Урок -презентація 6 клас всесвітня історія ТЕМА: "Ізраїльсько -Юдейське Царство

Ізраїльсько-Іудейське Царство

У степах між Єгиптом, Вавилонією та фінікійським узбережжям здавна випасали свої стада племена ха-ібрі – «ті, що прийшли з-за річки». Більшість істориків вважають, що саме ха-ібрі були предками стародавніх євреїв. Спочатку вони були кочівниками і не мали постійних поселень. Жили в легких повстяних наметах. Вівці та кози давали їм молоко, м’ясо і вовну.

Перші давньоєврейські племена (коліна) з'явилися в Хананані близько 1200 року до н. е. Цим періодом датуються виявлені тут 250 єврейських поселень. Стародавні євреї своїми родоначальниками вважали Авраама, його сина Ісаака та внука Іакова. Друге ім’я Іакова – Ізраїль, тобто «бог у битві». Він мав 12 синів, які дали початок 12 єврейським племенам – колінам. Основними заняттями їх стали землеробство, осіле скотарство (особливо вівчарство), садівництво і торгівля.

Епоха Суддів (XII—XI ст. до н. е.)Єврейське населення поділялось на 12 племен – «колін». Кожне з них очолював вождь, якого називали суддя, і жрець, якого називали первосвященник Із часом євреїв підкорили єгиптяни й насильно переселили в свою країну, перетворивши на рабів. Там вони займалися будівництвом, ремеслом, були слугами у заможних єгиптян. У XII ст. до н.е. єгипетський фараон відпустив євреїв на батьківщину. Вихід 600 тис. євреїв з Єгипту до Палестини, за переказом, очолив пророк Мойсей. Він був для них і вождем, і священиком, і суддею. Згідно з Біблією, вів Мойсей свій народ у Палестину 40 років. За цей час змінилося три покоління — мудрий провідник чекав, доки помруть ті, хто був народжений рабом. Усі «коліна» об'єднувала віра в єдиного бога – Ягве.

Ієрархія єврейського суспільства

Мойсей жив на горі 40 днів та 40 ночей, і за цей проміжок часу він отримав безпосередньо від Бога  Десять заповідей. Біблія розповідає, що після переходу через Червоне море, коли Мойсей привів ізраїльтян у пустелю, Бог призвав його на гору Синай, на те саме місце, де Мойсей розмовляв із охопленим полум'ям кущем, а також добув воду зі скелі ударом патериці.

Період «об'єднаного царства» (XI—X ст. до н. е.) На межі ХІ–Х ст. до. н.е. на півночі Палестини євреї утворили державу Ізраїль. За легендою, засновником і першим царем її був Саул (1020–1000 pp. до н.е.). У цей час на півдні Палестини виникла ще одна держава євреїв — Іудея.

Царство Давида й Соломона. Після кривавих братовбивчих воєн Ізраїль та Іудея об’єдналися — утворилася держава, відома в історії як Давньоєврейське царство. Вважають, що правителем новоствореної держави був Давид (1000–965 pp. до н.е.).

З Давида починається швидкий розквіт і всього царства. Завдяки надзвичайній енергії цього геніального царя скоро були приведені в порядок незлагоджені в кінці колишнього царювання справ внутрішнього благоустрою, і потім почався цілий ряд звитяжних воєн, під час яких остаточно були розтрощені найлютіші вороги Ізраїлю — філістимляни З фінікійцями ізраїльтяни ввійшли в найближчі дружні відносини, і ця дружба з висококультурним народом була дуже корисна і вигідна їм у справі розвитку їх матеріальної культури

За сина Давида Соломона Ізраїльсько-Іудейське царство сягнуло свого розквіту.

Соломон успадковував від свого батька велику державу, що простягалася від «річки єгипетської до великої ріки Євфрату». Для управління такою державою був потрібний великий розум і досвідчена мудрість, і, на щастя для народу, юний цар був від природи наділений світлим розумом і проникливістю, що дали йому згодом славу «наймудрішого царя»

Соломон  (По-єврейськи його ім'я звучить «Шломо» і означає «мирний», «багатий миром») - легендарний цар об'єднаного Ізраїльського царства (приблизно 1015-975 рр до Р. Х). Під час правління Соломона в Єрусалимі був побудований Єрусалимський Храм, зруйнований потім Навуходоносором II - головна святиня іудаїзму.

За правління Соломона Єрусалим став політичною та релігійною столицею євреїв. Особлива роль у Давньоєврейському царстві відводилася пророкам. Євреї часто потерпали від нападів ворогів, їхні землі захоплювали сильніші сусіди. У такі моменти дуже цінною була порада мудрої та досвідченої людини. Жили пророки, переважно вихідці з низів суспільства, при царському дворі та храмах. Вони виконували роль ясновидців і проповідників, пропагували покірність цареві,але іноді були активними учасниками палацових інтриг.

У 928 році до н. е., після 40-річного царювання над усім Ізраїлем, Соломон помер у віці 62 років. Відразу ж після смерті Соломона спалахнуло повстання, за його наступника, недосвідченого і зарозумілого Ровоама. І народ ізраїльський розділився на два царства Ізраїльське (пн) та Іудейське (пд). В 722 році столиця Північного Ізраїльського царства — Самарія — була розгромлена грізними воїнами Ассирії, а його населення, нащадків десяти колін Ізраїлю, було переселено ассирійцями в Мідію. В 586 вавилоняни завоювали Юдейське царство, зруйнували Єрусалимський Храм і повели його населення в Вавилон (Вавилонський полон). Лише після захоплення Вавилону персами у 539 р. до н. е. іудеї змогли повернутися на батьківщину. Згодом Палестина під назвою Іудея увійшла до складу Римської імперії.