10 клас. Зарубіжна література
Тема: Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави»
Образ ліричного героя. Символи
Мета: охарактеризувати особливості поетичного мистецтва американського поета Волта Вітмена; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ;сформувати розуміння літературно-філософської картини світу, утвердження гуманістичного світогляду особистості, уміння самостійно й умотивовано організовувати власну пізнавальну діяльність; формування розуміння впливу літератури на культурний прогрес людства; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, до пізнання світу й себе в ньому.
Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет В. Вітмена,картки-інформатори, фонозапис оркестрової увертюри Густава Холста «Волт Вітмен», зведена таблиця «Компаративний аналіз збірки Уїтмена «Листя трави» та «Кобзаря» Т. Г. Шевченка», завдання для інтерактивної вправи «Броунівський рух», домашнє завдання.
Тип уроку:урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.
Очікувані результати |
|
Предметні компетентності, які формуються на уроці |
Ключові компетентності, які формуються на уроці |
Учень / учениця: аналізує провідні теми, проблеми, мотиви поезій В. Вітмена; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; виявляє особливості індивідуального стилю В. Вітмена; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митця; висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем; усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму. |
Учень / учениця: установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; складає таблиці, схеми на підставі прочитаних творів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про літературні твори та явища; виявляє соціальні явища, які знайшли відбиток у творах, аналізує авторську позицію щодо соціальних проблем; оцінює стосунки романтичних героїв і соціуму; усвідомлює цінність активної життєвої позиції;розглядає твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; з’ясовує роль пейзажів у творах романтизму, визначає ставлення представників романтизму до природи. |
Хід уроку
Я заповідаю себе землі, щоб прорости травою…
В. Вітмен
Музо! Я приношу тобі наше «тут»
і наше «сьогодні»...
В. Вітмен
І. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (вибірково).
2. Розв’язання проблемного питання
3. Літературний диктант (письмово).
Методичний коментар. Кожна правильна відповідь — 1 бал, відповіді перевіряються в парах під керівництвом вчителя.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
1. Слово вчителя. Творчість Вітмена стала значною віхою у розвитку американської поезії XIX століття, по-своєму відгукнулась на американський романтизм. Вітмен полемізував з романтизмом і у віршах, і в газетних виступах. Ця полеміка оновила американську поезію, навчила її новим способам вираження.
У передмові до першого видання «Листя трави» Вітмен вмістив такі слова: «Зі всіх націй, що будь-коли існували на Землі, американська нація найбільш поетична. Самі Штати — найбільша поема... Нарешті в діянні людини ми бачимо щось, рівне по своїй величі природі. Американці — не просто нація, це нація націй». А поетам він радив: «Ти хочеш, щоб твій твір був прекрасний? Перш за все, не піклуйся про це. Люби землю, сонце і людей».
Ці слова – приклад ревної любові Батьківщини. Спробуємо і ми полюбити поезію Вітмена.
2. Робота з епіграфом.
Бесіда.
ІII. Робота над темою уроку
1. Лекція вчителя.
Волт Вітмен – один з найвпливовіших поетів американського канону, якого часто називають «батьком верлібру» і його збірка «Листя трави» посідає чільнемісце серед поетичних надбань американської й світової літератур.
«Листя трави» – єдина збірка автора, проте прославила ім’я поета назавжди. За життя поета вийшло дев'ять видань цієї книги. Перше її видання (1855 рік) він набрав власноруч. Воно було здійснене за кошти автора, без вказівки на його ім'я. Книга містила 12 віршів і поем без назви. Але тут був його портрет і згадувалося про те, що права на видання мав Волт Вітмен. На обкладинці домінував зелений колір. «Це прапор моїх почуттів, зітканий із зеленої тканини – кольору надії», – пояснював поет.
Упродовж усього життя з кожним черговим виданням митець доповнював її, залишаючись вірним символічній назві «Leaves of Grass», яка могла перекладатися по-різному – «листя», «стебла», «паростки», «аркуші» трави. Третє видання (1860) налічувало вже майже 100 віршів. Дев'яте (1892) – 400 поезій різного обсягу.
