
АВТОР. Коли світ був молодим - ночі не було, й індіанці племені мауе ніколи
не спали. Почув якось Уаньям, що ніччя заволоділа отруйна змія Сурукуку і усі її родичі:змія Жарарака, Павук, Скорпіон та Стоніжка. І сказав він людям свого племені:
УАНЬЯМ: - Піду здобуду для вас ніч!
АВТОР. Взяв Уаньям лук та стріли і вирушив у дорогу. Прийшов до хижки
Сурукуку та й говорить їй:
УАНЬЯМ: - Чи не обміняєш ти лук і стріли на ніч?
СУРУКУКУ: - А для чого мені, синку, твої лук і стріли, якщо навіть рук у ме-
не немає?
АВТОР. Робити нічого. Пішов Уаньям шукати для Сурукуку щось інше.
Приносить дзеркальце та й пропонує їй:
УАНЬЯМ: - Ось, чи не бажаєш ти мати дзеркальце? Я подарую його тобі, а ти
вже потурбувався, щоб у людей була ніч.
СУРУКУКУ: - Синку, немає ж у мене ніг. Причепи - но, мабуть, оце дзеркаль-
це мені до хвоста.
АВТОР. Але й тепер ночі Уаньяму не віддавала. Тоді вирішив він здобути
отруту - може, на неї спокуситься Сурукуку. І справді: як почула Су-
рукуку про отруту відразу заговорила по- іншому:
СУРУКУКУ: -Хай буде так! Віддам я тобі ніч, дуже вже мені отрута потрібна.
АВТОР. Поклала змія ніч у корзину та й віддала Уаньянові, але суворо забо -
ронила відкривати цю корзину аж поки не дістанеться він додому. З
цим і пішов Уаньям до свого народу.
Побачили люди племені мауе, що йде Уаньям , повибігали на -
стріч і почали розпитувати чи дійсно він приніс ніч.
УАНЬЯМ: - Так, несу! Тільки Сурукуку не дозволила мені відкривати корзин-
ку раніше, ніж я дістанусь додому.
АВТОР. Але товариші Уаньяма стали дуже просити, і, кінець кінцем, він відкрив корзинку. Вилетіла звідти перша ніч на Землі, і настала пітьма непроглядна. Злякались люди племені мауе і кинулись бігти хто куди. Тут усі родичі Сурукуку : змія Жара рака, Скорпіон, Стоніжка, які поділили отруту між собою, оточили Уаньяма. Хтось боляче укусив його за ногу.
Помер Уяньям від укусу Жарараки. Але його товариш натер мертве тіло настоєм з цілющого листя і повернув Уаньяма до життя.
Так закінчилась історія про те, як Уаньям здобув ніч для людей племені мауе.
ВЕДУЧА. Перегортаємо ще один листок усного журналу і починаємо шосту сторінку „МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ” (див. ілюстрацію 9)
У безмісячну ніч небо вкрите зорями. Одні зорі яскравіші , інші ледь видно. Вони різні за величиною, температурою, віддаллю від нас. Всі зорі від нас дуже далеко, через те здається, що вони розташовані на однаковій віддалі. Від найближчої зорі світло до нас доходить за 4 роки.
Через усе небо тягнеться „ молочна” полоса, яка подекуди роздвоюється. Це і є Молочний шлях - ребро нашої Галактики. На Україні цей шлях називають Чумацьким шляхом. В легенді розповідається як чумаки їздили по сіль, а вона інколи сипалась з возів. Кожен кристалик солі перетворився на зірку.
На зимовому небі можна побачити Велику і Малу Ведмедиці,сузір’я Оріон, Ліра, Кассіопея, Андромеда, Персей. З назвами сузір’їв зв’язані легенди і міфи Стародавньої Греції. Ось послухайте деякі з них.
Правив колись країною Аркадією цар Лаокоон. І була в нього донька Каллісто. Та така гарна, що поряд з нею жодна красуня світу в один ряд ставати не сміла. Отож і Геррі, найкращій з-поміж богинь, відступитися довелось. Розгнівалась вона на суперницю і задумала перетворити Калісто на страшного звіра. Чоловік Герри - всемогутній Бог Зевс, хотів заступитися за беззахисну дівчину, але не встиг. Дивиться він на Землю, а там замість красуні Каллісо - сумний короткохвостий звір ходить. Жаль стало Зевсу красуні. Захотілось її забрати до себе на небо. Взяв за куцого хвостика звіра та й потягнув на небо. Поки тягнув, то короткий хвіст витягнувся. А потім Зевс перетворив того звіра на яскраве сузір’я.
Ним і досі милуються люди...
