Урок - усний журнал "Виникнення та розвиток Київської Русі"

Урок – усний журнал

на тему:

Тема:  Виникнення та розвиток Київської Русі

Мета уроку: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння й навички, які  формувалися на попередніх уроках;   виховувати інтерес до предмету; толерантність, пошану до рідної історії на основі особистого усвідомлення досвіду історії.                                                                                       Тип уроку:  урок систематизації та узагальнення знань

Вид уроку:  усний журнал

Обладнання: Проектор, карта, підручник

Хід уроку

1.  Організація учнів до уроку.  Оголошення теми та мети уроку .
2. Усний -журнал  (Кожен блок містить завдання  різного типу. Переходячи до нової сторінки журналу вчитель пояснює учням суть завдання)

І. Гра вірю не вірю

ІІ. Шляхами київських князів

ІІІ. В гостях у хроноса

ІV. Вірне слово – змісту основа

V. Портретна галерея

VI. Стрибок у часі

VII. Думка з приводу 

1. Гра  «Вірю не вірю»

Клас поділяється на дві групи, запитання надаються по черзі кожній групі одному із учнів, таким чином мають відповісти всі учні.

1. Першу державу на наших землях чужинці знали під назвою Україна.
2. У 782 р.  владу в Києві захопив князь Олег.
3. Олег прибув з півночі, з Новгорода,  і привіз із собою малолітнього Ігоря із роду Києвичів.
4.  Наступниками князя Кия були Аскольд та Дір
5. Перед початком військових походів, за свідченням літописця, княгиня Ольга посилала до інших земель послів зі словами: «Хочу на вас іти».
6. За свідченням літописця, у 912 р. від укусу змії загинув князь Олег.
7. Столицею Візантії було місто Константинополь. 
8. Підсічну систему землеробства на східнослов’янських землях застосовували переважно у степовій зоні.
9. Князь Святослав провів адміністративну реформу поставивши намісниками замість племінних князів у землях, які намагались відокремитись від Києва, своїх синів.
10. Першим Київським володарем, який з руським посольством відвідав візантійського імператора був князь Ігор.
11. У літописі «Повість минулих літ» подана легенда про заснування Києва трьома братами: Києм, Щеком, Хоривом і їхньою сестрою Либідь.
12. Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через невдоволення деревлянами розмірами накладеної на них данини.
13. Князь Аскольд здійснив перший похід на столицю Візантії – Константинополь.
14. Після смерті князя Ігоря повновладним Київським правителем  став його син Святослав. 

2. « Шляхами    київських   князів»

Цей розділ журналу передбачає роботу з картою.

Кожен учень отримує індивідуальні завдання на картках.

Картка 1.

 Покажіть на карті напрямки Великого переселення народів.

Картка 2.

Які східнослов’янські племена розселилися на теренах сучасної України. Покажіть на карті території де осіли ці племена.

Картка 3.

 Покажіть на карті звідки прийшли до Києва Аскольд і Дір. 

Картка 4.

Покажіть на карті які племена приєднав до своєї держави князь Олег.

Картка 5.

 Покажіть на карті напрямки походів київських князів проти сусідніх держав.

Картка 6.

Показати на карті  які землі завоював князь Святослав.

Картка 7.

Назвіть і покажіть на карті найдавніші міста на теренах нинішньої України. 

3. В гостях у хроноса

Цей розділ передбачає роботу над історичними датами, кожна група одержує  завдання.

1 група

  Визначте відповідність  

  Установіть відповідність між іменем князя та  подією.

1.Ольга                       а)у 860 р. здійснив перший похід на Константинополь    

2.Ігор                           б) у 907 р. здійснив найбільший похід    на Візантію

3.Олег                          в) князював з 964 по 972

4.Святослав                 г) 946 р. було вперше послане мирне

5.Аскольд                         посольство до Константинополя

                                        д) вбивство під час збору данини 945р.

2 група

  Встановіть послідовність історичних подій

А) східні походи князя Святослава

Б) заснування  Києва

В)другий похід Олега на Візантію

Г) знищення військами Ольги столиці деревлян

     Іскоростеня

Д) загибель Аскольда та початок князювання Олега в 

      Києві

Е) початок адміністративної реформи княгині Ольги

4. Вірне слово – змісту основа

                                               Працюємо з термінологією 

Кожна група одержує терміни над якими працює. Від команди обирається спікер який має пояснити значення терміну.

5. Портретна галерея

Учні розглядають портрети, які розміщені на дошці  проектора .

На запитання вчителя відповідають хто зображений на портреті та описують цю людину як історичного діяча.

6. Стрибок у часі

Робота в парах.

Учням дається уривок з історичного джерела, прочитавши  вони повинні дати відповідь на такі запитання:

• кому адресовано
• про яку подію йдеться

Ти княже, чужої землі шукаєш і бережеш, а своєї можеш позбутися. Бо трохи не взяли печеніги нас і неньку твою та дітей. Коли не прийдеш і не оборониш нас, то таки візьмуть. Чи ж не жаль тобі Батьківщини й неньки старої та дітей?

Коли приходять руси, нехай посольське беруть, скільки (посли) хотять, а якщо прийдуть купці, хай беруть місячину (продукти харчування на місяць) на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів… А коли йтимуть русини додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси, скільки треба…

…Спом’янув він коня свого, що од нього, як прорекли були волхви, померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і берегти його?» а він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся і вкорив віщуна, кажучи: «Несправедливо то говорять волхви, і все те – лжа єсть: кінь умер, а я живий».

7. Думка з приводу

Кожен  учень має висловити свою думку з приводу:

1.      Чому український історик М. Грушевський називав Святослава:

а) давньоруським спартанцем

б) першим запорожцем на київському престолі 

2.      Чи справді Київське князівство – стало центром                                формування могутньої середньовічної держави - 

     Русі?

3.      Чому княгиню Ольгу називали реформатором і дипломатом? 
4.      Чому встановлення Ольгою чітких норм данини історики оцінюють як важливий крок у розвитку держави?

3.  Підведення підсумків (рефлексія) уроку

Діти на аркушах паперу отримують  шаблони мішені. Кожен сектор – певний етап уроку.  Наприкінці заняття учні та педагог «вистрілюють у мішень» – оцінюють етапи заняття. Діти мають у своїх мішенях поставити бали (5–10) і підписати назви секторів (оцінка змісту, оцінка своєї діяльності, оцінка діяльності педагога, активність на уроці, розуміння вивченого матеріалу тощо). Що вища оцінка, то ближче до центру мішені. Далі проводиться дискусія стосовно отриманих результатів.