Одним з перших серед поетів нового часу Вітмен використовував верлібр (від фр. vers lіbre — вірш свобідний) — вільний вірш — поетичний твір без рими та ритму, від віршованої мови зберігають тільки членування на рядки (на відміну від білого вірша, де відсутня рима, але є ритм).
Кожен рядок вірша становить смислову одиницю, а складний ритмічний малюнок органічно пов'язаний з ідейним змістом твору:
Повітрям я відлітаю, я махаю своїм білим волоссям сонцю, що тікає,
Я заповідаю себе землі, щоб прорости травою, яку люблю,
Як я вам буду знов потрібний, шукайте мене під подошвами своїх черевиків.
Митець зазначав: «Щодо форми моєї поезії, то я відкинув римований і білий вірш. Білий вірш особливо мені бридкий, але ритм я визнаю; не зовнішній, регулярний і розмірений: короткий склад, довгий склад — короткий склад, довгий склад, — як хода кульгавого; така поезія мені чужа. Морські хвилі не викочуються на берег через рівні проміжки часу, як і пориви вітру між соснами, а проте і в рокоті хвиль, і в шелесті вітру між дерев є чудовий ритм. А який би він був монотонний, як стомлювався б від нього слух, коли б він був правильний! Саме цей різновид мелодії і ритм я намагався вловити...»
Завдяки застосуванню верлібру та принципу каталогу, твори Вітмена звучать пророчо та нагадують біблійні тексти:
Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.
Вітменівський каталог – довгий і детальний перелік якихось фактів, ознак, реалій дійсності тощо. На перший погляд такий каталог може видатися чудернацьким малопов’язаним переліком того, що оточувало поета. Однак за цією монотонною одноманітністю криється всеосяжність філософської думки, яка прозирає видимі й невидимі зв’язки між усім сущим.
Методичний коментар. Учні складають тези за лекцією учителя.
2. Виконання інтерактивної вправи «Броунівський рух»: тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави».
Методичний коментар. Прийом «Броунівський рух» передбачає пересування учнів (представників груп) з метою збирання інформації за запропонованою темою та дозволяє учням упродовж короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу.
Учні об'єднані у 3—5 груп, які називаються «домашніми». Кожна група працює зі своєю карткою-інформатором. Завдання «домашніх» груп — опрацювати надану інформацію та опанувати її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Представник кожної «домашньої групи» ділиться своїми знаннями з іншими «домашніми групами».
Наприкінці виконання завдання «учні-експерти» (представники «домашніх груп») усно презентують класу вісь обсяг отриманої інформації.
Картка-інформатор 1 (1 група) «Листя трави» — книга, яку автор писав упродовж майже 40 років.
|
Картка-інформатор 2 (2 група)
|
Картка-інформатор 3 (3 група) Тематика збірки «Листя трави» Тематика збірки «Листя трави» така ж розмаїта, як і американська дійсність «як вона є». Розповідь ведеться від імені «простої людини», одного з «галереї простих американців» — робітників, докерів, фермерів, скотарів. Автор ніби стирає індивідуальні риси, зображуючи «Людський загал». В центрі уваги Волта Вітмена — Людина. Вона для нього — найвища цінність. Її «я» складається з дійсностіі часу, з землі і моря: «Я частинка твоя невіддільна, я одна твоя хвиля і всі твої хвилі одразу»; з усіх живих істот, з душ усіх людей: «Я всіх вас знаю, я знаю море мух, сумнівів розлуки, безвір’я», з невідомості: «це не хаос, не смерть — це форма, єдність, це план... це вічне життя, це Щастя». Поет вірить у своє Безсмертя, бо він заповідає себе землі, «щоб прорости травою, яку люблю». Другою важливою темою збірки є оспівування любові. «Основа творіння — це любов», стверджує автор. Оспівування індустріально-технічної ери посідає важливе місце серед інших тем, адже саме це було прикметою часу. Поет оспівує також і все живе: «Я вірю; стеблинка трави важливіша не менш, ніж важка робота зірок». Ще одна новаторська тема – оспівування демократії: «Я називаю пароль одвічний, я знак даю: Демократія». |
5. Виразне читання та аналіз поеми В. Вітмена «Пісня про себе».
