Поміркуйте й обговоріть ситуаціюІнколи людина говорить: «Навіщо займатися наукою? Наука дуже далека від нашого реального щоденного життя!». Але погляньте навколо. У вашому класі точно є вікна. Звичайне віконне скло і скляний посуд з’явилися завдяки такій галузі науки, як хімія. Ваш мобільний телефон є результатом відкриттів у фізиці. А кожна людина від народження зщеплена вакциною, яка захищає від таких страшних захворювань, як туберкульоз і кір. Цей захист забезпечила нам наука біологія. Як ви думаєте, навіщо займатися наукою?
Чому для розвитку людства необхідні наукові знання? Наукові знання мають велике практичне значення. Але вчені не завжди одразу розуміють, яким чином можна використати отримані ними нові наукові знання. На це потрібен певний час. Бо шлях до практичного застосування наукових знань може бути досить довгим. Спочатку науковці збирають, описують, аналізують, узагальнюють і пояснюють факти. На основі цього вони виявляють закони природи та прогнозують наступні події, явища та процеси. І лише після цього вчені здатні побачити шляхи можливого практичного використання отриманих знань. Це довго, але воно того варте!
Наука як система понять Людину завжди цікавили живі організми. Адже вони були і джерелами їжі, і об’єктами небезпеки, давали можливість виготовляти корисні предмети та будувати житло. Це було важливим для існування. Тому стародавні люди ретельно збирали інформацію про тварин і рослин, училися розпізнавати їх і правильно застосовувати ці знання з користю для себе (мал. 1.1). Так поступово формувалися наукові знання. Люди спостерігали за живими істотами, збирали факти, узагальнювали ці факти, систематизували й класифікували їх. І перевірене знання ставало науковим фактом. Так з’являлися наукові знання про властивості рослин і тварин.
Люди постійно вивчають різноманітні об’єкти, що їх оточують. Сутність, структуру та функції відображає наукове поняття. Будь-яке поняття має визначення, тобто пояснення. Коли є питання, наприклад, «Хто такі ссавці?», то можна дати різні пояснення. Скажімо таке: «Я не знаю, але думаю, що це якісь тварини». Це не є науковим визначенням, це просто судження. А можна відповісти інакше: «Ссавці — це ведмеді, вовки, слони, кішки, коні та інші тварини, які є або рослиноїдними, або хижаками». Це теж не наукове визначення, бо воно не пояснює сутності ссавців. Це просто перелік прикладів деяких представників ссавців.
Справжнє наукове визначення буде таким: «Ссавці — це група тварин, які мають спільні характеристики: вони годують своїх дитинчат молоком, можуть мати хутро; зуби в них поділяються на різці, ікла та корінні зуби; вони мають складну нервову систему й поведінку». Користуючись цим визначенням, ми можемо дати правильну відповідь, чи є певна тварина ссавцем (мал. 1.2 а–в).
Наука — це спосіб пізнання навколишнього світу, який ґрунтується на фактах і доказах. Це є цілісний спосіб пізнання навколишнього світу в різних його виявах. Наука є способом пізнання всього, що оточує людину. Тому наукові знання вчені можуть поділяти на різні напрями. Якщо нас цікавлять дослідження живої природи, ми звертаємося до науки біології. Якщо є інтерес до неживої природи, то варто вивчати фізику та хімію
Наукове дослідження — це процес вивчення певного об’єкта, предмета або явища за допомогою наукових методів задля використання отриманих знань у практичній діяльності людей. Усі науки тісно пов’язані одна з одною. Вони формують єдиний науковий простір і дають можливість створити за допомогою наукових понять наукову картину світу
Отже: Наука — це спосіб пізнання навколишнього світу в різних його виявах, який ґрунтується на фактах і доказах. Наука — це система понять. Визначення поняття пояснює сутність об’єкта, його структуру, функції, особливості. Поняття є мовою науки. Наукові знання мають велике практичне значення і є основою наукової картини світу.