Урок 12. Тема. « Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві»

Урок 12.

Тема: Міжусобна боротьба між синами Володимира.

Утвердження Ярослава в Києві.

Мета : з’ясувати з учнями хiд міжусобної  боротьби мiж синами Володимира Великого та утвердження в Києвi Ярослава, процес змiцнення  великокнязiвської влади i стабiлiзацiї внутрiшнього житгя країни; ознайомити учнів з життям та діяльністю великого князя Ярослава Мудрого, визнaчити його роль і місце в історії України, продовжити роботу з розвитку в школярів умінь самостійно здобувати знання, аналізувати історичні джерела, робити висновки. Вдосконалити нaвики складання портрету історичної особи, виховувати почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, тягу до знань, освіти, культури.

Основні поняття: міжусобиці, печеніги

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо з вами роботу над темою «Запровадження християнства князем Володимиром на Русі». Міні – тести.

ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання  опорного конспекту № 9 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.

V. Учні формуються у групи чи пари.

Для того , щоб перевірити , як ви засвоїли  тему про князя Володимира Великого проведемо «естафету ідей». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи Київської Русі. Уявіть себе літописцями, давайте створимо перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління. Пригадайте і назвіть їх. З цих корисних справ ми побудуємо «Вежу Володимира Великого». Всі «Корисні справи» записуємо на листки та прикріплюємо на дошку.

• 988 р. - запровадив християнство;
• побудував Десятинну церкву;
•  спорудив міста - фортеці та земляні вали;
• запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;
• замість місцевих князів підкорених племен  посадив своїх синів.

Учитель: Ви правильно визначили корисні справи князя.

VІ. Учитель оголошує тему та мету уроку.

VІІ. Учитель: Ми сьогодні будемо говорити про те, які події розгорнулися після смерті Володимира Великого та про початок правління Ярослава Мудрого. На уроці ми складемо історичний портрет Ярослава Мудрого. (Підручник с. 231-232)

VІІІ. Повідомлення учня «Біографічні дані про князя Ярослава Мудрого»

ІХ. Презентація та коментарі учителя з елементами співбесіди (Використано матеріали Інтернет ресурсів).

Яросла́в Володи́мирович (983 / 978 — 17/20 лютого 1054) — князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1014). Другий син київського князя  Володимира Святославича  від полоцької княжни Рогнеди. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. 

Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва. Наприкінці правління Володимира Великого, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом.  (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса, але владу в Києві захопив Святополк Ярополкович, Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула міжусобна боротьба за великокнязівську владу, у якій Борис, Гліб і Святослав загинули. Після смерті свого батька Володимира Ярослав найняв 1000 варягів і 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський

великокняжий престол, але 1018 року під натиском польських військ  короля Болеслава І, яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою, Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата тмутороканського 

князя Мстислава Володимировича. Після битви, яку Ярослав програв, під Лиственом біля Чернігова 1024 року Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра, крім Переяславщини. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. 1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував місто Юріїв (нині — Тарту), у 1030 — 1031 роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом. За відомостями, що містяться у «Повісті минулих літ», він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 заклав місто свого імені Ярослав. Полонених під час походу ляхів, у якості щиту від кочівників, було поселено у Пороссі.

 Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва  печенігів. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054). Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді, похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І.

У 1038–1042 роках Ярослав вів успішні походи проти литовських племен — ятвягів, проти Мазовії, проти прибалтико-фінських племен ямь і чудь. 1043 року він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію, який закінчився поразкою, багато воїнів потрапило в полон чи загинуло. Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків, Ярослав укріплював південний кордон, будуючи міста над ріками Россю і Трубежем: Корсунь, Канів, 

Переяслав; та посилюючи посульську фортифікаційну лінію над Сулою:

Лубни, Лукомль, Воїнь.

Сповнений прагнення зміцнити положення Київської Русі у Європі, Ярослав сприяв одруженню своїх дітей з королівськими династіями Старого Світу. Сам він у 1019 році узяв шлюб з дочкою норвезького конунга Олава Ейріксона – Інгігердою. Усі його діти одружилися з членами правлячих сімей континенту:

Старший син Ілля – з дочкою датського та англійського короля Кнута;

Другий син Ізяслав – з донькою правителя Польщі Казимира Гертрудою;

Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха II;

Всеволод – з візантійською принцесою Марією;

Ігор – з принцесою з Німеччини Кунігундою.

Доньки Ярослава (Єлизавета, Анастасія, Анна ) стали королевами  країн: Норвегії, Словаччини, Франції. За широкі родинні зв’язки князя стали називати «Тестем Європи».

Під час його правління  Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу. Завершено розпочате Володимиром Святим

розширення меж столиці Русі — Києва, насипано нові оборонні вали були ще за Володимира Святого, а Ярослав поставив на них лише заборола. Створив бібліотеку Софійського собору. Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді. По смерті Ярослава Мудрого залишилися п'ять синів, між якими розгорнулась боротьба за владу.

Князь Ярослав Мудрий дбав про розвиток культури народів Київської Русі. За його правління у великих містах держави відкривалися школи, створювалися місця, де переписувалися книги. Храм Святої Софії став своєрідним вищим навчальним закладом. У його школі отримували освіту діти з кращих боярських родів. У соборі, в спеціальному приміщенні, ченці перекладали твори європейських авторів на давньоруську мову.

Смерть старшого сина у 1052 році сильно вплинула на Ярослава Мудрого. Старість відчувалась все більше і, згадуючи молоді роки, князь став замислюватися над майбутнім Києва і держави загалом. Бажаючи уникнути братовбивчої війни, Ярослав зважується змінити порядок наслідування престолу. На той час влада передавалась від батька до старшого сина, що дуже негативно впливало на решту спадкоємців. Тому київський князь затвердив порядок передачі по старшинству. Тобто, від батька до старшого сина, а після його смерті до наступного сина за віком і так доти, поки живі всі нащадки правителя.

Х. Учитель: прослухайте опис зовнішності та характеру Ярослава Мудрого.

Виступ учня.

Ярослав Мудрий був високий на зріст, близько 175 см, мав видовжене обличчя, випнутий ніс, дещо хвилястої форми, неширокими вилицями. Відомо, що був кульгавим. Вчені, дослідивши скелет Ярослава, підтвердили, що мав він багато переломів, кульгавим був з дитинства. Але був вправний у верховій їзді, тому багато їздив у сідлі і на полі бою був успішним вершником. Народ не оспівав його в піснях та переказах так, як Володимира Великого, тому відомостей про нього не багато, але саме прозвисько Мудрий говорить про те, що це людина була розважлива, вмів прораховувати свої дії виважено, не робив нічого спонтанно, любив книги та шанував вчених людей. У нього була залізна воля та велика витримка, наполегливий у досягненні своєї мети. Його можна охарактеризувати, як полководця, дипломата, видатного державного діяча, законодавця, адміністратора, будівельника, просвітителя.

ХІ. Учитель: Ви прослухали про життєвий шлях, зовнішність та характер Ярослава Мудрого і можете скласти усно його історичний портрет.

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча.

1) Назвіть ім’я та прізвище. Де і коли він народився?

2) Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

3) Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

1) Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2) Які з його особистих якостей вам подобаються, а які — ні?

3. Діяльність історичного діяча.

1) Охарактеризуйте основні справи його життя.

2) Які успіхи й невдачі були в його справах?

3) Які верстви населення підтримували його діяльність,

а які — ні? Чому?

4) Хто був його друзями, а хто — ворогами? Чому?

5) Якими були наслідки його діяльності?

6) Завдяки чому людство пам’ятає цю людину?

4. Яким є ваше особисте ставлення до історичного діяча?

1) Які почуття викликає у вас його діяльність?

2) Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Самостійна робота учнів. Учні презентують результати своєї роботи. Використати метод ланцюжка, коли наступний учень продовжує думку попереднього.

ХІІ. Повторення:

Розставте дати та події (Учитель вивішує таблицю або показує на інтерактивній дошці, учні дають відповіді усно)

Опорний конспект № 10.

ХІІІ. Домашнє завдання: Прочитати § 7, п.1, опорний конспект № 10.