Урок №1. Краса і багатство української мови . 6 клас
Урок з української мови №1
6 клас
Тема. Краса і багатство української мови
Мета: розширити відомості шестикласників про рідну мову;
сформувати поняття про красу і багатство української мови;
удосконалити вміння аналізувати власні висловлення, створювати свої тексти, відповідно до поставлених цілей і завдань, враховуючи засоби , що збагачують наше мовлення;
сприяти осмисленню краси і багатства нашої мови за допомогою дидактичного матеріалу;
виховувати любов до рідного слова, повагу до культури українського народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник «Українська мова 6 клас. І. Літвінова», ножиці, папір, проектор.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент. Учитель роздає невеликий листок паперу. Потім просить складати цей папірець надвоє три рази. Діти беруть заздалегідь підготовлені ножиці і за вказівкою вчителя у різних місцях роблять надрізи на цьому складеному папері. Коли діти розгортають свої папірці, бачать різний орнамент на них. Учитель звертає увагу, що у кожної дитини вийшла неповторна витинанка. У когось схожа на іншу , у когось -ні. Наголошує на тому, що усі ми різні, адже діємо і відчуваємо у багатьох ситуаціях по-різному, але нас завжди об’єднує спільне: це мова, культура, традиції нашого народу.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, у чому ж полягає краса і багатство української мови, які є звукові повтори, що таке ритмічність мови та мелодика. Згадаємо правила милозвучності української мови, а також про те, чим може пишатися наша країна.
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1.Слово вчителя. Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях нашого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
2. Прочитати спроектовані на екран речення (або прослухати). Які означення використовують поети стосовно української мови? Пояснити, чому українську мову називають солов’їною та калиновою.
- Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші (Евлія Челебі).
- Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Ліна Костенко).
- Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш (Українське прислів’я).
- Мова – то серце народу: гине мова – гине народ (Іван Огієнко)
- Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація (Юліан Дзерович).
- Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (Олесь Гончар).
- Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить (Олександр Олесь)
- Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (Василь Захарченко).
- Мова росте елементарно разом з душею народу (Іван Франко).
- Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова (Леся Українка).
- Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова (Ліна Костенко).
3. Робота з підручником.
Усне виконання вправи 1, 2.
4. Робота біля дошки.
Записати речення. Пояснити написання виділених слів. Чим забезпечується милозвучність української мови?
Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводяться визнання української мови… Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (Олесь Гончар).
Яке прекрасне рідне слово!
Воно – не світ, а всі світи (Володимир Сосюра).
5. Доповніть (усно) висловлення своїми роздумами:
Українська мова милозвучна тому, що …
6. Пояснення вчителя.
Милозвучність у нашій мові досягається різними фонетичними засобами. Наприклад, в українській мові є таке поняття, як спрощення у групах приголосних. Є, навпаки, поява голосного чи приголосного звука в певній фонетичній позиції. Є чергування звуків, приміром, "у" з "в" чи "і" з "й", які допомагають уникнути скупчення багатьох голосних чи багатьох приголосних. У нас немає складних для вимови скупчень звуків".
А ще українці – співуча нація, яка створила найбільшу кількість народних пісень у світі. Разом нараховано близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація за всю історію не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно.
В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.
ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань.
1. Робота з підручником.
Письмове виконання вправи 3.
2. Робота в групах.
Переписати, вибравши з дужок прийменник. Свій вибір обгрунтувати.
(3, зi, iз) сну кашi не звариш. 2. Не сунься у вовки (3, 3i, iз) кобилячим хвостом. 3. І (3, 3i, iз) зміїної отрути збирають ліки. - 4. (Під, піді) тобою лід розтає, (під, піді) мною мерзне. 5. НОСИТЬСЯ як баба (3, зі, із) ступою. 6. Носиться, як дурень (3, зі, i3) торбою у будень. 7. (3, зі, із) старим собакою можна полювати й без рушниці. 8. Тяжко (3, зi, i3) каменю олію видушувати. 9. Птах (з, зі, із) своїх крил податку не вимагає (Народна творчість).
Перевірка та обговорення виконаних завдань.
3. Бесіда.
- Які засоби милозвучності української мови ви знаєте?
- Від чого залежить уживання сполучників і-й та прийменників у-в у словосполученнях і реченнях?
- Чи впливає на милозвучність мови варіативне вживання слів уже – вже; вчора – учора; учити - вчити? Поясніть.
- Чи є засобом милозвучності української мови таке фонетичне явище, як спрощення в групах приголосних? Наведіть приклади слів зі спрощенням.
- Чи належить до засобів милозвучності уподібнення приголосних? Поясніть. Наведіть приклади.
V. Підбиття підсумків уроку.
1.Слово вчителя.
Надто рідко ми згадуємо про те, що наша мова надзвичайно багата. І мається на увазі не лише лексичний склад, наявність величезних синонімічних рядів, яких немає в жодній мові світу, а духовне багатство, тисячолітня історія. Усі ці риси української мови дають їй змогу бути наймилозвучнішою у світі.
Україну називають найспівочішою нацією. Але що таке пісня, голос без слова, без глибокого змісту? Лише звук, може, і прекрасний, та форма без змісту — це порожнеча. Склянка без води не втамує спрагу ніколи.
Наша мова глибока. Ми не знаємо значення ще тисяч і тисяч слів, ми дивуємося з чудернацьких наголосів, хоча це все ми повинні відчувати ледь не на підсвідомому рівні. Насправді ми не знаємо нашої мови, ми вчимо її впродовж життя, але до кінця вивчити її неможливо, адже вона формувалася впродовж багатьох років, мабуть, стільки ж часу й потрібно, аби осягнути всі її глибини.
Простір нашої мови неосяжний, бо кожен, хто говорить українською, — розмовляє своєю власною українською, недарма ж існує поняття оказіональності. Навіть якщо не брати до увагу мовлення кожної людини, то ситуація кардинально не зміниться, адже не можемо забувати про діалекти, котрі власне й були першоджерелом літературної мови, живлять її й зараз, у той момент, коли дедалі популярнішими є іншомовні запозичення, уживання яких нераціональне й неправильне навіть з моральної точки зору, бо в нашій багатющій мові завжди можна знайти питомий відповідник для позначення певного предмета чи явища.
Так, нашу мову постійно намагалися знищити, бо саме вона завжди була чинником до пробудження національної самосвідомості, не давала нашим предкам забути те, до якої нації вони належать, недарма серед функцій мови виділяють ідентифікуючу.
Хочеться, аби всі розуміли, що насправді криється під словосполученням багатство мови, не мислили лише прямолінійно, в одному руслі. Щоб від цього вберегтися, треба любити рідне слово, відчувати себе частиною його й навпаки.
2. Бесіда.
- Як ви розумієте слова письменника Олега Чорногуза: «Мова – як інструмент: чим більше граєш на ньому, тим краще він звучить»? Як ви «налаштовуєте» інструмент своєї мови?
- Прокоментуйте речення «Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата» (В. Гринько).
VІ. Домашнє завдання.
Виконати вправу 5 підручника, * творча робота « Наш дім – Україна, а мова наша – українська солов’їна».
про публікацію авторської розробки
Додати розробку