УРОК 15. БІОРІЗНОМАНІТТЯ НАШОЇ ПЛАНЕТИ ЯК НАСЛІДОК ЕВОЛЮЦІЇ.

ТЕМА 1. БIOРІЗНОМАНІТТЯ

УРОК 15. БІОРІЗНОМАНІТТЯ НАШОЇ ПЛАНЕТИ ЯК НАСЛІДОК ЕВОЛЮЦІЇ.

Мета уроку: розглянути основні групи живих  організмів; навчити  їх класифікувати  та аналізувати спільні та відмінні риси різних груп організмів;виховувати дбайливе ставлення до різноманіття  у живій природі.

Обладнання і матеріали: таблиці або електронні зображення  різних  живих  оганізмів.

Базові поняття і терміни: кладограма.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які живі організми належать до рослин ,а  які  до  грибів? За якими ознаками?

2. Які особливості процесів фотосинтезу у прокаріотів?  Які групи прокаріотів здатні до хемосинтезу?

3. Завдяки яким процесам може врізноманітнюватися спадковий матеріал прокаріотів? Як прокаріоти можуть переживати періоди несприятливих умов?  Які групи прокаріотів здатні фіксувати атмосферний азот?

4. Наведіть приклади рослин  та  тварин, що оточують вас у повсякденному житті: у дворі та вдома, під час навчання у школі та відпочинку на природі. До яких систематичних груп вони належать?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1.Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції живої матерії

Шляхи еволюції:

• Ароморфоз.Супроводжується підвищенням рівня організації.
• Загальна  дегенерація. Якщо еволюція організмів певної систематичної групи супроводжується спрощенням їхнього рівня організації.
• Ідіоадаптації- формуються завдяки пристосуванням організмів до певних умов існування. При цьому рівень організації організмів не змінюється.
• Дивергенція.Її    шляхом  здебільшого  виникають нові види, роди, родини і т. д.    Нащадки видів, які беруть початок від предкового виду, самі можуть давати початок новим видам. Так поступово підвищувався ранг предкових таксонів.

Ще у другій половині ХІХ ст. Е. Геккель запропонував відображати родинні зв’язки між різними групами організмів у вигляді філогенетичних дерев. Тепер дослідники для графічного відображення родинних зв’язків між різними групами організмів використовують спеціальні комп’ютерні програми, які аналізують різноманітні риси подібності та відмінності між ними й будують кладограми .

Мал. 1.Два варіанти сучасних кладограм, які відображають родинні зв’язки між трьома таксонами: А, В та С (D — предковий таксон, який дав початок таксонам А, В та С). Довжина осей, які ведуть до певного таксона, відповідає часу, який існує цей таксон: що довша вісь, то раніше виник таксон

Кладограма (від грец. кладон — гілка) — спосіб графічного відображення родинних зв’язків між окремими групами організмів.Вони графічно відображають процес еволюції певної систематичної групи, аж до системи органічного світу загалом.

2. Класифікація еукаріотів.

Перші прокаріоти виникли майже 3,5 млрд років Еукаріоти з’явилися в період між 1,6—2,1 млрд років тому (протерозойська ера).

Уперше поділяти еукаріотів на тварин і рослини запропонував відомий давньогрецький учений Арістотель. Для рослин характерні лише живлення та ріст, а для тварин — також воля та рух. Цю систему з двох царств визнавав і К. Лінней. Гриби в окреме царство еукаріотів уперше виокремив шведський ботанік Е. М. Фріз указуючи на значні відмінності грибів від рослин. Цей учений започаткував науку, що досліджує гриби, — мікологію.

До кінця XX ст. більшість учених розглядали еукаріотів у складі трьох царств

Рослини                            Тварини                                                                    Гриби. Проте не всіх одноклітинних еукаріотів можна було однозначно розподілити між ними. Серед одноклітинних еукаріотів, яких традиційно вважали представниками царства Тварини, є й такі, яким притаманні ознаки рослин. Наприклад, у клітинах апікомплексних (до яких належить малярійний плазмодій) виявлено органелу апікопласт, яка за походженням становить видозмінену пластиду (мал.2, 2).

Мал. 2. Клітина споровиків: 1 — ядро; 2 — апікопласт; 3 — мітохондрія; 4 — комплекс органел, які забезпечують проникнення у клітину-хазяїна; 5 — пелікула

Серед представників царства Гриби є так звані грибоподібні організми. Якщо справжні гриби:

• зигомікотові (до них, наприклад, належить мукор),
• аскомікотові (дріжджі, зморшки, строчки, трюфелі тощо),
• базидіомікотові (як-от, різні трутовики, лисички, білий, польський, сатанинський гриби, маслюки) — мають у складі клітинної оболонки хітин, то грибоподібні організми натомість містять лише целюлозу.
• У міксомікотових слизовиків (мал. 14.7) клітина оточена лише плазматичною мембраною, завдяки чому їхні клітини здатні до амебоїдного руху.

Отже, система еукаріотів потребувала ґрунтовного перероблення. Для її вдосконалення тепер залучають дані біохімічних і молекулярно-генетичних досліджень. Сучасна система еукаріотичних організмів значно відрізняється від традиційної. Ознайомимося з нею в наступному параграфі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Завдання: у складі робочих груп проаналізуйте кладограму, що ілюструє родинні зв’язки між різними представниками типу Хордові (мал. 3).

Мал. 3. Кладограма, що ілюструє родинні зв’язки між різними представниками типу Хордові

2. Чому філогенетична система організмів має відображати хід їхньої еволюції?

3. Чому вчені були змушені переглянути систему еукаріотичних організмів?

4. Які є сучасні способи відображення родинних зв’язків між різними групами організмів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф. Підготувати опис одного виду рослин (за вибором учня) із зазначенням його положення за сучасною систематикою.