В Китаї це сузір’я називають „Пе - теу”, що означає „ ківш”.
В Азії його уявляють у вигляді прив’язаного коня. А як це сузір’я зветься у нас?
У міфічного царя ефіопів Це фея була красуня дружина - цариця Кассіопея. Одного разу вона похвалила красу своєї дочки Андромеди в присутності нереїд - казкових жительок морів. Вони пожалілись богу моря Посейдону, що Андромеда красивіша за них. Тоді Посейдон напустив на береги Ефіопії страшне чудовище, що поїдало людей. Цефей, щоб спасти жителів своєї країни повинен був віддати на обід чудовиську свою улюблену доньку Андромеду. Її прикували до скелі на березі моря. Тут вона чекала свою смерть. Спас Андромеду герой Персей, що прилетів на крилатому коні Пегасі. В честь героїв легенди і були названі зорі.
Легенда про Оріона
В одній країні жив красивий хлопець Оріон. І прийшов він просити руки чарівної, але жорстокої царівни. Царівна його запитала, що він приніс їй у подарунок. Оріон показав на своєму поясі три дорогоцінні камені: Любов, Вірність, Відданість. Царівна посміхнулася: „На небі он скільки дорогоцінних каменів, а ти приніс мені всього три ...“ Оріон їй відповів: „Я полечу на небо, і якщо там відшукаю камені дорожчі за ці, то принесу їх тобі“.
Минуло багато років, царівна виплакала очі, посивіло її волосся. Але не повернувся Оріон, бо нема на світі нічого дорожчого від Любові, Вірності, Відданості. Оріон став одним з прекрасних сузір’їв.
А у поясі Оріона сяють три зірки.
І остання сторінка нашого журналу „ПЛАНЕТИ В ЛЮТОМУ ТА У СВІТІ ЦІКАВОГО”
-У другій половині місяця в західній частині неба можна побачити Меркурій.
- У південно - західній частині небосхилу після заходу Сонця видно Венеру впродовж 1 години 30 хвилин.
- Марс сходить приблизно опівночі, його видно на світанку.
-Сатурн видно в першу половину ночі.
ВЕДУЧА. Зараз Сонце перебуває під зодіакальним знаком Водолія , а 19 лютого о 4 годині 46 хвилин за київським часом Сонце вступить в зодіакальний знак Риб.
У світі цікавого
Вже не один десяток років деякі дослідники прагнули відшукати в Сонячній системі деякий недолік. То вони відшукували двійника Сонця - невідому зірку Немезиду - далеко за орбітою Плутона, то другий Місяць, а от тепер вирішили відшукати двійника Землі. Існує теорія, що шукати його слід за Сонцем, в діаметрально протилежній від нашої планети точці орбіти.
Ідея існування двійника нашої планети - невідомої поки що ГЛОРІЇ - йде від жреців Стародавнього Єгипту. Згідно їхнього уявлення люди при народженні наділялись не тільки душею, а й деяким астральним двійником, який потім в християнській релігії перетворювався в ангела - спасителя. Ну а по-скільки двійник теж повинен де - несуть жити, то для його місце проживання і була придумана ще одна планета - Глорія.
Можливо, це все людські фантазії ?! Поживемо, побачимо.
ВЧИТЕЛЬ. - От ми й повторили весь матеріал по темі „ Небо і Земля”.
А тепер кожен з вас дасть відповіді на тестові завдання.
/ Кожен учень отримує картку із завданням. Робота виконується
по варіантах/
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ до літературної сторінки
Ні до чого нам плащі,
Бо це - зоряні дощі!
Наталка Завальська „ Космічний футбол”
Марсіани й центаврій ці
Грають у футбол.
Футболісти метушаться,
Щоб забити гол.
Кожен з вас, напевно, знає,
Як воно бува:
Цей паскє, підкидає,
Інший - відбива !
М’яч летить, немов ракета,
В космосі зника ...
Астроном зітхнув : „ Комета!...
Он вона яка!”
ЗАГАДКИ. Ходив сівач
Сівач - рогач,
На синьому лані,
По синім оранні,
Сіяв - садив,
Не заскородив:
Золотий овес
Зверху увесь.(Міяць, зорі,небо)
Вибігла на моріжок Водовоз - торохтій
Невидимка - пастушок Над землею гуркотів,
Та біленьких баранців Батожищем блискав,
Розганя в усі кінці. Водицею бризкав.
(Небо, вітер, хмари) (Грім, блискавка, дощ)
Що воно за сіть:
Впала з верховіть,
Впіймала не рибку - медяника скибку,
Не ряску озерну - а золоті зерна ?
( Ніч, місяць, зорі)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку