Урок 13. Тема. «Внутрішня та зовнішня політика Ярослава Мудрого. Церковне та культурно – освітнє життя»

 

 

 

 

м. Кролевець Сумська область

ПІДГОТУВАЛА РАДЧЕНКО І.Ю.

 

 

 

 

 

Урок 13.

Тема: Внутрішня та зовнішня політика Ярослава Мудрого. Церковне та культурно – освітнє життя.

Мета: ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого, розглянути зовнішню та внутрішню політику, розвивати в учнів навички роботи з джерелами інформації, настінною картою, атласом, контурною картою, виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

Основні поняття: закон, звід законів, правові норми, митрополія, митрополит, єпископ, лавра

Дати: 1036 р. – перемога над печенігами, 1051 р. – обрання митрополитом Іларіона, 1051 р. – засновано Києво – Печерську лавру

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо з вами роботу над темою «Міжусобна боротьба між синами Володимира.  Утвердження Ярослава в Києві». Міні – тести.

1.Дайте відповідь «Так» чи «Ні» Ярослав Мудрий відразу після смерті батька почав правити у Києві?	Ні
2.Поставте події у хронологічній послідовності А) Ярослав розгромив печенігів Б) Ярослав об’єднав усі землі під своєю зверхністю В) Ярослав відвоював Червенські землі Г) Ярослав розбив війська Святополка на Альті	1 г 2 в 3 б 4 а
3.Як звали дружину князя Ярослава А) Рогніда Б)Анастасія В) Інгігерда Г) Іванна	В
4.Із переліку синів князя Ярослава заберіть зайве Ілля, Святополк, Ізяслав, Всеволод, Костянтин, В’ячеслав, Святослав, Володимир, Ігор, Іван	Святополк, Костянтин, Іван
5.Коли Ярослав Мудрий розгромив печенігів А) 1033 Б) 1034 В) 1035 Г) 1036	Г
6.Як називали Ярослава Мудрого за широкі родинні зв’язки	Тесть Європи

 

ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання  опорного конспекту № 9 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.

V. Учні формуються у групи чи пари.

Розгадайте ребуси і додайте влучний коментар.

1 ребус

	,,,,,	, 3,			,
			1 2 3 4

2 ребус

,,,	, ,,,,	,,	К
				1 2 3 4 5     и

3 ребус

, ,,

1 2 3 4 1 і 3 4

,

,

(Ярослав, Рюриковичі, Інгігерда)

Підвести підсумок проведеній роботі.

VІ. Учитель називає тему та мету уроку.

VІІ. Учні діляться на нові групи та отримують завдання

1. Дослідити внутрішню політику Ярослава Мудрого та зробити висновки
2. Дослідити зовнішню політику Ярослава Мудрого. «Тесть Європи». Зробити висновки.
3. Дослідити церковне та культурно – освітнє життя за часів Ярослава Мудрого та зробити висновки.

Підручник §7, п.2,3,4 та роздатковий матеріал. Учням пропонується у кожному з пунктів підібрати підпункти і відповідно до них підготувати виступи.

Під час виступів учитель використовує слайди, де демонструється Софіївський собор, Золоті ворота та інші, що згадано у розповіді

 

Додатковий матеріал, роздається учням.(за матеріалами Інтернет ресурсів)

Розбудова Києва.  Розуміючи значення Києва як політичного і духовного центру Русі, Ярослав приступив до грандіозної розбудови міста. Великий князь задумав  перетворити руський стольний град на другий Константинополь - столицю могутньої держави, яка суперничала б з Візантією.

Територія нового граду складала близько 70 га, тобто зросла в сім разів порівняно з дитинцем Володимира. У цих межах місто в основному й розвивалося наступні 200 років. Довжина міського  валу (14 м висоти і 30 м ширини в основі)  становила 3,5 км.

Окрасою міста стали Золоті ворота - головний в’їзд до нього. під час в'їзду до столиці треба було заплатити мито. Чимало науковців схиляються до думки, що дерев’яні стіни для захисту від пошкоджень були захищені листами міді. Кожен, хто прибував до Києва в сонячний день, бачив яскравий блиск Золотих воріт. На місці перемоги над печенігами в 1036 р. князь Ярослав у 1037 р. звелів закласти храм на честь Софії — Божої премудрості. Так піднісся у височінь Софійський собор.

Величні й гармонійні форми Софії Київської, увінчаної 13 куполами, урочисто-святкове її внутрішнє опорядження викликали захоплення сучасників. Він був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. 

 Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

 За свою багатовікову історію всі пам’ятки архітектури пережили навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.

         Ярослав Мудрий розбудовував не тільки Київ, а й інші міста Русі: Чернігів, Переяслав, Володимир Волинський, Турів. За його правління виникли Корсунь, Богуслав, Юр’їв.

    Впорядкування законодавства

Закон - встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.

    Налагодження внутрішнього життя було неможливим без упорядкування законів. «Руська правда»- перший звід писаного давньоруського права. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші злочини. «Руська правда» – збірник, або звід, руських законів, який складався впродовж кількох поколінь. Найдавнішу частину створено за часів Ярослава Мудрого; окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами,– «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів. Збірник був чинним на землях України, Білорусі, Литви, Росії впродовж кількох століть, ставши основою для розвитку законодавства та судочинства.

Про що розповідає нам «Руська правда».

У статтях Ярослава йшлося:

• про покарання за вбивство,
• побиття до крові чи синців,
• за вчинене каліцтво,
• виривання бороди й вусів,
• їзду на чужому коні,
• псування майна,
• переховування чужого холопа тощо.

 Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту.

     Грошові виплати сплачувалися або на користь князя – їх називали «вірами», або на користь потерпілого чи його родичів – «головщини». Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.

          Розбудова столиці й упорядкування законодавства засвідчили намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи.

 

Підтримка християнської церкви  

     Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення.

     Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію.

    Так, за сприяння Ярослава Мудрого було здійснено спробу позбутися залежності руської церкви від константинопольського патріарха у 1051 році обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон .

      У 1051 році, сповіщав літописець, ченцем Антонієм було започатковано Печерський монастир – у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя.

 

 

Підтримка написання книг, поширення освіти.

Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок. Там-таки навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей зі заможних родин.

    У Софійському соборі почала діяти перша державна бібліотека, що могла налічувати до 960 томів рідкісних книг там працювали давньоруські книжники – священики-богослови, літописці, найдавніші руські письменники й учені.

    Відкривалися державні, церковні і приватні школи. Так у 1030 році Ярослав утворив в Новгороді школу, до якої відібрали 300 дітей "учити книгам". Свідченням поширення письменності серед різних верств тогочасного Києва є графіті.

 

Внутрішня політика.

      Ярослав Мудрий приділяв особливу увагу внутрішній політиці. Що ж робив князь для піднесення Київської на міжнародній арені?

    Дбав про збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави.

Повернув під свою владу червенські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим (Белз 1030р., Перемишль, Берестя);

Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, приєднавши угро-фінські племена (чудь, водь, жора та ін..), де в Чудській землі заклав місто Юр’єв. Не полишав будівництва, розпочатого батьком, на північному кордоні Русі.

Остаточно здолав печенігів (1036 р.).

 

Зовнішня політика.

    У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Через особливу прихильність до такої політики Ярослава називали «тестем Європи».

         Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю й миролюбністю, вона сприяла зміцненню міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.

 

Заповіт.

Щоб уберегти власних синів од князівських усобиць, він подбав про новий принцип столонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві.

З оповіді літописця під 1054 р. довідуємося, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину – Святославові, Переяславщину – Всеволодові, Володимир-Волинський – Ігореві, а Смоленськ – В’ячеславові, заповівши їм «не переступати братнього уділу».

Задум Ярослава полягав у тому, щоб кожний із синів почергово перебував на київському столі: щойно звільнявся стіл в котрійсь із земель, як відбувалося пересунення братів на щабель вище та ближче до Києва. Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів.

    В історичній науці немає одностайності в оцінці заповіту Ярослава.

 Одні дослідники вважають його далекоглядним і розважливим рішенням, що в разі дотримання забезпечило б територіальну єдність держави.

     Інші вбачають у заповіті князя захід, що підштовхнув до роздробленості єдиної держави на окремі удільні князівства. Адже в тому тексті, що його наводить літописець, не згадано небожів Ярослава – синів і онуків його рідних братів, які, безперечно, теж претендували на великокнязівську спадщину і, почуваючись ображеними, стали ініціаторами нової усобиці.

     Існує також думка, що заповіту як такого не існувало, а текст, уміщений у літописі, було складено на замовлення улюбленого Ярославого сина Всеволода, якому випало княжити в Києві останнім із Ярославичів.

Учень-експерт. Відомі діячі про час правління Ярослава Мудрого.

1. “Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М.Грушевський).
2. “Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).
3. “І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М.Брайчевський).
4. “Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

 

Виступи груп. Підведення підсумків.

 

VІІІ.Узагальнення. Робота з атласом та контурною картою.

Позначити територію держави за часів Ярослава Мудрого.

ІХ. Домашнє завдання. Прочитати § 7, опорний конспект № 11, внести відомості про Ярослава Мудрого до таблиці № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава.   ________________________ Розгромив___________________ в ______________ ________________________________ За князювання ____________________ було укладено перший писемний звід _____________________________ на Русі, що дістав назву «Найдавніша правда, або ____________________». Вона містила ______ статей і стала основою «____________  ___________» — писаного зводу норм давньоруського права. Опорою князя були _______, а в головних містах Русі він посадив своїх ____________. _____________   _______________

Церковне та культурно-освітнє життя. Після запровадження ______________________ на Русі було засновано Київську __________________________, яка підпорядковувалася ________________________ патріархові. Митрополитом ставав ____________________, якого призначали з _______________________. Його резиденцією за князювання Ярослава став ________________________ 1051 р. _____________________________ 1054 р. ____________________________ Князь Ярослав церкві                    ? Опікувався: Школи Переписування книг, переклад Літописний звід Бібліотека

Зовнішня політика князя 1030-1031 рр. ______________________ Заснував місто________________________ 1043 р. ______________________________ «Шлюбна дипломатія»    __________________________

 

Внутрішньополітична діяльність князя Ярослава.   Ярослав Мудрий Розгромив печенігів в 1036 р. Софіївський собор За князювання Ярослава Мудрого було укладено перший писемний звід Правових норм на Русі, що дістав назву «Найдавніша правда, або Правда Ярослава». Вона містила 18 статей і стала основою «Руської Правди» — писаного зводу норм давньоруського права. Опорою князя були  бояри, а в головних містах Русі він посадив своїх синів. Золоті Ворота

Церковне та культурно-освітнє життя. Після запровадження християнства на Русі було засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася константинопольському  патріархові. Митрополитом ставав  єпископ , якого призначали з Константинополя. Його резиденцією за князювання Ярослава став Софійський собор 1051 р. митрополитом обрано Іларіона 1054 р. митрополитом обрано грека Князь Ярослав церкві                    десяту частину своїх прибутків Опікувався: Школи Переписування книг, переклад Літописний звід Бібліотека

Зовнішня політика князя 1030-1031 рр.  повернув Червенські землі Заснував місто Юр’їв 1043 р. війна з Візантією «Шлюбна дипломатія»    Анна, донька Ярослава Мудрого, королева Франції