Методичний коментар. Учитель або заздалегідь підготовлений учень виразно читає уривки з поеми В. Вітмена в перекладі В. Коротича або іншому на власний вибір (див. домашнє завдання попереднього уроку).
Бесіда.
А) Частина 6:
Б) Частина 13.
В) Узагальнююче слово вчителя. Поема «Пісня про себе» відкрила перше видання збірки «Листя трави». Цей твір є своєрідним осередком творчості автора, яскраво втілюючи в собі особливості стилю і світогляду митця. Перед читачем постають образи людей Америки різних професій, у різні моменти їх життя. Своєрідний «монтаж» цих картин створює яскравий і живий «колективний» портрет епохи й народу. Поет писав про своїх героїв так: «У мене є один центральний образ – сильна людська особистість, типізована через мене самого».
Основні питання, що цікавлять автора та його персонажів, це: «Що ж таке людина? Хто такий я? Хто такі ви?» В. Вітмен стверджував, що життя безмежне і між людьми немає кордонів. «Пісня про себе» пронизана життєствердним оптимізмом і любов’ю до всього живого.
6. Виразне читання та аналіз поезії В. Вітмена «Для тебе, о Демократіє».
А) Бесіда.
Б) Узагальнююче слово вчителя. Волт Вітмен любив Америку, прославляв її демократію, але це не заважало йому критично ставитися до багатьох явищ американського життя.
Тож, усвідомлюючи всю екстремальність стану сучасного йому суспільства, американський митець відчував потребу людства в новому філософському підходідо осмислення і сприйняття дійсності, усвідомлення її залежності від історичногорозвитку всієї нації, взаємопов’язаність кожної окремої людини з природою іВсесвітом, створення нових шляхів розвитку нації й людства в цілому.
7. Хвилинка релаксації.
Прослухайте фонозапис оркестрової увертюри Густава Холста «Волт Вітмен» (додаток до уроку). Які почуття і враження намагався передати композитор?Наскільки відповідає музика вашому уявленню про Вітмена та його поезію?
IV. Підбиття підсумків уроку
Практична робота з елементами компаративного аналізу.
Завдання. Заповніть таблицю «Компаративний аналіз збірки Уїтмена «Листя трави» та «Кобзаря» Т. Г. Шевченка» та дайте відповідь на запитання:
Збірка В. Вітмена «Листя трави» |
Лінії порівняння |
«Кобзар» Т. Г. Шевченка |
|
Тема |
|
|
Авторська ідея |
|
|
Система образів |
|
2. Підсумкове слово вчителя. «Листя трави» можна по праву назвати найповнішою і найвідвертішою біографією Вітмена. Він почав писати «цю горду пісню» ще замолоду й продовжував усе життя, попри всі обставини, ніколи не забуваючи про свою працю. І поступово книга виростала у «загальну біографію людини нового часу».
Сучасники не зрозуміли віршів Волта Вітмена, і це не дивно: поет прагнув писати для майбутнього. Американець настільки випередив свій час, що читач, який звик до класичних зразків поезії, просто не зміг одразу оцінити його новаторство. Минули роки, і збірка «Листя трави» стала святинею американського народу і символом демократії. Визнання американських і англійських критиків прийшло до Вітмена 1871 року лише після п’ятого видання збірки. Сучасному читачеві вже не потрібно доводити, що поезія Вітмена має право на існування, вона є вагомим внеском у розвиток світової літератури XX століття, поетичні відкриття Вітмена вплинуть і на поетів України — П. Тичину, М. Семенка, В. І. Антоновича.
3. Оцінювання.
Методичний коментар. Вчитель дає загальну оцінку роботи всього класу; оцінює окремих учнів, які брали активну участь на уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.
V. Домашнє завдання
Для всіх учнів. Підготуватися до контрольної роботи (твору) за розділом «Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ ст.». Повторити особливості написання твору-роздуму; підібрати цитатний матеріал, тези, аргументи та епіграф до творчої роботи.